Ухвала

від 16.03.2015 по справі 816/4805/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 р.Справа № 816/4805/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-вишукувальний геологічний центр" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015р. по справі № 816/4805/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-вишукувальний геологічний центр"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-вишукувальний геологічний центр" (далі за текстом позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі за текстом відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 липня 2014 року №0000172308.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом першої інстанції доказів та встановлення обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі позивач зазначив, що всі господарські операції, які здійснювалися на підставі договору, укладеного з ТОВ «Спецбілд» за перевірений контролюючим органом період, були реальними та відображені в бухгалтерському обліку згідно вимог чинного законодавства, а тому податковий кредит сформовано правомірно.

13.03.2015 року через канцелярію Харківського апеляційного адміністративного суду від Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області надійшло клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку з примиренням сторін. Відповідачем зазначено, що сторони досягли примирення шляхом досягнення податкового компромісу щодо сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до підрозділу 9-2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Так, згідно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-вишукувальний геологічний центр» від 25.02.2015 р. №6 про намір досягнення податкового компромісу Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області було прийнято рішення №3769/10/16-01-22-02-24 від 06.03.2015 щодо погодження застосування процедури податкового компромісу з позивачем по оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню

Таким чином, у відповідності до ч.3 ст.113, ч. 1 ст. 157, п.11-2 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для закриття провадження у справі у зв'язку з примиренням сторін шляхом досягнення податкового компромісу.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши матеріали справи, дослідивши клопотання відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з досягненням податкового компромісу, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

За приписами ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.113 Кодексу адміністративного судочинства України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову.

У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення. Умови примирення не повинні суперечити закону або порушувати чиї-небудь права, свободи або інтереси (ч.3 ст.113 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як встановлено пунктом 11-2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Відповідно до положень п.7 підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.

Колегією суддів встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 22 липня 2014 року №0000172308, яке є предметом оскарження, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість у розмірі 246957,50 грн, у тому числі 197566,00 грн за основним платежем, 49391,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Як вбачається із рішення ДПІ у м. Полтаві №3769/10/16-01-22-02-24 від 06.03.2015 про погодження застосування податкового компромісу, загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті позивачем для досягнення податкового компромісу, складає 9878,3 грн. (5% ).

Згідно з платіжним дорученням №465 від 25.02.2015 р. позивачем сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9878,30 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Згідно з п.3 ч.1 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі (ч.2 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності належного документального підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ "Спецбілд", а саме, подані позивачем акти здавання-прийняття робіт до Договорів складенія з формальних відомостей та не містять інформації про вартість виконаної роботи, одиницю виміру в розрізі здійснених видів робіт, та інформації, як саме розраховувалася вартість окремо взятої роботи, також, з актів неможливо встановити яким чином проводились промислові дослідження, лабораторні дослідження, оброблялися результати досліджень, виконувались оцінки тисків, проводились розрахунки, складались технічні звіти. Також, акти наданих послуг мають загальну назву, а інші документи, підтверджуючи фактичність надання послуг для перевірки не надані, в т.ч. науково-технічна документація, інші документи промислового дослідження, в зв»язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для формування податкового кредиту.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції прийняте законне та обґрунтоване рішення.

В силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається (ч.3 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України).

Наслідки закриття провадження у справі сторонам зрозумілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та виникнення обставин, які стали підставою для закриття провадження у справі, після його ухвалення, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року по справі № 816/4805/14 підлягає визнанню нечинною, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись ст. п.3 ч.1 ст.157, 160, 167, 195, 196, п.5 ч.1 ст.198, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про закриття провадження у справі в зв'язку з примиренням сторін щодо досягнення податкового компромісу - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2015 року по справі № 816/4805/14 - визнати нечинною.

Провадження у справі № 816/4805/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-вишукувальний геологічний центр» до Державної податкової інспекції у м. Полтава Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення закрити у зв'язку з примиренням сторін шляхом досягнення податкового компромісу на умовах сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-вишукувальний геологічний центр» 9878,3 грн., як частину грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у м. Полтава Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000172308 від 22.07.2014 року, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 246957,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 197566,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 49391,50 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2015 р.