Ухвала

від 18.03.2015 по справі 34/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

18.03.2015Справа № 34/110 За скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України при виконанні наказу від 12.04.2011 у справі № 34/110

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк»

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп»;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик»

про стягнення 45298075,61 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача (скаржника) - Канюк Я.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідачів - не з'явилися;

від ВДВС - Канцедал О.О. (представник за довіреністю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» задоволено повністю: стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» та, у межах вартості предмета іпотеки, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп» і, у межах вартості предмета іпотеки, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик» на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 7-V/2009/ від 17.03.2009 у загальній сумі 62831858 грн. 32 коп., у наступному порядку:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» а рахунок будь-якого майна у порядку встановленому статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп» шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної від 06.05.2009, шляхом проведення аукціону (публічних торгів), та направленням коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки в рахунок погашення вищевказаної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» за кредитним договором № 7-V/2009/ від 17.03.2009;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик» шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави (товарів в обороті) № 1 від 17.03.2009, та направленням коштів, отриманих від реалізації предмета застави в рахунок погашення вищевказаної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» за кредитним договором № 7-V/2009/ від 17.03.2009.

12.04.2011 на виконання вказаного рішення судом було видано відповідні накази.

Від Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України при виконанні наказу від 12.04.2011 у справі № 34/110, у якій ск4аржник просить суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Канцедала О.О. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження №46223033 та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження № 46223033 від 27.01.2015.

Ухвалою від 19.02.2015 вказану скаргу судом було прийнято до розгляду та призначено на 18.03.2015.

Державним виконавцем були надані суду копії матеріалів виконавчого провадження, які залучені судом до справи. Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, з огляду на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності до статті 1 Закону, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Так, 02.11.2011 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №29051911, а 12.06.2014 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №29051911.

З огляду на наведене Позивачем було повторно пред'явлено наказ до виконання, проте старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України було винесено постанову № 46223033 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.04.2011 у справі № 34/110.

Підставою для відмови стало те, що оскільки згідно резолютивної частини виконавчого документа для стягнення заборгованості слід звернути стягнення на нерухоме майно, та на нього вже було звернуто стягнення в межах іншого виконавчого провадження № 29051911, тому старший державний виконавець вважає, що виконавчий документ вже було виконано у встановленому порядку, а іншого порядку виконання рішення виконавчим документом не передбачено, що є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Проте з такими доводами старшого державного виконавця суд погодитись не може.

Стягнення за виконавчим документом - наказом господарського суду міста Києва від 12.04.2011 у справі №34/110 є солідарним, але старшим державним виконавцем рішення суду у примусовому порядку щодо двох із трьох боржників виконано не було, а саме щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик».

У процесі виконавчого провадження державним виконавцем було звернено стягнення на майно боржника/іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Голденстаілгруп», визначене виконавчим документом, однак вартість предмета іпотеки не повністю покрила присуджену до стягнення суму, а різниця між вартістю предмета іпотеки та присудженою рішенням сумою іншими двома боржниками - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматик», сплачена не була, тому рішення суду залишається частково невиконаним. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Часткове ж виконання рішення суду не є належним виконання в розумінні Закону України «Про виконавче провадження», на відміну від виконання в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Так, у відповідності до ст. 32 вказаного Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням .

Отже, відмовляючи у відкритті виконавчого провадження старший державний виконавець посилається на п. 8 ст. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», яка дозволяє відмовити у прийнятті до виконання виконавчого документа за наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

За приписами ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, та зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Проте старшим державним виконавцем не доведено перед судом існування таких «передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження» та які дозволяють не прийняти до виконання вищезгаданий виконавчий документ за умов, зокрема, не повного виконання судового рішення (за рахунок предмета іпотеки погашено лише частину заборгованості), зазначення в наказі солідарного стягнення та за наявності інших боржників - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «МКС-Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматик», щодо яких рішення суду не виконано, та щодо яких стягувач і просить вчинити виконавчі дії, спрямовані на стягнення решти непогашеної іпотекою суми заборгованості.

Відтак, враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені скаржником доводи скарги знайшли своє належне доказове та нормативне обґрунтування, та старшим державним виконавцем було неправомірно відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.04.2011 у справі №34/110.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Канцедала О.О. при виконанні наказу господарського суду міста Києва від 12.04.2011 у справі № 34/110 задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Канцедала О.О. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження № 46223033 від 27.01.2015.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Канцедала О.О. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження № 46223033 від 27.01.2015 по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 12.04.2011 у справі №34/110.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Сташків Р.Б.