Рішення

від 23.03.2015 по справі 927/61/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

18 березня 2015р. справа №927/61/15

За позовом : Приватного виробничого підприємства «Нова Хвиля»,

вул. Гоголя, 22, кв.12, м. Чернігів,14038

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімово-Логістик»,

вул. Радянська, 135, смт.Клімово, Брянська область, Росія, 242040

про стягнення 7 291 149,20 рублів РФ, що в еквіваленті складає 1 740 251грн.40коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Олійник С.А. представник довіреність від 16.01.2015р.

Від відповідача: не з'явився

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні з 17.03.2015р. по 18.03.2015р. перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне виробниче підприємство «Нова Хвиля» (м. Чернігів) звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімово-Логістик» (смт.Клімово, Брянська область) про стягнення 7291149,20руб. Російської Федерації, що складає по курсу НБУ - 1 740 251,40грн., заборгованості за поставлену сільськогосподарську продукцію згідно контракту №11/07-12 від 11.07.2012р.

У відповідності до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст.4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (набрала чинності для України 19 грудня 1992 р.) компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

Відповідно до п.11.1 контракту №11/07-12 від 11.07.2012р. (в редакції додаткової угоди №5 від 06.01.2015р.) всі неврегульовані спірні питання підлягають розгляду в господарському суді Чернігівської області, України.

Згідно зі ст.3 Господарського процесуального кодексу України:

«Мова господарського судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.14 Закону України «Про засади державної мовної політики»:

1. Судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).

5. Слідчі і судові документи складаються державною мовою.»

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.01.2015р. порушено провадження у справі №927/61/15, призначено судове засідання на 24.02.2015р. на 10год.00хв., а також вирішено питання щодо звернення у встановленому законом порядку до компетентного суду Російської Федерації - Арбітражного суду Брянської області із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу вказаної ухвали.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.01.2015р. провадження у справі №927/61/15 було зупинено до 24.02.2015р.

Ухвала про порушення провадження у справі від 21.01.2015р., направлена на адресу відповідача вказану у позовній заяві, отримана останнім згідно повідомлення про вручення №RА140393294 UA.

Згідно ухвали господарського суду Чернігівської області від 24.02.2015р. провадження у справі №927/61/15 поновлено.

Доручення про вручення документів від 21.01.2015р. з додатком, направлене на адресу Арбітражного суду Брянської області отримане ним згідно повідомлення про вручення №RА140393325UA. Згідно ухвали Арбітражного суду Брянської області від 12.02.2015р. у справі №А09-1197/2015 в судовому засіданні 12.02.2015р. директору ТОВ «Клімово-логістик» Полехіній О.М. було вручено ухвалу господарського суду Чернігівської області від 21.01.2015р. про порушення провадження у справі №927/61/15.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.02.2015р. за клопотанням позивача відкладено розгляд справи №927/61/15 на 17.03.2015р. на 11год.30хв., а також вирішено питання щодо звернення у встановленому законом порядку до компетентного суду Російської Федерації - Арбітражного суду Брянської області із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення відповідачу вказаної ухвали, у зв'язку з чим провадження у справі №927/61/15 було зупинено до 17.03.2015р.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 24.02.2015р., направлена на адресу відповідача вказану у позовній заяві, отримана останнім згідно повідомлення про вручення №RА140344727UA.

Доручення про вручення документів від 24.02.2015р. з додатком, направлене на адресу Арбітражного суду Брянської області, отримане ним згідно повідомлення про вручення №RА140344745UA. Ухвалою від 12.03.2015р. у справі №А09-2702/2015 Арбітражний суд Брянської області повідомив про неможливість виконати судове доручення господарського суду Чернігівської області про вручення ухвали від 24.02.2015р. про відкладення розгляду справи №927/61/15 у зв'язку з неявкою представника ТОВ «Клімово-Логістик» в судове засідання.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.03.2015р. провадження у справі №927/61/15 поновлено.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2015р. надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2015р. надав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2015р. надав заяву, в якій зазначив, що при складанні позовної заяви виникла технічна помилка і невірно були вказані дати митних декларацій, так, необхідно було вказати дати 18.10.2014р. та 21.10.2014р., в позовній заяві помилково зазначені дати 16.10.2014р. та 19.10.2014р. відповідно, а також заборгованість відповідача по поставці товару по митній декларації №102110000/2014/015511 від 18.10.2014р. становить 673 550,00руб.РФ, в тексті позовної заяви помилково вказано заборгованість у сумі 684 000,00руб.РФ. Представник позивача у поданій заяві зазначив, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію становить 7 291 149,20руб.РФ, що відповідає поданій первісно позовній заяві, та просив викладені у заяві уточнення врахувати при розгляді спору по суті.

Суд залучив до матеріалів справи, подану позивачем заяву та прийняв її до розгляду, оскільки заява не суперечить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2015р. заявив усне клопотання про оголошення перерви для подання додаткових документів, що стосуються предмету спору. Суд задовольни клопотання представника позивача та оголосив перерву до 18.03.2015р. 15:00.

У судовому засіданні 18.03.2015р. представник позивача надав відзив відповідача на позовну заяву від 17.03.2015р., який підписаний директором Полехіна О.М. та скріплений печаткою відповідача. У поданому відзиві відповідач позовні вимоги визнав, зазначивши, що вказані в позовній заяві поставки сільськогосподарської продукції дійсно були проведені позивачем на адресу відповідача, а саме згідно митної декларації №102110000/2014/015514 від 18.10.2014р. і електронного інвойсу позивач здійснив поставку томатів свіжих вагою нетто 15 552 кг на суму 926 899,20 руб.РФ; згідно митної декларації №102110000/2014/015515 від 18.10.2014р. і електронного інвойсу позивач здійснив поставку томатів свіжих вагою нетто 18 000 кг на суму 864 000,00 руб.РФ, згідно митної декларації №102110000/2014/015516 від 18.10.2014р. і електронного інвойсу позивач здійснив поставку томатів свіжих вагою нетто 18 000кг на суму 684 000,00 руб.РФ, згідно митної декларації №102110000/2014/015512 від 18.10.2014р. і електронного інвойсу позивач здійснив поставку томатів свіжих вагою нетто 18 000 кг на суму 684 000,00 руб.РФ; згідно митної декларації №102110000/2014/015513 від 18.10.2014р. і електронного інвойсу позивач здійснив поставку томатів свіжих вагою нетто 18 000 кг на суму 684 000,00 руб.РФ, згідно митної декларації №102110000/2014/015511 від 18.10.2014р. і електронного інвойсу позивач здійснив поставку томатів свіжих вагою нетто 17 725 кг на суму 673 550,00 руб.РФ, згідно митної декларації №102110000/2014/015517 від 18.10.2014р. і електронного інвойсу позивач здійснив поставку томатів свіжих вагою нетто 18 000 кг на суму 684 000,00 руб.РФ, згідно митної декларації №102110000/2014/015564 від 21.10.2014р. і електронного інвойсу позивач здійснив поставку томатів свіжих вагою нетто 18 000 кг на суму 1 190 700,00 руб.РФ.; згідно митної декларації №102110000/2014/015565 від 21.10.2014р. і електронного інвойсу позивач здійснив поставку томатів свіжих вагою нетто 18 000 кг на суму 900 000,00 руб.РФ.; розрахунок з позивачем не проведений в строки, передбачені контрактом у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами компанії. Відповідач просив розглядати справу без участі його представника.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2015р. та 18.03.2015р. не заперечував проти розгляду справи без участі представника відповідача. Суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника, оскільки це є правом сторони, а явка уповноваженого представника відповідача у судове засідання не визнавалася обов'язковою.

18.03.2015р. від відповідача електронною поштою надійшли декларації на товар, які долучені судом до матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (вчиненої в м. Києві 20.03.1992р.) компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати спори, що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав: відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову.

Згідно ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача

Відповідно до частин 1, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що право, яке підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Згідно з частинами 1-4 статті 5 Закону України «Про міжнародне приватне право», у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до приписів ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законом України.

Частиною 1 статті 44 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частини другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є : продавець - за договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини другої, третьої ст.32 Закону України «Про міжнародне приватне право» у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку, що при вирішенні даної справи застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство України, зокрема, Цивільний кодекс України.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі-продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

Як свідчать матеріали справи, 11.07.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено контракт №11/07-12.

Відповідно до п.1.1. контракту продавець (позивач у справі) продає, а покупець (відповідач у справі) купує і оплачує сільськогосподарську продукцію (товар) в наступному асортименті: томати свіжі - 2 000тн., огірки свіжі - 2 000тн, картопля свіжа - 2 000тн, яблука свіжі - 2 000тн, капуста білокачанна 1 000тн, цибуля ріпчаста - 1 000тн, буряк свіжий - 1000тн, слива свіжа - 1 000тн, груша свіжа - 1 000тн та ін.

Контракт вступає в дію з 11.07.2012р. та діє до 11.07.2014р. (п.4.1 контракту). Додатковою угодою №3 від 20.06.2014р. до контракту сторони погодили внести зміни до п.4 контракту, зазначивши, що він вступає в силу з 11.07.2012р. та діє до 11.07.2016р.

Згідно п.1.2 контракту вартість товару визначається згідно Інвойсу на кожну партію товару.

Відповідно до п. 2.1 контракту ціни на товар встановлені в рублях РФ, приведені в Інвойсах до контракту з базисом поставок, згідно Інвойсу по Інкотермс-2010. Загальна сума контракту складає 200 000 000,00 руб РФ. (п.3.1 контракту).

Відповідно до п. 1.4 контракту поставка товару здійснюється на умовах поставки згідно інвойсу по Інкотермс-2010. При цьому всі митні витрати на території покупця покриваються покупцем, якщо інше не передбачено додатковими угодами сторін.

Згідно Інвойсу №86 від 18.10.2014р. до контакту №11/07-12 від 11.07.2012р. визначено найменування продукції: томати свіжі, вага брутто 16 775,00кг, кількість ящиків 2294шт, ціна за кг 59,60руб.РФ, вага нетто 15 552,00кг, сума 926 899,20руб. РФ, умови поставки: СРТ, смт.Клімово, Брянська обл., Росія, А/м №ВХ4894ВК/ВХ2385ХТ.

Згідно Інвойсу №88 від 18.10.2014р. до контакту №11/07-12 від 11.07.2012р. визначено найменування продукції: томати свіжі, вага брутто 19 638,00кг, кількість ящиків 2710шт, ціна за кг 48,00руб.РФ, вага нетто 18 000кг, сума 864 000,00руб. РФ, умови поставки: СРТ, смт.Клімово, Брянська обл., Росія, А/м №СВ2268ВВ/СВ7102ХТ.

Згідно Інвойсу №90 від 18.10.2014р. до контакту №11/07-12 від 11.07.2012р. визначено найменування продукції: томати свіжі, вага брутто 19 287,00кг, кількість ящиків 2477шт, ціна за кг 38,00руб.РФ, вага нетто 18 000,00кг, сума 684 000,00руб. РФ, умови поставки: СРТ, смт.Клімово, Брянська обл., Росія, А/м №СВ0148АЕ/СВ8984ХХ.

Згідно Інвойсу №89 від 18.10.2014р. до контакту №11/07-12 від 11.07.2012р. визначено найменування продукції: томати свіжі, вага брутто 19 266,00кг, кількість ящиків 2372шт, ціна за кг 38,00руб.РФ, вага нетто 18 000,00кг, сума 684 000,00руб. РФ, умови поставки: СРТ, смт.Клімово, Брянська обл., Росія, А/м №СВ2167ВС/СВ7227ХТ.

Згідно Інвойсу №87 від 18.10.2014р. до контакту №11/07-12 від 11.07.2012р. визначено найменування продукції: томати свіжі, вага брутто 19 504,00кг, кількість ящиків 2640шт, ціна за кг 38,00руб.РФ, вага нетто 18 000,00кг, сума 684 000,00руб. РФ, умови поставки: СРТ, смт.Клімово, Брянська обл., Росія, А/м №АІ7314СЕ/АІ4282ХР.

Згідно Інвойсу №84 від 18.10.2014р. до контакту №11/07-12 від 11.07.2012р. визначено найменування продукції: томати свіжі, вага брутто 19 510,00кг, кількість ящиків 2976шт, ціна за кг 38,00руб.РФ, вага нетто 17 725,00кг, сума 673 550,00руб. РФ, умови поставки: СРТ, смт.Клімово, Брянська обл., Росія, А/м №ВО7167ВА/ВО9897ХХ.

Згідно Інвойсу №85 від 18.10.2014р. до контакту №11/07-12 від 11.07.2012р. визначено найменування продукції: томати свіжі, вага брутто 19 964,00кг, кількість ящиків 2840шт, ціна за кг 38,00руб.РФ, вага нетто 18 000,00кг, сума 684 000,00руб. РФ, умови поставки: СРТ, смт.Клімово, Брянська обл., Росія, А/м №СВ2521ВА/СВ4008ХТ.

Згідно Інвойсу №91 від 21.10.2014р. до контакту №11/07-12 від 11.07.2012р. визначено найменування продукції: томати свіжі, вага брутто 19 434,00кг, кількість ящиків 3006шт, ціна за кг 66,15руб.РФ, вага нетто 18 000,00кг, сума 1 190 700,00руб. РФ, умови поставки: СРТ, смт.Клімово, Брянська обл., Росія, А/м №17346КВ/АА6564ХТ.

Згідно Інвойсу №92 від 21.10.2014р. до контакту №11/07-12 від 11.07.2012р. визначено найменування продукції: томати свіжі, вага брутто 19 430,00кг, кількість ящиків 2997шт, ціна за кг 50,00руб.РФ, вага нетто 18 000,00кг, сума 900 000,00руб. РФ, умови поставки: СРТ, смт.Клімово, Брянська обл., Росія, А/м №АА4091ЕА/АА2875ХТ.

На виконання умов договору позивач поставив товар на загальну суму 7291149,20руб. РФ, що підтверджується митними деклараціями №102110000/2014/015514 від 18.10.2014р., №102110000/2014/015515 від 18.10.2014р., №102110000/2014/015516 від 18.10.2014р., №102110000/2014/015512 від 18.10.2014р., №102110000/2014/015513 від 18.10.2014р., №102110000/2014/015511 від 18.10.2014р., №102110000/2014/015517 від 18.10.2014р., №102110000/2014/015564 від 21.10.2014р., №102110000/2014/015565 від 21.10.2014р., та деклараціями на товар з відмітками митного органу РФ про оформлення товару №10102073/191014/0005035 від 19.10.2014р., №10102073/191014/0005036 від 19.10.2014р., №10102073/191014/0005037 від 19.10.2014р., №10102073/191014/0005038 від 19.10.2014р., №10102073/191014/0005039 від 19.10.2014р., №10102073/191014/0005040 від 19.10.2014р., №10102073/191014/0005041 від 19.10.2014р., №10102073/221014/0005083 від 22.10.2014р., №10102073/221014/0005084 від 22.10.2014р.,

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.7.1.-7.2 контракту покупець оплачує кожну партію товару банківським переводом в рублях РФ на рахунок продавця. Оплата здійснюється як в формі передплати повної або часткової так і з відстрочкою платежу протягом 90 календарних днів з моменту завершення митного оформлення товару на території Російської Федерації шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця чи на рахунок вказаний у письмовому розпорядженні продавця.

Таким чином, відповідач повинен був оплатити отриманий товар згідно Інвойсу №86, 88, 90, 89, 87, 84, 85 від 18.10.2014р. (митне оформлення проведено 19.10.2014р.) до 19.01.2015р. включно, згідно Інвойсу №91, 92 від 21.10.2014р. (митне оформлення проведено 22.10.2014р.) до 20.01.2015р. включно.

Як свідчать матеріали справи відповідач за отриманий товар не розрахувався.

На підтвердження існування заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Клімово-Логістик» перед приватним виробничим підприємством «Нова Хвиля» по контракту №11/07-12 від 11.07.2012р. позивач надав суду довідку №93 від 16.03.2015р., видану дирекцією ПАТ «Діамантбанк» у м. Чернігів, яка підтверджує заборгованість станом на 16.03.2015р. за митними деклараціями: №102110000/2014/015514 від 18.10.2014р. в розмірі 926899,20руб.РФ., №102110000/2014/015515 від 18.10.2014р. в розмірі 864000,00руб.РФ., №102110000/2014/015516 від 18.10.2014р. в розмірі 684000,00руб.РФ., №102110000/2014/015512 від 18.10.2014р. в розмірі 684000,00руб.РФ., №102110000/2014/015513 від 18.10.2014р. в розмірі 684000,00руб.РФ., №102110000/2014/015511 від 18.10.2014р. в розмірі 673550,00руб.РФ., №102110000/2014/015517 від 18.10.2014р. в розмірі 684000,00руб.РФ., №102110000/2014/015564 від 21.10.2014р. в розмірі 1190700,00руб.РФ., №102110000/2014/015565 від 21.10.2014р. в розмірі 900000,00руб.РФ.

Відповідно до ст. 22 ч. 5 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Згідно з ст. 78 ч. 5 цього Кодексу у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідач на день розгляду справи в суді визнав позовні вимоги повністю при цьому його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, борг в сумі 7 291 149,20руб.РФ. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки, відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно і в повному обсязі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 7 291 149,20руб.РФ, що складає по курсу НБУ на момент подання позовної заяви 1740251грн.40коп.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв'язку з несвоєчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 34805,03грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімово-Логістик» (вул. Радянська,135, смт.Клімово, Брянська обл., Росія, 242040, ИНН 3241500044, ОКПО 65809706, КПП 324101001 ОГРН 1103256002530, р/р 40702810208190005422 Брянське ОСБ №8605, м. Брянськ, Середньоросійського банку СБ РФ ИНН 7707083893/323402001, ОКПО 02789954 БИК 041501601, к/с 30101810400000000601) на користь Приватного виробничого підприємства «Нова Хвиля» (вул.Гоголя,22, кв.12, м. Чернігів, ИНН 228179425269, ОКПО 22817948 В/с в рос. руб. 2600733313311 ПАТ «Діамантбанк», м. Чернігів, проспект Миру,17 кор. сч. ПАТ «Діамантбанк» в ОАО «Промзв'язокбанк», Росія, м. Москва № 30111810810000130201, 199052, м. Москва, вул. Смирновська, б.10, будова,22, кор.счет в ОПЕРУ Московського ГГУ Банка Росія № 30101810400000000555 БИК 044525555 ИНН 7744000912 КПП 775001001, ОКПО 40148343) 7291149,20 рублів Російської Федерації, що в еквіваленті складає по курсу НБУ 1740251грн.40коп., боргу та 34805грн.03коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 23.03.2015р.

Суддя Н.Ю.Книш