Рішення

від 20.03.2015 по справі 926/280/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2015 р. Справа № 926/280/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Чернівці до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Метало-тарний завод» простягнення заборгованості -3447600,88 грн. Суддя Швець Микола Васильович Представники : Від позивачаТимощук Р.М. - довіреність №010-01/7622 від 19.09.2011р. Від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Чернівці звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-тарний завод» про стягнення заборгованості в сумі 3447600,88 грн. (у т.ч.: заборгованості за кредитною лінією - 3104114,73 грн., заборгованості за процентами - 57694,70 грн., 1090,70 грн. - заборгованості по комісії, 284700,75 грн. - пеня.).

Ухвалою суду від 23.02.2015 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 10.03.2015 року.

Ухвалою суду від 25.02.2015 року задоволено заяву про забезпечення позову (вх. № 294 від 24.02.2015р.).

Ухвалою суду від 10.03.2015 року, в зв'язку з неявкою представників відповідача, розгляд справи відкладено на 20.03.2015 року - 11:00 год.

Ухвалою суду від 20.03.2015 року, в задоволенні заяви ТОВ «Арда Метал Пекеджинг Україна» про вступ у справу № 926/280/15 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та повідомив суд, що згідно довідки про стан заборгованості станом на 20.03.2015р. заборгованість за основним боргом (тілом кредиту) становить 3103110,91 грн. в зв'язку зі сплатою відповідачем 04.02.2015р. тіла кредиту в сумі 1003,82 грн., а також надав додаткове пояснення вх. № 1255 від 19.03.2015 року.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи, проте явку своїх представників в два судових засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.

Нез'явлення представників відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору, справу може бути розглянуто без їх участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив :

19 серпня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метало-тарний завод» (надалі - Позичальник) було укладено Генеральну кредитну угоду №7113N1 (далі - Генеральна угода), згідно якої Банк проводить Кредитні операції в межах лімітів, визначених п.4.5. Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках Генеральної угоди (п.4.1.).

В рамках Генеральної угоди між сторонами був укладений Кредитний договір № 7113К2 від 19 серпня 2013 року (далі - Договір), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором (п.2.1 Договору).

В якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача за Генеральною угодою №7113N1 від 19.08.2013р., в заставу позивача, згідно договору застави №7113Z3 від 19.08.2013 року з додатковим договором №7113Z3-1 від 30.05.2014року, відповідачем передано товари в обороті на загальну балансову вартість 5485120 грн.

Додатковою угодою №7113К2-1 від 30 травня 2014 року до Кредитного договору № 7113К2 від 19 серпня 2013 року внесено зміни та викладено Договір в новій редакції.

Відповідно до п.п. 2.2. Договору Кредит надано Позичальнику однією сумою шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії, з лімітом 6838856,97 грн. (п.п. 2.3.1. Договору).

На виконання умов вищезазначених договорів позивач перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі 6838856,97 грн., що підтверджується: схемою кредитування за кредитним договором з зазначенням сум, періоду та номерів документів, що підтверджує видачу кредиту, меморіальними ордерами, реєстрами платіжних документів з 19.08.13р. - 13.03.2015р. та іншими матеріалами справи.

Кінцевий термін погашення кредиту - 20 грудня 2014 року (п.2.4 Договору).

Відповідно до п.2.6. Договору Позичальник сплачує Банку проценти за кредитом, комісію за управління кредитною лінією та інші комісії/плати за цим Договором, у розмірах та на умовах цього договору.

Розмір процентної ставки за кредитом становить 21,5% (п.п. 3.1.2 Договору).

Згідно з п.3.2.1.1 розмір ставки комісії за управління становить 0,035% від Ліміту, зазначеного у підпункті 2.3.1 цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.9.2.2, п.9.2.8 Договору, Позичальник взяв на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі погашати Банку кредит, сплатити проценти за кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Здійснивши погашення кредиту, процентів за кредитом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 10 банківських днів з дня відправлення Банком позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення.

Відповідач всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства виконав взяті на себе зобов'язання частково в сумі 3735746,06 грн. та не повернув в повному обсязі отримані кредитні кошти у строк до 20.12.2014р., що спричинило виникненню основної заборгованості за кредитом в сумі 3103110,91 грн.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо повернення отриманих сум кредиту банк направляв повідомлення про порушення основного зобов'язання та повернення кредиту №071-06/185 від 02.02.2015 року, в якому було запропоновано виконати зобов'язання щодо погашення суми заборгованості в добровільному порядку, проте, останній на звернення не відреагував.

Згідно наданому розрахунку, сума несплачених відсотків за користування кредитними коштами (за період з 01.01.2015р. по 31.01.2015р.) становить 57694,70 грн. та комісії (за період з 01.01.2015р. по 31.01.2015р.) становить 1090,70 грн.

Доказів виконання зобов'язання щодо вчасного та у повному обсязі повернення кредитних коштів в сумі 3103110,91 грн., несплачених відсотків за користування кредитними коштами в сумі 57694,70 грн. та комісії в сумі 1090,70 грн. відповідач не надав, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У випадку невиконання (несвоєчасного виконання) Позичальником будь-яких грошових зобов'язань, визначених цим договором, Позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов'язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов'язань (п.10.2 Договору)

Згідно наданому розрахунку, сума пені за прострочення сплати боргу за період з 01.10.2014р. по 03.02.2015р. становить 284700,75 грн. та підлягає стягненню.

Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем складає 3446597,06 грн. (у т.ч.: заборгованості за кредитною лінією - 3103110,91 грн., 57694,70 грн. - заборгованості за процентами, 1090,70 грн. - заборгованості по комісії, 284700,75 грн. - пені) та підлягає стягненню. Дана заборгованість підтверджується довідкою про стан заборгованості станом на 20.03.2015р. та іншими матеріалами справи. Щодо решти заборгованості за кредитною лінією в сумі 1003,82 грн. то суд відмовляє в стягненні зазначеної суми, оскільки сплата даної суми відповідачем мала місце 04.02.2015р. (що підтверджується довідкою про стан заборгованості станом на 20.03.2015р. та схемою кредитування за кредитним договором з зазначенням дати сплати 1003,82 грн. - 04.02.2015р. пл./дор. № 693) тобто до звернення позивача із позовною заявою до суду (19.02.2015р.).

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів погашення заборгованості в повному обсязі.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір, слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, ухвалою суду від 25.02.2015 року - задоволено заяву позивача про забезпечення позову (вх. № 294 від 24.02.2015р.). В резолютивній частині ухвали зазначено, що термін дії заходів забезпечення позову - до дня набрання рішенням по справі №926/280/15 законної сили.

Згідно із статтею 68 ГПК питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Тому суд прийшов до висновку, скасувати забезпечення позову вчинене ухвалою господарського суду Чернівецької області від 25.02.2015 року.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 44, 49, 68, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Метало-тарний завод» (Чернівецька область, м. Хотин, вул. Незалежності, 49а; код 38514916)

на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (м. Київ, вул. Горького, 127; код 00032112; рахунок № 3739001712, МФО 356271, ЗКПО 21420657)

- заборгованість у сумі 3446597,06 грн. (у т.ч.: заборгованості за кредитною лінією - 3103110,91 грн., 57694,70 грн. - заборгованості за процентами, 1090,70 грн. - заборгованості по комісії, 284700,75 грн. - пені);

- судовий збір в сумі 70758,94 грн.

3. В решті позовних вимог (в частині стягнення заборгованості за кредитною лінією в сумі 1003,82 грн.) - відмовити.

4. Скасувати забезпечення позову вчинене ухвалою господарського суду Чернівецької області № 926/280/15 від 25.02.2015 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

«Повне рішення складено 23.03.2015 року»

Суддя М.В. Швець