Рішення

від 16.03.2015 по справі 621/3406/13-ц

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 621/3406/13-ц

Провадження № 2/621/12/15

РІШЕННЯ

іменем України

16.03.2015 року Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Нестерцової Н.В.,

секретаря - Горобець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Змієві справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства « Геніївське» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, а 20.01.2014 року з уточненим, до Фермерського осподарства «Геніївське» (далі ФГ «Геніївське») про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

В обгрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №565, від 27.06.2003 року є власником земельної ділянки площею 3,97 га, що розташована на території Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області.

З 2003 року за усною домовленістю з фермером ОСОБА_3 земельна ділянка була передана йому в користування.

В серпні 2013 року у зв'язку зі смертю чоловіка вона звернулась до ОСОБА_3 з питанням перегляду розміру оплати за користування землею та виплати їй орендної плати у грошовій, а не натуральній формі, однак ОСОБА_3 повідомив, що нічого переглядати не збирається, окільки не має договірних відносин з ОСОБА_1

В подальшому, під час отримання ОСОБА_1 плати за землю в натуральній формі, працівником ФГ було передано Договір оренди земельної ділянки №275 від 03.09.207 року, сторонами кого були орендодавець - ОСОБА_1, орендар - ФГ «Геніївське».

Вважаючи, що договір оренди укладено з ОСОБА_3, який сплачував їй орендну плату, свій підпис ані в Договорі оренди земельної ділянки №275 від 03.09.2007 року, ані в Акті приймання-передачі земельної ділянки ОСОБА_1 не ставила, наміру укладати та передавати користування належну їй земельні ділянку з ФГ «Геніївське» не мала.

07.09.2013 року ОСОБА_1 звернулась до Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області із заявою про підробку свого підпису в Договорі оренди земельної ділянки №275 від 03.09.2007 року.

В рамках кримінального провадження №12013220300001281 була призначено та проведена в ХНДІСЕ ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса судово-почеркознавча експертиза №8493 від 25.09.2013 року з висновків якої вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 у договорі оренди №275 від 03.09.2007 року, роташований у рядку «орендодавець», акті приймання-передачі земельної ділянки від 03.09.2007 року, розташований у рядку «орендодавець» - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Вказуючи на те, що у будь-яких договірних відносинах з ФГ «Геніївське» не перебувала, підпис в Договорі оренди земельної ділянки та Акті приймання-передачі не ставила, ОСОБА_1 просить визнати Договір оренди земельної ділянки №275 від 03.09.2007 року, що зареєстрований в Змївському районного відділі реєстрації Харківської регіональної філії Центру ДЗК №040869100050 від 06.06.2008 року недійсним, покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу у розмірі 4000, 00 рн. та судовий збір у розмірі 229,41 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 наполягали на задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у ньому.

ОСОБА_1 пояснила, що з 2003 року перебувала у договірний відносинах з ФГ «ОСОБА_3», отримувала орендну плату у виді зерна. У 2012 році їй було надано договір оренди земельної ділянки, начебто укладений з ФГ «Геніївське». Однак, в договірних відносинах з ФГ «Геніївське» вона не перебувала, договір оренди, акт приймання-передачі не підписувала у зв'язку з чим звернулась до Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області із заявою. В рамках кримінального провадження була проведена почеркознавча експертиза, якою встановлено, що договору вона не підписувала.

Позивач вважала, що нею не пропущено строк позовної давності для звернення до суду за заистом своїх прав, оскільки про їх порушення вона дізналась у вересні 2013 року, коли звернулась за правовою допомогою до адвоката.

В подальшому, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 звернулись із клопотанням про рогляд справи у їх відсутність, наполягали на задоволенні позову.

Представники ФГ «Геніївське» по довіреності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали.

ОСОБА_3 пояснив, що між ФГ «Геніївське» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки №275 від 03.09.2007 року. Даний договір зареєстровано у встановленому законом порядку, коли державні реєстратори здійснювали реєстрацію були присутні всі орендодавці.

ОСОБА_1 починаючи з 2007 року отримувала орендну плату у вигляді зерна, тобто договір оренди виконувався.

З метою підтвердження договірних відносин ОСОБА_1 в оригіналі договору поставила ще один підпис, тим самим підтвердила факт надання своєї земельної ділянки в оренду.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до Статуту ФГ «Геніївське», засновником та головою господарства є ОСОБА_5. Основною метою діяльності ФГ є господарська діяльність, спрямована на виробництво сільськогосподарської продукції з використанням земельної діянки, наданої для цих цілей, а також переробка, зберігання, транспортування та реалізація виробленої сільськогосподарської продукції. (а.с.85-95)

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 3,97 га, розташованої на території Геніївської сільської ради Зміївського району Харківської області, цільове призначення: ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.6)

Встановлено, що 03.09.2007 року між ФГ «Геніївське», в особі голови ОСОБА_5, та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Геніївської сільської ради на підставі Державного акту №820000, серія РЗ, реєстраційний №565, кадастровий № 6321782000:01:002:0134, площею 3,97 га, у тому числі ріллі 3,97 га. (а.с.7-10, 45-46)

Відповідно до Акту приймання-передачі, орендодавець ОСОБА_1 передала, а орендар ФГ «Геніївське» в особі голови ОСОБА_5 прийняв в оренду, зазначену в договорі №275 від 03.09.2007 року земельну ділянку. (а.с.11,47)

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (ч.1 ст.626 ЦК України)

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (ч.1 ст.638 ЦК України)

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. (ст.1 Закону України «Про оренду землі»)

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. (ст.13 Закону України «Про оренду землі»)

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.(ст.14 Закону України «Про оренду землі»)

Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. (ст.17 Закону України «Про оренду землі»)

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч.1,2,3,4,5 ст.203 ЦК України)

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). (ч.1,2,3 ст.215 КК України)

В ході судового розгляду справи встановлено виникнення між сторонами договірних відносин.

ОСОБА_1 не заперечувала проти того, що отримувала орендну плату у вигляді зерна, тобто фактично договір виконувався.

Ч.1 ст.11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно позовних вимог ОСОБА_1 стверджувала, що не укладала договору оренди землі з відповідачем і не підписувала його.

Позивачем не доведено підстав, з яких договір оренди земельної ділянки №275 від 3.09.2007 року може бути визнано недійсним.

Факт підписання саме ОСОБА_1 оспорюваного договору підтверджується наступним.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №11830, складеного 17.01.2015 року, підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди земельної ділянки №275 від 03.09.2007 року, розташований на зворотній стороні другого аркуша документа, у графі «Орендодавець», у рядку «ОРЕНДОДАВЕЦЬ», нанесений фарбувальною речовиною синьо-фіолетового кольору, акті приймання-передачі земельної ділянки, який є додатком договору оренди земеьної ділянки №275 від 03.09.2007 року, розташований в графі «Орендодавець», розписці від 16.08.209 року на ім'я ст.слідчого СВ Зміївського В УМВС України в Харківській області Татьянко О.В., розташований перед рукописним записом: «ОСОБА_1» - виконані ОСОБА_1. (а.с.202-215)

З огляду на викладене, у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Тому, підстав для стягнення з ФГ «Геніївське» на користь ОСОБА_1 судових витрат, а саме витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн. та судового збору у розмірі 229,41 грн. не вбачається

З огляду на викладене, у задоволенні позову необхідно відмовити по суті і у повному обсязі.

Підстав для задоволення заяви представників відповідача про застосування строків позовної давності не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

ФГ " Геніївське" проведено оплату проведення судово-почеркознавчої експертизи, тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути ці судові витрати у розмірі 4514 грн., задовольнивши заяву представника відповідача.

Керуючись ст.ст.1,13,14,17 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 203,215,626,638 ЦК України, , ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Геніївське» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства « Геніївське» судові витрати по проведенню судово- почеркознавчої експертизи №11830 від 17.01.2015 року в сумі 4514 (чотири тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий: