cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2015 р. Справа № 908/5966/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Томіній І.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Запорізький завод феросплавів" (вх. № 1079 З/3-11) на рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. у справі № 908/5966/14
за позовом Українсько-американського ТОВ Фірми "КОДА" (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, буд. 6, кв. 47, скорочено УА ТОВ Фірма "КОДА")
до ПАТ "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, скорочено ПАТ "Запорізький завод феросплавів")
про стягнення 62174,45 грн.
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2014 р. УА ТОВ Фірма «КОДА» звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ПАТ «Запорізький завод феросплавів» суми заборгованості у розмірі 62174,45 грн., в тому числі суми основного боргу по договору постачання № 464 від 17.07.2013 р. у розмірі 51500 грн., інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 8995,07 грн. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1697,38 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого на підставі договору № 464 від 17.07.2013 р. товару, у зв'язку з чим за ПАТ «Запорізький завод феросплавів» утворилась заборгованість у сумі 51500 грн., що є, на думку позивача, також підставою для стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції. Обґрунтовуючи позовні вимоги, УА ТОВ Фірма «КОДА» посилається на ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 1, 12, 15, 49, 54, 55, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. у даній справі (суддя Ярешко О.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ПАТ "Запорізький завод феросплавів" на користь Українсько-американського ТОВ Фірми "КОДА" суму заборгованості у розмірі 62174 (шістдесят дві тисячі сто сімдесят чотири) грн. 45 коп., в тому числі суму основного боргу у розмірі 51500 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 8995 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 07 коп., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1697 (одна тисяча шістсот дев'яносто сім) грн. 38 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. При цьому відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази підтвердження факту надання позивачем відповідачу рахунку, виставленого за поставлений товар та інших наведених документів (саме яких відповідачем в апеляційній скарзі не зазначено). На думку відповідача, у даному випадку належним доказом отримання ним рахунку можуть бути поштові описи вкладення разом з рекомендованим повідомленням про вручення. Таким чином, на думку відповідача, ним не порушено строків виконання зобов'язання за договором, оскільки позивачем не було надано всього пакету документів, на підставі яких повинна була здійснюватись оплата, відповідно, відсутні й підстави для нарахування 3% річних та інфляційних.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.03.2015 р.
В судове засідання, призначене на 18.03.2015 р. представники сторін не з'явились, причину неявки не повідомили, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) не заявляли.
Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача за відсутності представників сторін, за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 17.07.2013 р. між УА ТОВ Фірмою «КОДА» (Постачальник, позивач у справі) та ПАТ «Запорізький завод феросплавів» (Покупець, відповідач у справі) укладено договір № 464 постачання (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі - товар), в асортименті та за цінами, вказаного у Додатку №1 та у додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Загальна сума договору на момент його складання становить 51500,00 грн. (п. 2.3 Договору).
Відповідно до п. п. 5.1, 5.2 Договору оплата здійснюється за фактичну кількість поставленого товару шляхом оформлення Покупцем на адресу Постачальника гарантованого платежу «з датою виконання у майбутньому» - фінансового інструменту ПАТ КП «ПРИВАТБАНК», який гарантує одержувачу оплату коштів від платника в зазначену у гарантованому платежу дату. Покупець відправляє гарантований платіж на адресу Постачальника. Дата відправки гарантованого платежу - на 10-й календарний день від дати поставки товару (за фактичну кількість поставленого товару) на рахунку Постачальника за умови виконання Постачальником п. 4.1.1, 4.1.5-4.1.7 цього договору. Дата виконання гарантованого платежу - 25-й календарний день від дати відправки гарантованого платежу.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 р., але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 11.1 Договору).
Як свідчать матеріали справи, УА ТОВ Фірма «КОДА» на виконання умов Договору за видатковою накладною № К0776 від 30.07.2013 р. поставив відповідачу товар на суму 51500,00 грн., який було прийнято повноважним представником ПАТ «Запорізький завод феросплавів» на підставі довіреності № 589 від 30.07.2013 р. Гарантійний платіж за отриманий товар, у відповідності до умов пунктів 5.1 та 5.2 Договору, відповідач повинен був здійснити до 03.09.2013 р.
В порушення взятих на себе зобов'язань, оплату відповідачем за отриманий товар здійснено не було.
Таким чином, за ПАТ «Запорізький завод феросплавів» утворилась заборгованість у розмірі 51500, грн.
Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 51500,00 грн., яка не спростована відповідачем.
З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 655, 712 ЦК України та ст. 193, 265 ГК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 51500,00 грн.
Колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1697,38 грн., 8995,07 грн. інфляційних втрат. Перевіркою наданих позивачем розрахунків встановлено, що вони здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства (ст. 625 ЦК України) та фактичних обставин справи.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів на спростування як суми основного боргу, так і нарахованих на неї сум річних, інфляційних.
Заперечення відповідача фактично зводяться до того, що не настав строк здійснення оплати, оскільки позивачем не направлено разом з товаром рахунку, виставленого за поставлений товар.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження відповідача позбавлені належної переконливості, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження невиконання постачальником своїх зобов'язань, зазначених у пункті 4.1.1 Договору, зокрема, актів, складення яких передбачається Інструкцією П.6 та Інструкцією П.7, положеннями яких сторони досягли згоди керуватися (п. 7.1 та 7.2 Договору). Твердження, що належним доказом отримання рахунку можуть бути поштові описи вкладення разом з рекомендованим повідомленням про вручення, є лише припущенням відповідача, оскільки не ґрунтуються на приписах нормативних або підзаконних актів.
Товар був прийнятий відповідачем без жодних зауважень, про що свідчить наявність в матеріалах справи видаткової накладної та довіреності на отримання ТМЦ, виданої відповідачем.
Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем встановлено розумний строк для їх передання позивачем та відсутні докази відмови від спірного договору та повернення товару.
Тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем зазначений товар отримано, а оплату не здійснено.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ПАТ "Запорізький завод феросплавів" на рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. у справі № 908/5966/14 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. у справі № 908/5966/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 23.03.15
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2015 |
Оприлюднено | 26.03.2015 |
Номер документу | 43224286 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Слободін М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні