Постанова

від 20.03.2015 по справі 810/4278/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 березня 2015 року 08:14 № 810/4278/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Кримський Титан» до третя особаГенічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерного товариства «Кримський Титан» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі по тексту - відповідач), третя особа - Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Красноперекопської ОДПІ ГУ Міндоходів АРК від 19.03.2014р. №0000322201, від 16.12.2013р. №0001922201, №0001882201, №0001932201, №0001952201, №0001942201, №0005121701, №0001892203.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких пояснень суду не надав.

Представник третьої особи проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що оскаржувані рішення прийнятті правомірно.

В судовому засіданні 02.03.2015р. суд по справі перейшов в письмове провадження у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопською ОДПІ ГУ Міндоходів АРК проведено перевірку ПАТ «Кримський Титан» за результатами якої 29.11.2013р. складено акт №595/22.0/32785994 про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 30.06.2013р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 30.06.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення:

- абз. «а» п.п. 14.1.13 статті 14, п.п. 135.5.4 статті 135, п.п. 139.1.9 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1 318 004грн., в тому числі по періодам 2-4 квартал 2011 року у сумі 485746грн. та за 2012 рік у сумі 832 149грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 609 492грн., в тому числі за період 1 півріччя 2013 року - 609 492грн.;

- п.п. 139.1.9 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 9 місяців 2012 року у сумі 595 202грн. та у 2012 році у сумі 832 149грн., що призвело до порушення п. 57.1 статті 57 ПК України в результаті чого підприємством занижено суму авансових внесків на загальну суму 201612грн. у січні 2013 року у сумі 66133грн., лютому 2013 року - 66133грн. та березні 2013 року - 69346грн.;

- п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ по порушенням описаним у п. 3.2.2 акту перевірки у загальній сумі 1 346 307грн., у тому числі по періодам: жовтень 2012 року - 191 101,37грн., листопад 2011 року - 40 606,40грн., грудень 2011 року - 67 320,70грн., січень 2012 року - 114 559грн., лютий 2012 року - 77 527грн., березень 2012 року - 65 817,20грн., квітень 2012 року - 40 682,60грн., травень 2012 року - 111 775грн., червень 2012 року - 83 042,80грн., липень 2012 року - 89745,10грн., серпень 2012 року - 27 892,40грн., вересень 2012 року - 33 734, 80грн., жовтень 2012 року - 194 547грн., листопад 2012 року - 76 184,10грн., грудень 2012 року - 9 873, 55грн., січень 2013 року - 3 281,03грн., лютий 2013 року - 68 045,30грн., березень 2013 року - 14 509,10грн., квітень 2013 року - 20 067,90грн., травень 2013 року - 13 036грн., червень 2013 року - 2 959,17грн., що призвело до завищення суми що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банк (р.23.1) у загальній сумі 1 343 348,00грн. у тому числі по періодам: листопад 2011 року - 191 101грн., грудень 2011 року - 40 606грн., січень 2012 року - 67 321грн., лютий 2012 року - 114 559грн., березень 2012 року - 77 527грн., квітень 2012 року - 65 817грн., травень 2012 року - 40 683грн., червень 2012 року - 111 775грн., липень 2012 року - 83 043грн., серпень 2012 року - 89 745грн., вересень 2012 року - 27 892грн., жовтень 2012 року - 33 735грн., листопад 2012 року - 194 547грн., грудень 2012 року - 76 184грн., січень 2013 року - 9 874грн., лютий 2013 року - 3 281грн., березень 2013 року - 68 045грн., квітень 2013 року - 14 509грн., травень 2013 року - 20 068грн., червень 2013 року - 13 036грн., суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (р.19) у загальній сумі 2 959грн., у тому числі за червень 2013 року - 2 959грн.;

- п. 246.4 статті 246 ПК України, позивачем занижено суму грошового зобов'язання з екологічного податку у сумі 13 430 126,14грн., у тому числі по податковим деклараціям в сумі 11 866 812,27грн., в тому числі за 4 квартал 2011 року - 1 777 626,36грн., 1 квартал 2012 року - 2 039 828,44грн., 2 квартал 2012 року - 2 348 603,93грн., 3 квартал 2012 року - 1 932 193,83грн., 4 квартал 2012 року - 1 545 723,85грн., 1 квартал 2013 року - 868 515,11грн., 2 квартал 2013 року - 1 354 320,75грн., та в сумі 1 563 313,87грн., в тому числі по періодам: 4 квартал 2011 року - 227 793,66грн., 1 квартал 2012 року - 260 040,46грн., 2 квартал 2012 року - 281 486,39грн., 3 квартал 2012 року - 306 092,29грн., 4 квартал 2012 року - 219 823,71грн., 1 квартал 2013 року - 101 035,97грн., 2 квартал 2013 року - 167 041,39грн.;

- п. 169.2.1, 169.1.2, 169.4.1 статті 169 ПК України, в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати працівників у розмірі 3274,69грн.

На підставі встановлених порушень прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення 19.03.2014р. №0000322201, яким за порушення абз. «а» п.п. 14.1.13 статті 14, п.п. 135.5.4 статті 135, п.п. 139.1.9 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1 733 969грн., у тому числі основний платіж - 1 317 895грн. та штрафні санкції - 416 074,50грн., №0001922201 від 16.12.2013р., яким за порушення п.п. 139.1.9 статті 139 ПК України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 609 492грн.; №0001882201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за авансові внески з податку на прибуток у розмірі 302 418грн., у тому числі основний платіж - 201 612грн. та штрафні санкції - 100 806грн.; №0001932201, яким за порушення гл. 5 п. 198.6 статті 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 828 588грн., основний платіж - 552 392грн. та штрафні санкції - 276 196грн., №0001952201, яким за порушення гл. 5 п. 198.6 статті 198 ПК України позивачу зменшено від'ємне значення суми ПДВ у розмірі 2959грн.; №0001942201, яким за порушення гл. 5 п. 198.6 статті 198 ПК України позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 776 777грн., у тому числі штрафні санкції - 388 388,50грн.; №0005121701, яким за порушення п. 176.2 статті 176, п. 51.1 статті 51, п.п. 47.1.1 статті 47, п.п. 169.1.2, 169.2.1, 169.4.1 статті 169 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у розмірі 2374,69грн. та штрафні санкції - 1697,35грн., №0001892203, яким за порушення п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивачу застосовані штрафні санкції у розмірі 3400грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Висновок про завищення сум витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, зроблено у зв'язку з тим, що Красноперекопською ОДПІ визнано такими, що мають «ознаки нікчемності» (мають безтоварний характер) операції ПрАТ «Кримський ТИТАН» з придбання сировини та матеріалів від:

- ТОВ «ДНІПРОВСЬКИЙ ЗАВОД СПЕЦОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 21941936);

- ТОВ НВП «ВЕЛДІНТЕК» (код ЄДРПОУ 33856065);

- ПП «СІНК» (код ЄДРПОУ 24795754);

- ТОВ «Автоагрегатний завод «Меркурій» (код ЄДРПОУ 13598973);

- ТОВ «ПВК «Сплав» (код ЄДРПОУ 24225134);

- ТОВ «Енергохімсервіс» (код ЄДРПОУ 30789473);

- ТОВ «Хімакватех» (код ЄДРПОУ 37114005);

- ТОВ НТК «МЕГА ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 36906731);

- ТОВ «СК-Запоріжбудсервіс» (код ЄДРПОУ 37129252);

- ТОВ «Єврозапчасть» (код ЄДРПОУ 32890126);

- ТОВ «Вігас-Трейд» (код ЄДРПОУ 32814600);

- ТОВ «Бюро Стандартних Зразків» (код ЄДРПОУ 20259361);

- ТОВ «Пак Пласт Украйна» (код ЄДРПОУ 24236012);

- ТОВ «БК «РОСТБУД» (код ЄДРПОУ 37276519);

- ТОВ «АІСТ-ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 34683248);

-ТОВ «Промислова Група «Сенсор» (код ЄДРПОУ 35679866);

- ТОВ «Техекс України» (код 37367600);

- ТОВ «ТПП «Спектр» (код 32627197);

- ПНВФ «Леан» (код ЄДРПОУ 19305647);

- ПБП «ЕКОНОМІКА» (код ЄДРПОУ 20252943);

- ТОВ ПП «НВК Укрметалпродукт» (код ЄДРПОУ 35446560);

- ТОВ «АВГУСТ» (код ЄДРПОУ 31388431);

- ТОВ «НВП «Техенергоснаб» (код ЄДРПОУ 31044540);

- ЗАТ «Об'єднана металургійна компанія» (код ЄДРПОУ-32193035);

- ТОВ «Дніпро-Транс-Тревел-Лайн» (код ЄДРПОУ 35740720);

- ТОВ «Промметалресурс» (код ЄДРПОУ 32407444);

- ПП «Філінг» (код ЄДРПОУ 32887658);

- ТОВ «Енергообладнання» (код ЄДРПОУ 37075899);

- ТОВ «Мадлен ЛТД» (код ЄДРПОУ 35628146);

- ТОВ Фірма «СЕВ» (код ЄДРПОУ 23930581);

- ТОВ «Еко ТЕСТ» (код ЄДРПОУ 35544847);

- ТОВ «ДНІПРОЗВАРКА» (код ЄДРПОУ 30852549);

- ТОВ «Новотехелектро» (код ЄДРПОУ 34756263);

- ТОВ «ПВК «Авеко» (код ЄДРПОУ 36363495).

Підставою для твердження про безтоварний характер здійснених господарських операцій стали викладені в актах перевірок перелічених підприємств іншими податковими органами висновки про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій між перевіряємими підприємствами та їх контрагентами - постачальниками товарів (робіт, послуг) у зв'язку з:

- незнаходженням перевіряємого підприємства за юридичною адресою;

- відсутністю об'єкта оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (послуг) з контрагентами - постачальниками та контрагентами-покупцями;

- відсутністю необхідних умов для здійснення фінансово - господарської діяльності, про що свідчить відсутність трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів;

- не підтвердженням факту транспортування та виконання вантажних робіт, оскільки підприємством не надано документів які б підтверджували фактичне перевезення, відвантаження/розвантаження вантажу (ТТН);

- не підтверджена сплата податкового зобов'язання постачальниками товару по ланцюгу проходження товару.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Контрагентами перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, а також складені первинні документи не відповідають вимогам встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Красноперекопською ОДПІ у зв'язку з визнанням угод з постачальниками товарів (послуг) нікчемними та донарахуванням у зв'язку з цим податку на прибуток за 9 місяців 2012 року у сумі 595 202 грн. та у 2012 році у сумі 832 149 грн. здійснено донарахування авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 201 612,00 грн.

Абзацом 4 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до п. 2 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні -лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Враховуючи, що у Красноперекопської ОДПІ правомірно донараховано податку на прибуток у зв'язку з визнанням угод між ПрАТ «Кримський ТИТАН» та його контрагентами нікчемними, донарахування авансових внесків за січень-березень 2013 року в сумі 201 612,00 грн. є правомірним.

Таким чином, доходи та витрати задекларовані ПрАТ «Кримський ТИТАН» не у відповідності до вимог п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, тому у Красноперекопською ОДПІ правомірно збільшено суму податку на прибуток, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у перевіряємий період, донараховано суми авансових внесків з податку на прибуток.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 16.12.2013р. №0005121701, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки, податковим органом встановлено порушення:

- абз. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, у зв'язку з поданням уточнюючих розрахунків за формою № 1-ДФ за 4 квартал 2011 року, 2 квартал 2012 року, 3 квартал 2012 року, 1 квартал 2013 року та 2 квартал 2013 року, що згідно п.п. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 та п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України кваліфіковано Красноперекопською ОДПІ як надання з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, і нараховано штраф у розмірі 510,00 грн.

- пп. 169.2.1, 169.1.2 п. 169.1, п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 Податкового кодексу України в частині застосування податкової соціальної пільги до суми нарахованого та виплаченого доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої не належить до використання податкової соціальної пільги. В результаті відповідачем зроблено висновок про утримання не в повному обсязі та донараховано податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати працівників у розмірі 2374,69 грн.

Відповідно до п. 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Перевіркою встановлено, що за 4 квартал 2011 року, 2 квартал 2012 року, 3 квартал 2012 року, 1 квартал 2013 року та 2 квартал 2013 року позивачем надані уточнюючі розрахунки за формою 1-ДФ.

У відповідності до п.п. 47.1.1 статті 47, п. 119.2 статті 119 ПК України за подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, або з помилками нарахованих (сплачених) на користь платників податку, суми утриманого з них податку - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 510грн.

ПрАТ «Кримський ТИТАН», здійснювало фінансово-господарські операції з приватними підприємцями, зведення про суми отриманих доходів включалися в звіт по формі 1-ДФ в повному обсязі згідно до ст. 9 Закону України " Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Виявлені помилки в нарахуванні податку з доходів фізичних осіб:

ПомилкиСума податку з доходів фізичних осіб. ВипадківПо числу лицьових рахунківПотрібно нарахувати ПДФОУтримано ПДФОНедобір з ПДФО 14 10 2374,69 0,00 2374,69 Підпунктом 167.1 статті 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.(п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст.168ПКУ).

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід(п.п. 168.4.1 п.168.4 ст.168 ПКУ).

Перелік податкових соціальних пільг визначений п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Згідно п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п.14.1.48 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно - правового договору (п.п. 14.1.54ПКУ).

Згідно до п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст.169 ПКУ платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги).

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.(п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ)

При проведені перевірки було встановлено порушення п.п. 169.2.1 , 169.1.2 п.169.1, п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ у частині застосування податкової соціальної пільги до суми нарахованого та виплаченого доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої не належить до використання податкової соціальної пільги, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, а тому податковим органом донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб із заробітної плати працівників у розмірі 2 374,69грн.

Позивачем не надано доказів які б спростовували виявлені податковим органом порушення норм податкового законодавства, а тому суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 16.12.2013р. №0005121701.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0001892203 від 16.12.2013р., суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем в порушення норм п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» під час податкової перевірки книг обліку розрахункових операцій не збережено фіскальні звітні чеки (Z-звіт) у кількості 5 штук (1783 від 05.05.2011р., №558, 677, 678, 736 від 05.05.2011р.) та не забезпечено щоденний їх друк.

Відповідно до п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання за рішенням відповідних органів доходів і зборів до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тож п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачає застосування до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), штрафних санкцій за порушення вимог пункту 9 статті 3 цього закону за кожен випадок невиконання щоденного друку (зберігання) фіскального звітного чеку.

Таким чином за порушення позивачем вимог п. 9 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» податковий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених випадків невиконання щоденного друкування фіскального звіту та/чи його незбереження в книзі обліку розрахункових операцій.

Дана позиція викладена в постанові Верховного суду України від 16.04.2013р. у справі №21-89а-13, від 04.06.2013р. по справі №21-155а13.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан».

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду податковий орган частково виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 19.03.2014р. №0000322201, від 16.12.2013р. №0001922201, №0001882201, №0001932201, №0001952201, №0001942201, №0005121701, а тому адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.12.2013р. №0001892203.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін