Рішення

від 16.03.2015 по справі 193/2113/14-ц

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/2113/14-ц

Провадження №2/193/20/15

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

16 березня 2015 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі судді: Шумської О.В. при секретарі Палій Л.Г.

особи, які беруть участь по справі позивач ОСОБА_1 представник позивача ОСОБА_2 прокурор Чумак В.А. представник відповідача Запорізької сільської ради Демченко Л.М. представник відповідача Головного управління Держземагенкства в Дніпропетровській області Хваль О.В. представник третьої особи Софіївської райдержадміністрації Альохіна В.В. представник третьої особи відділу Держземагенства в Софіївському районі Хваль О.В. представник приватної нотаріальної контори ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької сільської ради Дніпропетровської області, Головного управління Держземагенства Дніпропетровської області, треті особи Софіївська райдержадміністрація Дніпропетровської області, відділ Держземагенства в Софіївському районі Дніпропетровської області, Софіївська приватна нотаріальна контора про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та права власності на фермерське господарство як цілісний майновий комплекс,-

В С Т А Н О В И В :

22 жовтня 2014 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області звернулася позивач з вищевказаною позовною заявою, згідно уточнених позовних вимог (а.с.167-169) просить суд визнати за нею в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та права власності на фермерське господарство як цілісний майновий комплекс. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_10. Після його смерті відкрилася спадщина на надану у постійне користування земельну ділянку площею 50 га, що розташована на території Запорізької сільської ради Софіївського району для ведення селянського господарства на підставі Державного акта на право постійного користування землею, виданого Софіївською селищною радою народних депутатів 23 червня 1999 року на підставі рішення VI сесії 23 скликання Софіївської районної ради від 22.06.1999 року який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №66. А також селянське (фермерське) господарство «Осанна» код ЄДРПОУ 13472048, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, засновником якого є померлий ОСОБА_10 і на момент смерті був його головою.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом майна померлого. Інших спадкоємців першої черги майна померлого немає.

У встановлений законом термін та порядок, позивач звернулась до приватного нотаріуса Софіївського району із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в частині спадкування селянського (фермерського) господарства "Осанна" їй було відмовлено у зв'язку з невизначеністю спадкового майна. У встановлений законом термін позивач звернулася до Софіївської приватної нотаріальної про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва їй було відмовлено у з-в»язку з відсутністю можливості встановити обсяг спадкового майна, що підтверджується постановою нотаріуса від 29.04.2013 року. 19 вересня 2014 року з заявою про надання дозволу на розроблення документів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства площею 50 га, яка на підставі Державного акту на право постійного користування землею використовувалася СФГ «Осанна», засновником та головою якого був померлий батько позивачки, вона звернулася до начальника Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, але відповіді не отримала.

В зв»язку з вищевикладеним просить суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Представник відповідача-Запорізької сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області проти суті позову не заперечує, так як земельна ділянка входить до єдиного майнового комплексу фермерського господарства, але вважає, що передача повинна відбутися на законних підставах. Представник відповідача Головного управління Держземагенства в Дніпропетровській області проти позовних вимог заперечує, вважає їх необгрунтовними та такими, що задоволенню не підлягаю. Вказав, що законодавством чітко визначено склад спадщини, до якої входять усі права та ощво»язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Вважає, що позивач помилково сплутав право власності та право постійного користування. Також пояснив, що після набрання чинності ЗУ «Про фермерське господарство» поняття «селянське (фермерське) господарство не існує.

Прокурор прокуратури Софіївського району Дніпропетровської області, який представляє інтереси держави, проти позовних вимог заперечує, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню так як земельна ділянка площею 50 га, що розташована на території Запорізької сільської ради Софіївського району є власністю держави і отримання права користування можливе лише у встановленому законодавством порядку. Представник третьої особи Софіївької райдержадміністрації Дніпропетровської області проти позовних вимог заперечує, вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити. Представник третьої особи відділу Держземагенства в Софіївському районі Дніпропетровської області проти позовних вимог заперечує, посилається на пояснення представника відповідача.

Приватний нотаріус Софіївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області н судове засідання не з»явилася, надала письмові пояснення, згідно яких позивачка дійсно зверталася із заявою про прийняття спадщини в чому їй було відмовлено в зв»язку з невизначеністю обсягу спадкового майна.

Допитана в судовому засіданні в якості спеціаліста -представник реєстраційної служби Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області Осадча А.С. в судовому засіданні пояснила, що реєстрація господарства як селянського (фермерського) не впливає на діяльність та правовий статус самого господарства та спростовує наполягання представника відповідача на незаконній реєстрації господарства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому вказаним Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності з ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ч. 1 ст. 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ч.2 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватись і передаватись у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною 3 цієї статті. Згідно п.б ч.1 ст. 36 Закону України «Про фермерське господарство» діяльність фермерського господарства припиняється у разі якщо не залишається жодного члена фермерськогогосподарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, (вироблена)господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, якіпередаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 вищевказаного закону успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 27 ЗК України гарантується право збереження права на землю сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, особистих селянських і фермерських господарств.

Згідно ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_10. Після його смерті відкрилася спадщина на надану у постійне користування земельну ділянку площею 50 га, що розташована на території Запорізької сільської ради Софіївського району для ведення селянського господарства на підставі Державного акта на право постійного користування землею, виданого Софіївською селищною радою народних депутатів 23 червня 1999 року на підставі рішення VI сесії 23 скликання Софіївської районної ради від 22.06.1999 року який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №66. А також селянське (фермерське) господарство «Осанна» код ЄДРПОУ 13472048, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, засновником якого є померлий ОСОБА_10 і на момент смерті був його головою.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом майна померлого. Інших спадкоємців першої черги майна померлого немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про селянське (фермерське) господарство» (чинний на час прийняття цього рішення) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.

01.01.2002 року набув чинності ЗК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 92 цього кодексу право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до п. 6 розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

При переоформленні права постійного користування земельними ділянками, наданими для ведення селянських (фермерських) господарств, у довгострокову оренду строк оренди визначається селянським (фермерським) господарством відповідно до закону. При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки не повинен перевищувати розміру земельного податку.

Позивачка є донькою померлого, відповідно до копії довідки про укладення шлюбу дівоче прізвище позивачки «ОСОБА_1» було змінено на «ОСОБА_1».(а.с.12).

Позивачка бажає продовжити діяльність фермерського господарства після смерті батька, однак постановою приватного нотаріуса Софіївського нотаріального округу від 29.04.2013 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 50 га землі, переданої для введення селянського (фермерського) господарства, та рекомендовано звернутися до суду.(а.с10).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно з п. 3.5 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування 6.05.2013 № 24-753/0/4-13 право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_10 за життя не набув право оренди на спірну земельну ділянку, державну реєстрацію цього права не проведено.

Відтак, суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування та самостійно вирішувати питання про розпорядження земельною ділянкою.

Позовна вимога про визнання права власності на фермерське господарство як цілісний майновий комплекс взагалі не підлягає розгляду, так як 22 травня 2014 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано право власності на селянське (фермерське) господарство «Осанна», яке складається з: основні засоби - зерноочисна машина ОВС-25; трактор ЮМЗ-6, державний № НОМЕР_1; трактор МТЗ-80, державний № НОМЕР_2; комбайн СК-5 «Нива»; сівалка СУПН-8; сівалка СЗТ-3,6; плуг ПЛН-4,2; культиватор КРН-4,2; причіп тракторний ПТС-4; зварювальний апарат; електропіч ЕОН-7; ґрунтообробний агрегат БДТ-4,2; зернонавантажувач КЛП-10; пристрій для збирання соняшника ПСП-1,5; зерно калібрувальна машина «Пектус»; мотокультиватор «Калуга»; зерносклад, загальною вартістю 27122 грн.

Керуючись ст.ст. 190, 407, 1216, 1218 ЦК України, ст. ст. 27, 31, 125 ЗК України, ст. 19, 23, 36 Закону України « Про фермерське господарство» ст. ст. ст. 5-11, 213-215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізької сільської ради Дніпропетровської області, Головного управління Держземагенства Дніпропетровської області, треті особи Софіївська райдержадміністрація Дніпропетровської області, відділ Держземагенства в Софіївському районі Дніпропетровської області, Софіївська приватна нотаріальна контора про визнання в порядку спадкування за законом права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства та права власності на фермерське господарство як цілісний майновий комплекс відмовити як необґрунтованих .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.В.Шумська