Рішення

від 12.03.2015 по справі 554/8241/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/8241/13-ц Номер провадження 22-ц/786/826/15Головуючий у 1-й інстанції Троцька А. І. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Хіль Л.М., Мартєва С.Ю.

при секретарі Колодюк О.П.

за участі представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який діє в інтересх та за довіреністю ОСОБА_5

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 січня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, відсотків, пені за договорами позики та актом звірки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним позовом та, остаточно визначившись із позовними вимогами відповідно до заяви від 20 січня 2015 року (т.2 а.с. 114-116), просив стягнути з ОСОБА_4 16 766 040,75 грн., що складає 1 060 622,45 доларів США, за курсом НБУ на день складення заяви, та судові витрати у розмірі 3 654 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказував, що 29 грудня 2009 року він уклав договір позики №62-090529-602-0А0034-02, згідно якого надав ОСОБА_4 у позику 100 000 доларів США, які передавалися під заставу 50% частки в статутному капіталі ТОВ «КБ Аерокоптер», засновником, учасником та керівником якого був відповідач.

Згідно умов договору позика надавалась на строк 180 календарних днів готівковими грошовими коштами. Позичальник зобов'язався оформити продаж 50% частки в статутному капіталі ТОВ «КБ Аерокоптер», а оформлення акту такого продажу є підставою для погашення позики за договором і додаткових угод до нього. У разі невиконання умов договору позичальник зобов'язався повернути суму позики на протязі 180 днів та суму відсотків із розрахунку 20% річних від суми позики.

6 січня 2010 року між ними була укладена додаткова угода до договору відповідно до якої сума позики склала 110 тисяч доларів США.

Вказує, що він виконав умови договору та додаткової угоди, передав ОСОБА_4 кошти, проте останній у встановлені договором строки його умови не виконав.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 20 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики в сумі 100 000 доларів США що по курсу НБУ на час розгляду справи становить 1 580 000 грн. , пеню 10 000 доларів CШA, по курсу НБУ на час розгляду справи становить 158 000 грн., а всього 1 738 000 грн.

Вирішено питання про судові витрати.

Вказане рішення місцевого суду в апеляційному порядку окремо один від одного оскаржили ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що діє в інтересх та за довіреністю ОСОБА_5

ОСОБА_4 просив скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_2 просив скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення, ухвалене у справі, не відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір від 29 грудня 2009 року.

Відповідно до п.1,3 вказаного договору сторони заявили про взаємну зацікавленість у розвитку виробничої бази ТОВ «КБ Аерокоптер», удосконаленні виготовленої продукції, створенні нової продукції та всемірне просування її на ринках.

Сторони заявляють про готовність передати ОСОБА_5 50% частки у ТОВ «КБ Аерокоптер». Строк дії та порядок передання долі у статутному капіталі на підставі переговорів з третьою стороною, про що має бути складено протокол до вказаного договору.

Окрім того, 29 грудня 2009 року між сторонами по справі було укладено договір позики № 62-090529-602-0А0034-02.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 позикодавець протягом п'яти днів після підписання договору, надає відповідачеві фінансову допомогу, на умовах строковості, платності та повернення, шляхом надання готівкових коштів позичальнику, а позичальник повертає позикодавцеві суму позики в обумовлений строк.

Сума, що передається позичальникові складає 100 000 доларів США під заставу 50% частки в статутному капіталі ТОВ «КБ Аерокоптер».

Відповідно до п.3.1.1 договору Позичальник зобов'язується оформити продаж 50% частки в статутному капіталі ТОВ «КБ Аерокоптер». Оформлення продажу «КБ Аерокоптер» є підставою для погашення позики за вказаним договором та додатковими угодами.

Відповідно до п.п. 4.1.1, 4.1.2 Позикодавцець зобов'язується надати необхідні документи для оформлення продажу 50% частки в статутному капіталі ТОВ «КБ Аерокоптер». Після оформлення акта продажу 50% частки в статутному капіталі ТОВ «КБ Аерокоптер» оформити акт про погашення позики за вказаним договором та додатковими угодами.

16 січня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду до договору позики № 62-090529-602-0А0034-02, відповідно до якої сума позики складає 110 000 доларів США.

Рішенням загальних зборів засновників ТОВ «КБ Аерокоптер» від 03 червня 2010 року надано дозвіл ОСОБА_4 на продаж 50% частки в статутному капіталі ТОВ «КБ Аерокоптер» ОСОБА_5 у відповідності до додатку №3 до протоколу загальних зборів засновників товариства.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ч.1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до правової позиції, викладеній у постанову Верховного суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Аналіз договору позики від 29 грудня 2009 року та додаткової угоди №1 від 16 січня 2010 року до договору позики № 62-090529-602-0А0034-02, зокрема обов'язків які на себе прийняли сторони договору щодо оформлення відчуження ОСОБА_4 50% частки в статутному капіталі ТОВ «КБ Аерокоптер» вказує на те, що між сторонами у даній справі виникли правовідносини по здійсненню відчуження частки у статутному капіталі товариства.

Згідно із ст. 10 ч.1 п. «д» ЗУ «Про господарські товариства» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, учасники товариства мають право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 53 ч.1, 2 ЗУ «Про господарські товариства» учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Таким чином, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5, судом першої інстанції було помилково визначено, що між сторонами виникли правовідносини за договором позики та застосовано до спірних правовідносин вимоги ст.ст. 1046, 1049 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що право визначення підстави позову належить виключно позивачеві, який обґрунтував свої вимоги зобов'язанням, що витікає із договору позики, то у задоволенні позову в наведеній частині необхідно відмовити, оскільки колегія суддів прийшла до висновку про відсутність у відповідача зобов'язання пов'язаного з позикою.

З цих самих підстав необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в частині стягнення коштів за додатковою угодою від 16 січня 2010 року до договору позики № 62-090529-602-0А0034-02.

Акт звірки розрахунків за договором № 62-090529-602-0А0034-02 від 29 грудня 2009 року, на який посилається ОСОБА_5, не може бути підставою для стягнення зазначених у ньому грошових коштів з відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 509 ЦК України Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ч. 1-3 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Вказаний акт звірки не містить будь-якого зазначення щодо правових підстав виникнення заборгованості, а з урахуванням відсутності між сторонами правовідносин пов'язаних із позикою, то акт звірки сам по собі не породжує зобов'язань ОСОБА_4 перед ОСОБА_5

Відповідно до ч.1,5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_5 не підлягають задоволенню, то з нього має бути стягнуто на користь ОСОБА_4 судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, а саме 1530 грн.

Виходячи з викладеного, внаслідок неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5, яке відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1,4, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересх та за довіреністю ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20 січня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, відсотків, пені за договорами позики та актом звірки - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 1 530 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді Л.М. Хіль

С.Ю. Мартєв

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: