Постанова

від 20.03.2015 по справі п/811/4152/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2015 року справа №П/811/4152/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд» (далі - Товариство) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 листопада 2014 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 47924 грн. та накладено штрафну санкцію - 23962 грн.

Представник позивача підтримала вимоги заяви.

Стверджувала, що від укладення договорів з ТОВ «Укр Авто Дизель» (далі - Товариство 2), ФОП «ОСОБА_2.» та ТОВ «Піраміда-Сіріус» (далі - Товариство 3) впродовж строку, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, котрі обумовлювались ними.

А тому, вважає, що Товариство правомірно сформувало в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за згаданими правочинами.

Представник відповідача заперечила стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що правочини, котрі уклало Товариство з Товариством 2, ФОП «ОСОБА_2.» та Товариством 3, не спрямовувалися на реальне настання наслідків, які обумовлювалися ними.

Доказом того, як вважає вона, є акти перевірок діяльності згаданих контрагентів.

19 березня 2015 року суд прийняв рішення про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (а.с.152).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, 03 січня 2014 року ФОП ОСОБА_3 (орендодавець) та позивач (орендар) уклали договір оренди виробничої бази, яка розташовано за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 9100 кв.м (а.с.91-92).

01 грудня 2014 року ПП «Факторинг-Кіровоград» (орендодавець) та Товариство (орендар) уклали договір про оренду службового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 12 кв.м. (а.с.95-96).

Передача приміщення підтверджується актом прийому-передачі.

Товариство (замовник) та Товариство 2 (постачальник) уклали договір поставки шин.

Упродовж жовтень 2012 року Товариство 2 поставило Товариству шини на суму 16000 грн. (з урахуванням податку на додану вартість у сумі 2666,67 грн.).

На підтвердження реальності господарських операції Товариство надало первині документи бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема, видаткову та податкову накладні від 06-07 жовтня 2011 року (а.с.47-48).

Товар перевозився орендованим транспортом позивача (а.с.140-144).

Товариство розрахувалось з Товариством 2 за придбану продукцію у безготівковій формі (а.с.49).

Шини позивач використовував у власній господарській діяльності (наявні службові автомобілі) (а.с.111-114).

25 квітня 2012 року Товариство (покупець) та ФОП «ОСОБА_2.» (продавець) уклали договір купівлі-продажу автозапчастин (а.с.46).

Упродовж квітня 2013 року ФОП «ОСОБА_2.» поставив Товариству автозапчастини на суму 11544 грн. (з урахуванням податку на додану вартість у сумі 1924 грн.).

На підтвердження реальності господарських операції Товариство надало первині документи бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема, видаткову та податкову накладні від 25-30 квітня 2013 року (а.с.43-44).

Товар поставлявся з використання послуг ТОВ «Нова Пошта», а одержувачем став керівник позивача (а.с.122).

Товариство розрахувалось з ФОП «ОСОБА_2.» за придбану продукцію у безготівковій формі (а.с.45).

Придбаний товар позивач використовував у власній господарській діяльності (для обслуговування службового автотранспорту).

14 липня 2014 року Товариство (покупець) та Товариство 3 (продавець) уклали договір поставки пересувної мобільної установок з пневмомолотом ПМП 6262 ПС в кількості 2 штук (а.с.42).

Упродовж серпня 2014 року Товариство 3 поставило Товариству 2 мобільної установки на суму 260000 грн. (з урахуванням податку на додану вартість у сумі 43333,33 грн.).

На підтвердження реальності господарських операції Товариство надало первині документи бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема, видаткову та податкову накладні, від 28 липня 2014 року (а.с.39-40).

Перевезення товару здійснювалось Товариством 3 відповідно до змісту товарно-транспортної накладної від 28 липня 2014 року (а.с.38).

Товариство розрахувалось з Товариством 3 за придбану продукцію у безготівковій формі (а.с.41).

Придбаний товар позивач використовував у власній господарській діяльності (під час будівництва доріг (а.с.102-110).

В період з 16 по 22 жовтня 2014 року податковим органом здійснено позапланову невиїзну перевірку діяльності Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством 2, ФОП «ОСОБА_2.» та Товариством 3 за жовтень 2011, квітень 2013 року та липень 2014 року (а.с.13-32).

Під час перевірки ревізори досліджували первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

За її результатом ревізори склали акт, у якому зазначили виявлені порушення.

Так, вони зробили висновок, що правочини, котрі уклало Товариство з Товариством 2, ФОП «ОСОБА_2.» та Товариством 3, є недійсними (нікчемними), так як не спрямовувались на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ними.

На їх думку, доказом того є акти перевірок діяльності згаданих контрагентів.

Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2014 року, яким збільшено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 47924 грн. та накладено штрафну санкцію - 23962 грн. (а.с.33).

02 листопада 2012 року ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС проведено виїзну документальну позапланову перевірку діяльності Товариства 2 по взаємовідносинам з його контрагентами (а.с.83-88).

Акт перевірки містить висновок, що Товариством 2 не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами.

04 квітня 2014 року ДПІ у Сихівському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено виїзну документальну позапланову перевірку діяльності ФОП «ОСОБА_2.» по взаємовідносинам з його контрагентами (а.с.69-82).

Акт перевірки містить висновок, що ФОП «ОСОБА_2.» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами.

01 вересня 2014 року ревізором ДПІ у Печерському районі м.Києва складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства 3 щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за червень-вересень 2014 року (а.с.66-68).

Акт перевірки містить висновок, що Товариством 3 не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами.

Товариство 3 не погодилось з таким висновком податкового органу та оскаржило їх у судовому порядку (а.с.127-128).

За результатами проведення перевірок діяльності контрагентів Товариства керівники податкових органів не прийняли жодних рішень негативного характеру стосовно платників податків

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі акт вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірок діяльності Товариства 2, ФОП «ОСОБА_2.» та Товариства 3 податкові інспекції не прийняли жодних рішень та не звернулися до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з Товариством, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

З огляду на це, суд зробив висновок, що керівники податкових органів не погодилися з висновками ревізорів про недійсність правочинів, які уклали Товариство 2, ФОП «ОСОБА_2.» та Товариство 3.

Отже, податковими органами враховані податкові зобов'язання Товариства 2, ФОП «ОСОБА_2.» та Товариства 3 з податку на додану вартість за договорами, котрі укладені з Товариством.

Проводячи перевірку діяльності Товариства, податкові ревізори посилались на акти перевірок діяльності згаданих контрагентів як незаперечні докази недійсності його правочинів.

Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.

Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Таким чином, суд зробив висновок, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочинів, які уклало Товариство з Товариством 2, ФОП «ОСОБА_2.» та Товариством 3.

Більше того, в судовому засіданні позивач надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентами зобов'язань за договорами.

Зокрема, суд вбачає це, проаналізувавши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Товариства (податкові, видаткові накладні, докази транспортування, рахунки-фактури та платіжні доручення).

Оскільки, податковий орган не намагався перевірити обставини, які зафіксовані у згаданих письмових документах, тому суд не вправі ставити їх під сумнів.

Якщо б суд почав проводити перевірку з цих питань, то перейняв би на себе повноваження відповідача, що є недопустимим.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Отже, Товариство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів за договорами, укладеними з Товариством 2, ФОП «ОСОБА_2.» та Товариством 3, відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товару, що підтверджено податковою накладною).

За таких обставин рішення податкового органу є протиправним.

А тому його належить скасувати, задовільнивши позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградської області від 06 листопада 2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд» збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 47924 грн. та накладено штрафну санкцію - 23962 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд» судові витрати в сумі 183 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей