Рішення

від 16.03.2015 по справі 910/28806/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/28806/14

За позовом 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива»

2) Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про стягнення 161 011, 60 грн.

Головуючий суддя: Бондарчук В.В.

Судді: Марченко О.В. Нечай О.В.

Представники:

від позивача-1: Саланська І.Л., Шмятова М.С.

від позивача-2: Турукало В.І.

від відповідача: Лисенко Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» (далі -позивач-1), Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі -позивач-2) звернулися до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (далі -відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача-1 страхового відшкодування у розмірі 155 154, 00 грн. та пеню за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування за період з 18.10.2014 р. по 08.12.2014 р. у розмірі 5 857, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування позивачу-1 у зв'язку з настанням страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (Автокаско) № КК- 008/000/13 0001765 від 20.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.01.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

12.01.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, обґрунтовуючи відсутністю причинно-правового зв'язку між фактами, які станом на 16.06.2014 р. відбулись в м. Луганську (перебувало під контролем незаконних збройних формувань) та злочином проти власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» про що повідомляє позивач-1. Договір страхування містить випадки, які є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, обмеження та виключення із страхових випадків. В даному випадку діють умови договору страхування, відповідно до яких, дану подію не можна кваліфікувати як страховий випадок за умовами договору, який є обов'язковим для сторін, а його положення не визнано незаконним або таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні 15.01.2015 р. судом оголошувалась перерва до 09.02.2015 р.

29.01.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача-1 подав письмові пояснення до позовної заяви, мотивуючи тим, що 16.06.2014 р. у м. Луганську мав місце факт настання страхового випадку згідно п. 9 договору страхування, відповідно позивач-1 набув права вимоги щодо виплати останньому страхового відшкодування в розмірі та на умовах, передбачених договором страхування, а тому надані відповідачем пояснення та докази не доводять, визначених законом підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

05.02.2015 р. представник відповідача через загальний відділ діловодства суду подав відзив на письмові пояснення до позовної заяви, в якому зазначає, що відповідно до договору страхування для прийняття рішення про відсутність юридичних підстав кваліфікації події страховим випадком, наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставинами події, визначені п.п. 22.1 а) договору страхування та наслідками не передбачено, тому позиція позивача-1 з даного питання є необґрунтованою.

05.02.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача-2 подав заперечення на відзив, обґрунтовуючи тим, що відповідач, укладаючи з позивачем-1 договір добровільного страхування наземного транспортного засобу (Автокаско) № КК- 008/000/13 0001765 від 20.11.2013 р. визначив, що із застрахованим транспортним засобом може відбутися певний страховий випадок, отже у зв'язку із настанням однієї із подій страхового ризику, відповідач здійснює спроби ухилитися від виконання взятих на себе зобов'язань.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2015 р. призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 09.02.2015 р. визначено склад суду для розгляду справи №910/28806/14 - Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Марченко О.В., Нечай О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.02.2015 р. колегія суддів у складі Бондарчук В.В. (головуючий суддя), судді: Марченко О.В., Нечай О.В. прийняла матеріали справи №910/28806/14 до свого провадження та призначила до розгляду на 16.03.2015 р. за участю представників сторін.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 16.03.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2013 р. між Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №КК-008/000/13 0001765, предметом якого є майнові інтереси позивача-1 пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортними засобами, вказаними у п. 7 договору.

Відповідно до п. 4 договору, вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» - в частині і до моменту погашення заборгованості позивача-1 за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №01/01-04-1/1027 від 12.06.2013 р.

Пунктом 7 договору визначено об'єкти страхування - згідно додатку №1 до цього договору.

Згідно п. 9 договору, страхові ризики, зокрема, викрадення (крадіжка, грабіж, розбій, незаконне заволодіння) ТЗ та/або його ДО.

За умовами пункту 11 договору, страхова сума - 1 110 500,00 грн.

Відповідно до п. 14.1. договору, франшиза за ризиком «викрадення» - 5,0%.

Пунктом 21.1.1. договору встановлено, що у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов'язаний негайно, але не пізніше 60 хв. з місця настання повідомити про таку подію диспетчерську службу відповідача. Якщо позивач-1 або експлуатант з поважних причин не мали можливості виконати зазначені дії, вони повинні довести це документально.

Згідно п. 21.1.5. договору при настанні події за ризиком викрадення позивач-1 зобов'язаний негайно повідомити органи внутрішніх справ (ОВС).

Відповідно до умов п. 21.1.6. договору, позивач -1 зобов'язаний письмово повідомити відповідача (шляхом подання заявки-повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку) протягом 2 робочих днів з дня настання події із зазначенням обставин пригоди, характеру і розміру збитків. Якщо позивач-1 чи експлуатант з поважних причин не мали можливості виконати зазначені дії, вони повинні довести це документально. Перевищення строків, визначених п. 21.1.6. договору, є припустимими тільки у випадку, коли позивач-1 не мав об'єктивної можливості своєчасно подати письмове повідомлення, наприклад, за станом здоров'я внаслідок ДТП, що повинен підтвердити документально.

Пунктом 21.8. договору встановлено, що порядок визначення розміру страхового відшкодування та проведення відшкодування при викраденні застрахованого ТЗ: - виплата страхового відшкодування за викрадений застрахований ТЗ - 30% суми страхового відшкодування - протягом 30 робочих днів після отримання страховиком від страхувальника довідки/повідомлення прокурора або слідчого про початок досудового розслідування вказаними П.І.Б. власника (користувача) ТЗ, марки, моделі, реєстраційного номера, номера шасі та двигуна, місця та часу пошкодження; - 70 % страхового відшкодування - протягом 20 днів після передачі відповідачу постанови прокурора або слідчого про закриття кримінальної справи чи вироку суду, що набрав законної сили.

За умовами п. 22.1. договору, не підлягають страхуванню за цим договором ризики та виплати страхового відшкодування не здійснюється за подіями, що пов'язані, зокрема, з експлуатацією застрахованого ТЗ під час будь-яких військових дій, громадських заворушень, громадянської війни, страйків, дій знарядь війни, вторгнення військ, повстання, вуличних безпорядків, локаутів, терористичних актів або будь-яких інших дій за політичними, економічними, соціальними мотивами, примусового вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту чи пошкодження за розпорядженням існуючого де-юре та де-факту уряду чи будь-якого органу влади або знищення застрахованого ТЗ на вимогу представників військової чи цивільної влади.

Відповідно до п. 23.1. договору, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є: - несвоєчасне повідомлення позивачем-1 та/або експлуатантом про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення відповідачеві перешкод у визначені обставин, характеру подій та розміру збитків (п. 23.1.5.); - неповідомлення або несвоєчасне повідомлення відповідача та/або правоохоронних органів про факт настання події, що має ознаки страхового випадку, без поважних причин (п. 23.1.6.); - невиконання чи неналежне виконання позивачем-1 та/або експлуатантом обов'язків, покладених на нього цим договором.

Згідно додатку №1 до договору страхування №КК-008/000/13 0001765, об'єктами страхування є в тому числі: - автомобіль марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 6608 СА, 2011 року випуску; - автомобіль марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 6609 СА, 2011 року випуску; - автомобіль марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 7510 СА, 2011 року випуску; - автомобіль марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 7769 СА, 2011 року випуску.

Як стверджує позивач та вбачається із відповідної заяви, поданої на ім'я підполковника міліції у Запорізькій області, 16.06.2014 р. о 15:40 група невідомих озброєних осіб увірвалися до будівлі ТОВ «Лукас Альтернатива», розташованої за адресою м. Луганськ, вул. Оборонна, 107 та здійснили напад на працівників підприємства позивача-1 погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя заволоділи майном товариства на загальну суму 6 659 834 грн. 43 коп., автотранспортними засобами підприємства на загальну суму 1 874 349,60 грн., зокрема викрадено автомобіль марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 6608 СА, 2011 року випуску, автомобіль марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 6609 СА, 2011 року випуску, автомобіль марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 7510 СА, 2011 року випуску, автомобіль марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 7769 СА, 2011 року випуску.

Вказана заява директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» була зареєстрована в ГУ МВС України у Запорізькій області оперативним черговим 20.06.2014 р. за №576 та була внесена до Єдиного реєстру досудового розслідування 28.07.2014 р., попередньо кваліфіковано дії за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України, номер кримінального провадження №12014080010000357.

В свою чергу, 23.06.2014 р. позивачем-1 було подано відповідні заяви-повідомлення за №23/14К3, №25/14К3, №26/14К3, №27/14К3 до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про настання страхового випадку - викрадення автотранспортних засобів: автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 6608 СА, 2011 року випуску, автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 6609 СА, 2011 року випуску, автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 7510 СА, 2011 року випуску, автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 7769 СА, 2011 року випуску.

Крім того, 02.09.2014 р. позивачем-1 було направлено на адресу ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» супровідний лист №290814/3 від 29.08.2014 р. на виконання умов п. 21.2. договору страхування з долученням необхідних документів для кваліфікації події страховим випадком, в тому числі було подано копію повідомлення про початок досудового розслідування ЗМУ УМВС України в Запорізькій області від 28.07.2014 р. №26/4-122к та копію витягу з кримінального провадження №12014080010000357.

Також було подано відповідачеві і лист позивача-2, в якому останній повідомляє про наявність заборгованості позивача-1 станом на 16.06.2014 р. у розмірі 1 450 000,00 грн. за Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №01/01-04-1/1027 від 12.06.2013 р. та вказує реквізити підприємства позивача-2 як вигодонабувача по страховим випадкам, які є предметом спору у даній справі, з проханням провести виплату страхового відшкодування за вказаними реквізитами.

Листом №3726/18 від 23.09.2014 р. відповідач повідомив позивача-1 про відстрочення строку щодо прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування для перевірки обставин події (копія наявна в матеріалах справи).

Згодом листом №4493/18 від 10.11.2014 р. відповідач повідомив позивачів про відсутність підстав для визнання події страховим випадком та виплати страхового відшкодування у відповідності до п. 21.8. договору страхування.

В якості підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування відповідачем було вказано наступні підстави:

- в порушення вимог п. 20.3.6. договору страхування позивач-1 жодного разу не повідомив відповідача про зміну ступеню страхового ризику, а саме, про неодноразові спроби вилучення майна, в т.ч. автотранспорту, які здійснювалися озброєними групами людей;

- в порушення п. 20.3.10. договору страхування позивач-1 повідомив службу технічного асистансу відповідача лише 18.06.2014 р. о 21 год. 31 хв., а письмово повідомив лише 23.06.2014 р.;

- в порушення п. 21.1.3. договору страхування позивач-1 звернувся із заявою до правоохоронних органів лише 20.06.2014 р., що згідно п. 23.1.7. договору є підставою для відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування;

- відповідно до листів № 33/5376 від 19.09.2014 року та №33/5459 від 25.09.2014 року штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України з 07.04.2014 року на території Донецької та Луганської областей незаконними збройними формуваннями вчиняються численні терористичні акти, пов'язані із захопленням державних або громадських будівель і споруд, незаконним заволодінням транспортними засобами, а відповідно до листа від 15.10.2014 року вих.33/6257 штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України станом на 16.06.2014 р. м. Луганськ перебував під контролем незаконних збройних формувань. Тому, на думку відповідача місце настання події, що має ознаки страхового випадку, не перебувало під ефективним контролем органів державної влади України, а відтак, на підставі п.п. а) п. 22.1. договору та п. 6.2.2. Правил страхування не являється страховим випадком.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі зазначають, що відповідачем не здійснено виплати 30% страхового відшкодування на користь вигодонабувача, що є порушенням п.п. 20.2.3., 21.8. договору страхування, а відмова відповідача у визнанні події страховим випадком та виплаті страхового відшкодування є безпідставними та суперечать умовам договору страхування.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до частини 1 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів того, що під час проведення розслідування події, що містить ознаки страхового випадку, ним направлялися запити позивачам та правоохоронним органам з метою об'єктивного встановлення всіх обставин настання вказаної події та з'ясування причин, з яких позивачем-1 не було вчасно повідомлено страховика про настання події, що містить ознаки страхового випадку.

Як було встановлено судом вище, 23.06.2014 р. позивачем-1 було подано до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» відповідні заяви-повідомлення за №23/14К3, №25/14К3, №26/14К3, №27/14К3 до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про настання страхового випадку - викрадення автотранспортних засобів: автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 6608 СА, 2011 року випуску, автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 6609 СА, 2011 року випуску, автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 7510 СА, 2011 року випуску, автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 7769 СА, 2011 року випуску.

Також позивачем-1 направлено 02.09.2014 р. на адресу ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» супровідний лист №290814/3 від 29.08.2014 р. на виконання умов п. 21.2. договору страхування з долученням документів, необхідних для кваліфікації події страховим випадком (в матеріалах справи).

Частиною 1 та 2 статті 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Згідно п. 36.2 статті 36 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, зокрема у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Проте 10.11.2014 р. відповідач повідомив позивачів про відсутність підстав для визнання події страховим випадком та виплати страхового відшкодування.

Щодо твердження відповідача про те, що в порушення п. 20.3.10. договору страхування позивач-1 повідомив службу технічного асистансу відповідача лише 18.06.2014 р. о 21 год. 31 хв., а письмово повідомив лише 23.06.2014 р., в той час як страховий випадок відбувся 16.06.2014 р. суд відзначає наступне.

Як передбачено п. 21.1.1. договору страхування, якщо позивач-1 або експлуатант з поважних причин не мали можливості негайно, але не пізніше 60 хв. з місця настання повідомити про таку подію диспетчерську службу відповідача, вони повинні довести це документально.

Пунктом 21.1.6. договору страхування вказано, якщо позивач-1 чи експлуатант з поважних причин не мали можливості письмово повідомити відповідача (шляхом подання заявки-повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку) протягом 2 робочих днів з дня настання події, вони повинні довести це документально. Перевищення строків, визначених п. 21.1.6. договору, є припустимими тільки у випадку, коли позивач-1 не мав об'єктивної можливості своєчасно подати письмове повідомлення, наприклад, за станом здоров'я внаслідок ДТП, що повинен підтвердити документально.

Слід зазначити, що причини неповідомлення про подію диспетчерської служби відповідача протягом 60 хв. з місця настання події, позивач-1 роз'яснив відповідачеві направивши пояснення учасника підприємства позивача-1 - Горбаня А.В. разом із листом №290814/3 від 29.08.2014 р., в яких було зазначено, що страховий випадок викрадення стався внаслідок нападу озброєними невідомими особами шляхом застосуванням насильства небезпечного для життя, що в свою чергу змусило працівників підприємства позивача-1 залишити територію підприємства та приміщень, в яких перебувала вся документації, в тому числі і договори страхування. Тому об'єктивно, що працівники та учасники позивача-1 перебували у тяжкому психологічному стані, та реально не мали змоги встановити телефонний номер лінії диспетчерської служби відповідача та здійснити телефонний дзвінок протягом 60 хв. з моменту виникнення події.

Зазначені пояснення приймаються судом до уваги як належний доказ причин перевищення строків, визначених п. 21.1.6. договору.

Щодо обґрунтувань позивача-1 відносно неможливості протягом 2 днів надіслати у письмовій формі заяву-повідомлення про настання події, з огляду на те, що поштові відділення м. Луганська станом на червень 2014 року вже не функціонували та Горбань А.В. був змушений виїхати до сусідньої області для направлення листа, то суд приймає до уваги зазначені обґрунтування, враховуючи зміст листа №33/6656 від 29.10.2014 р. заступника начальника штабу АТЦ при Службі безпеки України щодо захоплення незаконними збройними формуваннями приміщень державних установ та організацій та перебуванням м. Луганська під контролем незаконних збройних формувань.

Зазначеним також спростовується неможливість позивача-1 вчасно звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину невідомими особами.

Варто зазначити, що виключні підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) встановлені ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:

- навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;

- вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);

- невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;

- неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Суд відзначає, що всі підстави, які визначені відповідачем у листі №4493/18 від 10.11.2014 р. в обґрунтування відмови у виплаті страхового відшкодування є безпідставними, оскільки такі не належать до законодавчо визначеного переліку підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування, які відображені в ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відтак, - відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є необґрунтованою та безпідставною.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи, що позивач-1 звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та проведення регламентної виплати саме 23.06.2014 р., оскільки вище судом встановлено незаконність відмови відповідача у здійсненні страхової виплати, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний провести страхову виплату у строк до 23.09.2014 р.

Однак, відповідач свого обов'язку належним чином не виконав, доказів зворотного суду не надав.

Як вбачається з додатку №1 до договору страхування №КК-008/000/13 0001765, страховою сумою чотирьох викрадених автомобілів: автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 6608 СА, 2011 року випуску, автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 6609 СА, 2011 року випуску, автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 7510 СА, 2011 року випуску, автомобіля марки AXI-2 на шасі AC G3309, державний номер ВВ 7769 СА, 2011 року випуску є сума в розмірі 544 400.00 грн.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

З пункту 14.1. договору страхування №КК-008/000/13 0001765 вбачається, що франшиза за ризиком «викрадення» становить 5,0%, що виходячи із страхової суми об'єктів страхування за страховим випадком становить 27 220,00 грн.

Зазначена сума франшизи не відшкодовується відповідачем позивачам, а тому сума страхового відшкодування за вирахуванням 27 220,00 грн. франшизи становить 517 180,00 грн.

Враховуючи положення пункту 21.8. договору, який визначає порядок проведення відшкодування при викраденні застрахованого ТЗ, у відповідача виник та порушений обов'язок виплатити страхове відшкодування у розмірі 30% від загальної вартості, що в свою чергу становить 155 154,00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розмір страхового відшкодування, яке зобов'язане виплатити Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» вирахувано позивачем вірно та становить 155 154,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів перерахування коштів у якості страхового відшкодування на суму 155 154,00 грн. на рахунок вигодонабувача за страховим відшкодуванням.

Разом з тим, згідно п. 36.5 статті 36 Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що останній відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, оскільки відповідач прострочив виплату страхового відшкодування перед позивачем, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення 5 857,60 грн. пені за період з 18.10.2014 р. по 08.12.2014 р.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40, ідентифікаційний код - 20602681), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, ідентифікаційний код - 14305909) 155 154 (сто п'ятдесят п'ять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. - страхового відшкодування, 5 857 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 60 коп. - пені.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40, ідентифікаційний код - 20602681), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукас Альтернатива» (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 109-А, ідентифікаційний код - 37522825) 3 220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 23 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 23.03.2015 р.

Головуючий суддя Бондарчук В.В.

Судді Марченко О.В.

Нечай О.В.