Рішення

від 19.03.2015 по справі 5015/1436/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015 р. Справа № 5015/1436/11

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Смоляр» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Львівська міська рада про:демонтаж самочинного будівництва

Суддя: Цікало А. І.

При секретарі: Чеботар Є. О.

Представники:

Позивача:Шаровський Р. М. - представник (довіреність від 12.01.2015 р. № 32-вих-30) Відповідача:не з'явився Третьої особи:не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Заяв про відвід судді не поступало.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходили.

17.03.2011 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 1529 поступила позовна заява від Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Смоляр» про демонтаж самочинного будівництва.

Ухвалою суду від 18.03.2011 р. (суддя Рим Т.Я.) порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.04.2011 р.

Ухвалою суду від 04.04.2011 р. розгляд справи було відкладено на 13.04.2011 р.

Ухвалою суду від 13.04.2011 р. провадження у даній справі було зупинено до вирішення адміністративної справи № 2а-412/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Смоляр» до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 21.12.2010 р. № 1106.

Ухвалою суду від 01.11.2011 р. провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено на 28.11.2011 р.

Ухвалою суду від 28.11.2011 р. провадження у даній справі було зупинено до вирішення адміністративної справи № 2а-1000/11р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Смоляр» до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 21.12.2010 р. № 1106.

05.03.2015 р. до суду за вх. № 9452/15 від Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про поновлення провадження у даній справі. До зазначеного клопотання долучено копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 р. № 9104/108967/12.

У зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Рима Т. Я., проведено повторний автоматичний розподіл справи № 5015/1436/11. Внаслідок повторного автоматичного розподілу, справу № 5015/1436/11 розподілено судді Цікало А. І. для подальшого розгляду.

Ухвалою суду від 06.03.2015 р. провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено на 19.03.2015 р.

Позивач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та поясненнях.

Відповідач вимоги суду виконав частково, відзив на позов представив, проти позову заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи), причин неявки представника в судове засідання не повідомив.

17.03.2015 р. до суду за вх. № 11210/15 від відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому він заперечив позовні вимоги та просить суд відмовити в задоволення позову. У зазначеному відзиві відповідач покликається на ті ж обставини, що й у адміністративному позові, котрий розглядався Залізничним районним судом м. Львова, що відображено, зокрема, в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 р. у справі № 9104/108967/12 (копію долучено до матеріалів справи).

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 03.02.2012 р. у справі № 1309/1000/11 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Смоляр» до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 21.12.2010 р. № 1106 «Про самочинне будівництво ТзОВ «Смоляр» відмовлено. Зазначена постанова залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 р. у справі № 9104/108967/12.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача вимоги суду не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи), причин неявки представника в судове засідання не повідомила.

Згідно з підпунктом 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач та третя особа не забезпечили явку своїх представників в судове засідання, не скористались правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Відповідно до п. 2 розпорядження Залізничної районної адміністрації від 21.12.2010 р. № 1106 «Про самочинне будівництво ТзОВ «Фірма «Смоляр», зобов'язано ТзОВ «Фірма «Смоляр» у термін до 01.02.2011 р. демонтувати прибудову розміром 1,40х3,60 м. на фундаменті над входом в напівпідвальні приміщення будинку № 41а на вулиці Т. Шевченка, які знаходяться у власності ТзОВ «Фірма «Смоляр», самочинно влаштовану на землях комунальної власності. Зазначене розпорядження скеровано відповідачу, підтвердженням чого є фіскальний поштові чек № 4368 від 03.01.2011 р.

01.02.2011 р. та 07.02.2011 р. директору ТзОВ «Фірма «Смоляр» (Ваверчак І. П.) скеровано попередження № 2/76 та № 2/87 відповідно, про необхідність виконання Розпорядження та здійснення демонтажу самочинного будівництва. Підтвердженням скерування попереджень № 2/76 від 01.02.2011 р. є фіскальний поштовий чек № 0258 від 01.02.2011 р. та №2/87 від 07.02.2011р. - фіскальний поштовий чек № 1055 від 08.02.2011 р.

Відповідно до акту від 18.02.2011 р., складеного комісією в складі головного інженера Любери Н. А., майстрів Стасів Г. І. та Ільків Т. Р., проведено обстеження в будинку № 41а по вулиці Т. Шевченка та виявлено наступне: в напівпідвальному приміщенні знаходиться офіс ТзОВ «Фірма «Смоляр» площею 47,40 кв.м. Власником даної фірми являється громадянин Ваверчак І. П., який самовільно встановив прибудову розміром 1.40х6.60 м на східцях, що послужили фундаментом для прибудови у вхід в дане приміщення; згідно розпорядження Залізничної районної адміністрації від 21.12.2010 р. № 1106 ТзОВ «Фірма «Смоляр» не демонтовано самочинно встановлено прибудову.

Відповідно до із ч. ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України, зобов'язання, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, актів органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, законами України. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Відповідно до п.п.3.8.8 «Правил благоустрою і утримання територій м. Львова», затверджених ухвалою Львівської міської ради № 816 від 26.10.2000 р., самовільно встановлені споруди побутово-торгівельного призначення і спеціальні конструкції зовнішньої реклами, в тому числі і об'єкти, дозволи на встановлення яких скасовані, після застосування до їх власників штрафних санкцій підлягають примусовому демонтажу.

Приписами п. 10 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: надання дозволу на розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, визначення обсягів пайової участі їх власників в утриманні об'єктів благоустрою.

Статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил; особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.4 ст. 376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На час розгляду справи, відповідач не представив доказів виконання розпорядження Залізничної районної адміністрації від 21.12.2010 р. № 1106 «Про самочинне будівництво ТзОВ «Фірма «Смоляр».

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Смоляр» про демонтаж самочинного будівництва обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 4 3 , 4 5 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Смоляр» про демонтаж самочинного будівництва - задоволити повністю

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Смоляр» (вул. Шевченка, 41 А, м. Львів, 79039, код ЄДРПОУ 30706030) демонтувати прибудову розміром 1,40х3,60м. на фундаменті над входом в напівпідвальні приміщення будинку №41а на вулиці Т.Шевченка у місті Львові, які знаходяться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Смоляр», самочинно влаштовану на землях комунальної власності.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Смоляр» (вул. Шевченка, 41 А, м. Львів, 79039, код ЄДРПОУ 30706030) на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (вул. Виговського, 34, м. Львів, 79022; код ЄДРПОУ 04056084) 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 березня 2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.