Постанова

від 23.03.2015 по справі 825/739/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2015 року Чернігів Справа № 825/739/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

прокурора - Курило Я.М.,

представника відповідача - Гарголь В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом прокурора Ічнянського району Чернігівської області в інтересах управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И В:

10.03.2015 прокурор Ічнянського району Чернігівської області звернувся до суду в інтересах управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області (далі - УПФУ в Ічнянському районі) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» (далі - ТОВ «Берегиня») про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень 2015 року в сумі 5455,22 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідача зареєстровано в УПФУ в Ічнянському районі як страхувальника, який сплачує внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальних підставах і згідно розрахунку управління, сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій становить 5455,22 грн. та відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

Прокурор у судовому засіданні 18.03.2015 позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник УПФУ в Ічнянському районі у судове засідання 18.03.2015 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.03.2015 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив у їх задоволенні відмовити, оскільки вважає, що, якщо особи працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», то порядок пенсійного забезпечення та порядок призначення останнім пенсій має визначатись відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вищевказане, у свою чергу, виключає наявність підстав для застосування УПФУ в Ічнянському районі пункту 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при нарахуванні до сплати ТОВ «Берегиня» відповідних внесків. Крім того, представник зазначив, що надісланий на адресу відповідача розрахунок не є належним доказом понесення УПФУ в Ічнянському районі витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки він не є розрахунковим документом, що підтверджує факт сплати УПФУ в Ічнянському районі пільгових пенсій та витрат на їх доставку.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Берегиня» (ідентифікаційний код 30834824) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується відповідним витягом станом на 25.02.2015 (а.с.13-15) та взято на облік до УПФУ Ічнянському районі з 04.07.2000, реєстраційний номер 65040739, що підтверджується довідкою начальника відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи УПФУ в Ічнянському районі від 24.02.2015 №730/05 (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи, у ТОВ «Берегиня» працювали особи, яким призначені пільгові пенсії на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Пунктами «б»- «з» статті 13 «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування; жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років; жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Згідно з пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пунктів 6.4-6.5 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 (далі-Інструкція) розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно пункту 6.8 розділу 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

На виконання вимог чинного законодавства позивачем було надіслано ТОВ «Берегиня» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який був отриманий відповідачем 21.01.2015, що підтверджується копією зворотного повідомлення, наявного в матеріалах справи (а.с.22).

Згідно даного розрахунку розмір заборгованості ТОВ «Берегиня» по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, за січень 2015 року становить 5455,22 грн.

Судом встановлено, що вищевказаний розрахунок відповідачем, у встановленому законом порядку, оскаржений не був.

Відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за січень 2015 року до теперішнього часу не сплатив, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 5455,22 грн.

Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

За таких обставин та з урахуванням того, що сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за пунктами «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 5455,22 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що адміністративний позов прокурора Ічнянського району Чернігівської області в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що порядок пенсійного забезпечення та порядок призначення пенсій особам, які працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначається статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виходячи з наступного.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому, обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 01.01.2004, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону № 1788-XII.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 25.09.2012 №№ 21-251а12, 21-293а12 та від 17.12.2013 № 21-453а13, а також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.03.2014 № К/800/1319/14.

Крім того, судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на те, що отриманий ним розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень 2015 року не є належним доказом понесення УПФУ в Ічнянському районі витрат на виплату та доставку пенсій, оскільки єдиним документом, який підтверджує нараховану та сплачену УПФУ в Ічнянському районі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідності до Інструкції, є саме розрахунок.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» (16710, Чернігівська обл., Ічнянський район, с. Івангород, вул. Г.М. Шкури, 75, код ЄДРПОУ 30834824) на користь управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області (16703, Чернігівська обл., м. Ічня, вул. Г.Коваля, 12а, код ЄДРПОУ 14248815, р/р 225606303203092 в філії ЧОУ ВАТ «Ощадбанк» м. Чернігів, ТВБВ №10024/0235, МФО 353553) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2015 року в сумі 5455 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 22 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення .

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно

Суддя: В.І. Д'яков