Рішення

від 10.03.2015 по справі 910/641/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015Справа №910/641/15-г За позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго"

про стягнення 64 516,17 грн. та виселення,

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від прокуратури - Одуденко А.В., за посвідченням;

Від позивача - Бондар М.В., представник за довіреністю від 09.10.2014р. №39;

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" суми основного боргу зі сплати орендної плати у розмірі 59 463,77 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 1 584,43 грн., 3 467,978 грн. пені та просив виселити відповідача з займаного приміщення площею 168,50 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, Червонозоряний проспект, 130, І поверх.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3752 від 14.12.2006р., зокрема, не вносив за період з червня 2014 року по вересень 2014 року до Державного бюджету України орендні платежі. У зв'язку з тим, що строк дії договору закінчився, в порядку ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 10.9 Договору оренди від 14.12.2006 №3752 також заявлена вимога про виселення відповідача з займаного приміщення площею 168,50 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, Червонозоряний проспект, 130, І поверх.

Подана 10.02.2015.р. регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву заява про збільшення розміру позовних вимог судом не прийнята до розгляду, зважаючи на те, що вказаний позов поданий заступником прокурора Голосіївського району м. Києва.

16.02.2015р. заступником прокурором було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої до стягнення з відповідача заявлено суму основного боргу за період з червня 2014 року по грудень 2014 року в розмірі 107 420,43 грн., інфляційні втрати в розмірі 7 400,83 грн. та пеню в розмірі 8 299,93 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказана заява, зважаючи на те, що остання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду, отже має місце нова ціна позову, відповідно до ст. 55 ГПК України.

Розгляд справи відкладався.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

На призначені судові засідання 10.02.2015р. та 10.03.2015р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу за поштовою адресою 16.02.2015р.

При цьому, за адресою місцезнаходження відповідача (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9) конверт з ухвалою суду було повернуто назад до суду з відміткою (не знаходиться).

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Частиною 3 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ч. 3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема, звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями). (ч. 5 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру").

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999р. у справі №3-рн/99 вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Наведене також узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23.03.2012р. №7.

Судом встановлені наступні обставини.

14 грудня 2006 року між позивачем (орендодавець за Договором) та відповідачем (орендар за Договором) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №3752 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), загальною площею 168,50 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, Червонозоряний пр-т, 130, І поверх, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Наш Дім" (надалі - Балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.

Відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1. Договору).

Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у Звіті про експертну оцінку вартості об'єкта оренди, складеного за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (п. 2.3. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - вересень 2006 р.: 4 538,27 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди грудень 2006 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за жовтень, листопад, грудень місяці 2006 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. Договору).

Перерахування здійснюються відповідачем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховуються відповідачем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховуються відповідачем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача р/р 2600530201482 Голосіївське відділення №5398 Ощадбанку України, МФО 320304, ЗКПО 30723920 (п. 3.3. Договору).

Цей Договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 14 грудня 2006 року по 14 листопада 2007 року включно (п. 10.1. Договору).

Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, пр-кт Червонозоряний, 130 від 14.12.2006р. позивач, згідно з Договором передав, а відповідач прийняв в користування нерухоме майно - загальною площею 168,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр-кт Червонозоряний, 130, 1-й поверх.

Додатковим договором №1 від 26.03.2007р. до Договору, а саме п. 2, сторони домовились абзац 1 п. 3.1. р. 3. Договору викласти в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший /базовий/ місяць розрахунку - січень 2007р.: 4 165,61 грн.".

Пунктом 3 Додаткового договору №1 від 26.03.2007р. до Договору абзац 1 п. 3.2. р. 3. Договору сторони домовились викласти в наступній редакції: "Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.".

Цей Додатковий договір є невід'ємною частиною Договору, складений у 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін, та вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє протягом всього строку дії Договору, з урахуванням ст. 17 Закону України "Про оренду" (п. 5 Додаткового договору №1 від 26.03.2007р. до Договору).

Договором №3752/2 від 06.06.2008р. про внесення змін до Договору, а саме п. 1., сторони домовились абзац 1 п. 3.1. р. 3. Договору викласти в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший /базовий/ місяць розрахунку - січень 2007р.: 7 174,11 грн.".

Пунктом 3 Договору №3752/2 від 06.06.2008р. про внесення змін до Договору абзац 1 п. 3.2. р. 3. Договору сторони домовились викласти в наступній редакції: "Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць не індекс інфляції за січень 2007 року.".

Відповідач зобов'язаний сплатити різницю орендної плати (Таблиця №2) в розмірі 45 621,47 грн. (31 935,03 грн. до державного бюджету та 13 686,44 грн. на розрахунковий рахунок Балансоутримувача - ДП "Наш Дім") протягом 3-х місяців з моменту підписання цього Договору (п. 3. Договору №3752/2 від 06.06.2008р. про внесення змін до Договору).

Додатковий договір №1 від 26.03.2007р. до Договору втрачає свою чинність з моменту підписання цього Договору (п. 4. Договору №3752/2 від 06.06.2008р. про внесення змін до Договору).

Цей Договір є невід'ємною частиною Договору та вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє протягом всього строку дії Договору (п. 6. Договору №3752/2 від 06.06.2008р. про внесення змін до Договору).

В Табличці №1 та №2 до Договору №3752/2 від 06.06.2008р. про внесення змін до Договору, сторонами встановлена сума орендної плати за грудень 2006р. та наведено розрахунок різниці орендної плати з січня 2007р. по лютий 2008р.

Договором №3752/03 від 29.12.2009р. про внесення змін до Договору, а саме п. 1., сторони домовились п. 1.1. розділу 1 Договору викласти у такій редакції: "Позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), загальною площею 168,50 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, Червонозоряний пр-т, 130, І поверх, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Наш Дім" (надалі - Балансоутримувач), вартість якого становить згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.08.2009р. і становить 1 054 000,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення офісу.".

Пунктом 2 Договору №3752/03 від 29.12.2009р. про внесення змін до Договору, сторони домовились абзац 1 п. 3.1. р. 3. Договору викласти в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший /базовий/ місяць розрахунку - листопад 2009р.: 13 547,32 грн.".

Пунктом 3 Договору №3752/03 від 29.12.2009р. про внесення змін до Договору сторони абзац 1 п. 3.2. р. 3. Договору виклали в наступній редакції: "Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2009 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць не індекс інфляції за грудень 2009 року.".

Договір продовжено на 2 роки до 14.09.2011р. (п. 4. Договору №3752/03 від 29.12.2009р. про внесення змін до Договору).

Цей договір є невід'ємною частиною Договору, складений у 2-х примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін, та вступає в силу з моменту підписання і діє протягом всього строку дії договору оренди. (п. 6 Договору №3752/03 від 29.12.2009р. про внесення змін до Договору).

Пунктом 1 Договору №3752/04 від 04.09.2012р. про внесення змін до Договору, сторони домовились абзац 1 п. 3.1. р. 3. Договору викласти в наступній редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2011р.: 18 655,14 грн.".

Пунктом 2 Договору №3752/04 від 04.09.2012р. про внесення змін до Договору сторони абзац 1 п. 3.2. р. 3. Договору виклали в наступній редакції: "Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2011 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць не індекс інфляції за місяці 2011 року.".

Пунктом 3 Договору №3752/04 від 04.09.2012р. про внесення змін до Договору сторони п. 3.7. р. 3. Договору виклали в наступній редакції: "Зобов'язання відповідача за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.".

Сторони домовились, що цей договір вступає в силу з 20 вересня 2011р. і діє протягом всього строку дії Договору (п. 9. Договору №3752/04 від 04.09.2012р. про внесення змін до Договору).

Договором №3752/05 від 20.112012р. про внесення змін до Договору сторонами продовжено на 11 місяців Договір, що діє з 14.08.2012р. до 14.07.2013р. включно.

Договором №3752/06 від 30.0.9.2013р. про внесення змін до Договору сторони продовжили Договір строком на 11 місяців, що діє до 14.06.2014р. включно.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що за період з червня 2014 року по грудень 2014 року відповідачем, відповідно до п. 3.3. Договору, не сплачувались орендні платежі до Державного бюджету, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 107 420,43 грн.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону, ч. 1 ст. 759 та ч. 1 ст. 762 ЦК України орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних платежів в період з червня 2014 року по грудень 2014 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 107 420,43 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, строк виконання відповідачем свого обов'язку зі сплати орендних платежів настав і відповідачем не виконаний.

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

Станом на час розгляду даної справи господарським судом відповідач борг не сплатив, доказів зворотнього суду не надав.

Таким чином прокуратурою та позивачем у справі в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України доведено неналежне виконання відповідачем умов спірного договору в частині сплати на рахунок позивача орендних платежів в розмірі 70 %, за період з червня 2014 року по грудень 2014 року що складає 107 420,43 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендних платежах за період з червня 2014 року по грудень 2014 року підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 107 420,43 грн.

Прокурором також заявлено до стягнення з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 7 400,83 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений прокурором в позовних матеріалах розрахунок інфляційних втрат, судом визнаного його обґрунтованим, а тому, до стягнення з відповідача, за розрахунками прокурора наведеними в позовних матеріалах, підлягає стягненню сума інфляційних втрат в розмірі 7 400,83 грн., а відповідна вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, прокурором заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 8 299,93 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з п. 3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині пені, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня в межах заявленого у позові розміру в сумі 8 299,93 грн.

Заявлена вимога прокурора про виселення відповідача з займаного приміщення площею 168,50 кв.м., розміщеного за адресою: м. Київ, Червонозоряний проспект, 130, І поверх, також підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства України відповідач не повернув приміщення позивача. Відповідачем зазначена обставина не спростована.

Згідно зі ст.ст. 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою зайняття державного майна є договір оренди.

Як зазначалося вище, сторони неодноразово продовжували строк дії Договору оренди від 14.12.2006 №3752, зокрема Договором від 29.12.2009 року №3752/03, Договором від 04.09.2012 року №3752/04, Договором від 20.11.2012 року № 3752/05, Договором від 30.09.2013 року №3752/06 про внесення змін до Договору оренди від 14.12.2006 №3752, відповідно до положень якого строк дії Договору оренди встановлено до 14.06.2014 року включно.

Пунктом 2.4 договору оренди визначено, що у разі припинення або розірвання договору, майно повертається Орендарем Орендодавцю/ Балансоутримувачу. Орендар повертає майно Орендодавцю/ Балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю/ Балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі.

Орендар зобов'язується повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору (п. 2.5 Договору).

Пунктом 10.9 Договору оренди визначено підстави для припинення договірних відносин, у тому числі у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Матеріалами справи підтверджено, що листом від 05.06.2014р. №30-06/6078 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву повідомило відповідача про відсутність наміру продовжувати термін дії договору оренди, у зв'язку з істотним порушенням його умов відповідачем.

Враховуючи, що строк дії Договору оренди від 14.12.2006 №3752, відповідно до договору про внесення змін до договору оренди від 30.09.2013р. №3752/06 закінчився 14.06.2014р., а листом від 05.06.14 №30-06/6078 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву повідомило Орендаря про відсутність наміру для продовження дії договору на новий строк, тому користування приміщенням площею 168,50 кв.м, розміщеного за адресою: м. Київ, Червонозоряний проспект, 130, І поверх відповідач здійснює без правової підстави.

За таких обставин, вимога позивача про виселення відповідача з нежилого приміщення загальною площею 168,50 кв.м, за адресою: м. Київ, Червонозоряний проспект, 130, І поверх, визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/641/15-г підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача в розмірі 2 462,42 грн. (за майнову вимогу) та 1 218 грн. (за немайнову вимогу), які стягуються в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір", Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9 ідентифікаційний код 31199550) на користь Державного бюджету України (одержувач - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 37995466, банк одержувача ГУ ДКСУ в м. Києві, р/р №31111094700011, КЕКД 22080300, МФО 820019) основний борг в розмірі 107 420,43 грн. (сто сім тисяч чотириста двадцять гривень 43 копійки), пеню в розмірі 8 299,93 грн. (вісім тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень 93 копійок) та інфляційні втрати в розмірі 7 400, 83 грн. (сім тисяч чотириста гривень 83 копійки).

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтенерго» (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9, ідентифікаційний код 31199550) із займаного приміщення площею 168,50 кв.м, розміщеного за адресою: м. Київ, Червонозоряний проспект, 130, 1-й поверх.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтенерго" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9 ідентифікаційний код 31199550) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 3 680,42 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят гривень 42 копійки).

Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.03.2015

Суддя І.І. Борисенко