Постанова

від 16.02.2015 по справі 826/20194/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16 лютого 2015 року 12 год. 18 хв. № 826/20194/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судових засідань Здорик Л.В., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у судовому засіданні 16 лютого 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 22 грудня 2014 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 20 листопада 2014 року № 0008212202 (далі - оскаржуване рішення) .

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 15 січня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю, а представник відповідача не визнала позов та просила відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування у судовому засіданні 28 січня 2015 року. Пояснила, що оскаржуване рішення є правомірним та не підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 21 по 27 жовтня 2014 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 03 листопада 2014 року складено акт № 6399/26-56-22-02-10/35962266 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам із товариством з обмеженою відповідальністю "Смс-Софт" (далі - ТОВ "Смс-Софт") за період із 01 по 31 липня 2014 року (далі - акт перевірки) , відповідно до висновків якого, позивачем занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за липень 2014 року у загальному розмірі 148206,00 грн., чим порушено пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) .

На підставі акту перевірки, 20 листопада 2014 року прийнято оскаржуване рішення, яким, з урахуванням листа відповідача від 27 листопада 2014 року № 1090/10/26-56-22-02-08, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 148206,00 грн. за основним платежем та у розмірі 37052,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суд не погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Перевірку проведено на підставі наказу від 21 жовтня 2014 року № 1201, копію якого разом із направленням на перевірку вручено особисто під розписку уповноваженій особі позивача.

За змісту акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ за липень 2014 року ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагента - ТОВ "Смс-Софт".

У контексті вище викладених обставин суд зазначає наступне.

Між позивачем, як підрядником, та ТОВ "Смс-Софт", як субпідрядником, 20 червня 2014 року укладено договір № 20/06/14СП, за умовами якого субпідрядник зобов'язався на свій ризик, із власних матеріалів та/або матеріалів підрядника власними та/або залученими силами, за дорученням підрядника виконати у встановлений строк ремонтні роботи на об'єкті підрядника.

На виконання умов договору № 20/06/14СП сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт від 31 липня 2014 року № 2 та ТОВ "Смс-Софт" виписано позивачу податкові накладні від 15 липня 2014 року № 25, від 18 липня 2014 року № 32, від 24 липня 2014 року № 43.

Перелічені документи від імені ТОВ "Смс-Софт" підписані ОСОБА_2

Податкові накладні зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Смс-Софт" проводились у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями:

- від 01 липня 2014 року № 124 на суму 248027,00 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 41337,83 грн.);

- від 15 липня 2014 року № 130 на суму 90000,00 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 15000,00 грн.);

- від 18 липня 2014 року № 132 на суму 100000,00 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 16666,67 грн.);

- від 18 липня 2014 року № 133 на суму 100000,00 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 16666,67 грн.);

- від 18 липня 2014 року № 134 на суму 95000,00 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 15833,33 грн.);

- від 24 липня 2014 року № 136 на суму 100000,00 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 16666,67 грн.).

Крім того, 27 червня 2014 року між позивачем, як підрядником, та ТОВ "Смс-Софт", як субпідрядником, укладено договір № 27/06/14СП, за умовами якого субпідрядник зобов'язався на свій ризик, із власних матеріалів та/або матеріалів підрядника власними та/або залученими силами, за дорученням підрядника виконати у встановлений строк ремонтні роботи на об'єкті підрядника.

На виконання умов договору № 27/06/14СП сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт від 31 липня 2014 року б/н та ТОВ "Смс-Софт" виписано позивачу податкові накладні від 08 липня 2014 року № 12 та від 24 липня 2014 року № 44.

Перелічені документи від імені ТОВ "Смс-Софт" підписані ОСОБА_2

Податкові накладні зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Смс-Софт" здійснювались у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень:

- від 08 липня 2014 року № 127 на суму 264233,00 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 44038,83 грн.);

- від 24 липня 2014 року № 137 на суму 140000,00 грн. (у тому числі ПДВ у розмірі 23333,33 грн.).

У матеріалах справи міститься копія акту приймання виконаних будівельних робіт за липень до договору № 27/06/14СП, з якої вбачається, що в акті відсутні дата прийняття підрядником робіт.

У наданій суду копії відомості ресурсів відсутні основні реквізити акту прийняття, додатком до якого є така відомість. До того ж, вказана відомість не підписана.

У ході судового розгляду справи представник відповідача зазначила, що у період оформлення господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Смс-Софт", у вказаному товаристві працювало 3 особи. У ТОВ "Смс-Софт" відсутнє підтвердження наявності у штаті або за сумісництвом чи на умовах підряду трудових ресурсів. Не надано доказів залучення працівників до виконання будівельних робіт. При цьому, виходячи з обсягу виконаних дій, передбачених договорами, трьох працівників недостатньо для виконання господарських операцій.

Тобто, відповідачу у ході перевірки та суду у ході розгляду справи не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду робіт (послуг) та в сукупності підтверджують їх фактичне (реальне) виконання.

Внаслідок відсутності у контрагента відповідних ресурсів, неможливості виконання ним господарських операцій, за такими операціями оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання платником податків - ТОВ "Смс-Софт", обумовлених операцій, чим створювалася видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи, у тому числі податкові накладні, внаслідок "безтоварності" операцій, є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Смс-Софт".

Аналогічна позиція міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30 липня 2013 року у справі К/9991/11416/12.

Згідно з п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.6 ст. 198 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, зважаючи на не підтвердження документально реальності господарських операцій за участю позивача та його контрагента - ТОВ "Смс-Софт", суд прийшов до висновку про обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та, як наслідок, відсутність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

При цьому, відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, справляється судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з 01 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація".

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-реставрація" (код за ЄДРПОУ 35962266) решту судового збору у розмірі 1684,38 грн. (Одна тисяча шістсот вісімдесят чотири гривні тридцять вісім копійок) на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, рахунок отримувача 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 23 лютого 2015 року