Ухвала

від 17.03.2015 по справі 826/2089/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2089/15 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 лютого 2015 року у справі за поданням Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві до приватного підприємства «Рандат-1» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 лютого 2015 року закрито провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві до приватного підприємства «Рандат-1» про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про закриття провадження та ухвалити нове рішення про задоволення подання. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що позивач звернувся до суду із поданням не про стягнення податкового боргу, а щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, суть предмету доказування за яким не вимагає обгрунтування всієї суми податкового боргу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що відповідно до подання ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків, з огляду на наявність податкового боргу у розмірі 372918,64 грн., підставою для звернення до суду із даною вимогою є несплата відповідачем у добровільному порядку податкового боргу який виник на підставі: податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 21 травня 2013 року №0003712210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 298889,25 грн., в тому числі 264321,00 грн. - основний платіж, 34568,25 грн. - штрафні санкції, податкових декларацій платника єдиного податку - юридичної особи за І-ІІ квартали 2014 року від 23 липня 2014 року, в якій самостійно визначено суму до сплати у розмірі 16675,05 грн., та за І-ІІІ квартали 2014 року від 23 жовтня 2014 року, в якій самостійно визначено суму до сплати у розмірі 16675,05 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2013 року №0003712210 було оскаржено відповідачем до Окружного адміністративного суду м.Києва та ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 липня 2013 року у справі №826/8007/13-а позовна заява ПП «РАНДАТ-1» залишена без розгляду.

У зв'язку з наявністю податкового боргу контролюючим органом на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України складена податкова вимога від 19 листопада 2014 року №13541-25 на суму 46287,39 грн.

23 грудня 2014 року заступником начальника ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві винесено рішення про опис майна ПП «РАНДАТ-1» у податкову заставу за №29109.

На адресу платника було направлено лист від 23 грудня 2014 року №29109/10/26-54-25-24, яким зобов'язано відповідача у десятиденний термін з моменту отримання даного листа надати перелік майна (згідно наданої форми), яке перебуває у власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, з метою складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, при цьому зазначити місце розташування визначеного майна. Вказані документи отримані відповідачем 29 грудня 2014 року.

11 лютого 2015 року у зв'язку з ненаданням платником податків документів для здійснення опису майна у податкову заставу, податковим керуючим складено акт №2 про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.

При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами існує спір про право, оскільки відповідачем заперечується наявність податкового боргу, що свідчить, що даний спір належить розглядати в порядку позовного провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно із пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.88.1, 88.2 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно із пп.пп.89.1.1, 89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.

Пунктом 89.4 ст.89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до пп.20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Одним з визначальних принципів адміністративного судочинства є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відтак, суд у своїй діяльності зобов'язаний суворо дотримуватися вимог, встановлених законодавцем, в т.ч. вимог, що стосуються процедури, порядку та особливостей розгляду окремих категорій справ.

Однією з таких передбачених главою 6 КАС України категорією справ, провадження у яких здійснюється за окремою чітко визначеною процедурою та виключно з передбачених законодавцем питань, є провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби - ст.183 3 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.183 3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Водночас, відповідно до ч.5 цієї ж статті суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання податкового органу, зокрема, якщо із поданих матеріалів вбачається спір про право. Разом з тим, суд позбавлений законодавцем права здійснювати розгляд за спрощеною процедурою, яка передбачена ст.183 3 КАС України, якщо зазначена обставина буде встановлена після відкриття провадження у справі.

Відмінність провадження, передбаченого ст.183 3 КАС України, від позовного провадження полягає у тому, що в першому випадку презюмується правомірність дій податкового органу, які визнаються або, принаймні, не заперечуються платником податків на момент розгляду такого подання судом. Завдання суду, який здійснює розгляд справи відповідно до вимог ст.183 3 КАС України полягає виключно у встановленні дійсності обставин, які обумовили звернення заявника до суду, а також дотримання податковим органом визначеного законом порядку внесення такого подання. Разом з тим, зі змісту зазначеної статті слідує, що суд не вповноважений у такому випадку давати правову оцінку заявленим вимогам, встановлювати правомірність або хибність заявленого подання.

Спір про право в контексті ст.183 3 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у цій же статті. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, а також з розміром податкового боргу, що стягується.

За таких обставин, коли відкриття провадження по справі відбулося з підстав можливості розгляду справи за особливим порядком, передбаченим ст.183 3 КАС України, то встановлення спору про право під час розгляду подання є підставою для його закриття за тією ж нормою права, оскільки у податкового органу відсутнє право на порушення перед судом зазначеного питання у вибраний спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 грудня 2014 року позивачем отримано податкову вимогу від 19 листопада 2014 року №13541-25, лист від 23 грудня 2014 року №29109/10/26-54-25-24, яким зобов'язано відповідача у десятиденний термін з моменту отримання даного листа надати перелік майна (згідно наданої форми), яке перебуває у власності підприємства (господарському віданні або оперативному управлінні), балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, з метою складання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, та рішення про опис майна ПП «РАНДАТ-1» у податкову заставу за №29109 від 23 грудня 2014 року.

Відповідач 14 січня 2015 року та 27 січня 2015 року звернувся до заявника із заявами про достовірне відображення в інформаційній системі податкового зобов'язання з податку на додану вартість грошову суму в розмірі 264321 грн. на підставі податкових повідомлень-рішень №0003722210 та №0003712210 від 21 травня 2013 року, граничний строк сплати якої є 18 липня 2013 року, а також повідомлення відомостей щодо виникнення грошового зобов'язання, зазначеного в податковій вимозі №13541-25 від 19 листопада 2014 року у розмірі 46287,39 грн. Крім того, заявником не враховано задеклароване підприємством від'ємне значення в сумі 298551,00 грн., що підтверджується податковою декларацією №1500026582 від 20 червня 2013 року.

Крім того, 16 лютого 2015 року ПП «РАНДАТ-1» подало до Окружного адміністративного суду м.Києва адміністративний позов про визнання протиправною податкової вимоги №13541-25 від 19 листопада 2014 року та зобов'язання ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві відобразити в інформаційній системі «Облік податків і платежів» показники узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/2489/15 за позовом ПП «РАНДАТ-1» до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправною та скасування вимоги від 19 листопада 2014 року та зобов'язання вчинити певні дії.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність спору про право у даних правовідносинах, оскільки податкова вимога не містить заборгованості відповідача за податковим повідомленням-рішенням, що у даному випадку не відповідає вимогам Податкового кодексу України, оскільки, за твердженнями заявника, виникла до винесення податкової вимоги, відповідачем подано позов до ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправною та такою, що підлягає відкликанню, податкової вимоги від 19 листопада 2014 року №13541-25 та зобов'язання вчинити певні дії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи, що відповідачем заперечується існування податкового боргу та його розмір, що визначений у поданні податкового органу у розмірі 372918,64 грн., тому в даному випадку між сторонами наявний спір про право, який не підлягає вирішенню в порядку спеціального провадження, визначеного ст.183 3 КАС України, а підлягає розгляду в порядку позовного провадження, у зв'язку з чим ухвала про закриття провадження є правомірною та обґрунтованою.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування ухвали суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 17 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 23 березня 2015 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.