Рішення

від 18.03.2015 по справі 216/9392/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/9392/13-ц 22-ц/774/241/К/15

Справа № 216/9392/13-ц Головуючий в 1 -й інстанції

Провадження 22ц/774/241/К/15 Мазурчак В.М.

Категорія -55(ІІІ) Доповідач Барильська А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Ляховської І.Є., Михайлів Л.В.,

при секретарі: Булах К.А.,

за участю: позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка" на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка" про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка" (далі ДП "Медтехніка") про стягнення заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди. Уточнивши позовні вимоги, в останній їх редакції позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі після утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів в сумі 71147,88 грн., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 994,61 грн., компенсацію невикористаної відпустки в сумі 5253,56 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку станом на 18.03.2014 року в сумі 10330,23 грн., а також моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що у період з 01.08.1997 року він працював на посаді директора у ДП "Медтехніка". На підставі наказу Державного українського об'єднання "Полімед" № 60-к від 05.11.2013 року позивач був звільнений з посади директора, а укладений контракт з ним було достроково розірвано на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін.

З червня 2010 року заробітна плата ОСОБА_2 виплачувалася нерегулярно. Відповідно до довідки № 56/1 від 26.09.2013 року посадовий оклад директора ДП "Медтехніка" становив 3000 гривень, що з урахуванням індексації складало 3154,85 гривень без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів або 2553,54 гривень за вирахуванням утримання усіх податків. Відповідно до цієї ж довідки заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем станом на 26.09.2013 року складає 65311,22 гривень. Заборгованість за вересень, жовтень та робочі дні листопада становить 5836,66 гривень.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 травня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ДП "Криворізький магазин "Медтехніка" на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі після утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів в сумі 71147 грн. 88 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 994 грн. 61 коп., середній заробіток за весь час затримки по 18 березня 2014 року в сумі 10330 грн. 23 коп. Стягуто з ДП "Криворізький магазин "Медтехніка" в дохід держави судовий збір 824 грн. 72 коп. у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Справа розглядалася судами неодноразово.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Зокрема, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було належним чином перевірено доводи позивача та заперечення відповідача, не взято до уваги виписки по особовому рахунку, надані відповідачем, згідно яких внески до ПФУ та ДПІ України вносилися справно, що свідчить про виплату заробітної плати працівникам відповідача.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно визнав належним та допустимим доказом невиплати позивачу заробітної плати довідку № 56/1 від 26.09.2013 року, оскільки вона підписана позивачем ОСОБА_2, який є заінтересованою особою. Також, відповідач посилається на те, що судом не було з'ясовано, які звіти здавались відповідачем до податкової інспекції та пенсійного фонду, з якої суми сплачували податки тощо.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача, просить її відхилити, а рішення суду, як законне та обґрунтоване, на його думку, залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 59 від 28.07.1997 року позивача ОСОБА_2 з 01.08.1997 року призначено на посаду директора Криворізького оптово-роздрібного магазину "Медтехніка".

Наказом № 09 від 26.01.1999 року Криворізький оптово-роздрібний магазин "Медтехніка" перейменований в державне підприємство "Криворізький магазин "Медтехніка".

Відповідно до контракту від 01.12.1999 року (надалі-контракт), укладеного між державним українським об*єднанням "Політехмед" та ОСОБА_2, позивача призначено на посаду директора ДП "Криворізький магазин "Медтехніка" на термін з 01.12.1999 року по 01.12.2004 року.

Відповідно до п.17 контракту, за виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, керівнику нараховується заробітна плата за рахунок частки доходу, одержаного підприємством внаслідок його господарської діяльності, виходячи зі встановленого ому посадового окладу у розмірі 400 грн. і фактично відпрацьованого часу встановленого йому розміру премії до нарахованої заробітної плати за посадовим окладом з урахуванням надбавок і доплат відповідно до Положення, діючого на підприємстві.

08 липня 2004 року між сторонами було підписано зміни до контракту, якими обумовлено, зокрема, встановлення позивачу посадового окладу у розмірі 1100 грн. Цей контракт діє з 08.07.2004 року до 07.07.2005 року.

07 липня 2005 року між сторонами було підписано зміни до контракту, якими обумовлено, зокрема, встановлення позивачу посадового окладу у розмірі 1500 грн. Цей контракт діє з 08.07.2005 року до 08.07.2010 року.

02 січня 2008 року між сторонами було підписано зміни до контракту, якими обумовлено, зокрема, встановлення позивачу посадового окладу у розмірі 2500 грн. Цей контракт діє з 01.01.2008 року до 01.01.2010 року.

30 грудня 2009 року між сторонами було підписано зміни до контракту, якими обумовлено, зокрема, встановлення позивачу посадового окладу у розмірі 3000 грн. Цей контракт діє з 01.01.2010 року до 01.01.2015 року.

Наказом № 60 -к від 05.11.2013 року позивача ОСОБА_2 з 08.11.2013 року звільнено з посади директора за згодою сторін відповідно до п. ст.36 КЗпП України.

Згідно довідки № 56/1 від 26.09.2013 року ДП "Криворізького магазину "Медтехніка", заборгованість по заробітній платі позивача станом на 26.09.2013 року становить 65311,52 грн.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилався на те, що з червня 2010 року заробітна плата йому виплачувалася нерегулярно, у зв'язку з чим, станом на 26.09.2013 року заборгованість по заробітній платі складає 65311,52 гривень, яка на момент звільнення йому не виплачена, у зв'язку з чим також просив стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 994,61 грн., компенсацію невикористаної відпустки в сумі 5253,56 грн., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку станом на 18.03.2014 року в сумі 10330,23 грн., а також моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи з ДП "Криворізький магазин "Медтехніка" на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 71147 грн. 88 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 994 грн. 61 коп., середній заробіток за весь час затримки по 18 березня 2014 року в сумі 10330 грн. 23 коп., суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості цих позовних вимог та наявності правових підстав для їх часткового задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, середнього заробітку за весь час затримки по 18 березня 2014 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.1 ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 статті 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки № 56/1 від 26.09.2013 року ДП "Криворізького магазину "Медтехніка", заборгованість по заробітній платі позивача станом на 26.09.2013 року складає 65311,52 грн.

Відповідно до звіту про фактичні дані проведення незалежного аудиту дотримання методології бухгалтерського обліку та оподаткування ДП "Криворізький магазин "Медтехніка", складання фінансової та податкової звітності, здійснення розрахунків з елементами відновлення бухгалтерського та податкового обліку від 25.04.2013 року встановлено, зокрема, що підприємство має заборгованість з виплати заробітної плати станом на 31.12.2012 року у сумі 110912,57 грн., в тому числі, звільненим працівникам у сумі 12223,72 грн. Залишок заборгованості по заробітній платі ОСОБА_2 станом на 01.01.2010 року складає 7836,49 грн., станом на 01.01.2011 року - 26031,30 грн., станом на 01.01.2012 року - 39713,95 грн., станом на 01.01.2013 року - 67648,44 грн.

Тобто, матеріалами справи та наявними у ній доказами встановлено наявність заборгованості по заробітній платі позивача ОСОБА_2

У зв'язку з чим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову ОСОБА_2, на індивідуальні відомості про застраховану особу - ОСОБА_2 з Управління ПФУ у Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу, про нарахування заробітної плати та сплати внесків підприємством ДП "Криворізький магазин "Медтехніка" за період з червня 2010 року по листопад 2013 року, згідно яких за 2010 рік позивачу ОСОБА_2 підприємством відповідача було нараховано заробітну плату у сумі 39691,95 грн., за 2011 рік - 44172,14 грн., за 2012 рік - 37734,72 грн., за 2013 рік - 22083,95 грн., з яких було утримано страхові внески, не беруться до уваги колегією суддів, оскільки є доказом нарахування позивачу заробітної плати, однак не підтверджують факту її отримання ОСОБА_2 (а.с.169 т.1)

З вищенаведених підстав колегія суддів не бере до уваги посилання відповідача на звіти за формою 1-ДФ по ДП "Криворізький магазин "Медтехніка" за період з 2 кварталу 2010 року по 2 квартал 2013 року, надані Криворізькою південною ОДПІ ГУ Міндоходів (а.с.172-183 т.1)

Однак, визначаючи суму заборгованості по заробітній платі, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції помилково визначив її у розмірі 71147,88 грн., оскільки відповідно до довідки № 56/1 від 26.09.2013 року ДП "Криворізького магазину "Медтехніка", заборгованість по заробітній платі позивача станом на 26.09.2013 року складає 65311,52 грн.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в частині розміру суми заборгованості по заробітній платі, яка підлягає стягненню з державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка" на користь ОСОБА_2, змінити, зменшивши цей розмір з 71147 грн. 88 коп. до 65311 грн. 22 коп., який визначено з урахуванням податків з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, які мають бути утримані.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що довідка № 56/1 від 26.09.2013 року не є належним та допустимим доказом невиплати позивачу заробітної плати, оскільки вона підписана ОСОБА_2, який є заінтересованою особою, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки зазначена довідка підписана директором ДП "Криворізький магазин "Медтехніка" ОСОБА_2 та головним бухгалтером ОСОБА_4, вона узгоджується з іншими письмовими доказами у справі. Крім того, відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанції інших належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначену довідку та підтверджували факт отримання позивачем ОСОБА_2 заробітної плати у період з червня 2010 року по момент звільнення.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно положень ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, ? наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи ? по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина 1 статті 117 КЗпП України).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі не проведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Матеріалами справи встановлено, що на момент звільнення позивача ОСОБА_2 з посади директора ДП "Криворізький магазин "Медтехніка" 08.11.2013 року, йому не була проведена виплата всіх сум, що належать від підприємства, та не надано доказів відсутності в цьому вини відповідача.

У зв'язку з чим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та визначив його розмір, виходячи із меж позовних вимог ОСОБА_2 в сумі 10330 грн. 23 коп., з яким також погоджується колегія суддів.

Компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати провадиться підприємством згідно зі ст. 34 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 р. № 2050-ІП та Постановою КМУ від 21.02.2001р. №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" у разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток. Компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу, за відповідний місяць (після утримання податку й обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення компенсації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед яких, крім іншого, заробітна плата (грошове забезпечення).

Статтею 34 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 692), компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем затримано виплату позивачу ОСОБА_2 за період з червня 2010 року по серпень 2013 року, виходячи з меж заявлених позовних вимог.

У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в сумі 994 грн. 61 коп. та погоджується з розрахунком компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, вважає його правильним та виконаним відповідно до вимог вищезазначених вимог закону.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ДП "Криворізький магазин "Медтехніка" про стягнення матеріальної компенсації на оздоровлення у разі відпустки, компенсації за невикористану відпустку у сумі 2553,54 грн. та відшкодування моральної шкоди рішення суду сторонами не оскаржено, у зв'язку з чим, на підставі частини 1 статті 303 ЦПК України і зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 р., згідно яких під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегією суддів не перевіряється.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка" задовольнити частково, рішення суду, на підставі п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України, в частині розміру суми заборгованості по заробітній платі, яка підлягає стягненню з державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка" на користь ОСОБА_2, змінити, зменшивши цей розмір з 71147 грн. 88 коп. до 65311 грн. 22 коп., який визначено з урахуванням податків з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, які мають бути утримані. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка" задовольнити частково.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 05 травня 2014 року в частині розміру суми заборгованості по заробітній платі, яка підлягає стягненню з державного підприємства "Криворізький магазин "Медтехніка" на користь ОСОБА_2, змінити, зменшивши цей розмір з 71147 грн. 88 коп. до 65311 грн. 22 коп., який визначено з урахуванням податків з доходу фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, які мають бути утримані.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: