Ухвала

від 26.02.2015 по справі 758/8113/14-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 758/8113/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Трегубенко Л.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва на постанову Подільського районного суду м.Києва від 24 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва та Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії та перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва та Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва про зобов'язання внести зміни до системи персоніфікованого обліку щодо стажу роботи і заробітку та перерахувати розмір пенсії за віком.

Постановою Подільського районного суду м.Києва від 24 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 досягла пенсійного віку та з 08 травня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі призначило їй пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У період з 02 грудня 1997 року по 31 жовтня 2003 року позивач працювала в АК «Держінвест України» на посаді заступника головного бухгалтера.

Так, страхувальником - АК «Держінвест України» відомості за 2002 рік про нараховану позивачу заробітну плату були занесені на невірний номер облікової картки - НОМЕР_1, тоді як вірний номер - НОМЕР_2.

У зв'язку з даною технічною помилкою, під час визначення розміру пенсії позивачу не враховано період роботи і заробіток з січня по грудень місяці 2002 року в АК «Держінвест України» (код ЄДРПОУ 00013221), згідно індивідуальних відомостей про заробіток (доход) та страхові внесків, у зв'язку з помилкою в ідентифікаційному коді в паперовому звіті даних обліку (персональної облікової картки) - по формі «ІНДАНІ».

Листом від 04 червня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва за результатами розгляду заяви позивача від 22 травня 2014 року відмовило у врахуванні при розрахунку пенсії даних особового рахунку про заробітну плату, нараховану в АК «Держінвест України» за період з січня по грудень місяці 2002 року, у зв'язку з відсутністю даних про заробіток в системі персоніфікованого обліку.

Згідно листа від 25 червня 2014 року, Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (за місцем колишньої реєстрації підприємства) погодилось з допущеною помилкою, але відповідних змін не внесло, витребувану інформацію про уточнення персоніфікованого обліку в реєстраційному номері облікової картки платника податків не надало, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АК «Держінвест України» з 2004 року припинило свою діяльність, та неможливо співставити відомості про застрахованих осіб системи персоніфікованого обліку з первинними бухгалтерськими і іншими документами.

Не погоджуючись з відмовою відповідачів внести відповідні зміни до системи персоніфікованого обліку щодо стажу роботи і заробітку та вважаючи їх протиправними, позивач звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону.

В силу п.п. 5, 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року № 794 «Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).

Уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» має право: своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цього Положення; проводити у роботодавців перевірку достовірності поданих відомостей про фізичних осіб, зокрема перевірку фінансових та інших документів, що підтверджують зазначені відомості.

Згідно п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом; звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 вищевказаного Закону, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Порядок здійснення перерахунку пенсії визначено у ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого, перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Згідно п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року № 794, роботодавці зобов'язані: в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них; надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, в індивідуальних відомостях про застраховану особу в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування за період роботи у АК «Держінвест України» щодо ОСОБА_3 за відповідним номером персональної облікової картки - НОМЕР_2 містяться дані про нараховану заробітну плату за 1997-2003 р.р. р., за винятком 2002 року.

Судом встановлено, що у звітності АК «Держінвест України» за формою СП - «Список осіб, які працювали у роботодавця за цей період» за 1997 рік ОСОБА_3 значиться за номером облікової картки - НОМЕР_2, а за 2002 рік інформація про застраховану особу за номером облікової картки - НОМЕР_2 відсутня, однак є інформація за невірним номером облікової картки - НОМЕР_1.

Тобто, матеріали справи підтверджують, що у вищевказаному звіті наявна описка, що призвела до неврахування трудової діяльності за 2002 рік та зниження розміру пенсії при розрахунку.

Матеріали справи свідчать, що з 08 травня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначило позивачу пенсію за віком на загальних підставах у розмірі 4 195 грн. 75 коп.

Разом з тим, при визначенні ОСОБА_3 розміру пенсії за віком Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва не врахувало період роботи і заробіток з січня по грудень місяці 2002 року в АК «Держінвест України» (код ЄДРПОУ 00013221) на посаді заступника головного бухгалтера на умовах повного робочого дня, відповідно до індивідуальних відомостей про заробіток (доход) та страхові внесків, у зв'язку з помилкою в ідентифікаційному коді в паперовому звіті даних обліку (персональної облікової картки) - по формі «ІНДАНІ».

Згідно записів трудової книжки, 02 грудня 1997 року ОСОБА_3 була прийнята на посаду заступника головного бухгалтера в Українську державну кредитно-інвестиційну кампанію, на базі якої створено АК «Держінвест України», продовжувала працювати по 31 жовтня 2003 року на умовах повного робочого дня.

Як вбачається з архівних довідок Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України) від 30 квітня 2014 року за №№ 188, 188/3, підтверджений період роботи позивача з січня по грудень місяці 2000 року у АК «Держінвест України» і помісячне нарахування заробітної плати згідно особового рахунку.

Так, в індивідуальних відомостях про застраховану особу в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування містяться дані щодо ОСОБА_3 про нараховану заробітну плату за період роботи за 1997-2003 р.р. в АК «Держінвест України», за винятком 2002 року, за відповідним реєстраційним номером облікової картки платника податків - НОМЕР_2.

Як вбачається з повідомлення начальника відділу по роботі із застрахованими особами по платнику - АК «Держінвест України», згідно звітності за 2002 рік індивідуальні відомості про нарахування заробітної плати по застрахованій особі ОСОБА_3 подавалися за реєстраційним номером облікової картки платника податків - НОМЕР_1. При цьому, відомості щодо застрахованої особи за реєстраційним номером облікової картки платника податків - НОМЕР_2 не надавалися.

Тобто, у звітності АК «Держінвест України» за формою «ІНДАНІ» за 2002 рік ОСОБА_3 значиться за невірним реєстраційним номером облікової картки платника податків - НОМЕР_1, а інформація про застраховану особу за реєстраційним номером облікової картки платника податків - НОМЕР_2 відсутня.

Отже, вищенаведене свідчить про наявність технічної описки виявленої при прийнятті звіту, але не усунутої відповідачами, оскільки дані щодо застрахованої особи за реєстраційним номером облікової картки платника податків - НОМЕР_1 до персоніфікованої бази взагалі не внесені, що призвело до незарахування позивачу трудового стажу за 2002 рік, і як наслідок, зниження розміру пенсії за віком.

Внаслідок допущеної технічної помилки період трудової діяльності позивача за 2002 рік не був врахований при визначенні розміру пенсії, що призвело до його зниження.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачі не довели правомірності своїх дій щодо невиправлення технічної описки у звіті АК «Держінвест України» за 2002 рік по формі «ІНДАНІ» щодо ОСОБА_3 у реєстраційному номері облікової картки платника податків з - НОМЕР_1 на - НОМЕР_2 та незарахування відомостей про стаж і зарплату за цей період при розрахунку пенсії.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м.Києва - залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м.Києва від 24 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.