Постанова

від 20.03.2015 по справі 1570/5067/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/5067/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О. Категорія: 8.3.3Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О.О. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина Л.В., Єщенка О.В.

розглянув в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Панорама-В» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на хибність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, щодо встановлення ознак нікчемності договору, укладеного з приватним підприємством «Одеська будівельна компанія», за яким ПП «Одеська будівельна компанія» поставило ПП «Панорама-В» баритовий концентрат (пісок) в кількості 9 тонн на загальну суму 60 300 грн., просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 13 березня 2012 року №0000032250 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10050 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2512 грн.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 21 грудня 2012 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову ПП «Панорама-В».

Суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби №0000032250 від 13 березня 2012 року.

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено належними доказами фактичність отримання товару від контрагента-постачальника - ПП «Одеська будівельна компанія» та його подальше використання у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку. Суд не взяв до уваги посилання податкового органу на протокол допиту свідка від 16.12.2011р., в якому директор ПП «Одеська будівельна компанія» ОСОБА_2 не підтвердив факт підписання ним податкових накладних на адресу ПП «Панорама-В», зазначивши, що порушення кримінальної справи не має доказового значення у спірних правовідносинах, з огляду на встановлений ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Також, суд першої інстанції зазначив, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, а під час розгляду справи судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладеного договору не відповідав законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним.

В апеляційній скарзі Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову ПП «Панорама-В».

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом не досліджувалась відсутність у ПП «Панорама-В»документів, які б підтверджували поставку 9 тонн піску від ПП «Одеська будівельна компанія», адже позивачем не перевірки не надано товарно-транспортних накладних, подорожніх листів та інших документів щодо доставки та перевезення товару і, відповідно, його місце перебування на момент відправлення (транспортування). Відсутність доказів фактичного відвантаження, транспортування та отримання товарно-матеріальних цінностей не дає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла такі витрати, а також можливість здійснення таких операцій. Судом не надано відповідної правової оцінки протоколу допиту свідка ОСОБА_2 та не досліджено пояснення директора ПП «Панорама-В» Вишневського М.Ф. від 13.02.2012р., в яких він зазначає, що не пам'ятає з ким саме був укладений договір, але точно не з ОСОБА_2 Згідно наявних у позивача документів придбаний 27.10.2010р. у ПП «Одеська будівельна компанія» пісок був реалізований 19.10.2010р. Дунайській басейновій лікарні, тобто на 8 днів раніше, ніж отриманий у постачальника.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Ізмаїльської ОДПІ від 20.02.2012р. №305, у період з 21.02.2012р. по 27.02.2012р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Балабан Н.П. проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Панорама-В» (код за ЄДРПОУ 33408171) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Одеська будівельна компанія» (код за ЄДРПОУ 34319643) за період з 01.10.2010р. по 31.10.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №361/2301/33408171 від 29 лютого 2012 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем ч.1-6 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228, ст.93 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Панорама-В», як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»; порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.4 ст.6, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПП «Панорама-В» завищено податковий кредит за жовтень 2010 року на суму 10050 грн. по операціях поставок товарів (будівельних матеріалів) від контрагента-постачальника ПП «Одеська будівельна група» платнику податків ПП «Панорама-В».

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту в межах взаємовідносин платника податків з контрагентом ПП «Одеська будівельна компанія» за жовтень 2010 року встановлено його завищення на 10500 грн. Проведеним аналізом встановлено, що згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України існує розбіжність по контрагенту ПП «Одеська будівельна компанія» всього в сумі 10050 грн., в т.ч. за жовтень 2010 року на суму 10050 грн. В ході проведення перевірки використовувалися відомості, які містяться в акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси №580/23-5/34319643 від 07.04.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Одеська будівельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень-листопад 2010 року», згідно якого ПП «Одеська будівельна компанія» не знаходиться за юридичною адресою, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. Згідно податкової звітності за березень-листопад 2010 року підприємством задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 36 551 845 грн. та не сплачено до бюджету, чим штучно сформовано податкових кредит покупцям. Під час проведення перевірки використовувалися, також, матеріали протоколу допиту свідка від 16.12.2011р. - директора ПП «Одеська будівельна компанія» ОСОБА_2, який пояснив, що виконував обов'язки директора та засновника підприємства за грошову винагороду, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, ніякого відношення до діяльності підприємства не має, ніяких документів по взаємовідносинах з будь-якими підприємствами не підписував, фактично обов'язків директора не виконував. В пояснювальній записці від 13.02.2012р. директор ПП «Панорама-В» Вишневський М.Ф. зазначив, що згідно договору №6 від 18.10.2010р. здійснена поставка баритового концентрату (піску) постачальником якого є ПП «Одеська будівельна компанія», з ким саме заключено договір він не пам'ятає, але точно не з ОСОБА_2

Також, в акті перевірки зазначено про ненадання ПП «Панорама-В» до перевірки товарно-транспортних накладних та інших документів, які б підтверджували факт доставки та перевезення товарів. Первинні бухгалтерські та податкові документи, які були виписані від імені директора ПП «Одеська будівельна компанія» ОСОБА_2 не мають юридичної сили і доказовості, так як особистий підпис на бухгалтерських документах не дозволяє ідентифікувати особу, що прийняла участь у здійсненні господарських операцій. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, операції з придбання та реалізації товарів від ПП «Одеська будівельна компанія» мають характер «безтоварних». Угода по контрагенту ПП «Одеська будівельна компанія» за жовтень 2010 року, згідно ч.1, 5 ст.203, ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, має ознаки нікчемності, і в силу ст.216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з її недійсністю.

13 березня 2012 року, на підставі акту перевірки №361/2301/33408171 від 29.02.2012р., Ізмаїльська ОДПІ Одеської області Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення №0000032250, яким позивачу збільшила суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 12562 грн. (у тому числі: за основним платежем - 10050 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2512 грн.).

Задовольняючи позов ПП «Панорама-В» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №361/2301/33408171 від 29.02.2012р., щодо завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 10050 грн. по операціях поставки товару від контрагента-постачальника ПП «Одеська будівельна компанія». Колегія суддів не погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено поняття податкового кредиту як суми, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом.

Відповідно до п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , обов'язкові реквізити.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності поставки товару із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що 18 жовтня 2010 року ПП «Панорама-В» (Покупець) уклало із ПП «Одеська будівельна компанія» (Продавець) договір поставки №6, за умовами якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити товар - баритовий концентрат (пісок) по ціні 6700 грн. за тону, в кількості 9 тонн на загальну суму 60300 грн., у т.ч. ПДВ 10050 грн. Прийом-передача товару здійснюється згідно накладних.

В підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткову накладну №5109 від 27.10.2010р., податкову накладну №5109 від 27.10.2010р., рахунок-фактуру №5110 від 27.10.2010р., платіжне доручення №365 від 27.10.2010р.

Суми ПДВ відповідно до вказаної податкової накладної за договором із ПП «Одеська будівельна компанія» позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ.

Ні під час проведення перевірки, а ні під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій ПП «Панорама-В» не надано жодного документу, який би підтвердив факт доставки та транспортування 9 тонн баритового концентрату (піску), придбаного у ПП «Одеська будівельна компанія». Хоча товарно-транспортні накладні не є документами бухгалтерської звітності для позивача, але саме вони можуть підтвердити факт перевезення вантажу автомобільним транспортом, чого у даній справі не встановлено. Відсутність доказів фактичного відвантаження, транспортування та отримання товарно-матеріальних цінностей не дає можливості встановити можливість здійснення таких операцій.

На підтвердження подальшого використання придбаного у ПП «Одеська будівельна компанія» товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства ПП «Панорама-В» надано суду договір поставки №1 від 19.10.2010р., за яким придбаний пісок продано Дунайській басейновій лікарні на водному транспорті. В підтвердження виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться видаткова накладна №41 від 19.10.2010р. та податкова накладна №41 від 26.10.2010р.

З аналізу документів, що засвідчують придбання ПП «Панорама-В» товару у ПП «Одеська будівельна компанія» та його продажу Дунайській басейновій лікарні на водному транспорті вбачається, що поставка позивачем Дунайській басейновій лікарні на водному транспорті піску у часі відбулася раніше, аніж ПП «Панорама-В» отримало його від ПП «Одеська будівельна компанія», що являється фізично неможливим. Тобто, реальність здійснення позивачем господарської операції з ПП «Одеська будівельна компанія» з врахуванням часу не підтверджена. Пояснення щодо вказаних обставин в матеріалах справи відсутні.

Також, колегією суддів не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання у ПП «Одеська будівельна компанія» товару та його продажу Дунайській басейновій лікарні на водному транспорті, оскільки умови договорів №6 від 18.10.2010р. та №1 від 19.10.2010р. щодо кількості та ціни товару є ідентичними - 9 тонн баритового концентрату (піску) по ціні 6700 грн. за 1 тонну.

Суд враховує встановлений ДПІ у Приморському районі м. Одеси в акті №580/23-5/34319643 від 07.04.2011р. «Про неможливість проведення документальної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Одеська будівельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень-листопад 2010 року» факт відсутності у контрагента позивача трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, так як ознаками відсутності реального характеру операції є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

В матеріалах справи відсутні відомості про залучення контрагентом позивача третіх осіб за цивільно-правовими договорами для здійснення поставки товару ПП «Панорама-В» за договором №6 від 18.10.2010р.

При прийнятті оскаржуваної постанови Одеським окружним адміністративним судом не надано відповідної правової оцінки поясненням директора ПП «Панорама-В» Вишневського М.Ф. від 13.02.2012р., в яких він сам спростовує факт укладення договору №6 від 18.10.2010р. безпосередньо з директором ПП «Одеська будівельна компанія» ОСОБА_2

Колегія суддів вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши стосунки з особою, яка штучно створювала документообіг з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту. Позивач є суб'єктом господарювання, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. ПП «Панорама-В» суду апеляційної інстанцій не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Надані податковому органу первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

На підставі викладеного вище, колегія суддів знаходить доведеними висновки акту перевірки №361/2301/33408171 від 29 лютого 2012 року про порушення ПП «Панорама-В»п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.4 ст.6, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПП «Панорама-В» завищено податковий кредит за жовтень 2010 року на суму 10050 грн. по операціях поставок товарів (будівельних матеріалів) від контрагента-постачальника ПП «Одеська будівельна група» платнику податків ПП «Панорама-В». А відтак, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 13 березня 2012 року №0000032250 суд апеляційної інстанції не вбачає.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, а також порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, постановлене судове рішення, на підставі ст.202 КАС України , підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПП «Панорама-В».

Керуючись ст.ст. 185 , 195 , 197, 198 , 202 , 205 , 207 , 254 КАС України , апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2012 року скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позову приватного підприємства «Панорама-В» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032250 від 13 березня 2012 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.