Постанова

від 12.03.2015 по справі 910/8508/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2015 р. Справа№ 910/8508/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Сагайдак А.В.

відповідача - Липський М.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Діджитал Коммьюнікейшнс»

на рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2014 р.

у справі № 910/8508/13 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерфорс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Діджитал Коммьюнікейшнс»

про розірвання договору та відшкодування збитків у розмірі 19 872,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аерфорс» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Діджитал Коммьюнікейшнс» про розірвання договору на виконання робіт по створенню веб-сайту № 240412 від 24.04.2012 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013 р., у зв'язку з тим, що місцезнаходжження відповідача є м. Київ, справу направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.05.2013 р. справу № 910/8508/13 було прийнято до провадження.

В процесі розгляду справи місцевим судом, позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд розірвати договір № 240412 від 24.04.2012 р. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Діджитал Коммьюнікейшнс» 19 872,00 грн збитків.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.11.2014 р. у справі № 910/8508/13 позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір № 240412 про виконання робіт по створенню веб-сайту від 24.04.2012 р. та стягнуто з відповідача на користь позивача 19 872,00 грн збитків.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 18.11.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС Діджитал Коммьюнікейшнс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про повну відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що висновок судової експертизи № 10221/13-35 від 06.10.2013 р. не містить відповіді на всі поставлені питання, зокрема, які саме етапи робіт, визначені договором, були виконані, а які ні, незважаючи на це, суд першої інстанції не скористався наданими ст. 42 ГПК України повноваженнями та не призначив повторну судову експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/8508/13, а розгляд справи призначено на 27.01.2015 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 р. розгляд справи було відкладено до 12.02.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 р., у зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відпустці, для розгляду справи № 910/8508/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Руденко М.А.

У судовому засіданні 12.02.2015 р. було оголошено перерву до 12.03.2015 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2015 р., у зв`язку з виходом судді Шапрана В.В. з відпустки, для розгляду справи № 910/8508/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Буравльов С.І., судді - Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

24.04.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аерфорс» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС Діджитал Коммьюнікейшнс» (далі - виконавець) було укладено договір № 240412 про виконання робіт по створенню веб-сайту (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується у відповідності до умов даного договору та додатків до нього виконати роботи зі створення веб-сайту. Під веб-сайтом сторони розуміють сукупність веб-сторінок, що пов'язані між собою єдиною темою, єдиним оформленням та взаємними гіпертекстовими посиланнями.

Згідно з п. 1.4 договору замовник зобов'язується оплатити роботи виконавця згідно з умовами даного договору та додатків до нього.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2012 р., але в будь-якому випадку до повного виконання своїх обов'язків обома сторонами договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.2.1 договору замовник зобов'язується затвердити розроблене відповідачем технічне завдання на розробку веб-сайту.

Як передбачено п. 4.1 договору, вартість та порядок оплати робіт виконавця визначено у додатках до даного договору, що є невід'ємною його частиною.

Додатком № 1 від 24.04.2012 р. сторони передбачили перелік, строки та вартість етапів робіт зі створення веб-сайту.

Згідно вказаного додатка для проектування веб-сайту передбачено 4 робочих дні, для розробки технічного завдання - 3 дні, вартість вказаного етапу 7200,00 грн, створення дизайну веб-сайту (не більше 3-х доробок згідно зауважень замовника) - 10 днів/15000 грн, програмування веб-сайту 14 днів/15000 грн, НТМL-кодування веб-сайту - 6 днів/10000,00 грн, внесення початкового контенту (надається замовником) в веб-сайт 6 днів/1400 грн, тестування веб-сайту, публікація на зовнішньому сервері - 5 днів/1000 грн, загальна вартість робіт 59 520,00 грн.

На виконання умов договору позивач перерахував на користь відповідача 35 712,00 грн попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями № 274 від 27.04.2012 р. та № 36 від 16.07.2012 р.

Відповідач виконав роботи за договором частково на загальну суму 15 840,00 грн, зокрема, перший (проектування веб-сайту) та другий (розробка технічного завдання) етапи робіт за договором вартістю 8 640,00 грн, частково виконав третій етап (створення дизайну веб-сайту (не більше 3-х доробок згідно зауважень замовника) вартістю 7 200,00 грн.

08.02.2013 р. листом № 74 відповідач повідомив позивача про те, що роботи по створенню веб-сайту, передбачені додатком № 1 від 24.04.2012 р. до договору № 240412 від 24.04.2012 р., завершені.

28.02.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист № 33/1-КО, в якому повідомив останнього про те, що заявлені роботи ТОВ «ВВС Діджитал Коммьюнікейшнс» не приймаються у зв'язку з неналежним виконанням договору № 240412 від 24.04.2012 р.

20.02.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист з попередженням про намір розірвати договір № 240412 від 24.04.2012 р. та з вимогою в семиденний строк повернути сплачені кошти у сумі 35 712,00 грн.

Листом № 78 від 19.03.2013 р. відповідач вимоги вказаної претензії позивача не визнав.

У відповідь, листом № 77 від 12.03.2013 р., відповідач просив позивача негайно сплатити виставлений рахунок за виконані роботи.

14.03.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача лист з попередженням про намір розірвати договір № 240412 від 24.04.2012 р. та з вимогою відшкодувати збитки в розмірі 19 872,00 грн.

У відповідь, 01.04.2013 р. листом № 78 відповідач повідомив позивача, що зазначені в претензії вимоги не визнає.

Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, що на думку позивача спричинило значну шкоду діловій репутації ТОВ «Аерфорс», а тому останній звернувся до суду з вимогою про розірвання договору № 240412 від 24.04.2012 р. та стягнення збитків.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як передбачено ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 4 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою (п. п. 4, 6 ст. 882 ЦК України).

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 615 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Встановлено, що позивачем було перераховано на користь відповідача 35 712,00 грн попередньої оплати, що підтверджується платіжними дорученнями № 274 від 27.04.2012 р. та № 36 від 16.07.2012 р.

Відповідач здійснив роботи за договором частково, зокрема, перший (проектування веб-сайту) та другий (розробка технічного завдання) етапи робіт за договором вартістю 8 640,00 грн, частково виконав третій етап (створення дизайну веб-сайту (не більше 3-х доробок згідно зауважень замовника) вартістю 7 200,00 грн, на загальну суму 15 840,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.09.2013 р. у справі № 910/8508/13 було призначено судову експертизу програмного продукту, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Висновком судової експертизи № 10221/13-35 від 06.10.2013 р. було встановлено, зокрема, що:

- досліджуваний програмний продукт (веб-сайт), який міститься на оптичному диску № 1, а саме адміністративна панель (backend) не відповідає вимогам технічного завдання до договору № 240412 від 24.04.2012 р.;

- Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС Діджитал Коммьюнікейшнс» були виконані не всі етапи робіт, визначені у додатку № 1 до договору № 240412 від 24.04.2012 р., а саме в функціональності адміністративної панелі в частині додатків «Підписи на публикації, Бренди товарів, Галузі товарів». Крім того, в ході дослідження не було знайдено певні функціональні елементи, які передбачені зазначеним вище додатком.

Таким чином, відповідачем не було виконано частину робіт за третім етапом.

Крім того, відповідно до п. 5.4 укладеного договору протягом п'яти робочих днів після отримання від виконавця актів здавання-приймання виконаних робіт, замовник зобов'язується підписати акти та один примірник передати виконавцю, або в той же строк направити виконавцю мотивовану відмову від приймання робіт.

Однак, в матеріалах справи відсутні акти здавання-приймання виконаних робіт за третім етапом, доказів про направлення таких актів позивачу відповідач також не надав.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов укладеного договору щодо виконання робіт за третім етапом, позивач в порядку ч. 2 ст. 852 ЦК України набув право вимагати розірвання цього договору.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про розірвання договору № 240412 про виконання робіт по створенню веб-сайту від 24.04.2012 р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, за неналежне виконання умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача заподіяні збитки у вигляді витрат по оплаті робіт неналежної якості у розмірі 19 872,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Як було встановлено вище позивачем здійснена попередня оплата у сумі 37 512,00 грн, в той час як відповідачем були здійснені роботи на загальну суму 15 840,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 19 872,00 грн (37512,00 грн - 15 840,00 грн), є доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи скаржника про те, що висновок судової експертизи № 10221/13-35 від 06.10.2013 р. не містить відповіді на всі поставлені питання, зокрема, які саме етапи робіт, визначені договором, були виконані, а які ні, колегія вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Проте, відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не надавав належних доказів на спростування результатів проведеного експертного дослідження, зі змісту якого встановлено виконані етапи робіт відповідачем за укладеним договором.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не скористався наданими ст. 42 ГПК України повноваженнями та не призначив повторну судову експертизу, колегія вважає також необґрунтованими, оскільки призначення повторної експертизи є правом суду, а не його обов'язком.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2014 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Діджитал Коммьюнікейшнс» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС Діджитал Коммьюнікейшнс» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 18.11.2014 р. у справі № 910/8508/13 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/8508/13 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран