Постанова

від 20.03.2015 по справі 826/1096/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2015 року 08:15 № 826/1096/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Держземагентства у м. Києві провизнання протиправним та скасування в частині наказу від 03.07.2014р. №2/0/13-14,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Держземагентства у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у місті Києві від 03.07.2014 № 2/0/13-14;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держземагенства у місті Києві, оформлене листом від 16.12.2014 № 31-26-0.21-7243/2-14;

- зобов'язати Головне управління Держземагенства у місті Києві на підставі поданої заяви видати позивачу довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у видачі довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав.

Ухвалою суду від 09.02.2015р. від відповідача були витребувані письмові заперечення проти позову та належним чином завірену копію оскаржуваного рішення та всі матеріали, які стали підставою їх прийняття.

В судовому засіданні 09.02.2015р. суд по справі перейшов в письмове провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держземагентства у місті Києві з листом від 17.11.2014 про:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру (за формою згідно з додатком № 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру;

2) надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що розташована в Деснянському районі м. Києва (хутір Биківня) і зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах.

Згідно опису вкладення в у цінний лист, позивач на адресу відповідача з метою отримання відомостей і довідки направила наступні документи:

1. повідомлення;

2. заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру (за формою згідно додатку № 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру);

3. копію документа, що посвідчує особу (паспорт на ім'я ОСОБА_1.);

4. графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

5. клопотання про отримання довідки з державної статистичної звітності;

6. графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

У відповідь на звернення позивача, Головне управління Держземагентства у місті Києві листом від 16.12.2014 за № 31-26-0.21-7243/2-14 проінформувало ОСОБА_1, по першому питанню, про те, що, для отримання витягу з Державного земельного кадастру необхідно подати документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру. Крім того, суб'єкт владних повноважень звернув увагу позивача на те, що в поданій ОСОБА_1 заяві не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, щодо якої необхідно надати витяг.

По другому питанню (надання довідки форми 6-зем), відповідач, посилаючись на інформаційну картку адміністративної послуги, затверджену наказом Головного управління Держземагенства у місті Києві від 03.07.2014 № 2/0/13-14, довів до відома позивача необхідність надання наступних документів:

- копію паспорта та ідентифікаційного коду заявника;

- копію документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженої заявником особи);

- копію паспорта та ідентифікаційного номеру (у разі подання заяви уповноваженою особою);

- копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (за наявності) або копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки у власність/користування (у випадку, якщо земельна ділянка передана до 2013 року);

- копію дозволу на розроблення проекту землеустрою;

- графічні матеріали на яких зазначено місце розташування земельної ділянки.

Вважаючи таку відповідь необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру" для отримання витягу з Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа за дорученням власика земельної ділянки, або нотаріус під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Держаному кадастровому реєстратору:

1. заяву за формою згідно Додатку 42 до Постанови;

2. документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу Державного земельного кадастру;

3. документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Дійсно, позивачем до відповідача подано заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою згідно Додатку 42 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру".

Однак, в порушення вимог зазначеного Порядку, позивачем не було подано документа, що підтверджує оплату послуг з надання витягу Державного земельного кадастру.

За таких обставин, у відповідача були відсутні законні підстави для видачі ОСОБА_1 витягу з Державного земельного кадастру, а оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень в цій частині є обґрунтованим та скасуванню не підлягає.

Досліджуючи питання правомірності не видачі ОСОБА_1 довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем), суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою включають в себе, серед інших документів, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

При цьому, положеннями додатку № 3 "Переліку адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами на безоплатній основі", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 835 від 01.08.2011, передбачено, що надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) віднесено до переліку адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами на безоплатній основі.

Приписами Закону України "Про адміністративні послуги", передбачено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 3 Закону України "Про адміністративні послуги", надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, які регулюють суспільні відносини у відповідних сферах. Вимоги цього Закону поширюються на надання суб'єктом надання адміністративних послуг витягів та виписок з реєстрів, свідоцтв, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб'єкту звернення, а також об'єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.

В свою чергу, виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про адміністративні послуги").

Положеннями ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про адміністративні послуги" визначено, що суб'єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб'єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується. Інформаційна картка адміністративної послуги містить інформацію про перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та спосіб їх подання, а у разі потреби - інформацію про умови чи підстави отримання адміністративної послуги.

Таким чином, виключно в законі, а також в інформаційній картці, визначено перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та спосіб їх подання.

Судом встановлено, що на момент розгляду заяви позивача від 17.11.2014 та надання відповідачем відповіді позивачу, а саме: від 16.12.2014 за № 31-26-0.21-7243/2-14 діяв наказ Держземагенства України № 2/0/13-14 від 03.07.2014 (далі - Наказ) про внесення змін до наказу Держземагенства України від 08.04.2013 № 40, яким затверджені Примірні Інформаційні та Технологічні картки адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держземагентства України.

Так, згідно пункту 9 Примірної інформаційної картки адміністративних послуг, які надаються територіальними органами Держземагентства України (надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) (надалі - Інформаційна картка), зазначено, що підставою для одержання адміністративної послуги є відповідна заява з додатками, чого позивачем до уваги не прийнято.

В той же час, в п. 10 Інформаційної картки чітко визначено вичерпний перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги.

Крім цього, в п. 12 Інформаційної картки зазначено, що дана послуга є безоплатною.

Аналіз шляхом співставлення документів, що направлені позивачем відповідачу та переліку документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, який (перелік) зазначений в п. 10 Інформаційної картки, дає змогу однозначно встановити, що подані позивачем документи за своїм переліком не відповідають вимогам, зазначеним в п. 10 Інформаційної картки, внаслідок чого залишення заяви позивача без розгляду з цих підстав є цілком правомірним.

Позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у місті Києві від 03.07.2014 № 2/0/13-14 задоволенню не підлягає, адже даний наказ втратив чинність згідно наказу Головного управління Держземагенства у місті Києві від 19.12.2012 № 30/0/13-14. Тобто, спірний наказ є таким, що не порушує охоронюваних законом прав позивача, що, в свою чергу, виключає можливість судового реагування в рамках даних правовідносин.

Вирішуючи питання стосовно зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення суд зазначає, що у відповідності до положень статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України це право суду, у випадку ухвалення рішення в адміністративній справі не на користь суб'єкта владних повноважень, зобов'язувати його подати до суду звіт про виконання судового рішення, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін