Постанова

від 18.03.2015 по справі 820/1937/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 березня 2015 р. № 820/1937/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Укрторгімпорт" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК "Укрторгімпорт" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.11.2014 року №0004012201, №0004012203, №0003982203, №0003992203, прийняті відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Кулаковський О.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Полежака О.А. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої 03.11.2014 р. був складений акт за № 3518/20-34-22-03/36458555, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

1) п. п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено "Інші доходи" на загальну суму 1460409 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 рік - 477079 грн., за 4 квартал 2012 року - 197071, 2013 рік - 786259 грн.;

2) п.138.10.3, п.138.2, ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено витрати за 2013 рік на суму 1159545 грн.

За результатами перевірки товариству донараховано податок на прибуток за 2013 рік на суму 369703 грн., за 2012 рік в сумі 141572 грн.;

3) п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 231909 грн., в т.ч. за березень 2013 року на суму 54882 грн., за травень 2013 року на суму 26311 грн., за вересень 2013 року на суму 60171 грн., за листопад 2013 року на суму 22163 грн., за грудень 2013 року на суму 68382 грн.

За результатами перевірки донараховано податок на додану вартість на загальну суму 208450 грн., в т.ч. за березень 2013 року на суму 15249 грн., за квітень 2013 року на суму 11445 грн., за липень 2013 року на суму 20929 грн., за серпень 2013 року на суму 2585 грн., за вересень 2013 року на суму 91156 грн., за грудень 2013 року на суму 67086 грн.

За результатами перевірки товариству зменшено від'ємне значення ПДВ - р.24 за грудень 2013 року на суму 23459 грн.;

4) п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями зі змінами та доповненнями, завищено витрати на загальну суму 4481887 грн., у т.ч. за 2013 рік у сумі 4170375 грн. та завищено доходи на суму 4531831 грн. , в т.ч. за 2013 року в сумі 4531831 грн.;

- п.п. 198.4. п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2756-VI зі змінами та доповненнями було встановлено, що підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 896326 грн.;

6) п. 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 із змінами та доповнення, а саме не оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства у сумі 70027,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 17.11.2014 року відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: №0004012201, №0004012203, №0003982203, №0003992203.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

В ході проведення вищезаначеної перевірки податковим органом встановлено, що підприємство ТОВ "ТПК "Укрторгімпорт" в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з наступними підприємствами:

- ТОВ "Гонорій", код ЄДРПОУ 38205323;

- ТОВ "Плавт Сервіс", код ЄДРПОУ 38205318;

- ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ", код ЄДРПОУ 38123047, з якими позивачем було укладено відповідні договори.

Так, відповідачем від ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було отримано акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Гонорій" (код ЄДРПОУ 38205323) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р." від 19.06.2014 № 499/26-57-22-03-10/38205323.

За результатами перевірками встановлено наступне:

1. Звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Гонорій" з суб'єктами господарювання-покупцями, задекларованими ТОВ «Гонорій» в Декларації з податку на додану вартість за період з 11.05.2012 р. по 31.12.2013 р., додатках №5 до декларації з податку на додану вартість за період з 11.05.2012 по 31.12.2013, реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за період з 11.05.2012 р. по 31.12.2013 р.

2. Звіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 11.05.2012 р. по 31.12.2013 р., які підпадають під визначення ст.44, ст.134, ст.138, ст.185, ст.198 Податкового кодексу України.

3. Отже, податкові зобов'язання сформовані ТОВ "Гонорій" за період з 11.05.2012 р. по 31.12.2013 р. підлягають зменшенню до 0,0 грн. Податковий кредит сформований ТОВ "Гонорій" за період з 11.05.2012 р. по 31.12.2013 р. підлягає зменшенню до 0,0 грн.

Від ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідачем було отримано акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ПЛАВТ СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 38205318) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 07.05.2012 по 31.12.2013 р. та з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р." від 07.07.2014 р. № 535/26-57-22-01-10/38205318, відповідно до якого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "ПЛАВТ СЕРВІС" з суб'єктами господарювання-покупцями, задекларованими ним в деклараціях з податку на додану вартість за період з 07.05.2012 р. по 31.12.2013 р. та з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р., додатках №5 до декларації з податку на додану вартість за період з 07.05.2012 р. по 31.12.2013 р. та з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р., реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за період з 07.05.2012 р. по 31.12.2013 р. та з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р., а також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 07.05.2012 р. по 31.12.2013 р. та з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р., які підпадають під визначення ст.44, ст.134, ст.138, ст.185, ст.198 Податкового кодексу України, податкові зобов'язання сформовані вказаним підприємством за період з 07.05.2012 р. по 31.12.2013 р. та з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р. підлягають зменшенню до 0,0 грн., податковий кредит сформований за період з 07.05.2012 р. по 31.12.2013 р. та з 01.03.2014 р. по 30.06.2014 р. підлягає зменшенню до 0,0 грн.

Також, від ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було отримано акт 16.04.2014 р. №1057/2659/22-02/38123047 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" код ЄДРПОУ 38123047 щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 р. по 28.02.2014 року р." а саме: згідно ІАІС системи "Податковий блок" ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" код ЄДРПОУ 38123047) станом на момент проведення перевірки має стан "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням Дата зміну стану 27.03.2014 року.

Перевіркою встановити місцезнаходження ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" не є можливим. Згідно реєстраційної частини облікової справи підприємства стан платника 9 - "направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням". А від так, було зроблено висновок щодо наявності ознак фіктивності.

Окрім того, від ОУ ДПІ в Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві службовою запискою від 03.04.2014 року №1131/ДПІ/26-59-07-02 отримано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" код ЄДРПОУ 38123047). Як зазначено у вищезгаданому висновку: "Проведено обстеження податкової адреси ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ": м. Київ Шевченківський район, вул. Глибочицька, буд. 72, оф. 320. Суб'єкт господарювання фактично не знаходиться за податковою адресою".

Відповідно до рапорту старшого оперуповноваженого ОУ ДПІ в Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві капітана податкової міліції М.Ю. Куцого в рамках відпрацювання ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" було здійснений виїзд за податковою адресою, а саме: АДРЕСА_1. У рапорті зазначено: "Проведеними заходами ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" за вищевказаною адресою фактично не знаходиться.

Крім того, за результатами відпрацювання щодо причетності посадових осіб (засновників) до створення та діяльності суб'єкта господарювання встановлено, що ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1) не причетний до реєстрації та діяльності підприємства.

Висновок:

а) підприємство не знаходиться за податковою адресою: АДРЕСА_1;

б) встановлено місцезнаходження та допитано гр. ОСОБА_4, який повідомив, що не має жодного відношення до реєстрації та фінансово- господарської діяльності ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ".

Оперативне управління ГУ Міндоходів у м. Києві до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (лист від 01.04.2014 року №575/7/26-15-07-2415, вх. ДПІ від 01.04.2014 №1711/8) надано копії допиту посадових осіб та засновників ТОВ "Гран Тайм", код 38123047 щодо непричетності до діяльності зазначеного підприємства.

Таким чином, покладене відповідачем обгрунтування порушень позивачем вимог ПКУ вищезазначеним та як підстави для прийняття оскаржуваних рішень не узгоджується з приписами чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно п. 201.15. ст. 201 ПКУ зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу ІІ цього Кодексу.

Відповідно п.48.1. ст.48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно п.48.3. ст.48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно п. п.48.5.1 п.48.5. ст.48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна бути підписана:

- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно п.48.7. ст.48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Виходячи з того, що документами первинного бухгалтерського обліку підтверджено факт та реальність поставки товарів та надання послуг, документи складені у відповідності до норм чинного законодавства не мають юридичних недоліків, а також спричинили настання наслідків передбачених зазначеним договорам відповідають вимогам вище перерахованих приписів Податкового кодексу України, то суд не погоджується з висновками, зробленими в акті перевірки, щодо порушень вимог останнього з боку товариства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Висновки перевіряючих щодо того, що мала місце імітація купівлі товару позивачем безпідставна, оскільки з відомостей відображених в акті випливає, що господарські операції спричинили реальне настання та зміну у вигляді отримання та переміщення товару покупцем, перерахуванням грошових коштів за поставлений товар, спожиття покупцем наданих продавцем послуг, оплата за надані послуги були здійснені, що підтверджується банківськими виписками.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

П.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно якого бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до вимог "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704:

- господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення;

- первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення;

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Документи, створені засобами обчислювальної техніки на машинозчитуваних носіях, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови надання їм юридичної сили і доказовості.

Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники ( у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до статей 185, 186, 187 188 Податкового Кодексу України, якими визначено: об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України;

- ст. 188 ПКУ передбачає, що "База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування…".

Відповідно до Податкового Кодексу України, а саме: ст. 187.1, ст. 187, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів, а дата послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При судовому розгляді встановлено, що станом на 31.12.2013 року заборгованість ТОВ "Гонорій" перед позивачем становить 344006,16 грн.;

ТОВ "Плавт Сервіс" - 656748,82 грн.;

- ТОВ "ГРАНТ ТАЙМ" - заборгованість відсутня.

Окрім того, ТОВ "ТПК Укрторгімпорт" у зв'язку з проведенням операцій з ТОВ "Грант Тайм" за період з 01.02.2013 по 31.12.2013 року, отримало товар (послуги, роботи) та як насідок - відобразили у складі витрат в розмірі - 4481887 грн. та податкового кредиту в сумі ПДВ - 896377 грн.

На думку перевіряючих ТОВ "ТПК Укрторгімпорт" отримало розвантажувально-навантажувальні послуги у ТОВ "Грант Тайм" за період з 01.02.2013 по 31.12.2013 року, порушено п.п.138.10.3, п.138.2, ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено витрати на збут за 2013 рік на суму 1159545 грн. та п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 231909 грн., в т.ч.

за березень 2013 року на суму 54882 грн.,

за травень 2013 року на суму 26311 грн.

за вересень 2013 року на суму 60171 грн.

за листопад 2013 року на суму 22163 грн.,

за грудень 2013 року на суму 68382 грн.

На підставі п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст 14 Податкового кодексу України дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами."

Згідно п. 135.4 ст 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-V: „Дохід від операційної діяльності визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості , але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі , у тому числі при зменшенні зобов'язань , та включає :

- дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо)

- дохід банківських послуг

Згідно п.137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визначається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Згідно з п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом."

Згідно зі п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України:

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку."

Згідно зі п. 188.1. ст. 188 Податкового кодексу України від база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг."

Підпунктом п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом п.201.6 ст.201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Підпунктом п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України визначено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 зазначено: згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2756-VI зі змінами та доповненнями: для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, ТОВ "ТПК Укрторгімпорт" отримавши товар власність з метою використання в господарській діяльності реалізовувало товари на адресу наступних покупців (за даних товарного балансу) та як наслідок - відобразили у складі доходів - 4531831 грн. та податкових зобов'язань суму ПДВ - 906366 грн.:

- ТОВ "ДТЕК "Ровенькиантрацит" (код 37713861) на суму 12797,14 грн., ПДВ - 2595,8 грн.

- ТОВ "Мир Масел" (код 30357224) на суму 10200 грн., ПДВ - 2040 грн.

- ТОВ "Станкоремонтний завод" (код 30959594) на суму 274000 грн., ПДВ - 54800 грн.

- ТОВ Фірма "Лайт-Тек" (код 37458975) на суму 4234834,04 грн., ПДВ - 846966,8 грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2013 року встановлено завищення від'ємного значення ПДВ - (р.24) за грудень 2013 року на суму 23459 грн.

Такий висновок зроблено без урахування наступних обставин, а саме: відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року (рядок 12.1) підприємство імпортувало товар на загальну суму 338117,00 грн., з них ПДВ - 56353,00 грн. У зв'язку з тим, що підприємство не реалізувало весь імпортований товар до складу податкового кредиту наступного звітного періоду було перенесено 32541,00 грн., а отже в рядку 22 податкової декларації за грудень 2013 року залишок від'ємного значення в сумі 23459,00 що доводить аналіз декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Перевіркою повноти і своєчасності оприбуткування коштів по касі ТОВ "ТПК УКРТОРГIМПОРТ" (код 36458555), перевіркою встановлено, що згідно 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. В ході перевірки встановлено:

1. При отриманні готівкових коштів 27.09.2013 з банку згідно чекової книжки (корінець чека ЛЕ 0399014) у сумі 40000,00 грн. (надання поворотній фінансової допомоги), готівкові кошті не були оприбутковані у касової книзі на підставі прибуткового касового ордеру

2. При отриманні готівкових коштів 18.11.2013 з банку згідно чекової книжки (корінець чека ЛЕ 0399015) у сумі 29000,00 грн. (надання поворотній фінансової допомоги), готівкові кошті не були оприбутковані у касової книзі на підставі прибуткового касового ордеру.

3. При отриманні готівкових коштів 25.11.2013 з банку згідно чекової книжки (корінець чека ЛЕ 0399016) у сумі 1027,00 грн. (надання поворотній фінансової допомоги), готівкові кошті не були оприбутковані у касової книзі на підставі прибуткового касового ордеру

Таким чином, на думку податкового органу, підприємством ТОВ "ТПК УКРТОРГIМПОРТ" (код 36458555) порушено п. 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 із змінами та доповнення, а саме не оприбуткування готівкових коштів в касу підприємства у сумі 70027,00 грн.

Висновки зроблені перевіряючими суперечать фактичним обставинам та доказам у справі.

Так, грошові кошти які вносилися на розрахунковий рахунок позивача були приватною власністю фізичної особи. Ці кошти не мали відношення до підприємства до моменту внесення їх через фінансову установу на розрахунковий рахунок позивача. Цільовим призначенням згідно квитанцій банку було поворотна фінансова допомога. А від так, позивач не повинен був обліковувати грошові кошти, які йому не належали.

Порядок ведення касової книги та оформлення касових документів по касі ТОВ "ТПК УКРТОРГIМПОРТ" (код 36458555) регулюється Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.

Згідно пункту 4.1. Положення №637 з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку.

Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Таким чином, касова книга на підприємстві позивача була оформлена відповідно до вимог положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", тобто, прошита швидкозшивачем та прошнурована, шнурівка заклеєна та скріплена печаткою та підписом директора підприємства. Всі готівкові кошти, які отримуються в банку, оприбутковуються підприємством в касовій книзі на підставі прибуткового касового ордеру відповідно до правил встановленим положенням № 637.

При судовому розгляді встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами правочини є дійсними, виконаним сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженими та у судовому порядку не визнані не дійсними.

Виконання умов вищезазначених договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на акти зустрічних звірок стосовно контрагентів позивача, які не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання ДПІ в ході проведення перевірки одного суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржувані рішення є законними та обгрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.11.2014 року №0004012201, №0004012203, №0003982203, №0003992203, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Укрторгімпорт".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК "Укрторгімпорт" (61050, м. Харків, пр. Московський, буд. 51, код ЄДРПОУ: 36458555) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20.03.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.