Ухвала

від 12.03.2015 по справі 4/390

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.03.2015Справа № 4/390 За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІТЕПЕ-Україна"

Про зміну способу порядку виконання рішення суду від 13.10.2011р. №4/390

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В."

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІТЕПЕ-Україна"

Про стягнення заборгованості та спонукання до повернення майна 119 873,77 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача - Браташов А.В., за довіреністю;

від відповідача - Лесик М.А., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІТЕПЕ-Україна" про стягнення боргу в розмірі 119 873, 77 грн. та зобов'язання відповідача повернути майно у кількості 3 657 одиниць.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2011р. у справі № 4/390 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача 119 873, 77 грн. основного боргу, 1 198, 73 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДІТЕПЕ-Україна" повернути майно в кількості 3 657 одиниць Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В.".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2012р. рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2011р. залишено без змін.

10.02.2012р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2011р., залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р., було видано відповідні накази про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДІТЕПЕ-Україна" в сумі 119 873,77 грн. та зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДІТЕПЕ-Україна" повернути майно в кількості 3657 одиниць Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.".

Ухвалами господарського суду міста Києва від 29.01.2013р., 17.10.2013р. у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі № 4/390 відмовлено.

Ухвалою суду від 15.07.2014р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу по справі №4/390 від 10.02.2012р. задоволено. Поновлено строк для пред'явлення наказу господарського суду міста Києва від 10.02.2012р. №4/390 до виконання. Видано дублікат наказу по справі №4/390 від 10.02.2012р.

22.12.2014р. позивач звернувся до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду від 13.10.2011р. у справі №4/390, а саме просив змінити зобов'язання ТОВ «ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА» повернути ТОВ з II «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.» майно, передане за Договором оренди майна № 8.95 від 23.04.2008 року, в кількості 3 403 одиниці на стягнення з ТОВ «ЄДІТЕПЕ-УКРАЇНА» на користь ТОВ з II «ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.» вартість майна, що підлягає поверненню, у розмірі 745 745,53 грн.

Вказана заява обґрунтована наявністю обставин, які ускладнюють виконання рішення суду та роблять його виконання неможливим, при цьому, Заявник як на підставу своїх вимог посилається на ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 121 ГПК України та п. 7.4 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року, вказуючи, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна.

Також у своїй заяві ТОВ з II "ДОКА Україна Т.О.В." на обґрунтування своїх вимог вказує, що 23.07.2013 року Ліквідатором ТОВ "Єдітепе-Україна" на виконання рішення господарського суду міста Києва від 13.10.2011 року у справі № 4/390, повернуто ТОВ з II "ДОКА Україна Т.О.В." майно лише в кількості 254 одиниці з майданчика будівництва в м. Львів, а іншого майна виявлено не було.

В той же час, заявник посилається на те, що 26.09.2014р. старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження №44856938, про що винесено відповідну постанову.

12.12.2014р. старшим державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, у зв'язку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, а здійснені заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З часу набрання рішенням господарського суду міста Києва від 13.10.2011р. у справі №4/390 законної сили та по сьогоднішній день, Боржником у добровільному порядку, а також під час примусового виконання рішення протягом двох років, вказане рішення суду не виконано.

Відповідач заперечив проти задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, з наступних підстав:

- в рішенні суду не визначено вартість відповідного майна, а є лише посилання на специфікації, натомість позивачем самостійно визначено вартість майна, що є неприпустимим;

- заява, подана повторно не підлягає задоволенню, оскільки речі, присуджені заявнику (стягувачу) визначені індивідуальними ознаками, проте зміна способу виконання рішення з майнового на грошовий можлива лише у випадку присудження майна, визначеного родовими ознаками;

- на даний час залишається чинною та ніким не оскарженою ухвала суду від 17.1.02013р. винесена судом про той же предмет, з тих підстав та між тими ж сторонами, якою було відмолено позивачу у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду з аналогічним обґрунтуванням такої відмови.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає заяву про зміну способу виконання рішення не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковим для виконання на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 121 ГПК України передбачає право Стягувача звернутися до господарського суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у п. 7.1.3 зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива , оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Заява, подана позивачем не підлягає задоволенню, оскільки речі, присуджені Заявнику (Стягувачу) визначені індивідуальними ознаками.

Так, рішенням Господарського суду м. Києва у справі 4/390 від 13.10.2011р. зокрема було зобов'язано ТОВ "Єдітепе-Україна" повернути майно Позивачу, передане за Договором оренди майна № 8.95 від 23.04.2008 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору Позивач прийняв на себе зобов'язання надати Відповідачу у тимчасове платне користування будівельну опалубку, асортимент, ціна та кількість якої визначені в Специфікації, що є невід'ємною частиною договору. Зокрема, відповідно до умов договору було передано наступне майно, що складало будівельну опалубку:

№ з/пШифрНайменуванняКількість одиниць 1 189931000Балка Дока Н20 ЭКО Р 3,90 м 1540 2 189937000Балка Дока Н20 ЭКО Р 2,65 м 2117 Всього 3657 Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Поряд з тим, ч. 1 ст. 184 ЦК України визначене поняття речі, визначеної індивідуальними ознаками. Зокрема, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

З огляду на вищевикладене, поняття індивідуально визначеного майна також включає в себе комплекси, системи, цільове призначення яких - виконання єдиної функції.

Отже, відповідно до умов укладеного договору Позивач передав майно, а саме - опалубку, що визначена індивідуальними ознаками та є комплексом складових, призначених для єдиного застосування та виконання єдиної функції.

Індивідуальна визначеність майна, що було повернуто згідно рішення суду Господарського суду м. Києва у справі 4/390 підтверджується її незамінністю, оскільки Позивач, з метою захисту своїх прав звернувся до суду з вимогою про повернення конкретного майна, переданого за договором оренди, визначеного індивідуальними ознаками, а не аналогічного, зі схожими властивостями, такого ж роду і якості. Індивідуальні ознаки опалубки виявляються також у наявності шифру (артикулу) її елементів, які мають набір певних ознак, зокрема, назва та розмір елементів.

Таким чином, подана Позивачем заява про зміну способу виконання рішення не підлягає задоволенню з огляду на те, що така зміна способу виконання рішення з майнового на грошовий можлива лише у випадку присудження майна, визначеного родовими ознаками. Проте, повернута рішенням суду будівельна опалубка є індивідуально визначеним майном, а отже зміна способу виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі 4/390 від 13.10.2011 року з зобов'язання ТОВ «Єдітепе-Україна» повернути ТОВ з II «ДОКА Україна Т.О.В.» майно передане в тимчасове орендне користування за Договором оренди № 8.95 від 23.04.2008р. - на стягнення з ТОВ «Єдітепе-Україна» на користь ТОВ з II «ДОКА Україна Т.О.В.» вартості майна є неможливою та не відповідає правовим умовам такої зміни в даному випадку.

Одночасно, судом враховано, що на даний момент залишається чинною та ніким не оскарженою ухвала господарського суду м. Києва від 17.10.2013 року по справі 4/390 якою було відмовлено Позивачу (Заявнику) про зміну способу виконання рішення суду з аналогічним обґрунтуванням такої відмови, при цьому суд при винесені вказаної ухвали, також виходив зокрема з неможливості зміни способи виконання рішення, з тих підстав, що майно за рішенням суду визначено індивідуальними ознаками.

За встановлених обставин справи, підстав для задоволення вказаної заяви про зміну способу виконання рішення суду немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 13.10.2011р. по справі № 4/390 відмовити.

Суддя І.І. Борисенко