Ухвала

від 25.02.2015 по справі 911/4604/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"25" лютого 2015 р. Справа № 911/4604/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Адеф- боржника Україна", м. Буча (код ЄДРПО України 22928599)

про банкрутство

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Ліквідатор боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Адеф-Україна", звернувся до господарського суду Київської області з заявою про порушення справи про банкрутство, у зв'язку з відсутністю майна для задоволення вимог кредиторів в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2014 р. прийнято до розгляду заяву про банкрутство ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" та її розгляд у підготовчому засіданні призначено на 11.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2014 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна", розгляд справи призначено на 19.11.2014 р., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", копії ухвали суду направлено ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", гр. Плєтньову О.В., АТ "Пегасо СА", ТОВ "ЮС-Дизайн", Бучанській міській раді Київської області, ПАТ "Укртелеком" Київській міській філії, гр. Литвину В.В., Ірпінській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, ТОВ "Ітем ЛТД", ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія", ТОВ "Видавничий дім "Адеф-Україна", ТОВ "ЖОК", реєстратору Реєстраційній службі Ірпінського районного управління юстиції у Київській області, ВДВС Ірпінського МУЮ, ВДВС Шевченківського РУЮ, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та Головному управлінню юстиції у Київській області Міністерства юстиції України.

Постановою господарського суду Київської області від 19.11.2014 р. визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Шимана Євгена Олександровича, зобов'язано ліквідатора банкрута протягом двох тижнів по закінченню встановленого частиною третьою ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строку подати на затвердження до суду реєстр вимог кредиторів банкрута, за результатами роботи ліквідатора подати господарському суду Київської області звіт та ліквідаційний баланс.

02.12.2014 р. на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення (повідомлення) про визнання ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" банкрутом та відкриття його ліквідаційної процедури за № 11966.

23.12.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором банкрута подано клопотання про зняття арешту з майна та коштів ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна".

26.12.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором банкрута подано проміжний звіт ліквідатора, який прийнято судом до уваги.

26.12.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником АТ «Пегасо СА» (PEGASO S.A.) подано заяву про визнання кредиторських вимог останнього.

26.12.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» подано заяву про визнання кредитором ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна".

29.12.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представниками ТОВ «Видавничий Дім «Адеф - Україна» та ТОВ «Адеф - Принт» подано заяви про визнання кредиторських вимог останніх.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2014 р. розгляд кредиторських вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України», АТ «Пегасо СА» (PEGASO S.A.), ТОВ «Видавничий Дім «Адеф - Україна» та ТОВ «Адеф - Принт», зобов'язано заявників кредиторських вимог подати до суду додаткові докази, ліквідатора банкрута зобов'язано подати на затвердження реєстр вимог кредиторів ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна", відзиви на заявлені кредиторські вимоги та додаткові документи.

15.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором банкрута подано на затвердження реєстр вимог кредиторів ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна".

22.01.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором банкрута подано уточнення до клопотання про зняття арешту з майна банкрута.

11.02.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором банкрута подано відзиви на заявлені кредиторські вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України».

18.02.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником АТ «Пегасо СА» (PEGASO S.A.) подано уточнення до заяви про визнання кредиторських вимог.

20.02.2015 р. ліквідатором банкрута через канцелярію господарського суду Київської області подано уточнений реєстр вимог кредиторів ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна".

Крім того, 20.02.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представниками ТОВ «Видавничий Дім «Адеф - Україна» та ТОВ «Адеф - Принт» подано документи на вимогу ухвали суду.

23.02.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатором банкрута подано відзиви на заявлені кредиторські вимоги АТ «Пегасо СА» (PEGASO S.A.), ТОВ «Видавничий Дім «Адеф - Україна» та ТОВ «Адеф - Принт».

У судовому засіданні, розглянувши уточнений реєстр вимог кредиторів ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" та заявлені до банкрута кредиторські вимоги, заслухавши присутніх представників учасників судового процесу, суд встановив наступне.

У абз. 5 п. 36.7 роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у Інформаційному листі "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" від 28.03.2013 N 01-06/606/2013, вказано, що розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі, відкритій за ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до частини першої ст. 23 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно з частиною четвертою ст. 23 Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Закону та Господарського процесуального кодексу України, про що виноситься ухвала, в якій зазначається дата розгляду заяви.

Разом з тим, відповідно до частини третьої ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення щодо офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет набирають чинності через два роки з дня опублікування цього Закону, тобто з 19.01.2014 року. До набрання чинності цими положеннями офіційне оприлюднення відомостей про справу про банкрутство здійснюється в офіційних друкованих органах (газетах "Голос України" або "Урядовий кур'єр").

Протягом, встановленого частиною третьою ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місячного строку до господарського суду Київської області з грошовими вимогами до банкрута звернулися ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» на суму 24343041,11 грн., АТ «Пегасо СА» (PEGASO S.A.) (з урахуванням уточнень) на суму 12345564,36 грн., ТОВ «Видавничий Дім «Адеф - Україна» на суму 6432,98 грн. та ТОВ «Адеф - Принт» на суму 682862,94 грн.

1. Щодо кредиторських вимог АТ «Пегасо СА» (PEGASO S.A.) (з урахуванням уточнень) на суму 12345564,36 грн.

03.06.2002 р. між Фірмою «Беллрейт ЛТД» (кредитор) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (позичальник) було укладено договір на товарний кредит № 2156, відповідно до умов якого, кредитор зобов'язується передати у власність обладнання, найменування та вартість якого визначена додатком № 1, на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк і під проценти, а позичальник зобов'язується прийняти обладнання для потреб власного виробництва, та сплатити його вартість і проценти за відстрочення кінцевого розрахунку (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору кредитор надає позичальнику відстрочення кінцевого розрахунку на 5 років з моменту початку дії договору.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що за надане відстрочення позичальник сплачує кредитору проценти у розмірі 11% річних від загальної вартості обладнання.

Пунктом першим Додатку № 5 до договору на товарний кредит від 27.02.2009 р. кредитор продовжує позичальнику відстрочення кінцевого розрахунку по договору № 2156 на товарний кредит від 03.06.2002 р. до 31.12.2012 р.

19.09.2009 р. між Фірмою «Беллрейт ЛТД» (кредитор), АТ «Пегасо СА» (новий кредитор) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (позичальник) укладено додаток № 6 до договору № 2156 на товарний кредит від 03.06.2002 р., відповідно до умов якого кредитор уступає право вимоги до позичальника новому кредитору у рамках договору № 2156 на товарний кредит від 03.06.2002 р. (п. 1 додатку № 6).

Як вбачається з матеріалів кредиторської заяви, Фірмою «Беллрейт ЛТД» було виконано свої зобов'язання за договором № 2156 на товарний кредит від 03.06.2002 р., передано у власність ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" чотирьохфарбову офсетну друкарську машину «SM52 SE/sm» в повному комплекті (виробництво Німеччина) вартістю 537575,00 євро, що підтверджується Актом приймання-передачі обладнання від 11.09.2002 р. до договору № 2156 від 03.06.2002 р.

Крім того, 27.05.2005 р. між Фірмою «Беллрейт ЛТД» (кредитор) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (позичальник) було укладено договір № 4144 фінансового кредиту, відповідно до умов якого, кредитор надає фінансовий кредит, а позичальник використовує цей фінансовий кредит для потреб власного виробництва та повертає цей кредит у визначений даним договором строк (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено, кредит надається на умові 9,5 % річних від загальної суми кредиту.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума кредиту складає: 100000,00 доларів США, який згідно з п. 2.2. договору кредитор перераховує двома частками (1-а частка в сумі 74000,00 доларів США - червень 2005 р., 2-а частка в сумі 26000,00 доларів США - ІІІ квартал 2005 р.) на банківський рахунок позичальника кошти, які необхідні для потреб власного виробництва позичальника.

19.09.2009 р. між Фірмою «Беллрейт ЛТД» (кредитор), АТ «Пегасо СА» (новий кредитор) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (позичальник) укладено додаток № 3 до договору № 4144 фінансового кредиту від 27.05.2005 р., відповідно до умов якого кредитор уступає право вимоги до позичальника новому кредитору у рамках договору № 4144 фінансового кредиту від 27.05.2005 р. (п. 1 додатку № 3).

Пунктом 3.1. додатку № 4 до договору № 4144 фінансового кредиту від 27.05.2005 р. позичальник отримує від кредитора кредит строком на 8 років.

29.07.2005 р. між Фірмою «Беллрейт ЛТД» (кредитор) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (позичальник) було укладено договір № 4182 фінансового кредиту, відповідно до умов якого, кредитор надає фінансовий кредит, а позичальник використовує цей фінансовий кредит для потреб власного виробництва та повертає цей кредит у визначений даним договором строк (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено, кредит надається на умові 9,5 % річних від загальної суми кредиту.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума кредиту складає: 100000,00 доларів США, який згідно з п. 2.2. договору кредитор перераховує двома частками (1-а частка в сумі 50000,00 доларів США - серпень 2005 р., 2-а частка в сумі 50000,00 доларів США - ІV квартал 2005 р.) на банківський рахунок позичальника кошти, які необхідні для потреб власного виробництва позичальника.

19.09.2009 р. між Фірмою «Беллрейт ЛТД» (кредитор), АТ «Пегасо СА» (новий кредитор) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (позичальник) укладено додаток № 3 до договору № 4182 фінансового кредиту від 29.07.2005 р., відповідно до умов якого кредитор уступає право вимоги до позичальника новому кредитору у рамках договору № 4182 фінансового кредиту від 29.07.2005 р. (п. 1 додатку № 3).

Пунктом 3.1. додатку № 4 до договору № 4182 фінансового кредиту від 29.07.2005 р. позичальник отримує від кредитора кредит строком на 8 років.

Зазначені вище договори та додатки до договорів підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств.

Як вбачається з матеріалів уточненої кредиторської заяви, на виконання умов договорів фінансового кредиту № 4182 та № 4144, Фірмою «Беллрейт ЛТД» (кредитором) у встановлений умовами договорів строк перераховано на банківський рахунок позичальника кредитні кошти, що підтверджується кредитовим повідомленням від 10.08.2005 р. на суму 37962,91 доларів США, кредитовим повідомленням від 15.06.2005 р. на суму від 61963,88 доларів США, кредитовим повідомленням від 19.09.2005 р. на суму від 49963,29 доларів США та кредитовим повідомленням від 18.10.2005 р. на суму від 49964,04 доларів США.

Проте, позичальник неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором № 2156 на товарний кредит від 03.06.2002 р. та договором № 4144 фінансового кредиту від 27.05.2005 р., на виконання умов договору № 2156 на товарний кредит від 03.06.2002 р., здійснив часткові розрахунки, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 05.10.2007 р. на суму 12500,00 євро, платіжним дорученням в іноземній валюті № 15 від 29.12.2005 р. на суму 37575,00 євро, на виконання умов договору № 4144 фінансового кредиту від 27.05.2005 р., здійснив часткові розрахунки, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 23.03.2008 р. на суму 8200,00 доларів США, платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 від 25.03.2008 р. на суму 4500,00 доларів США.

Щодо зобов'язань за договором № 4182 фінансового кредиту від 29.07.2005 р. позичальник, станом на дату судового засідання не приступив до їх виконання і, навіть, частково кредитний борг не погасив.

Таким чином, станом на дату винесення даної ухвали заборгованість боржника перед кредитором за неналежне виконання умов зазначених вище договорів становить 12344346,36 грн.

Як вбачається з поданих ліквідатором банкрута документів, боржник погоджується з фактом наявності заборгованості у останнього перед АТ «Пегасо СА» у розмірі 12344346,36 грн., дане підтверджується Актом звіряння розрахунків від 22.01.2015 р. ( т. с. 4, а. 105).

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення закріплені в частині першій та частині сьомій ст. 193 ГК України (далі - ГК України), відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з викладеного вбачається, що боржник неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором № 2156 на товарний кредит від 03.06.2002 р., договором № 4144 фінансового кредиту від 27.05.2005 р. та договором № 4182 фінансового кредиту від 29.07.2005 р., зокрема, відповідно до умов договору № 2156 на товарний кредит від 03.06.2002 р. у встановлений строк не повернув у повному обсязі товарний кредит, а відповідно до умов договорів фінансового кредиту № 4144, № 4182 - надані кредитором для потреб власного виробництва кредитні кошти.

АТ «Пегасо СА» належними та допустимими доказами доведено факт наявності у боржника заборгованості у розмірі 12344346,36 грн.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що заборгованість ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" перед АТ «Пегасо СА», нарахована в результаті неналежного виконання банкрутом своїх зобов'язань за вищезазначеними договорами, станом на дату судового засідання не погашена, крім того, остання визнана ліквідатором банкрута у повному обсязі, а відтак, суд визнає АТ «Пегасо СА» кредитором ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" з сумою кредиторських вимог у розмірі 12345564,36 грн., з яких, 12344346,36 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, а 1218,00 грн. (судовий збір за подання кредиторської заяви) у першу чергу.

2. Щодо кредиторських вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» на суму 24343041,11 грн.

11.08.2006 р. між ВАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» правонаступником якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» (далі Банк) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (далі позичальник) укладено кредитний договір № 27106К25.

Пунктом 3.1. кредитного договору встановлено, що Банк відкриває Позичальникові не відновлювану кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов даного договору.

Згідно з пп. 5.1.1. п. 5.1. кредитного договору позичальник, зокрема зобов'язався своєчасно та у повному обсязі погашати Банкові заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитами та інші платежі у відповідності до умов кредитного договору, а саме:

- погашати кредит шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок, зазначений в п. 3.8. кредитного договору в порядку, визначеному положеннями пп. 3.4.1. п. 3.4. та п. 3.7. кредитного договору, з остаточним терміном погашення - 25.10.2012 р. (пп. 3.2.2. п. 3.2. кредитного договору);

- сплачувати у валюті кредиту проценти за користування кредитом в порядку, встановленому положеннями п. 3.5. та п. 3.7. кредитного договору у розмірі, визначеному пп. 3.2.5. п. 3.2. кредитного договору , в тому числі , плати за управління кредитом;

- сплачувати у випадках та у розмірах, передбачених умовами кредитного договору, штрафні санкції, в тому числі пеню за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а також інших платежів за кредитним договором за кожен день прострочення, включаючи день платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня ( пп. 3.2.9. п. 3.2., п. 4.2., п. 7.2. - п. 7.4. кредитного договору).

Відповідно до частини другої ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У п. 2.6. роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18, вказано, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи , в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Факт належного виконання умов кредитного договору № 27106К25 Банком та невиконання своїх зобов'язань за вказаним договором позичальником встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 24.07.2012 р. у справі № 5011-33/4114-2012, яким повністю задоволено позов Банку про стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором з урахуванням штрафних санкцій, 3 % річних, інфляційних втрат та понесених судових витрат станом на 18.07.2012 р., а відтак, з боржника на користь Банку стягнуто заборгованість по кредиту у розмірі 3389762,93 грн. та 647241,00 євро, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 274860,28 грн. та 19386,55 євро, комісію за управлінням кредиту у розмірі 72000,00 грн., комісію за зміну умов договору у розмірі 4000,00 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 396388,71 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в розмірі 43291,45 грн., пеню за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом в розмірі 5991,32 грн., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 71403,27 євро, пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом в розмірі 5852,43 євро, 3 % річних по кредиту в розмірі 76720,96 грн., 3% річних по процентам за користування кредитом в розмірі 8290,08 грн., 3% річних по комісії за управління кредитом в розмірі 1477,23 грн., 3 % річних по кредиту в розмірі 13831,45 євро, 3% річних по процентам за користування кредитом в розмірі 1124,53 євро, індекс інфляції по кредиту в розмірі 288310,62 грн., індекс інфляції по процентам 30871,28 грн., індекс інфляції по комісії за управляння кредитом в розмірі 5505,02 грн., а також 64380,00 судового збору, вказаним рішенням суду розстрочене виконання рішення строком на 9 місяців.

Однак, вищезазначена заборгованість за кредитним договором з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляційних втрат та понесених судових витрат, у встановлені рішенням строки в повному обсязі не погашена.

Разом з тим, зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законодавством (частина перша статті 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, передбачені ст. ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Так згідно з положеннями ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012 р. у справі № 37/64). Відповідно до ст. 11128ГПК України рішення ВСУ, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.

А отже, враховуючи відсутність правових підстав для припинення зобов'язань за кредитним договором, заборгованість боржника перед Банком за кредитним договором з 18.07.2012 р. по 18.11.2014 р. збільшилась, а відтак, складає 908905,13 євро та 6583229,79 грн., що з урахуванням курсу валют, встановленого Національним Банком України станом на дату подання кредиторської заяви становить 24277443,11 грн.

Суд, перевіривши розрахунки здійснені Банком встановив, що відповідні розрахунки є вірними, а факт наявності заборгованості за кредитним договором у розмірі 24277443,11 грн. кредитором належними та допустимими доказами доведено.

З метою виконання грошового зобов'язання за кредитним договором сторонами було укладено наступні договори:

19.06.2008 р. між ВАТ «Державний експортно-імпортний Банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» (далі Іпотекодержатель) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (далі Іпотекодавець) укладено іпотечний договір № 27108Z88, відповідно до умов якого іпотекою за цим договором забезпечується вимоги іпотеко держателя, що випливають, зокрема, з кредитного договору № 27106К25 від 11.08.2006 р. з усіма змінами та доповненнями( п. 1.1. іпотечного договору).

Пунктом 1.3. іпотечного договору передбачено, що предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань іпотекодавця, є нерухоме майно, що належить іпотекодавцю, а саме, реконструкція існуючих будівель під редакційно-виробничий комплекс, що розташований за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, 2Ж.

Відповідно до умов іпотечного договору за домовленістю сторін, станом на дату укладення даного договору загальна заставна вартість предмету іпотеки складає 13800000,00 грн.

28.02.2007 р. між ВАТ «Державний експортно-імпортний Банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» (далі Заставодержатель) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (далі Заставодавець) укладено договір застави № 27107Z23, відповідно до умов якого заставою за цим договором забезпечується вимоги заставодержателя, що випливають, зокрема з кредитного договору № 27106К25 від 11.08.2006 р. з усіма змінами та доповненнями( п. 1.1. договору застави).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що заставодавець заставляє поліграфічне обладнання, яке знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Кірова, 2Ж.

Відповідно до умов договору застави за домовленістю сторін, загальна заставна вартість предмету застави становить 12230100,00 грн.

Зазначені вище договори підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток установ.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення закріплені в частині першій та частині сьомій ст. 193 ГК України (далі - ГК України), відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

А відтак, з огляду на все наведене вище судом встановлено факт неналежного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором № 27106К25 від 11.08.2006 р., у зв'язку з чим станом на дату судового засідання у боржника перед кредитором наявна заборгованість у розмірі 24341823,11 грн., з яких: 22252431,29 грн. заборгованість за кредитним договором, яка забезпечена майном боржника, 2025011,82 грн. пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання, 64380,00 грн. судовий збір сплачений банком за подання позову до господарського суду м. Києва.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

У роз'ясненнях наданих Вищим господарським судом України у інформаційному листі від 28.03.2013, № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено наступне: що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.

А отже, з огляду на викладене, можна зробити висновок, що пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, включається в шосту чергу задоволення, незалежно від того чи забезпечені вимоги кредитора іпотекою (заставою).

З огляду на все зазначене вище, а також враховуючи, що заборгованість ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" перед ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» станом на дату судового засідання не погашена, крім того, остання визнана ліквідатором банкрута у повному обсязі, а відтак, суд визнає ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» кредитором ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" з сумою кредиторських вимог у розмірі 24343041,11 грн., з яких, 22252431,29 грн. підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів окремо, як забезпечені майном боржника, 64380,00 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, 2025011,82 грн. - в шосту, а 1218,00 грн. (судовий збір за подання кредиторської заяви) - у першу чергу.

3. Щодо кредиторських вимог ТОВ «Адеф-Принт» на суму 684080,94 грн.

08.01.2014 р. між ТОВ «Ітем ЛТД» (товариство) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (позичальник) укладено договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги, відповідно до умов даного договору товариство надає позичальнику поворотну безпроцентну фінансову допомогу у вигляді тимчасово вільних коштів, а позичальник зоьбовязується повернути товариству суму допомоги у тій же кількості коштів (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору сума допомоги становить 134707,21 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що отриману допомогу позичальник зобов'язується повернути товариству до 31.08.2014 р.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Ітем ЛТД» було надано боржнику поворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 134707,21 грн., проте, боржник не виконав свої зобов'язання, грошові кошти у розмірі 134707,21 грн. у строк не повернув.

19.08.2013 р. між ПАТ «Київобленерго» (кредитор), ТОВ «Ітем ЛТД» (поручитель) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (боржник) укладено договір поруки № 20/2-148, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником його обов'язку за основним договором щодо оплати вартості електричної енергії та інших платежів, передбаченого п. 2. договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору у разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У п. 2.1. договору вказано, що під основним договором в цьому договорі розуміють договір про поставлення електричної енергії № 1533 від 30.12.2005 р., укладений між кредитором (в основному договорі іменується постачальник електричної енергії) та боржником (в основному договорі іменується споживач).

Згідно з п. 5.1. договору поручитель зобов'язується виконати за боржника обов'язок останнього перед кредитором шляхом оплати заборгованості боржників за електричну енергію за основним договором на поточний рахунок із спеціальним режимом використання кредитора.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що якщо поручитель виконав обов'язки, що забезпечені порукою за умовами цього договору, до нього переходять всі права кредитора по цьому зобов'язанню.

19.08.2013 р. між ПАТ «Київобленерго» (кредитор), ТОВ «Ітем ЛТД» (поручитель) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (боржник) укладено договір поруки № 20/2-16, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником його обов'язку за основним договором щодо оплати вартості електричної енергії та інших платежів, передбаченого п. 2. договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору у разі порушення боржником обов'язку за основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

У п. 2.1. договору вказано, що під основним договором в цьому договорі розуміють договір про поставлення електричної енергії № 102 від 26.12.2006 р., укладений між кредитором (в основному договорі іменується постачальник електричної енергії) та боржником (в основному договорі іменується споживач).

Згідно з п. 5.1. договору поручитель зобов'язується виконати за боржника обов'язок останнього перед кредитором шляхом оплати заборгованості боржників за основним договором за активну електричну енергію за основним договором на поточний рахунок із спеціальним режимом використання кредитора.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що якщо поручитель виконав обов'язки, що забезпечені порукою за умовами цього договору, до нього переходять всі права кредитора по цьому зобов'язанню.

З огляду на викладене, враховуючи те, що поручителем виконано свої зобов'язання за вищезазначеними договорами поруки, станом на дату судового засідання заборгованість боржника перед ТОВ «Ітем ЛТД» складає 267531,23 грн.

01.10.2013 р. між ТОВ «Ітем ЛТД» (товариство) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (позичальник) укладено договір про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги, відповідно до умов даного договору товариство надає позичальнику поворотну безпроцентну фінансову допомогу у вигляді тимчасово вільних коштів, а позичальник зоьбовязується повернути товариству суму допомоги у тій же кількості коштів (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору сума допомоги становить 32630,72 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що отриману допомогу позичальник зобов'язується повернути товариству до 12.09.2014 р.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток підприємств.

На виконання умов вищенаведеного договору ТОВ «Ітем ЛТД» надано ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" поворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 32630,72 грн., яку боржником станом на дату судового засідання не повернуто.

04.09.2014 р. між ТОВ «Ітем ЛТД» (первісний кредитор) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов даного договору первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором поставки поліграфічної продукції № 47 від 01.09.2014 р. (далі основний договір) укладеним між первісним кредитором та Бучанською міською радою (боржник) (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що за цим договором новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за основним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору згідно з відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору винагороду у розмірі 1200,00 грн., в т.ч. НДС шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок первісного кредитора.

З огляду на викладене, враховуючи, що боржником не сплачено ТОВ «Ітем ЛТД» винагороду у розмірі 1200,00 грн. на виконання вищевказаного договору, станом на дату судового засідання у ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" перед ТОВ «Ітем ЛТД» наявна заборгованість за договором про відступлення права вимоги від 04.09.2014 р. у розмірі 1200,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів кредиторської заяви між ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (постачальник), ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (споживач) та ТОВ «Ітем ЛТД» (платник) було укладено наступні угоди: угода від 27.08.2013 р. б/н, угода від 24.09.2013 р. б/н, угода від 02.10.2013 р. б/н, угода від 04.11.2013 р. б/н, угода від 05.11.2013 р. № 1, угода від 07.11.2013 р. № 2, угода від 01.12.2013 р. № 3, угода від 04.12.2013 р. № 4, угода від 08.12.2013 р. № 5, угода від 24.12.2013 р. № 6, угода від 24.12.2013 р. № 7, угода від 09.01.2014 р. № 9, угода від 09.01.2014 р. № 10, угода від 26.01.2014 р. № 11, угода від 09.02.2014 р. № 12, угода від 10.02.2014 р. № 13, угода від 23.02.2014 р. № 14, угода від 16.03.2014 р. № 15, угода від 17.03.2014 р. № 16, відповідно до умов яких платник зобов'язується виконати за споживача обов'язки щодо оплати поставленого постачальником природного газу.

На виконання вказаних угод, платником ТОВ «Ітем ЛТД» було оплачено спожитий ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" природний газ на загальну суму 158517,87 грн.

Разом з тим, між ТОВ «Ітем ЛТД» та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" укладено договори про надання правової безпроцентної фінансової допомоги від 26.08.2013 р., від 23.09.2013 р., 01.10.2013 р., 01.11.2013 р., 04.11.2013 р., 06.11.2013 р., 29.11.2013 р., 03.12.2013 р., 06.12.2013 р., 23.12.2013 р., 23.12.2013 р., 08.01.2014 р., 08.01.2014 р, 24.01.2014 р., 07.02.2014 р., 07.02.2014 р, 21.02.2014 р., 14.03.2014 р., 14.03.2014 р., відповідно до умов яких, ТОВ «Ітем ЛТД» надає боржнику поворотну безпроцентну фінансову допомогу у вигляді тимчасово вільних коштів, а позичальник зобов'язується повернути товариству суму допомоги у тому ж розмірі.

Відповідно до п. 3.2. договорів допомога надається у безготівковій формі, шляхом оплати за поставлений ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" природний газ.

Таким чином, оскільки станом на дату судового засідання боржником, у відповідності до умов вищевикладених договорів, не повернуто безпроцентну фінансову допомогу на загальну суму 158517,87 грн., заборгованість за спожитий природний газ складає 158517,87 грн.

Крім того, у зв'язку з прийняттям ТОВ «Ітем ЛТД» на роботу працівників ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" по переводу, ТОВ «Ітем ЛТД» прийнятим працівникам було компенсовано кошти за невикористані відпустки у розмірі передбаченому в наказах на підставі яких, було звільнено працівників з ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" та переведено на ТОВ «Ітем ЛТД», а саме: наказ від 28.08.2013 р. № 82-к, наказ від 16.08.2013 р. № 78-к, наказ від 30.08.2013 р. № 84-к, наказ від 13.03.2014 р. № 10-к, витяг з наказу від 16.08.2013 р. № 79-к, наказ від 12.11.2013 р. № 36-к, наказ від 16.09.2014 р. № 58-к, наказ від 19.08.2013 р. № 80-к, наказ від 12.11.2013 р. № 36-к, наказ від 16.06.2014 р. № 38-к, наказ від 20.08.2013 р. № 12-к, наказ від 01.08.2013 р. № 73-к, наказ від 27.01.2014 р. № 4-к, наказ від 29.05.2014 р. № 5-к, наказ від 16.10.2014 р. № 60-к.

З огляду на те, що ТОВ «Ітем ЛТД» було компенсовано працівникам звільненим з роботи ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" кошти за невикористані відпустки на загальну суму 38275,95 грн., а також враховуючи, що вказані кошти не були повернуті боржником, станом на дату судового засідання за боржником наявна заборгованість перед ТОВ «Ітем ЛТД» за сплачені останнім компенсації.

Окрім наведеного, 04.03.2014 р. між ТОВ «Ітем ЛТД» (виготовлювач) та ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" (замовник) укладено договір № 17/1-П/2014 на виготовлення поліграфічної продукції, відповідно до умов якого, виготовлювач зобов'язується виконати за дорученням замовника та відповідно до умов цього договору роботи по виготовленню поліграфічної продукції і передати замовнику готову поліграфічну продукцію по номенклатурі,у кількості й у терміни, зазначені у відповідному листі замовлення до даного договору , що є його невід'ємною частиною, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та у строки відповідно до даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору форма оплати - 100 %-ва оплата вартості робіт за договором, яка здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів після відвантаження продукції замовнику.

На лист замовлення № 1 до договору, виготовлювач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, про що свідчить Акт № 97 від 31.03.2014 р. здавання-приймання виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток товариств.

Проте, у порушення своїх договірних зобов'язань замовник (боржник) у встановлений строк не оплатив виставлений виготовлювачем (кредитором) рахунок-фактуру № ІТ-00085 від 04.03.2014 р. у сумі 50000,00 грн., у зв'язку з чим, у боржника за невиконання даного договору, станом на дату судового засідання, наявна заборгованість у розмірі 50000,00 грн.

Відповідно до положень частини першої ст. 509 ЦК України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні положення закріплені в частині першій та частині сьомій ст. 193 ГК України (далі - ГК України), відповідно до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підтвердження наявності заборгованості ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" перед ТОВ «Ітем ЛТД» за вищенаведеними зобов'язаннями у розмірі 682862,94 грн., уповноваженими представниками сторін підписано та скріплено відтисками печаток товариств Акт звіряння розрахунків від 16.09.2014 р.

Як вбачається з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Ітем ЛТД» (код ЄДРПОУ 00385786) змінило назву на ТОВ «Адеф-Принт» (код ЄДРПОУ 00385786).

ТОВ «Адеф-Принт» належними та допустимими доказами доведено факт наявності у боржника заборгованості перед кредитором у загальному розмірі 682862,94 грн., у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" своїх зобов'язань за вищенаведеними договорами, тоді як, на підтвердження виконання своїх зобов'язань кредитором подано виписки з банку по руху коштів.

З огляду на все зазначене вище, а також враховуючи, що заборгованість ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" перед ТОВ «Адеф-Принт» станом на дату судового засідання не погашена, крім того, остання визнана ліквідатором банкрута у повному обсязі, а відтак, суд визнає ТОВ «Адеф-Принт» кредитором ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" з сумою кредиторських вимог у розмірі 684080,94 грн., з яких, 682862,94 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, а 1218,00 грн. (судовий збір за подання кредиторської заяви) - у першу чергу.

4. Щодо кредиторських вимог ТОВ «Видавничий дім «Адеф-Україна» на суму 7650,98 грн.

Заборгованість у розмірі 6432,98 грн. виникла у зв'язку зі звільненням ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" працівників по переводу на ТОВ «Видавничий дім «Адеф-Україна», що підтверджується наступними копіями документами: витяг з наказу від 16.08.2013 р. № 79-к, наказ від 16.08.2013 р. № 78-к, наказ від 13.09.2013 р. № 14-к, наказ від 19.08.2013 р. № 80-к, наказ від 31.01.2014 р. № 6-к, наказ від 27.08.2013 р. № 81-к, наказ від 12.08.2013 р. № 74-к, наказ від 29.01.2014 р. № 5-к, наказ від 03.06.2014 р. № 25-к, наказ від 02.06.2014 р. № 24-к, наказ від 11.11.2013 р. № 22-к, та належним чином завірені копії трудових книжок з внесеними записами про здійснення переведення працівників на роботу ТОВ «Видавничий дім «Адеф-Україна».

У вищенаведених наказах про звільнення працівників з ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" та переведення на ТОВ «Видавничий дім «Адеф-Україна» вказано розмір коштів які підлягають відшкодуванню працівникам за невикористані відпустки за час роботи на ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна".

Згідно із ст.24 Закону України "Про відпустки" та ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

А отже, відповідно до розрахунків коштів, які підлягають відшкодуванню працівникам за невикористані відпустки, загальна сума становить 6432,98 грн.

З огляду на все наведене вище, враховуючи, що боржником, станом на дату судового засідання, не було виплачено вказану вище заборгованість за невикористану відпустку звільненим працівникам, крім того, дана заборгованість визнана ліквідатором банкрута у повному обсязі, а відтак, суд визнає ТОВ «Видавничий дім «Адеф-Україна» кредитором ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" з сумою кредиторських вимог у розмірі 7650,98 грн., з яких, 6432,98 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, а 1218,00 грн. (судовий збір за подання кредиторської заяви) - у першу чергу.

Крім того, як вбачається з реєстру вимог кредиторів, поданого до суду на затвердження ліквідатором банкрута, останнім включено у шосту чергу вимоги ФОП Плєтньова О.В. у розмірі 1353,47 грн., ТОВ «ЮС-Дизайн» у розмірі 51827,00 грн., Бучанської міської ради у розмірі 6484,14 грн., ПАТ Укртелеком» Київської міської філії у розмірі 865,00 грн., ФОП Литвина В.В. у розмірі 500000,00 грн., ПАТ «Українсько пожежно-страхова компанія» у розмірі 4140,00 грн., Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у розмірі 11114,44 грн. та ТОВ «ЖОК» у розмірі 8612568,00 грн., які звернулилися до ліквідатора з заявою про визнання вказаних вимог.

Відповідно до приписів частини третьої ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", грошові вимоги ФОП Плєтньова О.В. у розмірі 1353,47 грн., ТОВ «ЮС-Дизайн» у розмірі 51827,00 грн., Бучанської міської ради у розмірі 6484,14 грн., ПАТ Укртелеком» Київської міської філії у розмірі 865,00 грн., ФОП Литвина В.В. у розмірі 500000,00 грн., ПАТ «Українсько пожежно-страхова компанія» у розмірі 4140,00 грн., Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у розмірі 11114,44 грн. та ТОВ «ЖОК» у розмірі 8612568,00 грн., які не подавалися до суду, проте визнані ліквідатором, підлягають задоволенню у шосту чергу.

Таким чином, за результатами розгляду у судовому засіданні реєстру кредиторів банкрута, суд вирішив його затвердити.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд

ухвалив:

1. Визнати кредиторами з грошовими вимогами до банкрута ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» на суму 24343041,11 грн., АТ «Пегасо СА» (PEGASO S.A.) на суму 12345564,36 грн., ТОВ «Видавничий Дім «Адеф-Україна» на суму 7650,98 грн., ТОВ «Адеф-Принт» на суму 684080,94 грн., ФОП Плєтньова О.В. на суму 1353,47 грн., ТОВ «ЮС-Дизайн» на суму 51827,00 грн., Бучанську міську раду на суму 6484,14 грн., ПАТ Укртелеком» Київської міської філії на суму 865,00 грн., ФОП Литвина В.В. на суму 500000,00 грн., ПАТ «Українсько пожежно-страхова компанія» на суму 4140,00 грн., Ірпінську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на суму 11114,44 грн. та ТОВ «ЖОК» на суму 8612568,00 грн.

2. Затвердити реєстр вимог кредиторів ТОВ з іноземною інвестицією "Адеф-Україна" у сумі 46574970,52 грн. до якого включити:

- ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» з грошовими вимогами у розмірі 24343041,11 грн., з яких, 22252431,29 грн. підлягають включенню в реєстр вимог кредиторів окремо, як забезпечені майном боржника, 64380,00 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, 2025011,82 грн. - в шосту, а 1218,00 грн. (судовий збір за подання кредиторської заяви) - у першу чергу;

- АТ «Пегасо СА» (PEGASO S.A.) з грошовими вимогами у розмірі 12345564,36 грн., з яких, 12344346,36 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, а 1218,00 грн. (судовий збір за подання кредиторської заяви) у першу чергу;

- ТОВ «Адеф-Принт» з грошовими вимогами у розмірі 684080,94 грн., з яких, 682862,94 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, а 1218,00 грн. (судовий збір за подання кредиторської заяви) - у першу чергу;

- ТОВ «Видавничий дім «Адеф-Україна» з грошовими вимогами у розмірі 7650,98 грн., з яких, 6432,98 грн. підлягають задоволенню у четверту чергу, а 1218,00 грн. (судовий збір за подання кредиторської заяви) - у першу чергу;

- ФОП Плєтньова О.В. з грошовими вимогами у розмірі 1353,47 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу;

- ТОВ «ЮС-Дизайн» з грошовими вимогами у розмірі 51827,00 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу;

- Бучанську міську раду з грошовими вимогами у розмірі 6484,14 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу;

- ПАТ Укртелеком» Київської міської філії з грошовими вимогами у розмірі 865,00 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу;

- ФОП Литвина В.В. з грошовими вимогами у розмірі 500000,00 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу;

- ПАТ «Українсько пожежно-страхова компанія» з грошовими вимогами у розмірі 4140,00 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу;

- Ірпінську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з грошовими вимогами у розмірі 11114,44 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу;

- ТОВ «ЖОК» з грошовими вимогами у розмірі 8612568,00 грн., які підлягають задоволенню у шосту чергу.

Копію ухвали надіслати учасникам провадження та Головному управлінню юстиції у Київській області Міністерства юстиції України (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 5/2, каб. 2).

Суддя А.В. Лопатін