Рішення

від 17.03.2015 по справі 321/187/15-ц

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/187/15-ц

Провадження № 2/321/119/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

при секретарі: Мосієнко О.О.

за участю представника позивача: Козаченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом Роздольського комунального підприємства виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з постачання холодної води з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних,

В С Т А Н О В И В:

Роздольське комунальне підприємство виробничого управління житлово-комунального господарства звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з постачання холодної води з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

В позові зазначено, що 10 серпня 20107 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з водопостачання, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу житлово-комунальні послуги із забезпечення питною водою, а відповідач користується зазначеними послугами. Позивач постачає відповідачеві питну воду, а відповідач без будь-яких заперечень приймає виконання цих послуг. Заяви про відмову від надання послуг із забезпечення питною водою та претензій щодо якості наданих послуг відповідач не заявляв і продовжує використовувати їх для власних потреб. Відповідно до умов укладеного договору, споживач зобов'язаний сплачувати надані послуги зі встановлених тарифів і термінів на умовах, передбачених договором. Також позивач зазначає, що відповідач має 50 % знижку на оплату наданих послуг з водопостачання, однак, відповідач безпідставно вважає, що він користується 100 % знижкою на оплату наданих послуг з водопостачання, тому взагалі не здійснює оплату за спожиту питну воду, в результаті чого, за ним утворилась заборгованість за надані послуги за період з травня 2008 року по лютий 2015 року, яка до теперішнього часу не погашена. Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані комунальні послуги з постачання холодної води 2719 гривень 86 копійок, втрати від інфляційних процесів в розмірі 77 гривень 01 копійок, три відсотки річних в розмірі 46 гривень 20 копійок та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 243 гривні 60 копійок.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані комунальні послуги з постачання холодної води 2719 гривень 86 копійок, втрати від інфляційних процесів в розмірі 77 гривень 01 копійок, три відсотки річних в розмірі 46 гривень 20 копійок та понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 243 гривні 60 копійок. Також представник позивача пояснила, що відповідач дійсно має 50 % знижку на оплату наданих послуг з водопостачання, тому при розрахунках належних до сплати відповідачем сум за надані послуги зазначена знижка позивачем завжди враховується, проте відповідач не сплачує надані йому послуги взагалі, безпідставно вважаючи, що він користується 100 % знижкою. В зв'язку з виниклою заборгованістю 25 грудня 2014 року вони вже зверталися до суду із заявою про видачу судового наказу, який в подальшому був скасований за заявою відповідача, тому вони звернулися до суду із цим позовом. З приводу пропуску строку звернення до суду з позовною заявою представник позивача пояснила, що строк позовної давності позивачем не пропущений, оскільки відповідач не сплачує надані йому комунальні послуги, а іншого варіанту, окрім як звернутися до суду із позовом про стягнення всієї суми заборгованості, вони не мають.

В судовому засіданні відповідач позов не визнав та пояснив, що він є пенсіонером МВС, звільнений за віком (в запас), живе та працював у сільській місцевості, тому, відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», забезпечується безоплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користується іншими пільгами, передбаченими законодавством, тобто, як зазначає відповідач, він та члени його сім'ї користуються 100 % знижкою по оплаті жилої площі, комунальних послуг, палива та електроенергії. При цьому відповідач не заперечує, що він користується питною водою та не сплачує за неї взагалі, так як користується пільгами. Крім того, позивачем порушено строки звернення до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, оскільки сума заборгованості може бути стягнута лише за останні три роки, тому просить суд застосувати в цій частині строки позовної давності. Щодо інших позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, так як він користується 100 % знижкою на оплату комунальних послуг, ним надана відповідна довідка, а сплачувати судовий збір він також не повинен, оскільки законом звільнений від сплати судового збору, так як є інвалідом 2-ї групи. Тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253 - 255 ЦК України. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом спору є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Відповідно до ч. 4, ч. 5, ч. 6 ст. 22 Закону України «Про міліцію» (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час укладення договору про надання комунальних послуг), працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час укладення договору про надання комунальних послуг), ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги: 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (в редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тобто на час укладення договору про надання комунальних послуг), у разі, коли право на одну і ту саму пільгу передбачено різними нормативно-правовими актами, ця пільга надається по одному із них за вибором ветерана військової служби, ветерана органів внутрішніх справ, ветерана державної пожежної охорони, ветерана Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно статуту Роздольського комунального підприємства виробничого управління житлово-комунального господарства, метою діяльності підприємства є надання житлово-комунальних послуг, побутове обслуговування, надання інших послуг, одержання прибутку і використання його в соціально-економічних інтересах працівників підприємства та забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємства.

10 серпня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з водопостачання № 112.

Згідно договору, виконавець - Роздольське комунальне підприємство виробничого управління житлово-комунального господарства та споживач - ОСОБА_2 уклали цей договір про надання послуг на постачання підземних вод питної якості - постачання питної води.

Згідно п. 1.2 договору, виконавець зобов'язується надавати споживачеві своєчасно та відповідної якості послуги із забезпечення питною водою, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати надані послуги зі встановлених тарифів і термінів на умовах, передбачених даним договором.

Тобто, встановлено, що позивач відповідно до умов укладеного договору надавало та надає відповідачу послуги з водопостачання, а відповідач користувався та продовжує користуватись вказаними послугами, при цьому претензій на якість цих послуг чи про припинення надання вказаних послуг відповідач не заявляв. Тому вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли та продовжують існувати зобов'язальні договірні відносини, і жодна з сторін про їх припинення не заявила.

Згідно попередження про погашення заборгованості за спожиті комунальні послуги від 07 листопада 2014 року, направленої позивачем на адресу відповідача, останнього проінформовано про наявність заборгованості за спожиті комунальні послуги за період з 01 вересня 2011 року по 01 жовтня 2014 року включно у сумі 1540 гривень 28 копійок, а також вимагається здійснити погашення зазначеної заборгованості.

Однак, відповідач не відреагував на зазначене вище попередження щодо необхідності сплати заборгованості, виниклу заборгованість за надані послуги з водопостачання не погасив, що згідно вимог ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язань та свідчить про ухилення відповідача від виконання умов укладеного договору та небажання оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги.

Крім того, згідно копії довідки № 86/10097, виданої Головним управлінням МВС України в Запорізькій області від 12 червня 2009 року, пенсіонер МВС ОСОБА_2, який звільнений по ст. 65«а» за віком (в запас) згідно Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року (ст. 22), він та члени його сім'ї користуються 100% знижкою по оплаті жилої площі, комунальних послуг, палива та електроенергії, в межах норм, встановлених законодавством України.

Згідно відповіді Управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області від 11 серпня 2007 року, щодо надання роз'яснення встановлено, що згідно з базою ЄДАРП пільгових категорій населення, ОСОБА_2 має статус ветерана органів внутрішніх справ. Згідно ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», надаються пільги: 50 % знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) на пільговика та членів їх сім'ї в межах норм передбачених законодавством.

Згідно відповіді Головного управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації від 21 липня 2009 року, Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» визначено, що ветеранам органів внутрішніх справ надається 50 % знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в межах норм, передбачених законодавством. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про міліцію», працівники міліції, звільнені зі служби за віком, хворобою або вислугою років мають право на безоплатне забезпечення житлом з опаленням і освітленням з встановленими нормами, які живуть і працювали у сільській місцевості та селищах міського типу. Відповідно до наданої довідки, ОСОБА_2 має право на безоплатне забезпечення житлом з опаленням та освітленням. Що стосується комунальних послуг, то він має 50 % знижку по оплаті водопостачання, як ветеран внутрішніх справ.

Згідно довідки № 86/10097, виданої Головним управлінням МВС України в Запорізькій області від 05 березня 2015 року, пенсіонер МВС ОСОБА_2, який живе і працював у сільській місцевості (в селищі міського типу) був звільнений по ст. 65«а» за віком (в запас), згідно Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року (ст. 22) він та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, забезпечуються безоплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, встановленими законодавством.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що відповідно до положень Закону України «Про міліцію», він, як пенсіонер МВС, який працював і проживає в сільський місцевості (в селищі міського типу), має право на пільгу у виді 100 % знижки на оплату за користування послугами з водопостачання, оскільки, зазначені посилання є безпідставними, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин. Так, у разі, якщо відповідач дійсно має право на таку знижку, то вбачається, що він своїм правом не скористався, оскільки Управлінням праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації відповідачу встановлена пільга в розмірі 50 % по оплаті водопостачання. А доказів, які б спростовували зазначені обставини, відповідачем суду не надано, до того ж, згідно наданої ним самим в судовому засіданні довідки № 86/10097 від 05 березня 2015 року зазначено, що відповідач як пенсіонер МВС, який живе і працював у сільській місцевості (в селищі міського типу) та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, забезпечуються безоплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, встановленими законодавством.

Тому безпідставними є й посилання відповідача на ч. 5 ст. 22 Закону України «Про міліцію», як на підставу звільнення від оплати послуг з водопостачання. В цьому випадку суд враховує, що згідно із положеннями ч. 5 ст. 22 Закону України «Про міліцію» працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством. Тобто, за змістом останньої передбачено лише безоплатне забезпечення житлом з опаленням і освітленням, а інші пільги надаються відповідно до законодавства, а саме - відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», згідно якої надаються пільги: 50 % знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) на пільговика та членів їх сім'ї в межах норм передбачених законодавством. При цьому відповідачем в судовому засіданні не заперечувався й той факт, що за інші спожиті ним комунальні послуги (зокрема, за газопостачання та електроенергію) він сплачує 50 % від їх вартості в межах норм, передбачених законодавством. Тому вбачається, що до вказаних правовідносин норма ч. 5 ст. 22 Закону України «Про міліцію» не підлягає застосуванню.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач має статус пенсіонера МВС, який живе і працював у сільській місцевості (в селищі міського типу) та має право на пільги, передбачені Законом України «Про міліцію». Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про міліцію» працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством. При цьому наданням інших пільг, в тому числі й на водопостачання та водовідведення, відповідачу здійснюються відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», згідно яким розмір пільги складає 50 % від норми, передбаченої чинним законодавством. З урахуванням наведеного вбачається, що органи соціального захисту населення компенсують позивачу 50 % грошових коштів, нарахованих відповідно до встановленого тарифу за надання послуг з водопостачання відповідача, а інші 50 % грошових коштів за отримані послуги з водопостачання повинен сплачувати безпосередньо відповідач.

Разом із цим, згідно довідки, виданої Роздольським комунальним підприємством виробничого управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_2 проживає на території Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, та користується послугами підприємства з водопостачання, заборгованість складає: за період з травня по грудень 2008 року - 152 гривні 61 копійок; за період з січня по грудень 2009 року - 250 гривень 56 копійок; за період з січня по грудень 2010 року - 289 гривень 97 копійок; за період з січня по грудень 2011 року - 459 гривень 24 копійок; за період з січня по грудень 2012 року - 459 гривень 24 копійок; загальна сума за період з 2008 - 2012 роки складає 1611 гривень 62 копійок.

Згідно довідки, виданої Роздольським комунальним підприємством виробничого управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_2 проживає на території Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, та користується послугами підприємства з водопостачання, заборгованість складає: за період з січня по грудень 2013 року - 522 гривні 33 копійок; за період з січня по вересень 2014 року - 405 гривень 63 копійок; загальна сума за період з 2013 року по 2014 рік складає 927 гривень 96 копійок.

Згідно довідки, виданої Роздольським комунальним підприємством виробничого управління житлово-комунального господарства, ОСОБА_2 проживає на території Роздольської сільської ради Михайлівського району Запорізької області за адресою: АДРЕСА_1, та користується послугами підприємства з водопостачання, заборгованість складає: за період з жовтня по грудень 2014 року - 135 гривень 21 копійок; за січень 2015 року - 45 гривень 07 копійок; загальна сума за період з 01 жовтня 2014 року по 01 лютого 2015 року складає 180 гривень 28 копійок.

Вказані суми заборгованості підтверджуються довідками з розрахунками заборгованості, наданих позивачем.

При цьому, як було встановлено в судовому засіданні, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, за ним виникла заборгованість за надані послуги з водопостачання за період з травня 2008 року по 01 лютого 2015 року. В свою чергу позивач протягом всього цього часу був обізнаний про порушення своїх прав та інтересів внаслідок несплати відповідачем наданих йому послуг, однак не звернувся до суду з вимогою про захист своїх порушених прав у встановлений законом строк. Зазначені обставини не заперечувались й самою представником позивача в судовому засіданні. Тому, з урахуванням того, що плата за надані житлово-комунальні послуги з водопостачання вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, а перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, суд вважає, що саме з такої дати повинен починати спливати строк звернення до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості щодо кожного із платежів за надані комунальні послуги. Разом із цим суд враховує, що строк позовної давності був перерваний 25 грудня 2014 року в зв'язку зі зверненням позивача до суду із завою про видачу судового наказу.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в судовому засіданні наполягав на застосуванні строків позовної давності, тому вбачається, що строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за надані позивачем послуги з водопостачання за період з травня 2008 року по листопад 2011 року включно сплинув, а позивачем був пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав щодо стягнення заборгованості за цей період. З урахування наведеного суд приходить до висновку про неможливість задоволення позову в цій частині щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з водопостачання за період з травня 2008 року по листопад 2011 року включно, в зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Отже, в зв'язку з тим, що відповідач порушив вимоги закону щодо своєчасного внесення сплати за спожиті житлово-комунальні послуги, свої обов'язки виконує неналежним чином, плату за надані йому послуги з водопостачання не вносить, тому, відповідно вимог чинного цивільного законодавства, умов укладеного договору, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за надані комунальні послуги з постачання холодної води за період з грудня 2011 року (строк виконання сплинув 20 січня 2012 року) по січень 2015 року включно (строк виконання сплинув 20 лютого 2015 року) в загальній сумі 1605 гривень 75 копійок.

Також, як було встановлено під час судового розгляду, до теперішнього часу відповідач суму заборгованості позивачу не сплатив.

Крім того, згідно до довідки-розрахунку інфляційних страт та трьох відсотків річних, виданої Роздольським комунальним підприємством виробничого управління житлово-комунального господарства, станом на 15 грудня 2014 року на суму 1540 гривень 28 копійок, сума інфляційних втрат складає 77 гривень 01 копійок; три відсотка річних складає 46 гривень 20 копійок.

Розрахунок сум 3 % річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, суд приймає як вірний.

Тобто, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 ЦПК України, згідно якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, оскільки позивач в поданій позовній заяві зазначає належні до стягнення з відповідача суми сума інфляційних втрат в розмірі 77 гривень 01 копійок і трьох відсотків річних в розмірі 46 гривень 20 копійок, суд приходить до висновку, що вказані суми також підлягають стягненню з відповідача, оскільки ним було прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову, в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані комунальні послуги з постачання холодної води в розмірі 1605 гривень 75 копійок, втрат від інфляційних процесів в розмірі 77 гривень 01 копійок і трьох відсотків річних в розмірі 46 гривень 20 копійок, а в іншій частині позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦК України, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 263 гривні 60 копійок стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають, оскільки відповідач є інвалідом 2-ї групи, який згідно положень п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 260, 261, 264, 267, 509, 525, 526, 610, 625, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 67, 68 ЖК України, Законом України «Про міліцію», Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про судовий збір», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, ст.ст. 10, 11, 15, 57, 59, 60, 88, 107, 197, 208, 212 - 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Роздольського комунального підприємства виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з постачання холодної води з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Роздольського комунального підприємства виробничого управління житлово-комунального господарства (розрахунковий рахунок № 26005277591 в Райффайзен банк Аваль, МФО 380805, ЄДРПОУ 30996400) суму заборгованості за надані комунальні послуги з постачання холодної води в розмірі 1605 (одна тисяча шістсот п'ять) гривень 75 копійок, втрати від інфляційних процесів в розмірі 77 (сімдесят сім) гривень 01 копійок і три відсотки річних в розмірі 46 (сорок шість) гривень 20 копійок, а всього суму в розмірі 1728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 96 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

17.03.2015