Рішення

від 23.03.2015 по справі 924/48/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2015 р.Справа № 924/48/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престижтранс" в особі директора Свідерок Людмили Ульянівни смт. Віньківці

про визначення дій ТОВ "Престижтранс" порушенням договірних відносин за договорами про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом;

про стягнення заборгованості в сумі 7172,67 грн.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_3 довіреність від 05.02.2015р.; ОСОБА_4 за довіреністю від 30.12.14р.

відповідача: Сапожнік Т.Ю. за довіреністю від 04.12.2014р. №17, Свідерок Л.У. директор підприємства

Повне рішення складено 23.03.2015р.

Суть спору: позивач - ФОП ОСОБА_1 м. Хмельницький звернувся до господарського суду Хмельницької області про визначення дій ТОВ "Престижтранс" порушенням договірних відносин за договорами про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом та про стягнення 6188,34 грн. заборгованості, з них 5932,44 грн. - основна сума боргу, 209,28 грн. - пеня та 46,62 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позову зазначає, що між ТОВ "Престижтранс" - Перевізником та ФОП ОСОБА_1 - Директором Автобусної зупинки "Камянецька" було укладено вісім договорів про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом. На підставі даних договорів сторони зобов'язались сумісно діяти з метою забезпечення обслуговування пасажирів автомобільним транспортом за наступними маршрутами: Хмельницький - Віньківці - Калюсик (рейс №1021); Хмельницький - Віньківці - Зоряне (рейс №972); Хмельницький - Віньківці (рейс №772); Хмельницький - Віньківці - Великий Олександрів (рейс №397); Хмельницький - Віньківці ч/з Гримячку (рейси №896, 898); Хмельницький - Віньківці (рейс №405); Хмельницький - Віньківці - Калюсик (рейс №403).

Позивач посилається на те, що підставою для звернення до суду із позовом про стягнення суми заборгованості стало ігнорування договірних відносин ТОВ "Престижтранс" починаючи з 24.09.14р., що проявляється в порушенні порядку розрахунків з ФОП ОСОБА_1 за Договором про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом, у п. 4.1., якого визначено: "Перевізник сплачує фіксовану оплату за заїзд на Автобусну зупинку в розмірі 20% від вартості одного квитка проїзду до кінцевої зупинки маршруту, згідно вартості проїзду даного маршруту". Даний факт підтверджується автоматизованою системою обліку та документообігу автобусної зупинки "Кам'янецька", а також відсутністю представників ТОВ "Престижтранс" касових чеків, які видаються при заїзді на автобусну зупинку та прикріпляються до шляхових листів.

Таким чином, позивач звертає суду на те, що ТОВ "Престижтранс" у період з 24.09.14р. по 25.11.14р., що становить 111 днів, виконало 999 рейсів, чим заборгувало ФОП ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 5723,18 грн.

06.02.2015р. представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних за період з 24.09.2014р. по 01.02.2015р. в сумі 6908,37 грн. До заяви позивачем додано розрахунок заборгованості за період з 24.09.2014о. по 31.01.2015р. по кожному рейсу окремо.

Вказана заява задоволена судом.

11.02.2015р. позивач надіслав на адресу суду клопотання про залучення доказів, а саме фіскальні чеки про здійснення відповідачем оплати згідно договорів про спільну діяльність від 06.03.2012р. Також подано копію листа відповідача №6 від 05.02.2015р., яким відповідач повідомив про розірвання договорів про спільну діяльність.

25.02.2015р. на адресу суду надійшла додаткова заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивача просить суд визнати протиправною бездіяльність товариства з обмеженою відповідальністю "Престижтранс" щодо ухилення від виконання умов укладених договорів про сумісну діяльність укладених 06.03.2012р. на маршруті Хмельницький-Віньківці, по рейсах №381, 397, 403, 405, 772, 896, 898, 972, 1021, 1041; стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Престижтранс" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 8105,02 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 02.03.2015 р. вказана заява задоволена частково.

Відповідач в судове засідання з'явився, проти позову заперечив, надав додаткові пояснення, згідно яких зазначає про те, що ОСОБА_1 було запропоновано зменшення фіксованої плати за заїзд на зупинку. Також, диспетчерська станція не виконувала жодних зобов'язань по договорам, а тому послуги станцією не надавалися. Заїзд на територію ФОП ОСОБА_1 площею 50 кв.м., яка призначена для розташування павільйону і здійснення ним автостанційних послуг, не відбувається. Окрім того, позивач не має права надавати автостанційні послуги.

Крім того, відповідачем подано через канцелярію суду відзив на позов від 09.02.2015р. в якому зазначає, що Диспетчерська станція "Кам'янецька" №5 не являється юридичною особою, а тому не може бути стороною Договору, оскільки не може являтись учасником цивільних, господарських відносин, а ФОП ОСОБА_1 не є стороною договорів, оскільки діє від імені Диспетчерської станції "Кам'янецька" №5. Таким чином, відповідач вважає, що договори не є вчиненими.

Також відповідач зауважує, що між сторонами не затверджувалось жодних розкладів руху до договорів, такі документи не підписувались та не є додатками до договорів. В положеннях договору відсутнє посилання на автобусну зупинку "Кам'янецька", крім того, відповідачу є незрозумілим, де знаходиться автобусна зупинка та за якою адресою.

На думку відповідача, неправомірним є посилання позивача на умови договору про спільну діяльність від 05.07.2010р. між Хмельницькою обласною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_1, оскільки ТОВ "Престижтранс" не є стороною даного договору, а тому його положення не можуть на нього поширюватися.

Відповідачу є незрозумілим, яким чином позивач визначив вартість білета до кінцевої зупинки та кількість днів прострочення, оскільки між сторонами не погоджувались жодних таблиць вартості проїзду маршруту. Отже, твердження позивача про суму заборгованості є надуманим, а її розрахунок - необґрунтований та документально не підтверджений.

Додатково відповідач також зазначає, що автобусна зупинка не є стороною договору та не є юридичною особою, хоча договорами передбачено обов'язок перевізника сплачувати кошти саме автобусній зупинці.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.

05.07.2010р. між Хмельницькою обласною державною адміністрацією (Сторона 1) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Сторона 2) був укладений договір про сумісну діяльність, відповідно до п. 1.1. якого Сторони домовилися про організацію спільної діяльності в сфері надання послуг пасажирських перевезень на приміських та міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування; побудувати павільйон з облаштування зупинки для очікування пасажирами рейсових автобусів по вул. Кам'янецькій (м. Хмельницький); створити диспетчерський пункт по реєстрації прибуття та відправлення автобусів.

06.08.2010р. між комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту, в особі директора Слободянюка А.С., що діє на підставі Статуту про підприємство (надалі Сторона 1) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі Сторона 2) був укладений договір №12 на облаштування зупинки громадського транспорту.

З метою покращення обслуговування пасажирів громадського транспорту області, шляхом облаштування зупинки очікування пасажирами громадського транспорту, з встановленням Павільйону для очікування та стаціонарних малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності на зупинці для очікування громадського транспорту, Сторона 1 строково надає Стороні 2 дозвіл на встановлення Павільйону та Приміщення на зупинці міського громадського транспорту "Обленерго", що розташована по вул. Кам'янецькій, 124/1в, за умови укладання Стороною 2 договору з управлінням торгівлі "Про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми" (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.6. Договору на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №865 від 09.10.2003р. облаштовує вивіску з назвою зупинки освітленням в вечірній та нічний часи.

Співпраця між сторонами є безоплатною (п. 1.7. Договору).

В подальшому 06.03.2012р. між ТОВ "Престижтранс" (далі Перевізник) та Диспетчерською станцією "Кам'янецька" №5 в особі ПП ОСОБА_1 (далі Власник) було укладено 8 аналогічних за змістом договорів про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом, які відрізняються маршрутом.

Предметом цих договорів є зобов'язання сторін сумісно діяти з метою забезпечення обслуговування пасажирів автомобільним транспортом на Диспетчерській станції "Камянецька" №5 за маршрутами, а саме: Хмельницький-Віньківці ч/з Грим'ячку, рейс №896, рейс №898; Хмельницький-Віньківці, рейс №405; Хмельницький-Віньківці, рейс №772; Хмельницький-Віньківці-Калюсик, рейс №1021; Хмельницький-Віньківці, рейс №972; Хмельницький-Зоряне, рейс №381; Хмельницький-В.Олександрів, рейс №397; Хмельницький-Віньківці-Калюсик, рейс №403.

Позивачем надано розклад руху автобусів за вищевказаними маршрутами, затверджених начальником Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Хмельницької облдержадміністрації, де одним із пунктів зупинки вказано автобусну зупинку "Кам'янецька". Зокрема, рейси №896 та №898 виконуються: середа, п'ятниця, неділя; рейс №405 - щоденно; рейс №772 - щоденно; рейс №1021 - п'ятниця, неділя; рейс №972 - щоденно; №381 - щоденно, окрім середи; рейс №397 - щоденно; рейс №403 - щоденно та забезпечуються автобусами ТОВ "Престижтранс".

Автобусна зупинка забезпечує покращення умов очікування автобусів пасажирами, посадки в них, надає диспетчерські послуги на інформаційне забезпечення. Для організації відправлення пасажирів Перевізник подає на Диспетчерську станцію автобуси згідно з розкладами руху, що затверджуються в установленому порядку (п.п. 1.2, 1.3. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору Перевізник сплачує фіксовану оплату за заїзд на Автобусну зупинку в розмірі 20% від вартості одного квитка проїзду до кінцевої зупинки маршруту, згідно таблиці вартості проїзду даного маршруту.

Перевізник зобов'язується систематично здійснювати заїзд на територію автостанції (п. 6.4 Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору кошти за надані послуги перевізник перераховує на р/р 2600501001366 МФО 300023 в Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк, або безпосередньо диспетчеру станції з отримання квитанції про оплату.

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що розрахунки Перевізника з Автобусною зупинкою проводяться на умовах попередньої оплати не пізніше останнього числа кожного місяця.

Термін дії договору встановлюється з 06.03.2012р. по 06.03.2013р. У разі відсутності (за місяць до кінця дії договору) заяви від будь-якої Сторони про перегляд умов цього договору термін його дії автоматично продовжується на наступний рік, і так кожного року (п. 6.1. договору).

В матеріалах справи наявні таблиці вартості проїзду на міжміському маршруті, а саме: Віньківці-Хмельницький ч/з Гримячку - вартість одного квитка проїзду до кінцевої зупинки маршруту складає 36,04 грн.; Віньківці-Хмельницький - вартість квитка 27,94 грн.; Калюсик-Хмельницький - вартість квитка 27,94 грн.

За твердженнями позивача ТОВ "Престижтранс" у період з 24 вересня 2014р. по 01 березня 2015р., що становить 158 днів, виконало 1196 рейсів, однак не сплатив позивачу фіксовану оплату за заїзд на автобусну зупинку, як це передбачено умовами договорів про сумісну діяльність.

Таким чином, позивач звернувся з позовом до суду про примусове стягнення з відповідача з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 25.02.2015р. (яка частково прийнята судом до розгляду) основного боргу в сумі 6849,99 грн., 3% річних в сумі 61,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 261,23 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 1130, 1131 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів про спільну діяльність.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3. Договору сторони перебачили, що розрахунки Перевізника з Автобусною зупинкою проводяться на умовах попередньої оплати не пізніше останнього числа кожного місяця.

Інших умов та форм розрахунків сторони не погоджували.

Отже, у позивача виникло право вимагати оплати в судовому порядку.

Разом з цим, судом встановлено, що не всі рейси автобусів виконувалися щоденно, а тому здійснення оплати за заїзд на Автобусну зупинку повинен виконуватися згідно з розладами руху автобусів наданими позивачем в судове засідання.

Іншого сторонами в процесі розгляду справи не доведено жодними належними та допустимими доказами, як і не доведено позиції позивача стосовно щоденного заїзду автотранспорту на зупинку з павільйоном поза межами розкладів наданих позивачем в матеріали справи.

Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, яка виникла на підставі договорів про сумісну діяльність від 06.03.2012р., а також не спростовано факту подачі автобусів на автобусну зупинку Кам'янецька згідно наявних у справі розкладів.

Зі змісту таблиць вартості проїзду вбачається, що позивачем не правомірно взято до уваги вартість квитка до кінцевої зупинки з розрахунку 28,20 грн. по рейсам №1021, №972, №772, №896, №898, №405, №403; 27,45 грн. рейс №397 та 32,95 грн. рейс №381, оскільки вірним є 27,94 грн. №1021, №972, №772, №405, №403, №397, №381 та 36,04 рейси №№ 896 та 898 грн.

Таким чином, за розрахунком суду, основна сума боргу з огляду на вартість квитка до кінцевої зупинки встановленого в таблицях вартості проїзду, становить 7 049,50 грн.

Однак судом враховується, що позивачем заявлено до стягнення основний борг в меншому розмірі в сумі 6849,99 грн.

Відповідно до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позовні вимоги в сумі 6849,99 грн. заборгованості підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 261,23 грн. та 3% річних в сумі 61,45 грн., які розраховані по кожному рейсу окремо.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив неправомірність нарахування останніх. Таким чином, за розрахунком суду 3% річних за визначений позивачем період складають 37,37 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 61,45 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 37,37грн., в решті частині в сумі 24,08 грн. суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Разом з цим розрахунок інфляційних втрат в сумі 261,23 грн. здійснений правомірно та обґрунтовано, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача боргу в сумі 7148,59 грн., з яких 6849,99 грн. - основна сума заборгованості, 37,37грн. - 3% річних, 261,23 грн. - інфляційні втрати.

В решті частині позову про стягнення 3% в сумі 24,08грн. суд відмовляє.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позов, стосовно того, що договори про сумісну діяльність не є вчиненими, судом до уваги не береться з огляду на таке.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що договори про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом в судовому порядку недійсними не визнавались. Про їх наявність відповідачу було відомо з 06.03.2012р., останній погодився з умовами договорів, більше того відповідач виконував обов'язки передбачені цими договорами шляхом здійснення оплати за заїзд на автобусну зупинку, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками. Наведене свідчить про схвалення відповідачем вищезазначених договорів.

Також враховується, що договори були укладені з одного боку ТОВ "Престижтранс", а з іншого Диспетчерською станцією "Кам'янецька" №5 в особі ПП ОСОБА_1, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, а не від імені та за дорученням Диспетчерської станції "Кам'янецька" №5, як стверджує відповідач. Договори підписані ФОП ОСОБА_1 та скріплені його печаткою. Тобто в даному випадку, враховуючи що Диспетчерська станція "Кам'янецька" №5 не є юридичною особою, зазначені в матеріалах справи договори укладені з фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Престижтранс".

Суперечливими є доводи відповідача стосовно неукладення договорів з огляду на зміст листа відповідача від 05.02.2015р. №6 про розірвання договорів про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом від 06.03.2012р.

Відповідач стверджує, що між сторонами не затверджувалось жодних розкладів руху до Договору, однак судом приймається до уваги, що в матеріалах справи наявні розклади руху автобусів на маршрутах Віньківці-Хмельницький із розмежуванням по рейсах, які зазначені в договорах про сумісну діяльність від 06.03.2012р. Вказані розклади руху автобусів містять в собі посилання, що виконання рейсів забезпечується автобусами ТОВ "Престижтранс", а також затверджені Начальником Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Хмельницької облдержадміністрації.

Окрім того, судом враховується позиція Верховного Суду України викладена в практиці розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними (лист від 24.11.2008 р.), згідно з якою якщо неможливо визнати частково виконаний оспорюваний правочин недійсним з моменту його укладення (наприклад правовідносини за договором надання послуг та ін.), суд в рішенні зазначає про припинення такого правочину на майбутнє. Також при розгляді спорів про недійсність правочинів судам потрібно розмежовувати недійсні та неукладені правочини, тобто такі, в яких відсутні встановлені законодавством необхідні умови для їхнього укладення.

Звідси, зважаючи на часткове виконання наявних у справі правочинів (зміст фіскальних чеків), приймаючи до уваги листи відповідача від 05.02.2015 р. та від 05.11.2014 р. та те, що наявними у справі договорами встановлені необхідні законодавством умови щодо договорів про спільну діяльність, суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що договори від 06.03.2012 р. є неукладеними.

Враховується, що зупинка - це спеціально обладнаний пункт для очікування автобуса та посадки і висадки пасажирів (ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт"), а згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради №524 від 22.04.2010 р. та договору №12 від 06.08.2010 р. комунальним підприємством по організації роботи міського пасажирського транспорту надано дозвіл позивачу на встановлення павільйону та приміщення по вул. Кам'янецькій 124/1 в м. Хмельницькому.

Приймається до уваги наявність в матеріалах справи акту №147від 28.12.2010 р. щодо визначення готовності до експлуатації об'єкта зупинки для очікування пасажирами громадського транспорту з павільйоном для надання автостанційних послуг загальною площею 44,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, схеми погодженої з УДАІ УМВС України в Хмельницькій області, договору на встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення тимчасової споруди від 25.02.2013 р.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача стосовно зменшення фіксованої плати, оскільки зміни в договір вчиняються в тій формі, що й договір який змінюється (ст. 654 ЦК України), однак сторонами не заперечується той факт, що зміни в договір щодо зменшення фіксованої плати не вносились.

Не можуть слугувати підставою для відмови у позові щодо стягнення основної суми боргу доводи відповідача стосовно невиконання позивачем зобов'язань по договорам про сумісну діяльність. Так, вказані договори є договорами про спільну діяльність, а не договорами послуг (як помилково вважає відповідач), а тому плата здійснюється саме за заїзд на автобусну зупинку, а не за виконання (невиконання) обов'язків передбачених договорами. При цьому у разі невиконання умов договору винна сторона відшкодовує завдані збитки (п. 5.2 договорів), отже виконання (невиконання) обов'язків позивача не звільняє відповідача від обов'язку сплати коштів за заїзд на зупинку.

З огляду на сплату відповідачем коштів в інші періоди та за вказаними вище договорами (копії фіскальних чеків), враховуючи наявність об'єкту зупинки (акт №147), погодження відповідачем факту заїзду на територію яка вказана у схемі (арк. спр. 138-139), не приймаються до уваги доводи товариства щодо заїзду (не заїзду) на автобусну зупинку, зазначену у договорах. Окрім того, відповідач не пояснив, на яку саме зупинку (якій особі належить) відбувається заїзд транспорту відповідача по вул. Кам'янецькій.124/1.

Що стосується позовних вимог про визначення дії ТОВ "Престижтранс" порушенням договірних відносин за договорами про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом судом враховується, що заявляючи таку позовну вимогу позивач не обґрунтував обраний ним такий спосіб захисту.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно п. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Оскільки такий спосіб захисту як визначення дій ТОВ "Престижтранс" порушенням договірних відносин за договорами про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом не передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 ГК України, іншими нормами права та укладеними договорами, при цьому, визнання дій ТОВ "Престижтранс" порушенням договірних відносин само по собі не направлено на відновлення порушеного права, отже суд вважає, що позивач обрав не відповідний законодавству спосіб захисту, що є підставою для відмови у позові в цій частині (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України по справі №3/213(10) від 19.10.2011р.).

Враховуючи вищенаведене, згідно ст. 49 ГПК України судові витрати (по оплаті судового збору) покладаються на сторони пропорційно правомірно задоволеними позовним вимогам (щодо вимог майнового характеру 99,66%).

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престижтранс" в особі директора Свідерок Людмили Ульянівни смт. Віньківці про визначення дій ТОВ "Престижтранс" порушенням договірних відносин за договорами про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом; про стягнення заборгованості в сумі 7172,67 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Престижтранс" (Хмельницька область, Віньковецький р-н, смт. Віньківці, вул. Олега Кошового, 32, код 37614340) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 6849,99 грн. (шість тисяч вісімсот сорок дев'ять гривень 99 коп.) основного боргу, 37,37грн. (тридцять сім гривень 37 коп.) 3% річних, 261,23 грн. (двісті шістдесят одну гривню 23 коп.) інфляційні втрати, 1820,78 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять гривень 78 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті частині позову про стягнення 3% в сумі 24,08грн. відмовити.

У позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Престижтранс" в особі директора Свідерок Людмили Ульянівни смт. Віньківці про визначення дій ТОВ "Престижтранс" порушенням договірних відносин за договорами про сумісну діяльність, пов'язану з обслуговуванням пасажирів автомобільним транспортом відмовити.

Повне рішення складено 23.03. 2015р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу, (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу, (Хмельницька обл., Віньковецький р-н, смт. Віньківці, вул. Олега Кошового, 32).