Постанова

від 16.06.2015 по справі 34/110

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа№ 34/110

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі : Богатчук К.І.

за участю представників :

позивача - Канюк Я.Ю.

відповідача 1 - не з'явились

відповідача 2 - не з'явились

відповідача 3 - не з'явились

Державної виконавчої служби України - не з'явились

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної виконавчої служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 (суддя Сташків Р.Б.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при виконанні наказу від 12.04.2011 по справі №34/110

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк

"Укргазбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова

компанія "МКС-Інвест"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденстаілгруп"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматик"

про стягнення 45 298 075,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 по справі №34/110 скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" на дії старшого виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедала О.О. при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 по справі №34/110 задоволено. Визнано неправомірними дії старшого виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедала О.О. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження №46223033 від 27.01.2015. Скасовано постанову старшого виконався відділу примусового виконання рішень ДВС України Канцедала О.О. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження №46223033 від 27.01.2015 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 по справі №34/110.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, Державна виконавча служба України звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 по справі №34/110 скасувати та відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

За наслідками автоматичного розподілу справи №34/110, дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого Іоннікова І.А., суддів Зубець Л.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Зубець Л.П., Тищенко О.В. та призначено до розгляду 06.05.2015.

06 травня 2015 року, в зв'язку з перебуванням головуючого судді Іоннікової І.А. у відпустці, проведено повторний автоматичний розподіл справ між суддями, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015, в зв'язку з участю судді Шевченка Е.О. у семінарі на тему: "Корпоративні конфлікти: практика врегулювання та розгляду спорів, які проводяться Національною школою суддів України", змінено склад судової колегії на наступний: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено до розгляду 20.05.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 відкладено розгляд справи до 03.06.2015.

03 червня 2015 року, в зв'язку з перебування головуючого судді (судді-доповідача) Ткаченка Б.О. на лікарняному, відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50, підпункту 2.3.52 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №34/110.

За наслідками повторного автоматичного розподілу справи №34/110, дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого Сітайло Л.Г., суддів Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015, у складі колегії суддів: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А., прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, з призначенням розгляду справи 16.06.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 34/110 від 15.06.2015, в зв'язку з перебуванням судді Баранця О.М. на навчанні з підвищення кваліфікації, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25, рішенням зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2015, сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 34/110 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2015, колегії суддів у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г. судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 16.06.2015.

В судове засідання 16.06.2014 року з'явився представник позивача. Представники відповідачів та Державної виконавчої служби України в судове засідання не з'явились.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представники відповідачів та Державної виконавчої служби України повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників відповідачів та Державної виконавчої служби України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційних скаргах, та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2015. Проти розгляду справи у відсутність представників відповідачів та Державної виконавчої служби України не заперечував.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2010, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2011, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МКС-Інвест" та, у межах вартості предмета іпотеки, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденстаілгруп" і, у межах вартості предмета іпотеки, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматик" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 7-V/2009/ від 17.03.2009 у загальній сумі 62831858 грн. 32 коп., в наступному порядку:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МКС-Інвест" а рахунок будь-якого майна у порядку встановленому статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження";

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденстаілгруп" шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної від 06.05.2009, шляхом проведення аукціону (публічних торгів), та направленням коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки в рахунок погашення вищевказаної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МКС-Інвест" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" за кредитним договором № 7-V/2009/ від 17.03.2009;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматик" шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави (товарів в обороті) № 1 від 17.03.2009, та направленням коштів, отриманих від реалізації предмета застави в рахунок погашення вищевказаної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МКС-Інвест" перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний банк "Укргазбанк" за кредитним договором № 7-V/2009/ від 17.03.2009.

На виконання вищевказаного рішення господарським судом міста Києва 12.04.2011 видано відповідні накази з єдиним стягувачем та різними боржниками.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до місцевого господарського суду із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України при виконанні наказу від 12.04.2011 по справі №34/110.

Місцевим господарським судом встановлено, що 02.11.2011 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №29051911, а 12.06.2014 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №29051911.

Так, позивач повторно пред'явив наказ до виконання, проте старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову № 46223033 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 12.04.2011 у справі № 34/110.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 по справі №34/110 визнано неправомірними дії старшого виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедала О.О. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження №46223033 від 27.01.2015. Скасовано постанову старшого виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Канцедала О.О. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження №46223033 від 27.01.2015 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 по справі №34/110.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, судових наказів.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Частинами 1,2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у відкриті виконавчого провадження стало те, що згідно з резолютивною частиною виконавчого документа необхідно звернути стягнення на нерухоме майно, на яке вже було звернуто стягнення в межах іншого виконавчого провадження № 29051911.

Враховуючи вищевикладене старший державний виконавець вважає, що виконавчий документ вже виконано у встановленому порядку, а іншого порядку виконання рішення виконавчим документом не передбачено.

Проте, місцевий господарський суд обґрунтовано не погодився з такими доводами державного виконавця, оскільки стягнення за виконавчим документом - наказом господарського суду міста Києва від 12.04.2011 по справі №34/110 є солідарним, а рішення суду в примусовому порядку щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МКС-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматик" не виконано.

Місцевим господарським судом встановлено, що в процесі виконавчого провадження, державним виконавцем звернено стягнення на майно боржника/іпотекодавця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голденстаілгруп", визначене виконавчим документом, однак вартість предмета іпотеки не повністю покрила присуджену до стягнення суму, а різниця між вартістю предмета іпотеки та присудженою рішенням сумою іншими двома боржниками - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МКС-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоматик", сплачена не була, тому рішення суду залишається частково невиконаним.

Відповідно до ст. 32 зазначеного Закону, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що правові підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, на підставі п. 8 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" в даному випадку відсутні, оскільки державним виконавцем не доведено існування обставин, які дозволяють не прийняти до виконання накази за умов, зокрема, не повного виконання судового рішення (за рахунок предмета іпотеки погашено лише частину заборгованості), зазначення в наказі солідарного стягнення та за наявності інших боржників - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "МКС-Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматик", щодо яких рішення суду не виконано.

Твердження апелянта, що судом першої інстанції порушено норми ч. 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України - колегією судів визнано безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно з ч. 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Колегія суддів зазначає, що наведені приписи ч. 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України стосуються оформлення виконавчого документа - наказу суду, і недотримання вимог його оформлення є підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві, згідно з п. 6 ч. 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Проте, оскаржувана постанова №46223033 про відмову у відкритті виконавчого провадження винесена державним виконавцем з посиланням саме на п. 8 ч. 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", тобто наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, ухвала винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та скасування ухвали Господарського суду Господарського суду міста Києва від 18.03.2015.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 по справі №34/110 - без змін.

Матеріали справи №34/110 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

Л.В. Чорна

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.06.2015