Рішення

від 12.01.2015 по справі 627/1605/14-ц

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1605/14-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

головуючого судді - Каліберди В.А.,

з участю секретаря - Пушкар І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до СВК "Колонтаївський" про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, їй на праві приватної власності належить земельна ділянка, яка розташовані на території Колонтаївської сільської ради, Краснокутського району, Харківської області.

27 березня 2012 року між позивачем та СВК "Колонтаївський" був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до умов даного договору було встановлено розмір орендної плати та строки її сплати, однак відповідач, незважаючи на умови договору, не сплатив позивачу у встановлені в договорі строки орендну плату за 2013 -2014 роки.

Викладені обставини змусили позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, однак надала суду заяву про підтримання позовних вимог та прохала їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача - сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та в установлений законом строк.

У відповідності до ст.ст. 224, 169 ч. 4 ЦПК України, враховуючи те, що відповідач про слухання справи повідомлений належним чином, однак в судове засідання повторно не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,6803 га, розташованої на території Колонтаївської сільської ради Краснокутського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХР №119860.

27 березня 2012 року ОСОБА_1 уклала з СВК "Колонтаївський" договір оренди належної їй земельної ділянки. Вищезазначений договір 25 грудня 2012 року був зареєстрований в Відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області за №632358374001609.

Таким чином, між ОСОБА_1 та СВК "Колонтаївський" склалися договірні правовідносини, врегульовані нормами ЦК України, ЗК України та Законом України "Про оренду землі".

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право оренди землі виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Тобто Законом передбачена можливість розірвання договору при невиконанні сторонами обов'язків, зокрема щодо сплати орендної плати.

Пунктами 9,11 Договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься орендарем за користування земельною ділянкою в грошовій формі в розмірі 5001,14 грн. до 30 грудня поточного року.

Однак, як вбачається з пояснень позивача, відповідачем систематично порушувалися зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, а орендну плату за 2013 рік взагалі не сплачено, що підтверджується відомістю розрахунку з орендарями за оренду паїв СВК «Колонтаївський» за 2013 рік. Також відповідачем не сплачена орендна плата за 2014 рік.

Окрім цього, відповідачем в порушення п.14 Договору, жодного разу не сплачувалася пеня за несвоєчасну сплату орендної плати.

Натомість, відповідачем, на підтвердження виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати позивачу за орендовану земельну ділянку за 2014 рік, не надано жодних доказів, а запит суду щодо надання відомостей про отримання позивачем орендної плати залишився без реагування.

Пунктом 39 договору оренди земельних ділянок, укладеному між позивачем та відповідачем, передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, передбачених законом.

Згідно п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі №6-146цс12, яка відповідно до положень ст.360-7 ЦПК є обов"язковою для всіх судів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив орендну плату за використання земельної ділянки за 2013 - 2014 роки, що, відповідно до п."д" ч.1 ст. 141 ЗК України, що являється систематичною несплатою орендної плати та є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Крім того, згідно з п.32 цього ж Договору передбачено, як обов"язок орендаря дотримуватись режиму природоохоронного використання земель.

Статтею 52 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, визначають:

- розміщення виробничих будівель і споруд;

- організацію землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни, виходячи з екологічних та економічних умов, формування інженерної та соціальної інфраструктури;

- визначення типів і видів сівозміни з урахуванням

спеціалізації сільськогосподарського виробництва;

- складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні;

- проектування полів сівозміни;

- розробку плану переходу до прийнятної сівозміни;

- перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

Судом встановлено , що у СВК "Колонтаївський" відсутній проект землеустрою, щодо упорядкування сівозміни, про що свідчить відповідь Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області № Х-61/11-17 від 04.03.2014 року. Адже згідно ч. 4 ст. 22 ЗК України земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Таким чином при складанні вказаних договорів оренди землі СВК "Колонтаївський" допущено порушення істотної умови договору, відповідно до вимог ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Крім того п. 8 договору про оренду землі, укладеному між позивачем та СВК «Колонтаївський», викладено в такій редакції: "Договір укладено на 8 років", що є порушенням ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", якою визначено, що при передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою, а вказаний проект землеустрою відсутній.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" також передбачено, що істотною умовою договору є умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з Постановою Кабінету Міністру України від 2.11.2011 року №1134" Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь" п.5 Порядку- замовником проекту землеустрою є в тім числі землекористувач.

Відповідач не дотримується раціонального використання земель, використовує земельні ділянки позивача без складання схем чергування сільського господарських культур у сівозміні, а відповідно погіршується їх екологічний стан та родючість, що є також порушенням умов Договору .

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим порушенням шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства. Так, рішенням Європейського Суду з прав людини від 29.11.1991 року "Пайн Велей Девелопмент ЛТД" проти Ірландії, в якому розкрито зміст захисту права власності, зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користування своєю власністю.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що систематична невиплата передбаченої договором орендної плати є порушенням істотних умов договору зі сторони відповідача, що, в свою чергу, є підставою для розірвання договору оренди.

Вимога позивачки про повернення земельної ділянки також грунтується на нормах закону, оскільки статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 243,60 грн., що підтверджено квитанцією про сплату.

В силу ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 629, 651 ЦК України, ст.ст.13, 15, 23, 31, 32 Закону України „Про оренду землі", суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 27.03.2012 року, укладений між ОСОБА_1 та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Колонтаївський" на оренду земельної ділянки площею 6,6803 га, кадастровий номер 6323583700:02:000:0235, зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснокутському районі Харківської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.12.2012 року за N632358374001609.

Зобов"язати сільськогосподарський виробничий кооператив "Колонтаївський" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,6803 га, кадастровий номер 6323583700:02:000:0235 в стані, придатному для її подальшого використання.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колонтаївський" (р/р № 26001273328 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Харкова, МФО 380805, ІПН 007066920171, код ЄДРПОУ 00706697) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний термін з дня його проголошення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення. Без попереднього подання такої заяви заочне рішення оскарженню відповідачем в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя В.А.Каліберда