Ухвала

від 19.03.2015 по справі 817/3396/14

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"19" березня 2015 р. Справа № 817/3396/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук М.М. ,

за участю представника позивача - Севрук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" січня 2015 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дубномолоко" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкового повідомлення - рішення в частині нарахування грошового зобов'язання ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дубномолоко" звернулося до суду з вказаним позовом та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просило скасувати податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року №0001532200, прийняте Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області в частині нарахування грошового зобов'язання та штрафних санкцій по взаємовідносинах з наступними контрагентами: ФОП ОСОБА_6 - 5317,72 грн. - за основним зобов'язанням, 2658,86 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; ПП «Промоушен ЮЕЙ» - 2111,20 грн. - за основним зобов'язанням, 1055,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; ПН ОСОБА_7, ПАТ «Страхова компанія «Іллічівське», ПП «Ірта Консалтинг» - 26 628,05 грн. - за основними зобов'язаннями, 314, 02 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Всього на загальну суму 51 085, 45 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 року №0001532200 в частині визначення Публічному акціонерному товариству "Дубномолоко" податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 51 085,45 грн. з яких: 34056,97 грн.-за основним платежем; 17028,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішено питання про відшкодування судового збору на користь позивача.

В апеляційній скарзі Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду не узгоджуються з обставинами, що встановлено під час перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства при визначенні грошового зобов»язання по податку на прибуток.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Дубномолоко» є юридичною особою, яку зареєстровано виконавчим комітетом Дубенської міської ради 11.01.1995 року та взято на податковий облік Дубенською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області з 11.01.1995 року, а з 15.07.1997 року товариство зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Згідно даних з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності позивача є перероблення молока, виробництво масла та сиру.

За результатами планової документальної виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Дубномолоко" Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів в Рівненській області складено акт перевірки від 16.07.2014 №936/22/05496081 (а.с. 31-100 т.1), яким встановлено порушення позивачем :

-п.п.14.1.36, п.14.1 ст.14, п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.138, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1. ст.139, п.п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в загальній сумі 107738, 80 грн., а саме по звітним періодам: 4 квартал 2012 року - 31083,85 грн., 2013 рік-76654, 95 грн.;

- п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14, п.198.3. ст.198, п.п.192.1.1 по.192, п. 199, п.199.2, п. 199.3,п. 199.4, п. 199.5 ст.199 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати у загальній сумі 518759,88грн., а саме по звітних періодах: грудень 2012 року - 468626, 55 грн., січень 2013 року - 4200 грн., лютий 2013 року - 12333,33 грн., травень 2013 року - 3400 грн., червень 2013 року - 3600 грн., липень 2013 року - 4600 грн., серпень 2013 року - 4200 грн., вересень 2013 року - 4200 грн., листопад 2013 року - 4200 грн., грудень 2013 року - 9400 грн.;

- п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1, п.199.2, п. 199.3, п.199.4, п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати у загальній сумі 1548883, 37 грн., в тому числі по звітних періодах: за жовтень 2012 року - 4600 грн., за листопад 2012 року - 6410, 67 грн., за грудень 2012 р. - 1495923, 10 грн., січень 2013 року - 4650 грн., за лютий 2013 року - 1194, 00 грн., за березень 2013 року - 4309, 50, за квітень 2013 року - 6097, 30 грн., червень 2013 року - 10850 грн., за серпень 2013 року - 2196, 80 грн., жовтень 2013 року - 12600 грн.;

- ст.1, ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.656. ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах із ФОП ОСОБА_6 та ПП «Промоушн ЮЕЙ»;

- п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16, п.270.1 ст.270, п. 286.1. ст.286 Податкового кодексу України, що призвело до заниження плати за землю за 2013 рік в сумі 17738,98 грн.;

- п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків за 5 днів роботи;

- ст.51, пп. «б» п.176.2 ст.176 розділу IV Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 №46/18784, а саме подання податкових розрахунків за формою 1ДФ в неповному обсязі та з недостовірними даними за 2 кв.2012 р., 1-3 кв. 2013 року;

- п.п.162.1.3., п.162.1. ст.162, п.п.163.1.2. п.163.1 ст.163, абз. «е» п.п.164.2.17 п.164.2. ст.164,п.п. 164.2.11 п.164.2., п.164.5 ст.164, п.п.165.1.24 п.165.1.24 ст.165, п.167.1., ст.167, п.п.168.1.1.,п.п.168.1.4 п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п. 170.9 ст.170, п.п. «а» п.171.2 ст.171 Податком кодексу України а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 10233, 91 грн.

На підставі акту перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення, зокрема, і податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 року №0001532200, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 69883,20 грн., з яких: 46588,80 грн. - за основним платежем; 23294,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, яке оскаржується позивачем в судовому порядку в частині визначення податкового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток"у сумі 51 085,45 грн. з яких: 34056,97 грн.-за основним платежем; 17028,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями по господарських операціях з ФОП ОСОБА_6, ПП «Промоушен ЮЕЙ», ПН ОСОБА_7, ПАТ «Страхова компанія «Іллічівське», ПП «Ірта Консалтинг» .

Суд першої інстанції перевіряючи правомірність винесення спірного рішення в частині, що оскаржується, дійшов висновку, що таке рішення прийнято протиправно.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання та штрафних санкцій на загальну суму 51085,45 грн., з яких: 34056,97 грн. - за основним платежем; 17028,48 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями по господарським операціям з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6, Приватним підприємством «Промоушен ЮЕЙ», Приватним нотаріусом ОСОБА_7, Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Іллічівське», Приватним підприємством «Ірта Консалтинг».

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодекс України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. У відповідності до пункту 135.2. статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Підпунктом 138.1. статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати. що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9. підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Так, згідно підпункту 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості, формування витрат платника податку.

В пункті 1.38.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат. обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови. що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

За правилами пункту 138.5. статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 1.39.1. статті 139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, . не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому пунктом 138.1.0 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що до складу інших витрат включаються: пп.138.10.2 п.138 ст.138 Податкового кодексу України -адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством та визначені пп.138,10.5 п.138 ст.138 Податкового кодексу України

Підпунктом 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України встановлено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку: цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана-платником податку іншим особам: майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором: фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

В свою чергу підпунктами 4 та 5 пункту 18 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 28.04.2006 року №415 передбачено, що до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо).

Суд першої інстанції перевіряючи обставини, які стали підставою для визначення грошового зобов"язання та штрафних санкцій по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_6 встановив, що в період з 01.02.2013 року по 30.09.2013 року, на підставі усної домовленості, позивач придбавав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 запасні частини до обладнання з виготовлення сирної продукції на загальну суму 33585, 60 грн., в тому числі ПДВ 5597, 60 грн.

Придбання зазначених товарно-матеріальних цінностей підтверджується копією накладної від 25.02.2013 року №2, згідно якої придбано дист. кільце (2 шт.), Масл.Отб.Кільце (1 шт.), Гайки (2 шт.), трубки отк. масла (1 шт.), Сальника МПУ 022 (2шт), фільтра повітряного (2 шт.); копією накладної від 27.03.2013 року №4 про придбання трубки отк. масла (1 шт.), маслопроводу (1 шт.); копією накладної від 11.04.2013 року №6 про придбання - Петлеобразователя №11300 (1 шт.), іголководителя №11502 (1 шт.), ігли д5 (5 шт.); копією накладної від 15.06.2013 року №8 про придбання сальника СПУО 22 (4 шт.), підшипника НУ 307 (1 шт.), підшипника 6207 (1 шт.); копією накладної від 30.08.2013 року №12 про придбання пневмоприводу (2 шт.); копією накладної від 30.08.2013 року №13 про придбання втулки ЖУМО 01-30 (4 шт.), корпуса втулки (1 шт.) (а. 237-242 т.1).

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника ФОП ОСОБА_6 згідно з платіжними дорученнями: від 07.02.2013 року №9923 на суму 3696,00 грн.; від 07.02.2013 року №9924 на суму 3468,00 грн., від 19.03.2013 року №10943 на суму 3057,00 грн., від.11.04.2013 року №111496 на суму 4641 грн., від 23.04.2013 року №111764 на суму 5542,80 грн., від 06.08.2013 року №1124125 на суму 2688,00 грн., від 06.08.2013 року №104126 на суму 3096.00 грн., від 06.08.2013 року №1124158 на суму 7396,80 грн. (а.с. 243-250 т.1).

На поставлену продукцію ФОП ОСОБА_6 виписано для позивача податкові накладні (а.с.1-6 т.2).

На підтвердження перевезення запасних частин від ФОП ОСОБА_6 судом досліджено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» від 17.06.2013 року №НП/81-000359 на суму 2554,88 грн. та від 09.09.2013 року №НП/81-000576 на суму 265.30 грн. (а.с.7-8 т.2).

Наявність зазначених документів податковим органом не заперечується, однак, він дійшов висновків, що такі документи не є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з такими висновками. Так, судом встановлено, що замовлення запасних частин здійснювалось шляхом надсилання головним механіком товариства факсом або в телефонному режимі замовлень необхідних запасних частин з обов'язковим надсиланням креслень відповідних запчастин (копії надісланих креслень деталей надані представником позивача до матеріалів справи а.с.99-103 т.4).

В свою чергу, встановлено, що у відповідь на замовлення, ФОП ОСОБА_6 надсилав на адресу позивача комерційні пропозиції та рахунки для сплати погоджених запасних частин. Доставка товару здійснювалась шляхом надання послуг ТОВ «Нова пошта», перевезенням власним транспортом ФОП ОСОБА_6 або шляхом передачі товару міжміським транспортом.

В судовому засіданні достеменно встановлено, що необхідність замовлення запасних частин визначалась на підставі зносу аналогічної запчастини, які встановлено головним механіком при огляді обладнання.

Так само, судом встановлено, що придбаний у ФОП ОСОБА_6 товар було використано в господарській діяльності позивачем, що підтверджується накладними про внутрішнє переміщення від 15.03.2013 року №1726, від 05.04.2013 року №2243, від 25.06.2013 року №4100, від 18.07.2013 року №4679, від 11.09.2013 року №6105 (а.с. 9-13 т.2), а також актами на списання товарів від 21.03.2013 року №450, від 22.03.2010року №468, від 05.04.2013 року №560, від 10.04.2013 року №592, від 10.04.2013 року№594, від 27.05.2013 року №865, від 15.07.2013 року №1155, від 24.07.2013 року №1255, від 24.07.2013 року №1250, від 30.09.2013 року №1669, від 30.09.2013 року №1720 (а.с.14-24 т.2).

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не було допущено порушень при визначенні податкового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" по вказаних господарських операціях.

Окрім того, на час вчинення господарських операції, фізична особа-підприємець ОСОБА_6 був зареєстрований у місті Жмеринка та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 02.12.2014 року здійснює діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, при цьому відомості про перебування фізичної особи-підприємця у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, або у процесі припинення, у Єдиному державному реєстрі відсутні.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" такі відомості вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи податкового органу щодо актів перевірки платників податків - контрагентів з питань взаємовідносин ФОП ОСОБА_6, оскільки такі обставини не свідчать про завищення позивачем витрат по господарських операціях, які мали місце між ПАТ «Дубномолоко» та ФОП ОСОБА_6 При зустрічних перевірках не досліджувалися обставини та документи щодо зазначених господарських операцій.

Так само, перевіряючи взаємовідносини позивача з Приватним підприємством «Промоушн ЮЕЙ» судом першої інстанції встановлено, що 30 січня 2012 року між позивачем та ПП «Промоушн ЮЕЙ» укладено договір про надання послуг по моніторингу цін №3-4/01/12 (а.с.104-106 т.4).

Відповідно до умов даного договору ПП «Промоушн ЮЕЙ» бере на себе зобов'язання надати послуги по ціновому моніторингу сирів твердих і плавлених, а ПАТ «Дубномолоко» доручає та оплачує послуги ПП «Промоушн ЮЕЙ».

Згідно з п.4.1. Виконавець, у строк не пізніше 2-ох (двох) календарних днів після закінчення відповідного моніторингу, зобов'язаний надати Замовнику електронний звіт та одночасно Виконавець подає акт здачі-приймання наданих послуг.

Як встановлено, судом першої інстанції на виконання зазначеного договору ПП «Промоушн ЮЕЙ» складало електронні звіти, що надходили на електронну адресу позивача, про що свідчать долучені до матеріалів справи ЄД-диск, а також узагальнюючу таблицю, що виконана позивачем на основі даних, наданих ПП «Промоушн ЮЕЙ» (а.с.106 т.5).

Згідно наданих рахунку -фактури від 29.10.2012 року вартість послуги складає 10053,33 грн. та 2010,67 грн. ПДВ (а.с.107 т.4), які згідно платіжного доручення від 07.11.2012 року перераховано ПП «Промоушн ЮЕЙ» (а.с.206 т.1).

На виконання умов даного Договору, 26 листопада 2012 року сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000336, в свою чергу, 07.11.2012 року ПП «Промоушн ЮЕЙ» виписано податкову накладну №2 (а.с.109,111 т.4).

Проте, вказані обставини залишилися поза увагою податкового органу, натомість, первинним документам по вказаній господарській операції було надано оцінку щодо формування позивачем витрат по наданню рекламних послуг.

Так, зі змісту акту перевірки №936/22/05496081 від 16.07.2014 вбачається, що податковий орган дійшов висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні витрат по наданню рекламних послугах ПП «Промоушн ЮЕЙ» згідно договору №3-2/28-12 від 04.01.2011 на підставі акту перевірки Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.05.2014 року №46/15-05-22-08-15/36861942. За змістом даного акту, ПП «Промоушн ЮЕЙ» не підтверджено здійснення господарських операцій з ПАТ «Дубномолоко» за період лютий та листопад 2012 року.

Окрім того, податковий орган в акті перевірки №936/22/05496081 від 16.07.2014 року посилався на те, що такі рекламні послуги надавалися ПП «Промоушн ЮЕЙ» згідно акту №000336 від 26.11.2012 року на суму 12 064, 00 грн. та на підставі якого виписана податкова накладна №2 від 07.11.2012 року за надання рекламних послуг на суму 12 064, 00 грн.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, термін дії договору №3-2/28-12 від 04.01.2011 року закінчився 31.12.2011 року (а.с.107-110 т.5). Автоматична пролонгація дії даного договору не передбачена, усі зміни та доповнення до договору дійсні, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписанні обома сторонами. Доказів на підтвердження того, що укладалася додаткова угода про продовження терміну дії договору не надано та не встановлено судом.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що посилання податкового органу на акт від 26.11.2012 року №000336 та на податкову накладну від 07.11.2012 року №2 є безпідставним, оскільки вказані документи підтверджують виконання послуг з моніторингу цін відповідно до договору від 30.01.2012 року №3-4/01/12, а не обставини, які виникли на підставі договору №3-2/28-12 від 04.01.2011 року, термін дії якого закінчився 31.12.2011 року (а.с.107-110 т.5).

Також, обгрунтовано відхилено судом і посилання податкового органу на те, що вказана господарська операція не підтверджена позивачем, оскільки за результатами проведення перевірки ПП «Промоушн ЮЕЙ» (акт Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.05.2014 року), підприємство не підтвердило реальність здійснення господарської операції з ПАТ «Дубномолоко», оскільки позивач не може нести відповідальність щодо порушення вимог податкового законодавства його контрагентами.

Як встановлено судом, на час вчинення господарської операції з позивачем (січень-листопад 2012 року) Приватне підприємство «Промоушн ЮЕЙ» було наділено визначеним законом обсягом право- та дієздатності, оскільки зареєстровано в Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до даних з Єдиного реєстру станом на 02.12.2014 року основним видом економічної діяльності Приватного підприємства «Промоушн ЮЕЙ» (Код ЄДРПОУ 36861942 є рекламні агентства.

З огляду на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи податкового органу щодо нікчемності правочину між позивачем та даним контрагентом.

Посилаючись на вимоги ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України, ч. 1 ст. 207 ГК України, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що правочини, укладені між позивачем та Приватним підприємством «Промоушн ЮЕЙ» спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

При цьому встановлено, що за спірними угодами контрагент виконав повністю взяті на себе зобов'язання, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за товар.

Відповідачем не оспорюється факт наявності податкових накладних та не надано доказів того, що послуги, які отримані від ПП «Промоушн ЮЕЙ» не використано позивачем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

При визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано вищезазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Надані позивачем для перевірки та суду первинні документи по господарським операціям з ФОП ОСОБА_6 та ПП «Промоушн ЮЕЙ» за своїм змістом та формою відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", придбані позивачем товари відображено в бухгалтерському та податковому обліку та використано в господарській діяльності.

Досліджені судом первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, а тому, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження податкового органу про відсутність фактів поставок товарів (безтоварність господарських операцій).

Також, перевіряючи донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток, відповідно до частини винесеного податкового повідомлення-рішення на суму 26 628,05 грн. - за основними зобов'язаннями та 314, 02 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, судом першої інстанції встановлено, що податковий орган виходив з того, що позивачем не підтверджено витрати згідно:

- акту виконання нотаріальних послуг від 02.11.2012 року на суму 32925 грн., відповідно до якого, приватним нотаріусом ОСОБА_8 посвідчено договір іпотеки;

- договору добровільного страхування майна позичальника банку від 09.11.2012року №ЦО-10-009989 та від 25.10.2012 року №ЦО-10-009989-3 на суму 40040,01грн. страхувальник - ПАТ «СТ» Іллічівське», предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном, переданим в іпотеку/заставу. За даним договором, майно є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 25.07.2011 року №151211Z79 і є забезпеченням виконання зобов»язання ПАТ «Ковельмолоко», ТзОВ «ТД «Західна молочна, група», ТзОВ «Комо-Експорт» (надалі Позичальники) перед Вигодонабувачем щодо погашення заборгованості по кредиту, виданому Позичальникам згідно генеральної угоди від 26.06.2007 року;

- договору добровільного страхування майна позичальника банку від 05.03.2013 року №ЦО-10-012752 на суму 39502, 11 грн., відповідно до якого страховиком виступає ПАТ «СТ» Іллічівське», предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, переданим в іпотеку/заставу. Майно є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 25.07.2011 №151211 Z 79 і є забезпеченням виконання зобов'язань ПАТ «Ковельмолоко», ТзОВ «ТД «Західна молочна група», ТзОВ «Комо-Експорт» (надалі Позичальники) перед Вигодонабувачем щодо погашення заборгованості по кредиту, виданому Позичальникам згідно генеральної угоди від 26.06.2007 року;

- акту виконаних робіт від 31.05.2013 року, відповідно до якого ПП «Ірта Консалти» проведено оцінку майна для передачі у заставу, вартість послуг - 20000 грн.

Такі твердження спростовано судом першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, згідно умов генеральної угоди від 26.06.2007 року позивач є майновим поручителем за виконання зобов'язань Позичальниками. Окрім того, внесеними змінами до генеральної угоди, Товариство також увійшло до складу позичальників за Кредитними угодами, а тому Товариство передавало в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними з АТ «Укрексімбанк», належне йому на праві власності нерухоме майно і виступало стороною у договорі іпотеки (а.с.120-250 т.4, а.с. 1-28 т.5). Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що товариство правомірно понесло витрати, пов'язані з нотаріальним посвідченням договору іпотеки.

Окрім того, обов'язковою умовою кредитного договору та договору іпотеки було страхування майна, яке передається в іпотеку. У випадку не виконання цих умов, позивач повинен був би сплатити штрафні санкції на користь АТ «Укрексімбанк» (вигодонабувача), а тому уклало договір добровільного страхування майна з ПАТ «Страхова компанія «Іллічівське», яке є предметом іпотеки і належить на праві власності позивачу. З метою передачі майна в іпотеку чи заставу проводиться його оцінка, суб'єктом оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат.

Як встановлено судом та не заперечується податковим органом, ПП «Ірта Консалтинг» була проведена оцінка майна, яке належить ПАТ «Дубномолоко» на праві власності і було передане у заставу (іпотеку) (а.с.170-189 т.1).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що вказані витрати пов'язані з господарською діяльністю товариства, стосуються майна, яке йому належить на праві власності і було передано в заставу (іпотеку) як майновим Поручителем згідно умов генеральної угоди від 26.06.2007 року №151207, яке в подальшому увійшло до складу Позичальників за цією генеральною угодою.

Також, судом першої інстанції встановлено, що діяльність ТзОВ «Комо-Експорт» з продажу сирної продукції, виробленої позивачем, безпосередньо впливає на прибуток ПАТ «Дубномолоко».

Єдиним дистриб'ютором продукції позивача в межах України є ТОВ «Українська сирна компанія», яка відповідно до Довідки, наданої позивачем, здійснила реалізацію продукції позивача за 2011 рік вагою 5 316 775, 74 кг на загальну суму 234 467 997, 39 грн., а за 2012-2013 роки - вагою 20 038 882, 65 кг. на загальну суму 956 740 519, 33 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Українська компанія» здійснює продаж сирної продукції, придбаної у позивача, в тому числі питому вагу реалізації товару здійснюється Товариству з обмеженою відповідальністю «Комо-Експорт». Відповідно до Довідки, наданої ТОВ «Українська сирна компанія» підтверджено, що обсяг фактично реалізованої продукції на ТзОВ «Комо-Експорт» Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» під торговою маркою «КОМО», що виготовлена на потужностях ПАТ «Дубномолоко» складає за 2011 рік - 3 689 969, 687 кг. на загальну суму 122 802 384 грн., а. за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 рік - 15 880 954, 322 кг. на загальну суму 648 643 396, 91 грн.

Отже, ТзОВ «Комо-Експорт» є єдиним експортером сирної продукції ПАТ «Дубномолоко» за кордон, та покупець великої кількості товару виробленого та поставленої дистриб'ютору такої продукції, а тому позивач зацікавлений у подальшій співпраці із зазначеною юридичною особою, що доводить правомірність дій позивача по укладенню договору іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом не доведено обставин в частині визначення Публічному акціонерному товариству "Дубномолоко" податкового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 51 085,45 грн. з яких: 34056,97 грн.- за основним платежем; 17028,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" січня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "19" березня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Дубномолоко" вул.Грушевського,117- А,м.Дубно,Рівненська область,35600

3- відповідачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Грушевського,134,м.Дубно,Рівненська область,35600

- ,