Ухвала

від 17.03.2015 по справі 820/20643/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2015 р.Справа № 820/20643/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача Гладкої О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. по справі № 820/20643/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

28 січня 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області (код ЄДРПОУ 25865043, р/р 37172400902329 в ГУДКУ Харківської області , МФО 851011, вул. 1 Травня, буд. 6, м. Куп'янськ, Харківська область, 63701) суму заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, в розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) грн. 80 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області (р/р 256093012832 Харківського обласного відділення АТ "Ощадбанк", МФО 351823, код 22681934).

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності громадянину ОСОБА_2, який потерпів від нещасного випадку за межами України, не відноситься до компетенції Фонду, оскільки зазначена особа не зверталась до відповідача із заявою про призначення йому страхових виплат та не подала документи, що передбачені пунктами 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 27.04.2007 року №24, та статтею 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". На адресу Фонду також не надходили жодні передбачені чинним законодавством документи від роботодавців для формування особової справи. Заявник вказує, що оскільки нещасний випадок на виробництві стався із ОСОБА_2 на території Російської Федерації, зобов'язання по відшкодуванню витрат на виплату та доставку його пенсії у відповідача не виникають.

Відповідно до приписів Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4, позивач не наділений повноваженнями на стягнення з відділень Фонду будь-яких сум, перелік яких визначений вказаним Порядком. Розбіжності при складанні Актів звірок вирішуються, а відшкодування сум виплачених пенсій постраждалим від нещасного випадку проводиться виключно на централізованому рівні між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, вважає вимоги заявника безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області здійснювало виплату пенсій громадянам ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР.

За період з 1 червня 2014 року по 31 листопада 2014 року включно витрати з виплати та доставки пенсій зазначеним особам склали 1450 грн. 80 коп. (а.с.16)

Як свідчать дані підписаних позивачем та відповідачем таблиць розбіжностей до інформації про відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по управлінню Пенсійного фонду України в Куп'янському районі за період з 1 червня 2014 року по 31 листопада 2014 року, загальна сума відшкодувань позивачу витрат на виплату пенсій громадянам та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну за вказаний період всього в сумі 1450 грн. 80 коп. відповідачем не відшкодовані (а.с.17-22).

Керуючись статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду постанови суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області про стягнення з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, у розмірі 900 грн. 00 коп., оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року в цій частині оскаржена не була.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії у сумі 550 грн. 80 коп., суд першої інстанції виходив з того, що такі витрати відносяться до переліку виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" порядку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пункт "г" частини 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачає, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до пункту 5 статті 24 Закону N 1105-XIV, фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат

Як вбачається з матеріалів справи, нещасний випадок на виробництві з ОСОБА_2 сталось в період роботи на території СРСР, а пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання останньому було призначено відділом соціального забезпечення в період до 01.04.2001 року, а саме: ОСОБА_2 - нещасний випадок стався 04.01.1983 в період роботи водієм в СУ-66 треста "Нефтеюганськспецгідромеханізація" Тюменської області. Профзахворювання встановлено 18.04.1983. Пенсію по інвалідності З групи призначено ОСОБА_2 відділом соціального забезпечення м. Ялти Кримської області з 14.10.1983 р.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону N 1105-XIV, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення, що 13 березня 1992 року була підписана Україною і набрала для неї чинності, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

З наведеного вбачається, що на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України чинним законодавством покладено обов'язок виплачувати постраждалим особам пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у разі настання страхового випадку, в тому числі і громадянам, які отримали право на зазначені виплати за законодавством СРСР.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання передбачено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 р. N 5-4/4.

Пунктом 4 зазначеного Порядку N 5-4/4 встановлено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 5 Порядку №5-4/4, визначено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставною відмову відповідача від включення до заліку суми витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_2, а позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми витрат - такими, що правомірно задоволені постановою суду першої інстанції.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що Порядком №5-4/4 передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України, тому стягнення з відповідача суми витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності є неправомірним, колегія суддів відхиляє як безпідставні, виходячи з наступного.

Встановлене у зазначеному Порядку правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

Порядком №5-4/4, крім того, не передбачено обов'язку підписання актів щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Норми Порядку вказують, що органи Пенсійного фонду проводять з відділеннями Фонду звірку витрат по особовим справах потерпілих та складають Акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на підставі якого узгоджується Довідка про відшкодування.

Зазначені норми не носять імперативного характеру, а вказують на вільне волевиявлення сторін щодо визначення сум до відшкодування.

Таким чином, не вчинення дій щодо підписання акту щомісячної звірки не суперечить законодавству, а є вільним волевиявленням сторін щодо визнання сум до відшкодування.

В свою чергу, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України вимоги про стягнення мають вирішуватися у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі про те, що відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності ОСОБА_2 не відноситься до компетенції Фонду, оскільки зазначена особа потерпіла внаслідок нещасного випадку на виробництві на підприємстві іноземної держави та не має статусу застрахованої особи, є необґрунтованими в силу ч. 2 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Посилання відповідач а у апеляційній скарзі на той факт, що позивач не наділений повноваженнями на стягнення з відділень Фонду будь-яких сум, є безпідставними.

Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 (чинного на час виникнення спірних відносин) ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією та основними завданнями виконавчої дирекції Фонду, визначеними розділами 2, 3 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 17 червня 2014 року по справі №21-185а14.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Куп'янському районі Харківської області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2015р. по справі № 820/20643/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 23.03.2015 р.

Помічник судді Цюпак О.П.