Постанова

від 30.01.2015 по справі 817/3396/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3396/14

30 січня 2015 року м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук Т.О. при секретарі судового засідання Цвіркун О.О.,

за участю:

представника позивача: Севрук Л.В.,

представника відповідача: Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Дубномолоко" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування грошового зобов'язання , ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Дубномолоко" з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року №0001532200, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 69883,20 грн., з яких: 46588,80 грн. - за основним платежем; 23294,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, що визначено податковим органом на підставі акта перевірки від 16.07.2014 року №936/22/05496081.

В основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено дані акта перевірки про неправомірне віднесення позивачем до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрат по безтоварним операціям з контрагентом, в результаті чого занижено податок на прибуток по таким операціям у періоді, що перевірявся. Такі висновки податкового органу побудовані на твердженні про відсутність належним чином оформлених первинних документів по господарським операціям позивача з контрагентами фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 щодо придбання товару, та Приватним підприємством «Промоушен ЮЕЙ» щодо надання послуг, що свідчить про нереальність відповідних операцій.

Так, проведеною перевіркою позивача податковим органом не встановлено факту передачі товару від контрагента ФОП ОСОБА_5 до позивача у зв'язку із відсутністю актів приймання-передачі товару транспортними організаціями, які дали б можливість встановити рух товару від продавця (постачальника) до перевізника та до покупця, відтак, на думку податкового органу, операції із придбання товарів у даного контрагента мали нереальний характер, а договори на придбання товарів укладені з контрагентом без мети настання реальних наслідків, отже не створюють будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Також зазначені висновки податкового органу спираються на акти про неможливість проведення зустрічної звірки податковими органами контрагентів позивача - ФОП ОСОБА_5 та ПП «Промоушен ЮЕЙ», за результатом яких, зокрема, не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій зазначеними контрагентами. Таким чином, за результатом перевірки позивача зроблений висновок, що правочини позивача з контрагентами ФОП ОСОБА_5 та ПП «Промоушен ЮЕЙ» здійснені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, а отже, формування валових витрат та податкового кредиту здійснено позивачем неправомірно.

Крім того, податковим органом під час проведення перевірки зроблено висновок про неправомірне віднесення позивачем до складу витрат рядка 06.1 «Адміністративні витрати» декларації з податку на прибуток витрат не пов'язаних із господарською діяльністю позивача, чим порушено пп.14.1.36. п.14.1. ст.14, п. п.44.1,44.2. ст.44, пп.138.2., пп.138.10.2. п.138.10. ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України.

Також в основу визначення податкових зобов'язань згідно із зазначеним податковим повідомленням-рішенням податковим органом покладено висновок про заниження доходів за 2013 рік в сумі 65957,00 грн, що не оскаржується позивачем. Зазначена сума виникла в результаті списання позивачем протермінованої кредиторської заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про відсутність у позивача належних чином оформлених первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували правомірність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами - ФОП ОСОБА_5 та ПП «Промоушен ЮЕЙ» є безпідставними, оскільки позивачем під час податкової перевірки перевіряючому надані для огляду оригінали документів, які в своїй сукупності підтверджують придбання, постачання на склад, обліковування ТМЦ на складі ПАТ «Дубномолоко», переміщення отриманого Товару з матеріального складу ТМЦ та використання придбаних ТМЦ у ФОП ОСОБА_5 у господарській діяльності, а також всі первинні документи, що підтверджують факти товарності та законності господарських операцій позивача з ПП «Промоушен ЮЕЙ».

Крім того, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги, вважає, що витрати, віднесені до складу витрат рядка 06.1. «Адміністративні витрати» декларації з податку на прибуток безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю товариства, стосуються майна, яке належить Товариству на праві власності і було передане у заставу іпотеку, як майновим Поручителем.

З таких підстав позивач просив суд скасувати оспорюване податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, а саме представник позивача просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001532200 від 20.10.2014 року, видане Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області в частині нарахування грошового зобов'язання та штрафних санкцій по правовідносинам з наступними контрагентами: ФОП ОСОБА_5 - 5 317, 72 грн. - за основним зобов'язанням, 2 658, 86 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; ПП «Промоушен ЮЕЙ» - 2 111, 20 грн. - за основним зобов'язанням, 1 055, 60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; ПН Стаднійчук О.В., ПАТ «Страхова компанія «Іллічівське», ПП «Ірта Консалтинг» - 26 628, 05 грн. - за основними зобов'язаннями, 314, 02 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Всього на загальну суму 51 085, 45 грн.

Позовні вимоги представник позивача підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Відповідач подав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, відповідно до яких позовні вимоги не визнає, та зазначає, що в ході перевірки операцій купівлі-продажу ФОП ОСОБА_5 із ПАТ «Дубномолоко» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій. Позивачем в ході проведення перевірки для підтвердження перевезення (переміщення) запасних частин, що придбавались у ФОП ОСОБА_5 надано акти ТОВ «Нова пошта», які не відповідають первинним документам на придбання товару.

Також в ході проведення перевірки використана інформація про перевірку платників податків-контрагентів з питань взаємовідносин ФОП ОСОБА_5 за період з 01.02.2013 по 20.09.2013 року, відповідно до якої встановлено неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентами ФОП ОСОБА_5

Таким чином, враховуючи вищевикладене податковим органом встановлено ПАТ «Дубномолоко» завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 27988 грн та завищення податкового кредиту на суму податку на додану вартість 5597, 60 грн. по операціям з ФОП ОСОБА_5

Крім того, відповідач зазначає про безпідставність включення до складу витрат податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 4-й квартал 2012 року суму по операціях з ПП «Промоушн ЮЕЙ» в сумі 10053, 33 грн. в зв'язку із вчиненням правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Свої висновки обґрунтовує тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий 2012 року, листопад 2012 року ПП «Промоушн ЮЕЙ», Білгород-Дністровською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області складено акт №46/15-05-22-08-15/36861942 від 29 травня 2014 року та встановлено порушення: в зв'язку із ненаданням документів для проведення перевірки підприємством ПП «Промоушен ЮЕЙ» на теперішній час не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій із контрагентами ПП «Промоушн ЮЕЙ» за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року: на порушення п. 198.2., п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.2012 року ПП «Промоушн ЮЕЙ» завищено податковий кредит на суму податку на додану вартість в розмірі 61317, 00 грн. в тому числі: лютий 2012 року в сумі 27190 грн.; листопад 2012 року в сумі 34127 грн. На порушення п.185.1 ст.185, п. 188.1. ст.188, п. 187.1. ст.187 Податкового кодексу України зі змінами на доповненнями ПП «Промоушн ЮЕЙ» завищено податкові зобов'язання на суму податку на додану вартість у розмірі 64 787 грн., в тому числі: лютий 2012 року в сумі 28835 грн.; листопад 2012 року в сумі 35952 грн.

Таким чином, встановлено операції, які фактично не відбулись та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а спрямовані лише на формування платником витрат та податкового кредиту, а саме: придбання рекламних послуг у 4-ому кварталі 2012 року у ПП «Промоушн ЮЕЙ» в сумі 10053, 33 грн.

Також, відповідач вважає неправомірним віднесення до складу витрат по рядку 06.1. «Адміністративні витрати» податкових декларацій з податку на прибуток підприємства витрат, які не пов'язані із господарською діяльністю, а саме: нотаріальне посвідчення договору іпотеки, оцінку майна для передачі у заставу та сплачені страхові платежі по договорах страхування майна, яке є предметом іпотеки згідно договору іпотеки №151211Z79 від 25.07.2011 року і є забезпеченням виконання зобов'язань ПАТ «Ковельмолоко», ТзОВ «ТД «Західна молочна група», ТзОВ «Комо-Експорт» на суму 132465, 12 грн., а саме за 4-й квартал 2012 року на суму 72965, 01 грн., 2013 рік на суму 59 502, 11 грн.

З таких підстав, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, а оспорюване податкове повідомлення-рішення таким, що винесене у зв'язку із грубим порушенням позивачем норм податкового законодавства в частині формування витрат та податкового кредиту, а тому є правомірним.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Приватне акціонерне товариство «Дубномолоко» є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Дубенської міської ради 11.01.1995 року, взято на податковий облік Дубенською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області з 11.01.1995 року, зареєстроване як платник податку на додану вартість з 15.07.1997 року.

Як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності позивача є перероблення молока, виробництво масла та сиру.

З 05.05.2014 року по 17.06.2014 року на підставі направлень від 03.05.2014 року за №№191-197 Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Рівненській області проведено планову документальну виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Дубномолоко». Термін проведення перевірки продовжувався з 18.06.2014 року по 09.07.2014 року на підставі наказу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 17.06.2014 року за №297.

За результатами перевірки, посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем:

п.п.14.1.36, п.14.1 ст.14, п. 44.1, п.44.2 ст.44, п.138, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1. ст.139, п.п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.10 року зі змінами на доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в загальній сумі 107738, 80 грн., а саме по звітним періодам: 4 квартал 2012 року - 31083, 85 грн., 2013 рік - 76654, 95 грн.;

п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14, п.198.3. ст.198, п.п.192.1.1 по.192, п. 199, п.199.2, п. 199.3, п.199.4, п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року та Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати у загальній сумі 518759, 88 грн., а саме по звітних періодах: грудень 2012 року - 468626, 55 грн., січень 2013 року - 4200 грн., лютий 2013 року - 12333,33 грн., травень 2013 року - 3400 грн., червень 2013 року - 3600 грн., липень 2013 року - 4600 грн., серпень 2013 року - 4200 грн., вересень 2013 року - 4200 грн., листопад 2013 року - 4200 грн., грудень 2013 року - 9400 грн.;

п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1, п.199.2, п.199.3, п.199.4, п.199.5 ст.199 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати у загальній сумі 1548883, 37 грн., в тому числі по звітних періодах: за жовтень 2012 року - 4600 грн., за листопад 2012 року - 6410, 67 грн., за грудень 2012 року - 1495923, 10 грн., січень 2013 року - 4650 грн., за лютий 2013 року - 1194, 00 грн., за березень 2013 року - 4309, 50, за квітень 2013 року - 6097, 30 грн., червень 2013 року - 10850 грн., за серпень 2013 року - 2196, 80 грн., жовтень 2013 року - 12600 грн.;

ст.1, ст.3 Закону України від 16.07.99 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.656, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах із ФОП «ОСОБА_5.» та ПП «Промоушн ЮЕЙ»;

п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.270.1. ст.270, п. 286.1. ст.286 Податкового кодексу України від 01.12.2010 року, що призвело до заниження плати за землю за 2013 рік в сумі 17738, 98 грн.;

п.9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків за 5 днів роботи;

ст.51, пп. «б» п.176.2 ст.176 розділу ІV Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року №46/18784, а саме подання податкових розрахунків за формою 1ДФ в неповному обсязі та з недостовірними даними за 2 кв.2012 р., 1-3 кв.2013 року;

п.п.162.1.3., п.162.1. ст.162, п.п.163.1.2. п.163.1 ст.163, абз. е п.п.164.2.17 п.164.2. ст.164, п.п.164.2.11 п.164.2., п.164.5 ст.164, п.п.165.1.24 п.165.1.24 ст.165, п.167.1.ст.167, п.п.168.1.1., п.п.168.1.4 п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п. 170.9 ст.170, п.п. «а» п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 10233, 91 грн.

За результатами перевірки позивача Дубенською об'єднаною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області винесені податкові повідомлення-рішення за відмінними видами платежу.

Не погоджуючись в частині в частині нарахування грошового зобов'язання та штрафних санкцій на загальну суму 51085,45 грн., з яких: 34056,97 грн. - за основним платежем; 17028,48 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями по правовідносинам з наступними контрагентами: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 в сумі 5317,72 грн. основного зобов'язання, 2658,86 грн. штрафних (фінансових) санкцій; Приватним підприємством «Промоушен ЮЕЙ» в сумі 2111,20 грн. основного зобов'язання, 1055,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій; Приватним нотаріусом Стаднійчук О.В., Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Іллічівське», Приватним підприємством «Ірта Консалтинг» в сумі 26628,05 грн. основного зобов'язання, 13314,02 грн. штрафних (фінансових) санкцій, визначеного податковим повідомленнями-рішенням від 20.10.2014 року №0001532200, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «Податок на прибуток» в сумі 69883, 20 грн., з яких: 46588, 80 грн. - за основним платежем; 23294, 40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями позивач оскаржив їх до суду.

Як встановлено судом, в період з 01.02.2013 року по 30.09.2013 року на підставі усної домовленості позивач придбавав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 запасні частини до обладнання з виготовлення сирної продукції на загальну суму 33585, 60 грн., в тому числі ПДВ 5597, 60 грн., а саме:

відповідно до накладної від 25.02.2013 року №2 - дист.кольцо (2 шт.), Масл.Отб.Кольцо (1 шт.), Гайка (2 шт.), трубка отк. масла (1 шт.), Сальник МПУ 022 (2шт), фільтр повітряний (2 шт.);

відповідно до накладної від 27.03.2013 року №4 - трубка отк.масла (1 шт.), маслопровід (1 шт.);

відповідно до накладної від 11.04.2013 року №6 - Петлеобразователь №11300 (1 шт.), іголководитель №11502 (1 шт.), ігла д5 (5 шт.);

відповідно до накладної від 15.06.2013 року №8 - сальник СПУО 22 (4 шт.), підшипник НУ 307 (1 шт.), підшипник 6207 (1 шт.);

відповідно до накладної від 30.08.2013 року №12 - пневмопривід (2 шт.);

відповідно до накладної від 30.08.2013 року №13- втулка ЖУМО 01-30 (4 шт.), корпус втулки (1 шт.)

Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника ФОП ОСОБА_5 згідно з платіжними дорученнями: від 07.02.2013 року №9923 на суму 3696,00 грн.; від 07.02.2013 року №9924 на суму 3468,00 грн., від 19.03.2013 року №10943 на суму 3057,00 грн., від.11.04.2013 року №111496 на суму 4641 грн., від 23.04.2013 року №111764 на суму 5542,80 грн., від 06.08.2013 року №1124125 на суму 2688,00 грн., від 06.08.2013 року №1124126 на суму 3096,00 грн., від 06.08.2013 року №1124158 на суму 7396,80 грн.

На підтвердження перевезення запасних частин від ФОП ОСОБА_5 позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» від 17.06.2013 року №НП/81-000359 на суму 2554,88 грн. та від 09.09.2013 року №НП/81-000576 на суму 265,30 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, Публічне акціонерне товариство «Дубномолоко» на підставі усного договору придбавало у ФОП ОСОБА_5 запасні частини до обладнання з виготовлення сирної продукції. Замовлення запасних частин здійснювалось шляхом надсилання головним механіком товариства факсом або в телефонному режимі замовлень необхідних запасних частин з обов'язковим надсиланням креслень відповідних запчастин (копії надісланих креслень деталей надані представником позивача до матеріалів справи). Необхідність замовлення запасних частин визначалась на підставі зносу аналогічної запчастини. Представник позивача зазначив, що терміну зносу конкретних запасних частин не встановлено, а тому необхідність замовлення визначалась головним механіком при огляді обладнання. В свою чергу, у відповідь на замовлення, ФОП ОСОБА_5 надсилав на адресу позивача комерційні пропозиції та рахунки для сплати погоджених запасних частин (до матеріалів справи додані копії замовлень та відповідей, що надійшли засобами факсимільного зв'язку з відміткою відповідного телефонного номера, з якого таки надсилались). Доставка товару здійснювалась шляхом надання послуг ТОВ «Нова пошта», перевезенням власним транспортом ФОП ОСОБА_5 або шляхом передачі товару міжміським транспортом.

Для з'ясування обставин справи, щодо доставляння запчастин до позивача та надання відповідних послуг, представник позивача зазначив, що мав намір залучити в якості свідка ОСОБА_5, однак зателефонувавши на його мобільний номер телефону ОСОБА_5 повідомив про те,що перебуває у зоні АТО, а тому найближчим часом не зможе з'явитися до суду для надання необхідних пояснень.

В підтвердження використання придбаного товару у ФОП ОСОБА_5 в господарській діяльності позивачем надано суду відповідні докази. Зокрема, в бухгалтерському обліку позивача відображено надходження зазначених запасних частин на підставі накладних, виписаних ФОП ОСОБА_5 та використані в господарській діяльності позивача, про що свідчать накладні на внутрішнє переміщення від 15.03.2013 року №1726, від 05.04.2013 року №2243, 4100 від 25.06.2013 року №, від 18.07.2013 року №4679, від 11.09.2013 року №61.05, а також акти на списання товарів: від 21.03.2013 року №450, від 22.03.2013 року №468, від 05.04.2013 року №560, від 10.04.2013 року №592, від 10.04.2013 року №594, від 27.05.2013 року №865, від 15.07.2013 року №1155, від 24.07.2013 року №1255, від 24.07.2013 року №1250, від 30.09.2013 року №1669, від 30.09.2013 року №1720.

Крім того, представником позивача зазначено, що на адресу ПАТ «Дубномолоко» 11.02.2014 року надійшов запит від Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Рівненській області за №1110/22-222 «Про надання інформації та її документального підтвердження» відповідно до якого відповідач просив надати копії документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини з ФОП ОСОБА_5 На зазначений запит позивачем надіслано на адресу відповідача лист №89 від 20 лютого 2014 року, відповідно до якого відповідачу надана інформація та копії всіх підтверджуючих документів, щодо правовідносин з ФОП ОСОБА_5

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.12.2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 зареєстрований у місті Жмеринка та здійснює діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, при цьому відомості про перебування фізичної особи-підприємця у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, або у процесі припинення у Єдиному державному реєстрі відсутні. Це означає, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем (лютий - вересень 2013 року) фізична особа-підприємець наділений визначеним законом обсягом право- та дієздатності.

Щодо взаємовідносин позивача з Приватним підприємством «Промоушн ЮЕЙ» судом встановлено, що 30 січня 2012 року між позивачем та ПП «Промоушн ЮЕЙ» укладено договір про надання послуг по моніторингу цін №3-4/01/12.

Відповідно до умов даного договору ПП «Промоушн ЮЕЙ» бере на себе зобов'язання надати послуги по ціновому моніторингу сирів твердих і плавлених, а ПАТ «Дубномолоко» доручає та оплачує послуги ПП «Промоушн ЮЕЙ».

Згідно з п.4.1. Виконавець, у строк не пізніше 2-ох (двох) календарних днів після закінчення відповідного моніторингу, зобов'язаний надати Замовнику електронний звіт. Одночасно Виконавець подає акт здачі-приймання наданих послуг.

Представником позивача додано до матеріалів справи СД-диск, який містить електронні звіти ПП «Промоушн ЮЕЙ», що надходили на електронну адресу позивача на виконання договору, а також узагальнюючу таблицю, що виконана позивачем на основі даних, наданих ПП «Промоушн ЮЕЙ».

На виконання умов даного Договору, 26 листопада 2012 року підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000336, а ПП «Промоушн ЮЕЙ» 07.11.2012 виписана податкова накладна від 07.11.2012 року №2.

Щодо даних, що зазначені в акті перевірки №936/22/05496081 від 16.07.2014 року щодо перевірки договору про надання рекламних послуг №3-2/28-12 від 04.01.2011 року, на підставі якого ПАТ «Дубномолоко» придбавало в ПП «Промоушн ЮЕЙ» рекламні послуги по слідуючих актах - №000336 від 26.11.2012 року за рекламні послуги на суму 12 064, 00 грн. та на підставі якого виписана податкова накладна №2 від 07.11.2012 року за надання рекламних послуг на суму 12 064, 00 грн., суд зазначає наступне.

Під час дослідження доказів судом, встановлено, що термін дії договору від 04.01.2011 року №3-2/28-12, на який посилається в акті перевірки відповідач закінчився 31.12.2011 року, автоматична пролонгація дії даного договору не передбачена, усі зміни та доповнення до договору дійсні, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписанні обома сторонами. Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, додаткова угода про продовження терміну дії договору не укладалась.

Крім того, договір №3-2/28-12 від 04.01.2011 року, на який посилається відповідач в акті перевірки укладений про надання рекламних послуг, але акт від 26.11.2012 року №000336 та податкова накладна від 07.11.2012 року №2 підтверджують виконання послуг з моніторингу цін відповідно до договору від 30.01.2012 року №3-4/01/12.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.12.2014 року Приватне підприємство «Промоушн ЮЕЙ» (Код ЄДРПОУ 36861942) зареєстроване у місті Білгород-Дністровський Одеської області, основний вид економічної діяльності - рекламні агентства. При цьому відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, або у процесі припинення у Єдиному державному реєстрі відсутні. Це означає, що на момент здійснення господарських операцій з позивачем (січень-листопад 2012 року) юридична особа наділена визначеним законом обсягом право- та дієздатності.

Враховуючи момент виникнення спірних правовідносин, що передбачає період у часі охоплюваний здійснюваними господарськими операціями позивача з контрагентом, щодо спірних правовідносин застосовуються положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), а також підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні питання, та відповідні положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України в частині укладення договорів між суб'єктами господарювання та виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

В силу статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання по податку на прибуток визначено позивачу у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат коштів, сплачених контрагентам в оплату за придбані товари та надані послуги, а також витрат, не пов'язаних із господарською діяльністю позивача. Оскільки за висновком податкового органу угоди з придбання товарів та отриманням послуг є нікчемними, а витрати не пов'язані з господарською діяльністю, то і формування валових витрат вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій, що покладено в основу висновків про нікчемність правочинів та непов'язаності витрат з господарською діяльністю.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань по податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно абзацу 2 пункту 2.1. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України, якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.

Відповідно до підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1. статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. У відповідності до пункту 135.2. статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього кодексу.

Підпунктом 138.1. статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Так, згідно підпункту 138.1.1. пункту 138.1. статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В пункті 138.2 статті 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

За правилами пункту 138.5. статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

В силу підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому пунктом 138.10 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що до складу інших витрат включаються: пп.138.10.2 п.138 ст.138 Податкового кодексу України - адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством та визначені пп.138.10.5 п.138 ст.138 Податкового кодексу України

Підпунктом 140.1.6 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі - Кодекс) установлено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; об'єкта фінансового лізингу, а також оперативного лізингу, концесії державного чи комунального майна за умови, якщо це передбачено договором; фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із провадженням ним господарської діяльності, в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.

В свою чергу підпунктами 4 та 5 пункту 18 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 28.04.2006 року №415 передбачено, що до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо).

Надані позивачем для перевірки та суду первинні документи по господарським операціям з ФОП ОСОБА_5 та ПП «Промоушн ЮЕЙ» повністю відповідають вимогам зазначених норм закону, зауваження щодо їх форми та змісту у акті перевірки відсутні як не висунуті у ході судового розгляду.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджуються факти надання позивачу товарів та послуг, оплата їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності, що підтверджує фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів у контрагента - ФОП ОСОБА_5 та отримання послуг у ПП «Промоушн ЮЕЙ», що стало підставою для формування позивачем складу операційних витрат.

За таких обставин, твердження податкового органу про відсутність фактів поставок товарів (безтоварність господарських операцій) у ході судового розгляду було спростовано.

Донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток, відповідно до частини винесеного податкового повідомлення-рішення, було здійснено податковим органом на підставі виключення з валових витрат позивача витрат сформованих на підставі:

акту виконання нотаріальних послуг від 02.11.2012 року на суму 32925 грн., відповідно до якого приватним нотаріусом Стадійчук О.В. посвідчено договір іпотеки;

договора добровільного страхування майна позичальника банку від 09.11.2012 року №ЦО-10-009989 та від 25.10.2012 року №ЦО-10-009989-3 на суму 40040,01 грн., страхувальник - ПАТ «СТ» Іллічівське», предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, переданим в іпотеку/заставу. Майно є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 25.07.2011 року №151211Z79 і є забезпеченням виконання зобов'язань ПАТ «Ковельмолоко», ТзОВ «ТД «Західна молочна група», ТзОВ «Комо-Експорт» (надалі Позичальники) перед Вигодонабувачем щодо погашення заборгованості по кредиту, виданому Позичальникам згідно генеральної угоди від 26.06.2007 року;

договору добровільного страхування майна позичальника банку від 05.03.2013 року №ЦО-10-012752 на суму 39502, 11 грн., відповідно до якого страховиком виступає ПАТ «СТ» Іллічівське», предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, переданим в іпотеку/заставу. Майно є предметом іпотеки згідно договору іпотеки від 25.07.2011 року №151211Z79 і є забезпеченням виконання зобов'язань ПАТ «Ковельмолоко», ТзОВ «ТД «Західна молочна група», ТзОВ «Комо-Експорт» (надалі Позичальники) перед Вигодонабувачем щодо погашення заборгованості по кредиту, виданому Позичальникам згідно генеральної угоди від 26.06.2007 року;

акту виконаних робіт від 31.05.2013 року, відповідно до якого ПП «Ірта Консалтинг» проведено оцінку майна для передачі у заставу, вартість послуг - 20000 грн.

Однак, судом встановлено, що позивач згідно умов генеральної угоди від 26.06.2007 року є майновим поручителем за виконання зобов'язань Позичальниками. Окрім того, внесеними змінами до генеральної угоди товариство також увійшло до складу позичальників за Кредитними угодами. Оскільки Товариство передавало в забезпечення виконання зобов'язань за крдеитнимим договорами, укладеними з АТ «Укрексімбанк» належне йому на праві власності нерухоме майно і витупало стороною у договорі іпотеки, то цілком правомірно понесло витрати, пов'язані з його нотаріальним посвідченням. Обов'язковою умовою кредитного договору та договору іпотеки було страхування майна, яке передається в іпотеку. У випадку не виконання цих умов, позивач повинен був би платити штрафні санкції на користь АТ «Укрексімбанк» (вигодо набувача), а тому уклало договір добровільного страхування майна з ПАТ «Страхова компанія «Іллічівське», яке є предметом іпотеки і належить на праві власності позивачу. Для того, щоб передати майно і іпотеку чи заставу проводиться його оцінка, суб'єктом оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат. ПП «Ірта Консалтинг» була проведена оцінка майна, яке належить позивачу на праві власності і було передане у заставу (іпотеку).

А тому, суд погоджується з твердженнями позивача, що вказані витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю товариства,стосуються майна, яке йому належить йому на праві власності і було передано у заставу (іпотеку) як майновим Поручителем згідно умов генеральної угоди від 26.06.2007 року №151207 №4, яке в подальшому увійшло до складу Позичальників за цією генеральною угодою.

Крім того, судом встановлено, що діяльність ТзОВ «Комо-Експорт» з продажу сирної продукції, виробленої позивачем, безпосередньо впливає на прибуток ПАТ «Дубномолоко».

Єдиним дистриб'ютором продукції позивача в межах України є ТОВ «Українська сирна компанія», яка відповідно до Довідки, наданої позивачем, здійснила реалізацію продукції позивача за 2011 рік вагою 5 316 775, 74 кг на загальну суму 234 467 997, 39 грн., а за 2012-2013 роки - вагою 20 038 882, 65 кг. на загальну суму 956 740 519, 33 грн.

ТОВ «Українська компанія» здійснює продаж сирної продукції, придбаної у позивача, в тому числі питому вагу реалізації товару здійснюється Товариству з обмеженою відповідальністю «Комо-Експорт». Відповідно до Довідки, наданої ТОВ «Українська сирна компанія» підтверджено, що обсяг фактично реалізованої продукції на ТзОВ «Комо-Експорт» Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська сирна компанія» під торговою маркою «КОМО», що виготовлена на потужностях ПАТ «Дубномолоко» складає за 2011 рік - 3 689 969, 687 кг. на загальну суму 122 802 384 грн., а за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 рік - 15 880 954, 322 кг. на загальну суму 648 643 396, 91 грн.

Оскільки, ТзОВ «Комо-Експорт» є єдиним експортером сирної продукції ПАТ «Дубномолоко» за кордон, та покупець великої кількості товару виробленого та поставленої дистриб'ютору такої продукції, позивач зацікавлений у подальшій співпраці із зазначеною юридичною особою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає податковим органом не доведено обставин щодо визначення позивачу грошового зобов'язання в частині нарахування грошового зобов'язання та штрафних санкцій по правовідносинам з наступними контрагентами: ФОП ОСОБА_5 - 5 317, 72 грн. - за основним зобов'язанням, 2 658, 86 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; ПП «Промоушен ЮЕЙ» - 2 111, 20 грн. - за основним зобов'язанням, 1 055, 60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; ПН Стаднійчук О.В., ПАТ «Страхова компанія «Іллічівське», ПП «Ірта Консалтинг» - 26 628, 05 грн. - за основними зобов'язаннями, 314, 02 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Всього на

За наведених обставин позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 201,78 грн. підлягають присудженню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 20.10.2014 року №0001532200, згідно з яким Публічному акціонерному товариству «Дубномолоко» визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 69883,20 грн., з яких: 46588,80 грн. - за основним платежем; 23294,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями в частині нарахування грошового зобов'язання у сумі 51085,45 грн., з яких: 34056,97 грн. - за основним платежем; 17028,48 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Дубномолоко" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кравчук Т.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 лютого 2015 року.