Постанова

від 03.11.2014 по справі 814/2015/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

03 листопада 2014 року Справа № 814/2015/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тес Юг Бункер» (вул. Кірова, 238, м. Миколаїв, 54028)

до відповідача: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 27.06.2014р. № 0001502201, від 27.06.2014р. № 0001512201,

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тес Юг Бункер» (далі - ТОВ «Тес Юг Бункер») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) № 0001502201 та № 0001512201 від 27.06.2014 року.

В обґрунтування позову ТОВ «Тес Юг Бункер» послалось на безпідставність висновку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про неправомірність включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість (далі - ПДВ), сплачених позивачем на виконання господарських операцій, що, на думку податкового органу вчинені без мети реального настання правових наслідків, і на недоведеність відповідачем факту порушення позивачем Податкового кодексу України.

Відповідач проти позву заперечує та зазначає, що у зв'язку з безтоварністю господарський операцій позивача визначення податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток слід визнати безпідставними. Отже податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до законодавства (т. 1 арк. спр. 87 - 92).

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т. 2 арк. спр. 102. Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Дослідивши обставини справи та оцінивши наявні в них фактичні данні, суд встановив наступне.

У період з 28.05.2014 року по 05.06.2014 року спеціалістами ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тес Юг Бункер» з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ «Житлопромбудтранс» (код ЄДРПОУ 31498609) за лютий 2012 року, ТОВ «Спікер. Ком» (код ЄДРПОУ 37992711) за травень - верпень 2012 року, ТОВ «Форсаж 2011» (код ЄДРПОУ 37698409) за лютий - квітень 2012 року, ТОВ «Підприємство «Енергострой» (код ЄДРПОУ 25464924) за липень 2013 року, ПП «Трейд-Інвест» (код ЄДРПОУ 38543998) за серпень 2013 року, ТОВ «Торговий дім «Ветек» (код ЄДРПОУ 38809821) за жовтень - грудень 2013 року, січень 2014 року, ТОВ «Торговий дом «Олимп-Юг» (код ЄДРПОУ 31848670) за листопад 2013 року, ТОВ «Миколаївська Технічна Компанія» (код ЄДРПОУ 36201594) за лютий 2014 року та правомірності формування податкових зобов'язань та доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ «Житлопромбудтранс» в лютому 2012 року, ТОВ «Спікер. Ком» у травні - серпні 2012 року, ТОВ «Форсаж 2011» у лютому - квітні 2012 року, ТОВ «Підприємство «Енергострой» у липні 2013 року, ПП «Трейд-Інвест» у серпні 2013 року, ТОВ «Торговий дім «Ветек» у жовтні - грудні 2013 року, січні 2014 року, ТОВ «Торговий дом «Олимп-Юг» у листопаді 2013 року, ТОВ «Миколаївська Технічна Компанія» у лютому 2014 року та відповідно правомірності відображення зазначених операцій в податковому обліку.

За результатами перевірки було складено Акт № 2153/14-02-22-01/37031317 від 13.06.2014 року (т. 1 арк. спр. 9 - 72, далі - Акт перевірки), у якому, зокрема, встановлено порушення платником податків вимог:

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ТОВ «Тес Юг Бункер» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1 251 879,00 грн., у т.ч.: за жовтень 2013 року - на 302 523,00 грн., за листопад 2013 року - на 472 461,00 грн., за грудень 2013 року - на 160 041,00 грн., за січень 2014 року - на 153 308,00 грн., за лютий 201 року - на 163 546,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 187.1, п. 188.1 ст. 188 ПК України, в результаті чого ТОВ «Тес Юг Бункер» завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1 251 879,00 грн., у т.ч.: за серпень 2013 року - на 55 683,00 грн., за жовтень 2013 року - на 208 548,00 грн., за листопад 2013 року - на 439 621,00 грн., за грудень 2013 року - на 382 274,00 грн., за січень 2014 року - на 165 753,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ «Тес Юг Бункер» занижено податок на додану вартість на загальну суму 93 073,00 грн., у т.ч.: за лютий 2012 року - на 533,00 грн., за квітень 2012 року - на 11 277,00 грн., за травень 2012 року - на 1 488,00 грн., за серпень 2012 року - на 25 928,00 грн., за лютий 2013 року - на 11 657,00 грн., за жовтень 2013 року - на 41 690,00 грн., за лютий 2014 року - на 500,00 грн.;

- пп. 138.1.1, п. 138.2 ст. 138.2, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого ТОВ «Тес Юг Бункер» завищено витрати, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування за 2013 року на 5 430 630,00 грн.,

- п. 135.1, п. 135.2 ст. 135 ПК України, в результаті чого ТОВ «Тес Юг Бункер» завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на 5 430 630,00 грн.,

- п. 138.1, пп. 138.1.1 п. 138.1 , п. 138.2, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чото ТОВ «Тес Юг Бункер» занижено податок на прибуток на 8 215,00 грн., у т.ч.: за 2012 рік - на 53 428,00 грн., за 2013 рік - на 26 787,00 грн.

Порушення податкового законодавства, встановлені відповідачем у Акті перевірки, стосувались правовідносин з такими контрагентами позивача, як ТОВ «Торговий дім «Ветек», ТОВ «Спікер. Ком», ТОВ «Форсаж 2011» та ПП «Трейд-Інвест».

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001502201 від 27.06.2014 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 80 215,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20 054,00 грн. (т. 1 арк. спр. 7);

- № 0001512201 від 27.06.2014 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 93 073,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46 537,00 грн. (т. 1 арк. спр. 6).

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Надаючи правової оцінки цим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Також, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною і обов'язковою ознакою господарської операції є реальна зміна майнового стану платника податків, що також відповідає і кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пунктом 198.3 статті 198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 26.09.2013 року між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Ветек» було укладено договір пставки нафтопродуктів № 35-26/09/13, відповідно до якого постачальник (ТОВ «Торговий дім «Ветек») зобов'язаний передати в погоджені строки, а покупець (ТОВ «Тес Юг Бункер») оплатити та прийняти нафтопродукти, о узгоджені сторонами відповідно до Специфікації (т. 1 арк. спр. 105 - 114).

ТОВ «Торговий дім «Ветек» у відповідності до норм діючого законодавства було виписано на адресу позивача:

- видаткові накладні № 195 від 09.10.2013 року (т. 1 арк. спр. 115), № 318 від 11.10.2013 року (т. 1 арк. спр. 119), № 317 від 12.10.2013 року (т. 1 арк. спр. 121), № 391 від 15.10.2013 року (т. 1 арк. спр. 125), № 517 від 19.10.2013 року (т. 1 арк. спр. 127), № 745 від 24.10.2013 року (т. 1 арк. спр. 129), № 1269 від 01.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 131), № 1446 від 05.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 133), № 1512 від 06.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 135), № 1521 від 06.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 137), № 1776 від 08.01.2013 року (т. 1 арк. спр. 139), № 1770 від 11.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 141), № 1846 від 12.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 143), № 1844 від 12.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 145), № 1847 від 12.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 147), № 1845 від 12.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 149), № 1920 від 13.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 151), № 2121 від 16.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 153), № 2122 від 17.11.2013 року т. 1 арк. спр. 155), № 2540 від 22.11.2013 року (т. 1 арк. спр. 157), № 2819 від 28.11.2013 року (т. 1 арк. спр 159), № 3106 від 03.12.2013 року (т. 1 арк. спр. 161), № 3386 від 06.12.2013 року (т. 1 арк. спр. 163), № 339 від 18.01.2014 року (т. 1 арк. спр. 166), № 634 від 27.01.2014 року (т. 1 арк. спр. 168), № 631 від 28.01.2014 року (т. 1 арк. спр. 171);

- податкові накладні № 76 від 08.10.2013 року на суму 306 897,84 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 51 149,64 грн., № 114 від 10.10.2013 року на суму 304 565,08 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 50 760,85 грн., № 139 від 11.10.2013 року на суму 3058 415,65 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 50 902,61 грн., № 224 від 15.10.2013 року на суму 302 008,86 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 50 334,81 грн., № 300 від 18.10.2013 року на сум 203 281,06 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 33 880,18 грн., № 313 від 19.10.2013 року на суму 683,27 грн.. в т.ч. ПДВ у розмірі 113,87 грн., № 452 від 23.10.2013 року на суму 308 329,16 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 51 388,19 грн. (т. 1 арк. спр. 175 - 182), № 29 від 01.11.2013 року на суму 307 616,51 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 51 269,41 грн., № 30 від 01.11.2013 року на суму 348 432,29 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 58 072,05 грн., № 125 від 05.11.2013 року, № 312 від 08.11.2013 року на сум 313 675,22 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 52 279,20 грн., № 313 від 08.11.2013 року на суму 5 477,78 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 912,96 грн., № 440 від 11.11.2013 року на суму 528 437,28 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 88 072,88 грн., № 439 від 11.11.2013 року на суму 310 767,22 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 51 794,54 грн., № 478 від 12.11.2013 року на суму 312 610,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 52 101,67 грн., № 485 від 13.11.2013 року на суму 301 565,07 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 50 260,85 грн., № 483 від 13.11.2013 року на суму 4 596,93 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 766,16 грн., № 632 від 15.11.2013 року на суму 253 958,00 грн.. в т.ч. ПДВ у розмірі 42 326,33 грн., № 641 від 17.11.2013 року на суму 141 603,07 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 23 600,51 грн., № 672 від 18.11.2013 року на суму 4 596,93 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 766,16 грн., № 797 від 21.11.2013 року на суму 305 670,70 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 50 945,12 грн., № 994 від 27.11.2013 року на суму 301 000,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 50 166,67 грн., № 27 від 02.12.2013 року на суму 327 515,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 54 585,83 грн., № 57 від 03.12.2013 року на суму 771,84 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 128,64 грн., № 139 від 05.12.2013 року на суму 326 426,52 гртн., в т.ч. ПДВ у розмірі 54 404,42 грн., № 163 від 06.12.2013 року на суму 4 533,29 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 755,55 грн.. № 284 від 17.01.2014 року на суму 297 466,71 грн.. в т.ч. ПДВ у розмірі 49 577,79 грн., № 292 від 18.01.2014 року на суму 3 533,29 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 588,88 грн., № 310 від 20.01.2014 року на суму 296 466,71 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 49 411,12 грн., № 456 від 27.01.2014 року на суму 43 671,89 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 7 278,65 грн., № 495 від 28.01.20147 року на суму 340 138,60 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 56 689,77 грн. (т. 1 арк. спр. 184 - 208).

Вивіз товару до складів ТОВ «Тес Юг Бунке» здійснений найнятим позивачем чи його контрагентом автотранспортним засобом, у відповідності до товарно-транспортних накладних (т. 1 арк. спр. 116, 120, 122, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 165, 167, 169, 172).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі. Операції з реалізації придбаних у «Торговий дім «Ветек» нафтопродуктів відображено в бухгалтерському обліку позивача.

Зазначені факти Актом перевірки спростовані не були.

30.04.2012 року між позивачем та ТОВ «Спікер. Ком» укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 30-04ТЕП (т. 1 арк. спр. 241 - 243), предметом якого є надання послуг, пов'язаних з організацією переведення дизельного палива автомобільним транспортом, відповідно до поданих заявок на автоперевезення вантажу (т. 1 арк. спр. 244 - 267, т. 2 арк. спр. 1 - 11).

Факт господарських операцій між позивачем та ТОВ «Спікер. Ком» підтверджений актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 арк. спр. 12 - 15).

ТОВ «Спікер. Ком» у відповідності до норм діючого законодавства було виписано на адресу позивача податкові накладні № 55 від 30.06.2012 року на суму 155 570,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 25 928,33 грн., № 41 від 31.08.2012 року на суму 39 640,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 6 606,67 грн., № 41 від 31.05.2012 року на суму 7 850,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 1 308,33 грн., № 122 від 31.07.2012 року на суму 22 450,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 3 741,67 грн. (т. 2 арк. спр. 16 - 19).

Операції між позивачем та ТОВ «Спікер. Ком» відображено в бухгалтерському обліку позивача (картка рахунку 631 - т. 1 арк. спр. 236).

01.12.2012 року між позивачем та ТОВ «Форсаж 2011» було укладено договір транспортно-експедиційне обслуговування № 01/02 ТР (т. 2 арк. спр. 24 - 25), предметом якого є надання послуг, пов'язаних з організацією переведення дизельного палива автомобільним транспортом, відповідно до поданих заявок на автоперевезення вантажу (т. т. 2 арк. спр. 26 - 47).

Факт господарських операцій між позивачем та ТОВ «Форсаж 2011» підтверджений актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 арк. спр. 48 - 50).

ТОВ «Форсаж 2011» у відповідності до норм діючого законодавства було виписано на адресу позивача податкові накладні № 36 від 29.02.2012 року на суму 3 200,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 533,33 грн., № 52 від 30.03.2012 року на суму 67 660,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 11 276,67 грн., № 101 від 30.04.2012 року на суму 8 930,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 1 488,33 грн. (т. 2 арк. спр. 51 - 53).

Операції між позивачем та ТОВ «Форсаж 2011» відображено в бухгалтерському обліку позивача (картка рахунку 631 - т. 2 арк. спр. 20).

19.08.2013 року між позивачем та ПП «Трейд-Інвест» було укладено договір поставки № 19/08-1 (т. 2 арк. спр. 54 - 55), на умовах якого постачальник (ПП «Трейд-Інвест») зобов'язується поставити (передати) нафтопродукти (далі - товар), вказані у рахунках-фактурах та видаткових накладних, а покупець (ТОВ «Тес Юг Бункер») зобов'язується прийняти цей товар.

На виконання умов договору, ПП «Трейд-Інвест», у відповідності до норм діючого законодавства було, виписано на адресу позивача видаткові накладні № 0000358 від 20.08.2013 року на суму 334 096,35 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 55 682,35 грн. та № 0000473 від 20.08.2013 року на суму 334 096,35 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 55 682,73 грн. (т. 2 арк. спр. 56).

Вивіз товару до складів ТОВ «Тес Юг Бунке» здійснений найнятим позивачем автотранспортним засобом, у відповідності до товарно-транспортної накладної № 45-12 від 20.08.2013 року (т. 2 арк. спр. 57).

Відповідач при збільшенні сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість посилається на акти про неможливість проведення зустріної звірки контрагентів позивача.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, чинним законодавством України відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої особи, у т.ч. за податковими зобов'язаннями, не передбачена.

Крім того, Податковий кодекс України, а також інші законодавчі акти України не передбачають обов'язків або прав одного платника податків вимагати від іншого суб'єкта господарювання інформації чи підтвердження фактів належного подання ними звітності, сплати податків до бюджету, або контролювати показники податкової звітності по ПДВ, або сплату ПДВ іншими платниками податків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. Натомість позивачем надано суду достатні докази на підтвердження реальності господарських операцій та дійсності укладених з контрагентами правочинів.

У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 71, 128, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0001502201 від 27.06.2014 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області № 0001512201 від 27.06.2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих