Постанова

від 17.03.2015 по справі 922/5464/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2015 р. Справа № 922/5464/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Грєнков І.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1320 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 09.02.15 у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Приватне підприємство "Модум", м. Харків,

про повернення безпідставно набутого майна та стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Харківська міська рада, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Модум" в якому просить суд зобов'язати відповідача повернути в натурі територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,0400 га, яка розташована по вул. Героїв Сталінграду, 9 у м. Харкові та стягнути з відповідача на користь позивача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 148963,64 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.02.2015 року (суддя Денисюк Т.С.) у позові відмовлено.

Позивач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати частково, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 148963,64 грн.; прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Приватне підприємство "Модум" (відповідач) є власником нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 177,8 м.кв. по по просп. Героїв Сталінграду, 9 у м. Харкові на підставі Договору купівлі-продажу від 22.03.2004 року №1043, що підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.08.2014 року за №25868461.

Харківська міська рада на підставі 48 сесії 5 скликання від 22.09.2010 року №247/10 надала Приватному підприємству "Модум" в оренду строком до 01.09.2015 року земельну ділянку по по просп. Героїв Сталінграду, 9 загальною площею 0,0330 Га, для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Проте, договір оренди спірної земельної ділянки між сторонами так і не був укладений.

Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що Відповідач використовує земельну ділянку площею 0,400 Га по просп. Героїв Сталінграду, 9 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки, визначення її меж, площі та конфігурації від 29.08.2014 року.

Як встановлено перевіркою Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, відповідач в період з 01.11.2011 р. до 31.10.2014 р. не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі (орендну плату).

Позивач здійснив розрахунок доходу, одержаного відповідачем та зазначає, що розмір доходу від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку Відповідача, розрахований міською радою в сумі 148963,64грн., виходячи з розміру орендної плати за землю, зменшений на розмір безпідставно зроблених Відповідачем платежів, на думку позивача, за використання землі у вигляді земельного податку, та підтверджується наступним.

Відповідно до листа Основ"янської ОДПІ м. Харкова від 26.08.2014 року №4653/9/20-38-15-03-16 відповідач знаходиться на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку.

Згідно наданої податкової декларації з плати за землю на 2012 рік ПП "МОДУМ" (22379336) нарахувало земельний податок: за січень - червень 2012 року по 238,97грн., за липень - грудень 2012 року - 238,98 грн.. Всього за 2012 рік, згідно декларації наданої платником, нараховано - 2867,70грн..

Згідно облікової картки платника за 2012 рік ПП "МОДУМ" (22379336) сплатило земельний податок у розмірі 2867,70 грн..

Згідно наданої податкової декларації з плати за землю на 2013 рік ПП "МОДУМ" (22379336) нарахувало земельний податок: за січень - червень 2013 року по 238,97грн., за липень - грудень 2013 року - 238,98 грн.. Всього за 2013 рік, згідно декларації наданої платником, нараховано - 2867,70 грн..

Згідно облікової картки платника за 2013 рік ПП "МОДУМ" (22379336) сплатило земельний податок у розмірі 2867,70 грн..

Згідно наданої податкової декларації з плати за землю на 2014 рік ПП "МОДУМ" (22379336) нарахувало земельний податок: за січень - червень 2014 року по 238,97грн., за липень - грудень 2014 року - 238,98 грн.. Всього за 2014 рік, згідно декларації наданої платником, нараховано - 2867,70 грн..

Згідно облікової картки платника за 2013 рік ПП "МОДУМ" (22379336) сплатило земельний податок у розмірі 2867,70 грн..

Станом на 01.07.2014 року податковий борг по земельному податку у Приватного підприємства "Модум" відсутній.

Таким чином, на думку позивача, не здійснення Приватним підприємством "Модум" оплати за землю у законодавчо встановленому розмірі (по звичайним цінам) за використання земельної ділянки, а саме несплата орендної плати, призвело до фактичного безоплатного отримання відповідачем послуг з користування земельною ділянкою та, як наслідок, одержання доходів в результаті використання цієї земельної ділянки, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Позивач наполягає на безпідставному користуванні відповідачем спірною земельною ділянкою, у зв'язку з чим звернувся з відповідним позовом та просить суд зобов'язати відповідача звільнити відповідну ділянку та стягнути з відповідача суму несплаченої плати за користування земельною ділянкою, як отриманий останнім дохід від використання безпідставно набутого майна.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст. 179 ЦК України).

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Встановлені судом обставини справи свідчать, що на спірній земельній ділянці відповідачу на праві приватної власності належать нежитлові будівлі (нерухоме майно) літ. «А-1» загальною площею 177,8 м.кв. по по просп. Героїв Сталінграду, 9 у м. Харкові.

Таким чином, будь-яке переміщення вказаної нерухомості є неможливим без її знецінення (знищення) та зміни її призначення.

Крім того, частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за її ст. 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою (Лист Верховного Суду України від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України").

Згідно чинного земельного законодавства використання землі здійснюється або на праві власності, або на праві користування земельною ділянкою.

Так, у відповідача виникло право власності на нерухомість на підставі цивільно-правових угод. Втім, право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під цією нерухомістю належним чином відповідачем не оформлено, але недотримання порядку оформлення права на земельну ділянку, на якій розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права відповідача, як власника нерухомості на користування нерухомістю та, як наслідок - земельною ділянкою, на якій вона розташована, оскільки користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою.

Як правомірно зазначає місцевий господарський суд - зобов'язання відповідача в примусовому порядку звільнити земельну ділянку та передати її в натурі позивачу є порушенням права власності відповідача, гарантованого статтею 41 Конституції України. Зазначені обставини виключають можливість звільнення земельної ділянки під будівлею з посиланням на її самовільне зайняття (Лист Вищого господарського суду від 01.01.2010 "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами").

З огляду на наведене, господарський суд Харківської області, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку в натурі є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично не призводить до відновлення його порушених прав, а тому виключає можливість задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 148963,64 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд, зокрема, посилається на статтю 120 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності, право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 182 ЦК України встановлені такі ж саме вимоги щодо здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку.

Однак, відповідно до листів Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області від 23.09.2014 № 4339/08 та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 11.09.2014 № 10226/0/225-14 правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельну ділянку по пр. Героїв Сталінграду, 9 не обліковуються.

Таким чином, відповідач правомірно володіє лише нежитловою будівлею літ. «А-1», яка знаходиться на спірній земельній ділянці, проте, з моменту виникнення права власності на вказане нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити та - зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, яка знаходиться під нежитловою будівлею.

Отже, неправильне застосування судом першої інстанції правових норм ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України призвело до неправильних висновків суду щодо відсутності безпідставного користування земельною ділянкою.

Згідно з положеннями частини 1 статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Безпідставне набуття Відповідачем спірної земельної ділянки не є результатом протиправного діяння, а є наслідком законних дій, а саме придбання Відповідачем у власність будівлі, яка безпосередньо пов'язана із земельною ділянкою.

Відповідно до п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.201 1 р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень».

Набувши право на земельну ділянку у зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомості, відповідач не звільняється від необхідності зареєструвати речові права на земельну ділянку у встановленому законом порядку.

Таким чином, речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, а тому він використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.

З викладеного вбачається, що відповідач використовував земельну ділянку по пр. Героїв Сталінграду, 9 у м. Харкові без достатніх правових підстав, оскільки речові права на вказану земельну ділянку за останнім у встановленому законом порядку не реєструвались, а доводи місцевого господарського суду у оскаржуваному рішенні не відповідають нормам матеріального права.

Отже, у зв'язку з тим, що правова підстава для набуття (збереження) майна (земельної ділянки по пр. Героїв Сталінграду, 9) у Відповідача відсутня, у Харківської міської ради правомірно виникло право на застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, що підтверджується позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 02.10.2013 р. у справі №6-88цс13.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 р. у справі № 6-88цс13, яка стосується подібних спірних правовідносин, застосування норм глави 83 ЦК України можливе тільки у випадку наявності між сторонами позадоговірних правовідносин. За наявності між сторонами зобов'язальних договірних правовідносин, відсутні підстави для застосування норм ст. 1212 ЦК України.

Верховний Суд України зазначає: «... у разі, коли поведінка набувача, потерплого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі».

Враховуючи викладене, відсутність у відповідача правової підстави для набуття земельної ділянки по пр. Героїв Сталінграду, 9 у м. Харкові є підставою для застосування ст. 1212 ЦК України.

Таким чином, правовий висновок суду першої інстанції щодо неможливості застосування до спірних правовідносин норм ст.ст. 1212, 1213, 1214 ЦК України призвів до неправильного застосування норм матеріального права, та як наслідок - прийняття незаконного рішення.

Зазначене неправильне застосування судом першої інстанції правових норм статті 1214 ЦК України призвело до неправильних висновків суду щодо відсутності підстав для відшкодування коштів.

Щодо доводів місцевого господарського суду про те, що розрахунок позивача про отримані доходи відповідачем оснований на припущеннях та є недоведеним, слід зазначити наступне.

Такі висновки суд першої інстанції обґрунтовує відсутністю підстав розрахунку позивачем заявленої до стягнення суми, виходячи з розміру орендної плати за земельну ділянку, у зв'язку відсутністю укладеного Відповідачем договору на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.36, 14.1.125, 288.5 ПК України).

Харківською міською радою обґрунтовано, що Відповідач фактично одержав дохід в результаті не здійснення плати за землю в розмірах визначених регульованою, звичайною ціною плати за землю.

Відповідач в період з 01.11.2011 р. до 31.10.2014 р. не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Будь-який дохід, отриманий резидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, визнається доходом підприємства, відповідно до статей 14, 135 ПК України.

Безоплатно отримані товари, роботи, послуги, вартість яких визначена на рівні не нижче звичайної ціни, включається до доходів підприємства.

До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов'язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153.

Разом з цим, дохід підприємства зменшується на суми витрат, до яких відносяться суми нарахованих податків.

Таким чином, нездійснення Відповідачем плати за використання земельної ділянки в розмірі, визначеному земельними актами, тобто за регульованими державою цінами, які є фактично звичайною ціною, призвело в результаті до одержання ним доходів.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач зазначає, що Розмір доходу Відповідача був розрахований Позивачем як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачуються за регульованою (звичайною) ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, зменшений на розмір безпідставно зроблених Відповідачем платежів за використання землі у формі земельного податку.

Орендна плата була розрахована на підставі даних нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 р. та 01.01.2013 р., яка у свою чергу була затверджена рішеннями Харківської міської ради від 25.12.2007 №335/07 та від 03.07.2013 № 1209/13.

Зазначені вище рішення Харківської міської ради не скасовувались та у судовому порядку незаконними не визнавались, а тому були використані Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель міської ради для отримання відповідних даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка використовується Відповідачем.

Відповідно до п. 2.3. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13, комунальне підприємство «Міський інформаційний центр» є користувачем програмного комплексу «Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013» за договором з Департаментом земельних відносин, надає доступ до зазначеного програмного комплексу управлінню Держземагентства у м. Харкові Харківської області для надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, Департаменту земельних відносин для перевірки даних, що містяться у витягах, та виконання інших функцій у межах повноважень та Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель для здійснення відповідних контрольних повноважень.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються у формі витягу лише у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель», а саме: для цілей оподаткування, сплати державного мита та розрахунку орендної плати для укладання договорів оренди землі.

Дохід Відповідача від безпідставно набутого майна був розрахований Позивачем як цивільно-правовий елемент, а не як база оподаткування, для цілей, визначених Податковим кодексом України.

Зазначене свідчить про безпідставність тверджень суду першої інстанції про те, що розрахунок Позивача про отриманий дохід Відповідачем внаслідок користування спірною земельною ділянкою оснований на припущеннях та є недоведеним.

Колегія суддів також не погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність повноважень Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради щодо визначення меж, розмірів, земельних ділянок.

Такі висновки суд першої інстанції обґрунтовує тим, що відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 (далі - Інструкція № 376), під час складання акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по пр. Героїв Сталінграду, 9 у м. Харкові від 29.08.2014 р. Позивач не використовував необхідної техніки та спеціалістів.

Слід зазначити, що відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється міськими радами.

Вказана норма дублюється ст. 20 Закону України «Про охорону земель». Можливість здійснення самоврядного контролю у галузі земельних відносин передбачена, окрім ст. 189 ЗК України, п. «ї» ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього середовища». Порядок здійснення контрольних повноважень органами місцевого самоврядування визначається насамперед Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону надає виконавчим органам рад повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. № 1188/13 затверджено Положення про Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради.

Відповідно до розділу 2 цього Положення метою Департаменту є забезпечення належного використання та охорони земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, додержання земельного законодавства та запобігання його порушенням. Основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства України.

На підставі п. 3.1.1. вказаного Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює самоврядний контроль за використанням та охороною земель комунальної власності територіальної громади міста Харкова, а також за додержанням юридичними та фізичними особами земельного законодавства.

Пунктами 3.2.1.-3.2.3. Положення встановлено, що Департамент має право обстежувати будь-які земельні ділянки в межах міста Харкова з метою здійснення контролю за дотриманням порядку їх використання та охорони. Складати акти обстеження стану земельних ділянок та дотримання умов їх використання та охорони. Отримувати у встановленому законом порядку від фізичних та юридичних осіб інформацію, документи та відомості, необхідні для виконання покладених на Департамент завдань.

Отже, у Харківської міської ради існують обґрунтовані та законні підстави, передбачені нормативно-правовими актами, складати акти обстеження, визначення меж площі та конфігурації земельних ділянок комунальної власності.

З метою визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки по пр. Героїв Сталінграду, 9 у м. Харкові від 27.06.2014 в присутності Таманова Владислава Олеговича: інженера-геодезиста (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста № 011028 від 03.10.2013 року) та Дорош Галини Григорівни: інженера землевпорядника (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 011439 від 15.11.2013 р.) обстежено зазначену земельну ділянку та проведено її кадастрову зйомку, про що складено акт.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна у розмірі 148 963,64 грн. законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні таких позовних вимог - скасуванню, як такого, що прийнято за умов неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи в цій частині. Апеляційна скарга, у зв'язку з викладеним - підлягає задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Відповідно до положень частини 1 та пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, в якій має бути, зокрема, зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.02.2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства "Модум" доходів, отриманих від безпідставно набутого майна у розмірі 148 963,64 грн. та прийняти в цій частині нове рішення - позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Модум" (79008, м. Львів, пр. Свободи, 10, код ЄДРПОУ 22379336) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 31419611700002 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) дохід, одержаний від безпідставно набутого майна у розмірі 148 963,64 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства "Модум" (79008, м. Львів, пр. Свободи, 10, код ЄДРПОУ 22379336) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2979,27 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Модум" (79008, м. Львів, пр. Свободи, 10, код ЄДРПОУ 22379336) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1489,64 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 23.03.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Бондаренко В.П.