Ухвала

від 17.03.2015 по справі 826/20830/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/20830/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Енергіястрой» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.12.2014 року №0004992203,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.12.2014 року №0004992203.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи, повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПП «Енергіястрой» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Траст Буд» за період травня 2014 року; за наслідками перевірки складено акт від 24.11.2014 року №3115/26-53-22-04-21/32684082.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1, 201.2, 201.6, 201.7 статті 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за травень 2014 року на суму 9867,00 грн.

В обґрунтування заниження грошового зобов'язання контролюючий орган посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Траст Буд», оскільки згідно податкової інформації ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Траст Буд», зустрічну звірку не можливо провести, оскільки останній не знаходиться за податковою адресою, свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 23.09.2014 року; остання звітність з податку на додану вартість подана до контролюючого органу з нульовими показниками; на товаристві працює 1 чоловік; до перевірки не було надано жодних документів, які б підтверджували фінансово - господарську діяльність підприємства за період травня 2014 року. Також, посадова особа відповідача зазначила в акті, що згідно єдиного реєстру податкових накладних на рівні ДПА України контрагентом позивача у травні 2014 року не були зареєстровані податкові накладні. Окрім цього, на думку відповідача, операції ТОВ «Траст Буд» не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, що свідчить про неможливість вказаного товариства фактично здійснювати господарські операції.

10 грудня 2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0004992203, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 14801,00 грн, у тому числі за основним платежем 9867,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 9434,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другої статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Водночас за відсутністю факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з зазначеним вище контрагентом, на підставі яких позивачем було сформовано дані податкового обліку, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем (замовник) та ТОВ «Траст Буд» (підрядник) укладено договір від 30.04.2014 року №3004-14, відповідно до якого останній зобов'язується виконати роботи щодо улаштування конструкції полу на об'єкті будівництва: перша черга будівництва житлово - офісного комплексу з підземним паркінгом на вул. Ю.Кондратюка, 1 в Оболонському районі м. Києва; кінцевий строк виконання робіт - до 01.06.2014 року. Пунктом 2 договору передбачено, що ціна робіт включає відшкодування витрат підрядника. Орієнтовна вартість робіт складає 60000,00 грн. Фактична вартість робіт регламентується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3. Розрахунки за виконані роботи замовник здійснює впродовж 60 календарних днів після підписання актів фактичних виконаних робіт відповідно формі №КБ-2В та КБ-3 шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника. Акти виконаних робіт за формою КБ-2В та КБ-3 складаються підрядником після прийняття та підписання об'ємів цих робіт уповноваженими особами та надаються замовнику до 15 числа місяця, наступного за звітним.

На підтвердження виконання контрагентом робіт позивачем надані довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2014 року форми КБ-3, згідно якою вартість робіт по будівельному комплексу складає 59201,76 грн; акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року №1, №2, №3 форми КБ-2в, податкову накладну від 31.05.2014 року №684 на загальну суму 59201,76 грн, у тому числі ПДВ 9866,96 грн, виписку по рахунку у банку, згідно якої позивачем сплачено 59201,76 грн за отримані роботи за договором від 30.04.2014 року №3004-14.

Суми податку на додану вартість за податковою накладною від 31.05.2014 року №684 були включені до складу податкового кредиту, що не заперечується сторонами.

На підтвердження використання отриманих будівельних робіт в господарській діяльності позивачем наданий договір підряду від 02 вересня 2013 року №02/09-13-1, що укладений з ТОВ «Будакс», відповідно до якого позивач зобов'язувався виконати і здати роботи по улаштуванню гідроізоляції та бетонної підлоги паркингу на будівництві першої черги житлово - офісного комплексу з об'єктами соціально - побутового, торгівельного призначення та підземним паркінгом, що знаходиться за адресою: вул. Кондратюка, 1 у м. Києві; згідно положень вказаного договору, позивач мав право залучати до виконання робіт будь - яких субпідрядників. Також, позивачем на виконання умов підряду надані податкову накладну від 30.05.2014 року №3, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2014 року форми КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 року форми КБ-2в, в яких передбачені аналогічні роботи, що надані позивачу за спірним правочином.

Окрім цього, одним з основних видів діяльності позивача за КВЕД-2010 є «Будівництво житлових і нежитлових будівель».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеним вище контрагентом здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджуються необхідними документами.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих виконавцем податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегією суддів встановлено, що на дату підписання договору, розрахункових та первинних документів контрагент позивача не був припинений та був платником податку на додану вартість.

Колегія суддів не приймає до уваги послання відповідача в акті перевірки на те, що податкова накладна від 31.05.2014 року №684 не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки згідно абзацу 2 пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначений вище правочин є таким, що спрямований на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкового повідомлення - рішення від 10.12.2014 року №0004992203.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 23.03.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.