Постанова

від 23.02.2015 по справі 910/1645/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2015 р. Справа№ 910/1645/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Денисюк В.В.

від відповідача: Яценко Я.В.

Тараненко О.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014р.

у справі №910/1645/14 (головуючий суддя Ващенко Т.М., судді Гумега О.В., Смирнова Ю.М.)

за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Ю.Р.»

про стягнення 153 470,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Ю.Р.» про стягнення з останнього 153 470,30 грн., з яких 141 592,39 грн. основного боргу, 3 770,58 грн. інфляційних витрат, 8 107,33 грн. 3% річних, а також про стягнення судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2014р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014р. у справі №910/1645/14 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Так, апелянт вказує про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що відповідач в порушення умов Договору №15 від 01.04.2007р. не виконував належним чином свої зобов'язання щодо сплати комунальних платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «А.С.Ю.Р.», надало до матеріалів справи письмові пояснення щодо апеляційної скарги та зустрічний розрахунок заборгованості, за яким визнає заборгованість перед позивачем за період 2012р.-2013р. на суму 12 230,60 грн. з централізованого опалення та гарячого водопостачання та водовідведення, вказуючи при цьому, що заборгованість з холодного водопостачання у нього відсутня, оскільки він отримував цю послугу безпосередньо від АТ «АК «Київводоканал».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2014р. колегією суддів у складі головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Синиця О.Ф. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» та призначено її до розгляду на 01.12.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2014р. розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України, з огляду на необхідність витребування додаткових документів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» у справі №910/1645/14 на п»ятнадцять днів.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 16.02.2015р., з огляду на перебування судді Синиці О.Ф. на лікарняному, вирішено здійснити розгляд справи №910/1645/14 у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.

Справа слухалась з оголошеними в судових засіданнях 15.12.2014р., 21.01.2015р., 09.02.2015р., 16.02.2015р. перервами на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011р. №24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва», Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради перейменоване на Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».

Відповідно до п. 2.1. Статуту позивача його створено з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконання цих послуг.

30.03.2007р. між Комунальним підприємством «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» та Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» було укладено Договір доручення №3.

У відповідності до п. 1.1. Договору доручення Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» доручає, а Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Ярославська» приймає на себе зобов»язання вчинити за рахунок та на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» наступні юридичні дії: укласти з власниками, наймачами, орендарями жилих та нежилих приміщень договори на надання комунальних послуг, транзитний збір платежів за надані комунальні послуги на користь виробників таких послуг, здійснювати облік, нарахування, збір платежів на користь виробників комунальних послуг.

01 квітня 2007р. позивачем та відповідачем був укладений Договір №15 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників, за умовами якого позивач здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в Додатку №1 до Договору.

В пункті 1.2. Договору зазначено, що відповідач користується приміщеннями загальною площею 82,5 кв.м. за адресою: вул. І. Франка, 20 на підставі Договору купівлі-продажу від 11.12.2003р.

В статті 2 Договору сторони визначили свої права та обов»язки.

Так, зокрема, позивач зобов»язався на підставі рахунків виробнків послуг по першій вимозі відповідача інформувати його про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг. В триденний термін з моменту надходження від виробників послуг розрахунків надати власнику або орендарю платіжне доручення (квитанцію) про суму сплати спожитих ним комунальних послуг.

Відповідач зобов»язався в триденний термін після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг. У разі відмов повністю або частково сплатити кошти за спожиті комунальні послуги, повідомити про це позивача, додавши документальне обґрунтування протягом 3-х днів.

Згідно з п. 5.1. Договору цей Договір діє з моменту укладення по 31 грудня 2014р.

Згідно з п. 5.4. Договору у разі закінчення дії Договору і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості за комунальні послуги (опалення, гаряче водопостачання, холодне водопостачання) в розмірі 141 592,39 грн. за період з травня 2007р. по 31.05.2013р. (включно), в тому числі з травня 2007р. по 30.09.2010р. в розмірі 59 678,71 грн. та з 01.10.2010р. по 31.05.2013р. - 81 913,68 грн., з яких 61 155,79 грн. - опалення, 18 268,92 - гаряче водопостачання, 2 489,03 грн. - холодне водопостачання, а також 3% річних у розмірі 8 107,33 грн. та інфляційні витрати в розмірі 3 770,58 грн.

У відповідності до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення заборгованості та є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія апеляційного господарського суду відмічає, що позивачем не доведено належними засобами доказування наявність заборгованості у відповідача перед ним у розмірі 59 678,71 грн. за період з травня 2007р. по 30.09.2010р., тому в цій частині позові вимоги судом не задовольняються.

Стосовно вимог про стягнення боргу за період з 01.10.2010р. по 31.05.2013р. в розмірі 81 913,68 грн., з якої 61 155,79 грн. борг за опалення, 18 268,92 грн. борг за гаряче водопостачання, 2 489,03 грн. борг за холодне постачання, апеляційний господарський суд відмічає наступне.

До матеріалів справи позивачем надані копії рахунків на оплату комунальних послуг, які включають в себе суми до сплати за холодне водопостачання, гаряче водопостачання та опалення.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013р. у справі №5011-20/18334-2012 щодо заборгованості відповідача за Договором по сплаті за комунальні послуги за період з жовтня 2010р. по 01.09.2012р. встановлено, що відповідач - ТОВ «А.С.Ю.Р.», не повинен сплачувати кошти за холодне водопостачання позивачеві, оскільки він має окремий договір з ВАТ «АК «Київводоканал», відповідно до умов його сплачував останньому кошти за надані послуги по холодному водопостачанню, що підтверджується наявними в матеріалах копією Договору №04306/5-10 від 12.05.2004р. на поставку питної вод та приймання стічних вод через приєднані мережі та випискою по рахунку №26007000025955 з 18.07.2011р., з якої вбачається, що відповідач вносив кошти на оплату холодного водопостачання згідно з Договором від 12.05.2004р.

Крім того, в Додатку №1 до Договору №15 від 01.04.2007р. вказано про те, що на холодне водопостачання у відповідача укладений договір з ВАТ «АК «Київводоканал».

За таких обставин, безпідставним є включення позивачем до розрахунку заборгованості вартість комунальних послуг з холодного постачання, а отже суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визначення боргу за холодне водопостачання в сумі 2 489,03 грн.

Також апеляційним судом встановлено, що у приміщенні відповідача було встановлено лічильник гарячої води, відповідно до показів якого за весь період знаходження у приміщенні по вул. Івана Франка, 20, у м. Києві, було спожито 38,433 куб. м. гарячої води. Цей факт зафіксований в акті про зняття показників лічильників ХВП та ГВП, складений комісією у складі інженера КПЦОС та підписаний уповноваженою особою позивача та скріплений відповідною печаткою. В матеріалах справи наявний Договір №26/06-Ю від 26.04.2013р. та акт здачі-приймання виконаних робіт від 26.04.2013р., з яких вбачається, що у відповідача відбулася заміна лічильників на ХВП та ГВП.

Отже, виходячи з показань лічильника за період з жовтня 2010р. по травень 2013р. відповідач мав заплатити позивачеві 841,28 грн. З урахуванням здійсненої відповідачем оплати у розмірі 76,00 грн. (розмір оплати зафіксовано у розрахунку позивача) сума боргу за постачання гарячої води складає 765,28 грн.

З приводу централізованого опалення, то за період з жовтня 2010р. по травень 2013р. оплата мала відбутися в розмірі 36 060,84 грн.

Доказів оплати за комунальні послуги з опалення відповідачем суду не надано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, у відповідача перед позивачем за період з жовтня 2010р. по травень 2013р. існує заборгованість за послуги гарячого постачання у розмірі 765,28 грн. та за послуги з опалення у розмірі 36 060,84 грн. Разом заборгованість складає 36 826,12 грн.

Разом з тим, у відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частини 2, 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачають, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до внесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається, позивачем було заявлено про застосування строку позовної давності до пред'явлених до нього вимог.

Так, позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» був зареєстрований канцелярією Господарського суду міста Києва 04.02.2014р. Тому, враховуючи положення ст. ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в межах трирічного строку позовної давності, а саме за період з 04.02.2011р. по 30.05.2013р. в розмірі 736,12 грн. за гаряче водопостачання та 29 049,01 грн. за опалення. Разом загальна сума боргу 29 785,13 грн.

Також позивачем було заявлено до стягнення суму 3% річних у розмірі 8 107,33 грн. та інфляційні витрати в розмірі 3 770,58 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредиту зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено розрахунок суми розміру 3% річних та інфляційних витрат, які становлять 1 099,92 грн. та 322,57 грн. відповідно. Ці суми підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Позивачем не доведено в повному обсязі наявність в відповідача заборгованості, що заявлена до стягнення.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та підлягає до стягнення сума основного боргу в розмірі 29 785,13 грн., сума 3% річних у розмірі 1 099,92 грн. та сума інфляційних витрат у розмірі 322,57 грн.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2014р. у справі №910/1645/14 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування Шевченківського району» задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Ю.Р» (01010, м. Київ, вул. Царика, б.5, к. 14, код ЄДРПОУ 23513707) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. М. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 29 785,13 (двадцять дев'ять тисяч сімсот вісімдесят п'ять грн. 13 коп.) грн. основного боргу, 1 099,92 (одна тисяча дев'яносто дев'ять грн. 92 коп.) 3% річних, 322,57 (триста двадцять дві грн. 57 коп.) інфляційні витрати.

5. В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «А.С.Ю.Р.» (01010, м. Київ, вул. Царика, б. 5, к. 14, код ЄДРПОУ 23513707) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. М. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) 312,01 (триста дванадцять грн. 01 коп.) грн. судового збору за розгляд справи в Київському апеляційному господарському суді та 624,02 (шістсот двадцять чотири грн. 02 коп.) судового збору за розгляд справи в Господарському суді міста Києва.

7. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

8. Справу №910/1645/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко