Постанова

від 17.03.2015 по справі 826/14885/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14885/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом гаражного автокооперативу «Дніпро» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року гаражний автокооператив «Дніпро» (далі - Позивач, ГАК «Дніпро») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправними та скасування вимоги від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05 року та рішення від 09.07.2014 року №12/26-50-17-05-20.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2014 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем необґрунтовано віднесено Позивача до 33 класу професійного ризику виробництва замість 10-ого, у зв'язку з чим податковим органом невірно обраховано ставку єдиного внеску.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Вирішуючи вказану справу, суд першої інстанції встановив, що у квітні 2014 року працівниками ДПІ у Голосіївському районі на підставі наказу від 15.04.2014 року №985 та згідно ст. 78 Податкового кодексу України було проведено позапланову виїзну перевірку ГАК «Дніпро» з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 29.04.2014 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 6 та п. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого донараховано єдиного внеску (ЄСВ нараховано на ФОП за заставкою 37,66 % - 237 767,31 грн., за ставкою 34,7% - 9 773,60 грн. та ЄСВ утриманого з ФОП за ставкою 3,6% - 22 728,69 грн. та за ставкою 2,6% - 732,32 грн.) на загальну суму 271 001,92 грн.. Результати перевірки зафіксовані в акті від 06.05.2014 року №70/17-05-19/24090663. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 21.05.2014 року винесено вимогу №Ю-8/26-50-17-05 про сплату боргу на суму 271 001,92 грн. та рішення №8/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 135 500,96 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03.07.2014 року №5876/10/26-15-10-09-25 скаргу Позивача від 04.06.2014 року №14 задоволено частково - скасовано вимогу від 21.05.2014 року №Ю-8/26-50-17-05 в частині єдиного внеску в сумі 7 010,07 грн., рішення від 21.05.2014 року №8/26-50-17-05-20 в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 3 505,04 грн.

З урахуванням вказаного рішення ГУ Міндоходів у м. Києві Відповідачем 09.07.2014 року винесено вимогу №Ю-12/26-50-17-05 про сплату боргу на суму 263 991,85 грн. та рішення №12/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 131 995,92 грн.

Вказані вимога та рішення залишені без змін рішенням Державної фіскальної служби України від 07.08.2014 року №1209/6/99-99-10-01-07-15.

Вирішуючи питання про відповідність оскаржуваних вимоги та рішення, суд першої інстанції встановив наступне.

Згідно наявної у матеріалах справи копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №853792 основним видом економічної діяльності ГАК «Дніпро» є 52.21 «Допоміжне обслуговування наземного транспорту». При цьому згідно затвердженого постановою КМ України від 08.02.2012 року №237 Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності вид діяльності за КВЕД 52.21 належить до 10 класу професійного ризику виробництва.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 6, 8, 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 102 ПК України, а також затвердженого постановою КМ України від 08.02.2012 року №237 Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, прийшов до висновку про необґрунтованість віднесення Відповідачем ГАК «Дніпро» до 33 класу професійного ризику виробництва, що спричинило невірне обрахування податковим органом розміру ставки єдиного внеску.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою , встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Приписи ч. 4 ст. 8 Закону визначають, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому частиною 5 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

З наведеного випливає, що єдиний внесок встановлюється у відсотках до бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Порядок віднесення робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - робочий орган виконавчої дирекції Фонду) страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності визначається затвердженим постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року №30 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 24.12.2010 року за №1337/18632) Порядком віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (далі - Порядок №30).

Відповідно до п. 3.1 Порядку № 30 у разі отримання від органу доходів і зборів відомостей про страхувальника, в яких містяться дані щодо основного виду його економічної діяльності, Фонд відносить цього страхувальника до класу професійного ризику виробництва та не пізніше наступного робочого дня надсилає органу доходів і зборів в електронному вигляді повідомлення про віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва із зазначенням розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про єдиний внесок).

При цьому вносяться відповідні записи до журналу обліку повідомлень про віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, який ведеться в електронному вигляді.

Механізм здійснення повідомлення про клас професійного ризику виробництва визначається протоколом про обмін інформацією між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Фондом.

Пунктом 3.4 Порядку №30 передбачено, що віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва (додаток до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року № 237).

Приписи п. 3.5 Порядку №30 визначають, що страхувальник у разі незгоди з установленим класом професійного ризику виробництва протягом десяти робочих днів після отримання виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців звертається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду з проханням про перегляд установленого класу професійного ризику виробництва. При цьому страхувальник подає робочому органу виконавчої дирекції Фонду заяву про зміну класу професійного ризику виробництва та розміру єдиного внеску за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, у якій зазначається основний вид економічної діяльності.

Робочий орган виконавчої дирекції Фонду після отримання заяви від страхувальника приймає рішення про віднесення його до відповідного класу професійного ризику виробництва згідно із заявленим основним видом економічної діяльності та не пізніше наступного робочого дня після прийняття заяви надсилає органу доходів і зборів в електронному вигляді повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням основного виду економічної діяльності та розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону про єдиний внесок.

Відповідно до п. 3.6 Порядку №30 у разі отримання від органу доходів і зборів відомостей про внесення змін до відомостей про страхувальника, які стосуються зміни основного виду економічної діяльності, робочий орган виконавчої дирекції Фонду у разі необхідності проводить перевірку достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) та приймає рішення про віднесення страхувальника до нового класу професійного ризику виробництва.

Згідно п. 3.7 Порядку №30 зміна класу професійного ризику виробництва здійснюється робочим органом виконавчої дирекції Фонду один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику виробництва встановлюється з початку поточного року.

При цьому приписи п. 3.10 вказаного Порядку визначають, що страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

У разі зміни основного виду економічної діяльності за даними відомості розподілу, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва, робочим органом виконавчої дирекції Фонду здійснюється перевірка страхувальника щодо достовірності поданих ним відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

У разі прийняття рішення щодо зміни класу професійного ризику виробництва на підставі даних відомості розподілу або за результатами перевірки робочий орган виконавчої дирекції Фонду не пізніше наступного робочого дня надсилає органу доходів і зборів в електронному вигляді повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням основного виду економічної діяльності та розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону про єдиний внесок, і дати зміни класу професійного ризику виробництва.

Аналіз наведених положень Порядку №30 дає підстави для однозначного висновку, що, по-перше, віднесення до класу професійного ризику виробництва здійснюється робочим органом виконавчої дирекції Фонду, по-друге, зміна цього класу здійснюється один раз на рік робочим органом виконавчої дирекції Фонду за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік на підставі поданих страхувальником один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, документів, по-третє, інформація щодо належності страхувальника до певного класу професійного ризику виробництва міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, по-четверте, у разі незгоди з присвоєним класом професійного ризику виробництва страхувальник має право звернутися до робочого органу виконавчої дирекції Фонду про перегляд такого класу.

Тобто, віднесення страхувальника до певного класу професійного ризику виробництва належить до виключної компетенції робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Так, зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ст. 2 КАС України.

З таких обставин, враховуючи, що до виключної компетенції Фонду належить повноваження щодо віднесення страхувальника до певного класу професійного ризику виробництва, суд першої інстанції, самостійно визначаючи належність Позивача до 10 класу, допустив втручання у дискреційні повноваження Фонду, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

При цьому, як було зазначено вище, віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва (додаток до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року № 237).

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку №237, останній встановлює механізм визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності.

Відтак, правила визначення класу професійного ризику виробництва, врегульовані нормами Порядку №237, повинні застосовуватися Фондом при віднесенні страхувальника до певного класу, а не судом в рамках вирішення спору про правомірність винесеної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту електронної виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, клас професійного ризику виробництва ГАК «Дніпро» за основним видом його економічної діяльності - 33. При цьому судовою колегією враховується, що доказів звернення до Фонду із заявою про перегляд класу професійного ризику виробництва Позивачем надано не було.

Разом з тим, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд апеляційної інстанції на виконання повноважень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 195 КАС України, зобов'язав сторони подати інформацію щодо присвоєного ГАК «Дніпро» класу професійного ризику виробництва.

На виконання вимог суду Позивачем подано копію повідомлення Управління виконавчої дирекції Фонду у м. Києві від 02.02.2015 року №36844 «Про зміну класу професійного ризику виробництва», в якому зазначено, що у період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року клас професійного ризику виробництва ГАК «Дніпро» - « 2».

Поряд з цим, на виконання вимог суду ДПІ у Голосіївському районі подано лист Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві від 15.12.2014 року №04-08/5857-10, в якому зазначено, що ГАК «Дніпро» було взято на облік до Управління з 16.10.2007 року та віднесено до 33 класу професійного ризику виробництва відповідно до основної діяльності за КВЕД 63.21.2 «Функціонування автомобільного транспорту».

У зв'язку з тим, що подані сторонами документи щодо віднесення Позивача до певного класу професійного ризику виробництва містять різні відомості, колегія суддів прийняла оформлене ухвалою від 24.02.2015 року рішення про зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві надати у строк до 13.03.2015 року інформацію щодо присвоєння ГАК «Дніпро» (код ЄДРПОУ 24090663) класу професійного ризику виробництва у 2011, 2012, 2013 та 2014 роки.

Листом від 12.03.2015 року №04-08/1137-14 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві повідомило суд про те, що у період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року та з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року Позивача було віднесено до 33 класу професійного ризику виробництва, у той час як з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року та з 01.01.2014 року ГАК «Дніпро» віднесено до 2 класу професійного ризику виробництва. При цьому, про вказані зміни податковий орган повідомлено 03.02.2015 року.

Зі змісту ч. 5 ст. 8 Закону вбачається, що розмір єдиного внеску за умови належності страхувальника до 2 класу професійного ризику виробництва складає 36,77%, у той час як розмір єдиного внеску за умови належності страхувальника до 33 класу професійного ризику виробництва складає 37,66%.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 12 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Приписи ст. 13 Закону визначають, що органи доходів і зборів мають право, зокрема, проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Положення абз. 1 ч. 4 ст. 25 Закону передбачають, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Наведене свідчить про те, що Відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень було обґрунтовано віднесено Позивача до 33 класу професійного ризику виробництва, оскільки такі відомості були надані ДПІ у Голосіївському районі виконавчою дирекцією фонду, у зв'язку з чим підстави для визнання протиправним вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05 відсутні.

Однак, враховуючи, що Відповідачем як суб'єктом владних повноважень було виконано вимогу суду про надання детального, розгорнутого, викладеного у хронологічній послідовності розрахунку грошового зобов'язання зі сплати єдиного внеску, а також подано докази належності Позивача до 33 класу професійного ризику виробництва у 2011 та 2012 роках, судова колегія вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваного рішення у повному обсязі, а відтак приходить до висновку про необхідність скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2014 року №Ю-12/26-50-17-05 на суму 109 221,89 грн., тобто за період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року, як таку, що прийнята без урахуванням класу професійного ризику виробництва ГАК «Дніпро».

З урахуванням викладеного, оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення від 09.07.2014 року №12/26-50-17-05-02 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

За таких обставин, судова колегія, з огляду на встановлені вище факти невірного обрахунку розміру єдиного внеску Позивачу за 2013 та 2014 роки та неможливість виокремити розмір нарахованих ГАК «Дніпро» штрафних санкцій за вказаний період, приходить до висновку про необхідність скасування рішення ДПІ у Голосіївському районі про застосування штрафних санкцій у повному обсязі.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що Окружний адміністративний суд м. Києва ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про правомірність оскаржуваних рішення та вимоги Відповідача допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195 , 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом гаражного автокооперативу «Дніпро» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимоги та рішення - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 09 липня 2014 року №Ю-12/26-50-17-05 про сплату боргу (недоїмки) в частині нарахування єдиного внеску у розмірі 109 221,89 грн. за період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 09 липня 2014 року №12/26-50-17-05-20 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.