Ухвала

від 13.03.2015 по справі 910/5664/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2 УХВАЛА про повернення позовної заяви 13.03.2015Справа №910/5664/15-г Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Арт» до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» про визнання договору чинним, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Арт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» про визнання Договору №22-Упр-05 від 15.03.2005 чинним. Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява №б/н від 10.03.2015 (вх.   №5664/15 від 10.03.2015) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав: Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову. Фактично до позовної заяви №б/н від 10.03.2015 (вх.   №5664/15 від 10.03.2015) додано фіскальні чеки відділення поштового зв'язку №7904 та №7905 від 10.03.2015 та описи вкладення у цінний лист від 10.03.2015, з яких вбачається, що позивачем на адресу відповідача (Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» та третьої особи (Комунального підприємства «Київський метрополітен») надіслано «Копію позовної заяви від 10.03.2015 з додатками на 39 арк.». Втім, з вказаних описів вкладення у цінний лист вбачається, що останні не містить вичерпного переліку документів, які були направлені відповідачу та третій особі. Указане позбавляє суд можливості перевірити факт дотримання заявником вимог ст. 56 ГПК України та достовірно встановити факт направлення відповідачу та третій особі саме доданих до позовної заяви документів, а не іншої кореспонденції. Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач та третя особа позбавляються можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів. При цьому, п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору. Документи, що підтверджують надсилання відповідачу та третій особі копій позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з розглядом спору та забезпеченням його правильного і своєчасного вирішення. Як зазначено у ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому, суд у разі порушення позивачем ст.57 Господарського процесуального кодексу України не має права скористатися приписами ст.ст. 38, 65 Господарського процесуального кодексу України, а навпаки, є зобов'язаним виконати вимоги ст.63 зазначеного Кодексу України. Згідно Постанови №18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 за №55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізит “підпис”. За таких обставин, додані позивачем до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, оскільки на останніх відсутні відмітки відповідно до вказаних вище вимог, а саме: назви посади особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище, дати засвідчення копій. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимоги ст.ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Суд повідомляє позивачу, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до суду з відповідним позовом. Керуючись п.п. 3, 6, ч. 1 ст. 63, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ: Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду. Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Суддя                                                                                                                А.В.Яковенко