Постанова

від 17.03.2015 по справі 911/3282/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 року Справа № 911/3282/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/" на постановувід 14.01.2015 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№911/3282/14 господарського суду Київської області за позовомТОВ "Актум" доТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/" простягнення 323 104,80 грн. за участю сторін:

позивача: Потапов Є.П., дов. від 08.07.2014 б/н;

відповідача: Мельник М.Я., дов. від 16.03.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 26.09.2014 (суддя В. Бацуца), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 (судді Б. Ткаченко, В. Зеленін, О. Синиця) позов задоволено, стягнуто з ТОВ "Мерідіан Плюс (Україна)" на користь ТОВ "Актум" 240 763 грн. 64 коп. основної заборгованості, 53 449 грн. 53 коп. інфляційних збитків, 28 891 грн. 64 коп. 3 % річних та 6 462 грн. 10 коп. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятими у справі рішеннями, ТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/" - відповідач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.09.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від14.01.2015, справу направити на новий розгляд до першої інстанції. Судами, на його думку, порушено ст.ст. 41,43,81 1 ,82 ГПК України. Судами безпідставно відмовлено у проведенні судової експертизи з метою встановлення хто підписав спірні акти виконаних робіт та поставив на них печатку відповідача. В порушення норм ст. 81 1 ГПК України місцевий суд не видалявся до нарадчої кімнати при винесенні рішення. Висновки судів не відповідають обставинам справи.

До Вищого господарського суду України надійшов відзив ТОВ "Актум", в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскільки вона не містить посилання на норми матеріального права, які начебто, порушили суди попередніх інстанцій. В скарзі йде мова про недоведеність обставин справи, що спростовується змістом оскаржуваних судових рішень.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

03.09.2009 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 02/04-09, згідно умов п. 1.1. якого на умовах даного договору замовник дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому за плату послуги в галузі комп'ютерних технологій та баз даних.

Згідно з п. 1.2. договору на підтвердження факту надання виконавцем послуг, відповідно до умов цього договору складається акт в строк до 3-х робочих днів з моменту повного фактичного надання послуг .

Відповідно до п. 4.1 договору ціна послуг в галузі комп'ютерних технологій та баз даних, наданих виконавцем, є договірною, формується за тарифами виконавця, діючими на момент надання послуг та визначається сторонами в залежності від обсягу фактично наданих послуг в акті передачі-приймання робіт, який є невід'ємною частиною договору.

Замовник сплачує виконавцю суму зазначену в акті, в тому числі ПДВ, шляхом перерахування на рахунок виконавця в строк 90 днів з дня підписання акту.

Пунктом 7.2. договору визначено строк його дії, згідно якого строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2009 року.

25.12.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 02/04-09 від 03.09.2009 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди про продовження дії договору № 02/04-09 від "03" вересня 2009 року, у зв'язку з чим погодили наступну (нову) редакцію п. 7.2. договору: "Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2010 року."

На виконання умов договору позивачем у період з вересня 2009 р. по квітень 2010 р. було надано відповідачу послуги на загальну суму 460 920, 00 грн., що підтверджується актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 1 від 04.09.2009 р. на суму 18 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 2 від 11.09.2009 р. на суму 20 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 3 від 18.09.2009 р. на суму 20 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 4 від 25.09.2009 р. на суму 20 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 5 від 30.09.2009 р. на суму 12 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 6 від 09.10.2009 р. на суму 22 500, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 7 від 16.10.2009 р. на суму 22 500, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 8 від 23.10.2009 р. на суму 22 500, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 9 від 31.10.2009 р. на суму 22 500, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 10 від 06.11.2009 р. на суму 15 480, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 11 від 13.11.2009 р. на суму 15 480, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 12 від 20.11.2009 р. на суму 15 480, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 13 від 30.11.2009 р. на суму 15 480, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 14 від 16.12.2009 р. на суму 12 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 15 від 31.12.2009 р. на суму 12 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 8 від 15.01.2010 р. на суму 20 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 2 від 22.01.2010 р. на суму 20 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 3 від 29.01.2010 р. на суму 20 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 9 від 12.03.2010 р. на суму 10 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 11 від 26.03.2010 р. на суму 15 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 12 від 15.04.2010 р. на суму 55 000, 00 грн., актом здачі-прийому робіт (надання послуг) № 13 від 30.04.2010 р. на суму 55 000, 00 грн., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті наданих послуг та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 220 156, 36 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2014, наявними у матеріалах справи.

Судами встановлено, що у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати наданих послуг у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 240 763,64 грн. Заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (акти здачі-прийому робіт, акт звірки взаєморозрахунків від 01.01.2014, виписками з банківського рахунку позивача). Судами задоволено позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Судами також встановлено, що розмір інфляційних збитків та 3 % річних, на які претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право. Судами задоволено інфляційні витрати у розмірі 53 449, 53 грн., 3 % річних у розмірі 28 891, 64 грн.

Відповідач борг не визнає, оскільки акти приймання-передачі робіт, надані позивачем не відповідають вимогам діючого законодавства. У відповідача ці акти відсутні. На його думку, вони не можуть бути належними доказами у справі. ТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/" заявило клопотання про призначення судової експертизи для з'ясування дійсності печатки відповідача на спірних актах приймання-передачі робіт. Клопотання було відхилено судами як необґрунтоване.

Переглядаючи оскаржувані судові акти у касаційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором .

Відповідно до п. 4.1 договору ціна послуг в галузі комп'ютерних технологій та баз даних, наданих виконавцем, є договірною, формується за тарифами виконавця, діючими на момент надання послуг та визначається сторонами в залежності від обсягу фактично наданих послуг в акті передачі-приймання робіт, який є невід'ємною частиною договору.

Судами встановлено, що на виконання умов договору у період з вересня 2009 до квітня 2010 позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 460 920, 00 грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи актами здачі-прийому робіт (надання послуг) № 1 від 04.09.2009, № 2 від 11.09.2009, № 3 від 18.09.2009, № 4 від 25.09.2009, № 5 від 30.09.2009, № 6 від 09.10.2009, № 7 від 16.10.2009, № 8 від 23.10.2009, № 9 від 31.10.2009, № 10 від 06.11.2009, № 11 від 13.11.2009, № 12 від 20.11.2009, № 13 від 30.11.2009, № 14 від 16.12.2009, № 15 від 31.12.2009, № 8 від 15.01.2010, № 2 від 22.01.2010, № 3 від 29.01.2010, № 9 від 12.03.2010, № 11 від 26.03.2010, № 12 від 15.04.2010, № 13 від 30.04.2010. Акти підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Судами також встановлено, що відповідач лише частково сплатив позивачу за надані йому послуги, а саме, у розмірі 220 156, 36 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2014. Враховуючи часткове виконання відповідачем своїх зобов'язань по актам приймання-передачі робіт, суди відхили доводи відповідача про те, що вищевказані акти приймання-передачі робіт не були підписані представником відповідача та скріплені його печаткою.

Враховуючи приписи ст.ст. 525,526,601,903 ЦК України, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для стягнення з відповідача суми основного боргу.

Крім того, відповідно до виконаного ним розрахунку, позивач просив стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті послуг з 01.08.2010 р. по 01.07.2014 р. всього на загальну суму 53 449, 53 грн. та з 01.08.2010 р. по 01.08.2014 р. всього на загальну суму 28 891, 64 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами здійснено правильний розрахунок інфляційних збитків та 3 % річних та обґрунтовано задоволено вимоги позивача у розмірі 53 449, 53 грн. інфляційних витрат та 28 891, 64 грн. 3 % річних.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення місцевим судом ст.ст. 81 1 ,82 ГПК України. Скаржником наголошено, що місцевий суд не видалявся до нарадчої кімнати при винесенні рішення. Висновки судів не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 81 1 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п'яти днів з дня подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх.

Зауваження скаржника з приводу того, що суд не видалявся до нарадчої кімнати для винесення рішення в матеріалах справи відсутні. Відтак, доводи скаржника з цього приводу є непідтвердженими та безпідставними.

Не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про порушення судами ст. 41 ГПК України.

Так, в силу вимог ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Таким чином призначення експертизи є правом суду, а не його обов'язком. Судами встановлено, що клопотання відповідача про призначення експертизи є необґрунтованим. Скаржник не згодний з таким висновком судів та просить касаційний суд надані іншу правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що виходить за межі компетенції касаційного суду, встановленої ст. 111 7 ГПК України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судами відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням до них діючих норм матеріального права та дотриманням вимог процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваних рішення та постанови та направлення справи на новий розгляд відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України ,? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Мерідіан Плюс /Україна/" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 26.09.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 у справі №911/3282/14 - без змін.

Поновити виконання рішення господарського суду Київської області від 26.09.2014.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун