Постанова

від 17.03.2015 по справі 820/20334/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р. № 820/20334/14

Харківський окружний адміністративний суд

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання - Кульчій А.М.

за участю :

представника позивача - Третьякової Н.Ю.,

представника відповідача - Губської В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекологія і метал" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ "Промекологія і метал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому після уточнення позовних вимог просить суд:

- зобов'язати відповідача надати інформацію щодо внесення останнім коригувань до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до картки особового рахунку ТОВ "Промекологія і метал", внесених на підставі відомостей, викладених в Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року, який містить висновки щодо порушення Позивачем норм податкового законодавства України;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "Промекологія і метал", внесених на підставі відомостей, викладених в Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року, який містить висновки щодо порушення Позивачем норм податкового законодавства України;

- зобов"язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Промекологія і метал" в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області зі встановлення в Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року висновків щодо порушення ТОВ "Промекологія і метал": п.п. 135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ підприємством занижено дохід на суму 176143 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 33468 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 334 68 грн.;п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ ТОВ "Промекологія і метал" безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єктів оподаткування, в Деклараціях з податку на прибуток в сумі 1036326 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 1036326 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 196902 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 196902 грн.;п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зайво включено 130214 грн., в т.ч. за вересень 2013 року у сумі 130214 грн.;п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ та занижено суму податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за грудень 2013 року на 35229 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 35229 грн.;

- cкасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.07.2014 року №0002502201, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість, 14010100 на суму 162767,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 130214,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 32553,50 грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України;

- cкасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.07.2014 року №0002492201, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 11021000 на суму 246127,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 196902,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 49225,50 грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що при складанні Акту перевірки відповідачем було порушено вимоги Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а саме в акті перевірки не встановлено жодного факту недійсності податкової накладної, обставин безпідставності операцій або недійсності угод. З наведених в оскаржуваному Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року формулювань та висновків щодо нібито виявлених порушень податкового законодавства ТОВ "Промекологія і метал", категорично неможливо встановити, яким чином дані порушення були встановлені. При дослідженні яких конкретно документів бухгалтерського та податкового обліку перевіряючий дійшов до вказаних в акті перевірки висновків, виходячи з оскаржуваного акту встановити категорично неможливо.

Вважає, що в акті перевірки відображено необ'єктивні дані, які базуються на суб'єктивних припущеннях перевіряючого, які не мають підтверджених доказів. Також не згоден з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 17.07.2014 року №0002502201 та №0002492201, оскільки вони суперечать дійсності, вимогам законодавства, нормам матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області дотримано процедуру здійснення перевірки ТОВ "Промекологія і метал", а дії з її проведення - відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи. Зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.07.2014 року №0002502201 та №0002492201 винесені на законних підставах, а отже підстав для їх скасування немає. Відповідач наголошує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, на підставі направлень №802,803,804,805,806,807 від 08.05.2014 р., виданих ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, фахівцями податкового органу, згідно ст. 20, ст.77 Податкового кодексу України проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Промекологія і метал" (код 30656231) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 року валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки складено Акт №2010/20-34-22-03-05/30656231 від 06.06.2014 року.

Згідно висновків вказаного акту перевірки в діяльності ТОВ "Промекологія і метал" (код 30656231) встановлено наступні порушення: п.п. 135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ підприємством занижено дохід на суму 176143 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 33468 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 33468 грн.;п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ ТОВ "Промекологія і метал" безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єктів оподаткування, в Деклараціях з податку на прибуток в сумі 1036326 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 1036326 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 196902 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 196902 грн.;п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зайво включено 130214 грн., в т.ч. за вересень 2013 року у сумі 130214 грн.;п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ та занижено суму податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за грудень 2013 року на 35229 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 35229 грн.

На підставі висновків Акту перевірки №2010/20-34-22-03-05/30656231 від 06.06.2014 року податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 17.07.2014 року №0002502201, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на додану вартість на суму 162767,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 130214,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 32553,50 грн. та від 17.07.2014 року №0002492201, яким збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, 11021000 на суму 246127,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 196902,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 49225,50 грн.

Перевіряючи правомірність позовних вимог позивача стосовно визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області зі встановлення в Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року висновків щодо порушення ТОВ "Промекологія і метал": п.п. 135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ підприємством занижено дохід на суму 176143 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 33468 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 334 68 грн.;п.138.1, п.138.2 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ ТОВ "Промекологія і метал" безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єктів оподаткування, в Деклараціях з податку на прибуток в сумі 1036326 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 1036326 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 196902 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 196902 грн.;п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зайво включено 130214 грн., в т.ч. за вересень 2013 року у сумі 130214 грн.;п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ та занижено суму податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за грудень 2013 року на 35229 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 35229 грн. суд виходить з наступного.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ТОВ "Промекологія і метал" не ставить під сумнів правомірність проведення податковим органом планової перевірки, а просить визнати протиправними дії відповідача з формування у Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства.

З приводу вказаних обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із системного аналізу наведених норм КАС України, судовому захисту підлягають лише порушені права особи, яка звертається до адміністративного суду з позовом.

Під час проведення перевірок органи державної податкової служби мають право вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п.п. 20.1.8. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.86.1. ст. 86 Податкового кодексу України у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, складання акту перевірки та зазначення у ньому висновків перевірки є виключною компетенцією органу державної податкової служби, проте висновки податкового органу за наслідками проведеної перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже не порушують його права та законні інтереси (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/69873/12 від 13.08.2013 року).

Висновки відповідача щодо порушення ТОВ "Промекологія і метал" норм Податкового кодексу України, що викладені в акті перевірки, є думкою перевіряючих, яка не містить у собі обов'язкових приписів до її виконання.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що складання акту перевірки з зазначенням у ньому висновків перевірки не спричинило порушення прав позивача, в зв'язку з чим, суд вважає, що дії відповідача з формування у Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства є правомірним та такими які вчинені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги в цій частині позовних вимог є такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "Промекологія і метал", внесених на підставі відомостей, викладених в Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року, який містить висновки щодо порушення Позивачем норм податкового законодавства України та зобов"язання Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Промекологія і метал" в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Під час судового розгляду справи позивачем не було надано до суду належних доказів на підтвердження того, що податковим органом до АС "Податковий блок" дійсно було внесено інформацію по платнику податків ТОВ "Промекологія і метал", а також доказів на підтвердження того що у зв"язку з внесенням до АС "Податковий блок" податкової інформації було порушено права та законні інтереси ТОВ "Промекологія і метал".

Натомість представником відповідача було надано пояснення, в яких зазначено, що контролюючі органи в жодному разі не змінюють (не коригують) даних податкової звітності платників податків. Такі дані містяться в інформаційних базах в обсягах, що самостійно відображені платниками податків в податковій звітності. Поряд з цим в інформаційних базах міститься інформація контролюючих органів щодо результатів податкового контролю даних податкової звітності платника податків. При цьому, дані податкової звітності платника податків є даними платника податків, а результати податкового контролю - є даними контролюючого органу.

У зв"язку з наведеним, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо внесення змін до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також до картки особового рахунку по платнику податків ТОВ "Промекологія і метал", внесених на підставі відомостей, викладених в Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року, який містить висновки щодо порушення Позивачем норм податкового законодавства України та зобов"язання Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ "Промекологія і метал" в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ «Аудит», а також в картці особового рахунку, зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в Акті №2010/20-34-22-01-05/30656231 від 06.06.2014 року.

Перевіряючи правомірність винесених ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області податкових повідомлень-рішень від 17.07.2014 року №0002502201 та №000249220, суд виходить з наступного.

В акті перевірки, зокрема податковим органом зазначено, що підприємством ТОВ "Проекекологія і метал" було порушено пункт 19.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та завищено валові витрати на суму 383400 грн. у тому числі за 2013 рік на суму 383400 грн. Вказане завищення валових витрат, за твердження перевіряючих, відбулося в наслідок того, що валові витрати не підтверджені належним чином, оскільки орендоване ТОВ "Промекологія і метал" приміщення за адресою: м. Харків, вул. Космічна,21 А не використовувалось підприємством за призначенням.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Так, згідно вимог пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З письмових пояснень позивача, а також з наданих до суду копій первинних документів судом встановлено, що 16.12.2012 року між ТОВ "Промекологія метал" та ТОВ "ПІІ "Петпласт" було укладено договір про наміри. Згідно умов вказаного договору метою взаємного співробітництва є збільшення об'ємів реалізації продукції, що виробляє ТОВ "ПІІ "Петпласт", а саме товари промислового призначення, а також пошук нових ринків збуту на території України.

Пунктом 5.2. вказаного договору передбачено, що для реалізації основних напрямів співпраці, передбачених пунктом 4 цієї Угоди, сторони зобов'язуються виконати, зокрема: ТОВ "Промекологія метал" повинне мати кваліфікований персонал, який буде безпосередньо займатися реалізацією продукції та пошуками нових ринків збуту, та для забезпечення логістичної складової - мати власні (або орендовані) складські (не меньше 200 м.кв) офісні приміщення в м. Харкові.

Матеріалами справи підтверджено, що для виконання даних умов вказаного договору про наміри між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Промекологія метал" було укладено Договір оренди №03/01/13 від 03.01.2013 року, за умовами якого орендодавець (ФОП ОСОБА_3) надає, а орендатор приймає в тимчасове платне користування нежитлові офісно-складські приміщення загальною площею 286 м. Кв., в адміністративній будівлі що розташована за адресою м. Харків, вул. Космічна, 21А.

На підтвердження взаємовідносин ТОВ "Промекологія метал" з ФОП ОСОБА_3 позивачем до суду було надано наступні копії документів: Акт прийому-передачі приміщень в оренду від 03.01.2013 року, Акт виконаних робіт з оренди офісно-складських приміщень за адресою м. Харків, вул. Космічна, 21 А за договором оренди №03/01/13 від 03.01.2013 року. (а.с. 123-124)

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, орендоване ТОВ "Промекологія і метал" приміщення за адресою: м. Харків, вул. Космічна,21 А не використовувалось підприємством у власній діяльності.

Суд, перевіривши надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку встановив, що позивачем не надано до суду необхідних первинних документів, які б підтверджували отримання-надання послуг з оренди, а також з відшкодування витрат на комунальні послуги, понесені у зв'язку із експлуатацією об'єкта оренди.

Також, позивачем не надано до суду видаткові накладні виписані за фактом надання послуг ФОП ОСОБА_3

Крім того, ані до податкового органу, ані до суду позивачем не було надано розрахункові, платіжні документи, оборотно-сальдову відомість по розрахункам які б підтверджували розрахунок за надані послуги між позивачем та ФОП ОСОБА_3

Також, у матеріалах даної адміністративної справи наявний Спеціальний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У вказаному Витязі зазначено, що видами діяльності ФОП ОСОБА_3 є : допоміжна діяльність у рослинництві, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, оптова торгівля хімічними продуктами, вантажний автомобільний транспорт.

Суд зазначає, що зі змісту Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не встановлено, що до видів діяльності ФОП ОСОБА_3 входить надання в оренду власних приміщень. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості та докази, які б підтверджували що ФОП ОСОБА_3 має власні офісно-складські приміщення приміщення та має право займатись даним видом діяльності.

Таким чином, що надані позивачем документи не свідчать про доцільність придбання ним вищезазначених послуг, а саме наявності реальної та обґрунтованої потреби позивача в отриманні послуг з оренди приміщення.

З урахуванням наведених норм та вищевказаних обставин справи, надані позивачем акти прийому-передачі приміщень в оренду та виконаних робіт з оренди офісно-складських приміщень не можуть вважатися первинними документами (при відсутності інших необхідних первинних документів), що підтверджують факт виконання наданих послуг.

Враховуючи відсутність у позивача вищевказаних первинних бухгалтерських документів, складених належним чином, які б підтверджували господарські операції позивача, суд приходить до висновку про недотримання вимог щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88.

Стосовно твердження податкового органу про те, що право на податковий кредит та віднесення сум до валових витрат у ТОВ "Промекологія і метал" за період не виникає, оскільки підприємством не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права-виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.185 ст.186 ст.198 Податкового кодексу України, а також твердження про те. що згідно первинних документів наданих до перевірки ТОВ "Промекологія і метал" не встановлено взаємовідносин з підприємствами постачальниками та покупцями у вересні 2013 році які б знаходились у містах надання послуг ТОВ "Інтерспецпроект" на адресу ТОВ "Промекологія і метал", суд зазначає наступне.

Згідно пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За правилами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, зі змісту вказаних правових норм встановлено, що існує декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ "Промекологія і метал" та ТОВ "Інтерспецпроект" було укладено договір про надання транспортних послуг №6/09/13 від 16.09.2013 року, згідно умов якого перевізник ( ТОВ "Інтерспецпроект") бере на себе зобов'язання надавати замовнику (ТОВ "Промекологія і метал") транспортні послуги, в порядку та на умовах, визначених договором, а останній зобов'язується оплатити надані послуги на умовах цього договору.

На виконання зазначеного договору складено податкові накладні та акти прийому-передачі виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи. Оплата наданих послуг підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Також, між ТОВ "Промекологія і метал" та ТОВ "Інтерспецпроект" було укладено договір про надання транспортних послуг №02/09/13 від 02.09.2013 року, згідно умов якого перевізник ( ТОВ "Інтерспецпроект") бере на себе зобов'язання надавати замовнику (ТОВ "Промекологія і метал") транспортні послуги, в порядку та на умовах, визначених договором, а останній зобов'язується оплатити надані послуги на умовах цього договору.

На виконання зазначеного договору складено податкові накладні та акти прийому-передачі виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи. Оплата як зазначає позивач, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, зазначені вище послуги були придбані позивачем на виконання умов договору від 03.01.2013 року №1/13 про надання послуг з передпродажної підготовки майна реалізованого в рамках ліквідаційної процедури із ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3". Зокрема, автотранспортом ТОВ "Інтерспецпроект" було здійснено перевезення персоналу ТОВ "Промекологія і метал" до визначених пунктів призначення.

Суд, перевіривши надані позивачем первинні документи бухгалтерського обліку встановив наступне.

З наданих позивачем актів прийому - передачі виконаних робіт, складених 31.12.2013 року та 30.09.2013 року встановлено, що виконавцем відповідно до договорів № 02/09/13 та № 19/09/13 проведено роботи, що передбачені умовами договору.

Між тим, суд зазначає, що акти прийому-передачі виконаних робіт містять лише назву послуг, проте не містять детальних адрес пунктів призначення, не містять періодів та часу здійснення даних перевезень.

У вказаних актах не зазначено, що саме було перевезено та в яких обсягах.

Також, суд зазначає, що у п.3.1 вказаних договорів про надання транспортних послуг визначено, зокрема, таке: оплата за даною угодою здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів за безготівковим розрахунком, згідно виставлених перевізником рахунків з розрахунку вартості за 1 рейс -5051,80 грн. в т.ч ПДВ 20%.

Проте, визначених умовами договорів рахунків виставлених перевізником представником позивача ані до податкового органу, ані до суду надано не було.

Крім того, дослідивши зміст податкових накладних суд встановив, що загальна суму коштів що підлягає сплаті за один рейс є значно більшою від суми визначеної умовами договорів.

Також, суд звертає увагу, що згідно п.3.2 вказаних договорі облік рейсів виробляється на підставі облікового (подорожнього) листа, підписаного обома сторонами, після надання послуг перевізник надає Акт приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України товарно-транспортна накладна підтверджує факт укладення договору саме про перевезення вантажу.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із пп. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом передається перевізнику.

Таким чином, товарно-транспортна накладна за встановленою формою є обов'язковою для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк є підставою для проведення розрахунків за договором перевезення, а також для списання та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей.

Неналежне оформлення транспортної документації, неналежні товарно-транспортні накладні або їх відсутність можуть служити підставою для позбавлення права на витрати і податковий кредит з придбання послуг перевезення.

Проте, ані на вимогу податкового органу, ані на вимогу суду представником позивача не надано товарно-транспортних накладних чи подорожніх листів.

Стосовно посилання представника позивача на те, що автотранспортом ТОВ "Інтерспецпроект" було здійснено перевезення персоналу ТОВ "Промекологія і метал" до визначених пунктів призначення, суд зазначає наступне.

Порядок перевезення пасажирів передбачений Законом України "Про автомобільний транспорт".

Суд зазначає, що позивачем не надано будь-яких документів на підтвердження того, що автомобільним транспортом ТОВ "Інтерспецпроект" було здійснено перевезення персоналу ТОВ "Промекологія і метал".

Крім того, позивачем не надано інформації стосовно прізвищ, посад, кількості персоналу який було перевезено автотранспортом ТОВ "Інтерспецпроект", робочих табелів, документів на відрядження персоналу, документів які підтверджують право ТОВ "Інтерспецпроект" здійснювати пасажирські перевозки, зокрема персоналу позивача, тощо.

Вказані недоліки наданих позивачем документів та відсутність значної кількості первинних документів та обліку, не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операцій з вищезазначеним контрагентом.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а оформлені лише документально невстановленими особами, що в свою чергу призвело до встановлення податковим органом порушень формування позивачем податкового кредиту та валових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень перевіряється на їх відповідність ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України на час їх прийняття (винесення) або вчинення.

Враховуючи викладені обставини справи та те, що позивачем не було надано до податкового органу та суду всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, складених належним чином, які б підтверджували господарські операції позивача із контрагентами, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 17.07.2014 року №0002502201 та №0002492201 є обґрунтованими та правомірними, через що у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень належить відмовити.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" .

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекологія і метал" суму судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру в розмірі 1644,30 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекологія і метал" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекологія і метал" ( код ЄДРПОУ 30656231) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) судовий збір у розмірі 1644,3 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 20 березня 2015 року.