Рішення

від 10.03.2015 по справі 910/1542/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015Справа №910/1542/15-г

За позовом Фізичної особи-підприємця Яковенко Наталії Вікторівни м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбетонбуд" м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 31617,12 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Матвєєва С.В., Каленюк А.В.,

від відповідача Приймак О.Ю.

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2015 року Фізична особа-підприємець Яковенко Наталія Вікторівна звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що після оплати виставленої відповідачем рахунку-фактури № 4 від 17 квітня 2013 р. у розмірі 30000 грн. на купівлю цементу останній не передав йому вказаний товар, одержані кошти не повернув.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 570 грн., три проценти річних з простроченої суми 103,56 грн., пеню 943,56 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати, у т.ч. 20000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги. Подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом м. Києва справи за позовом Фізичної особи-підприємця Яковенко Наталії Вікторівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбетонбуд" про розірвання договору. У задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки розгляд вищевказаної справи не перешкоджає розгляду даного господарського спору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Вказував, що між ним та позивачем виникли відносини з купівлі-продажу 33 т цементу розсипного ПЦ ІІ/А-Ш-400. При цьому, умовами договору його обов'язок доставити товар встановлений не був, а позивач мав самостійно вирішити питання вивезення товару зі складу. Посилаючись на те, що товар за договором не був переданий внаслідок прострочення позивача, просив у позові відмовити та покласти на того понесені ним витрати по оплаті послуги адвоката у розмірі 5000 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі виставленої відповідачем рахунку-фактури № 4 від 17 квітня 2013 р. позивач перерахував відповідачу кошти у розмірі 30000 грн. в рахунок попередньої оплати за 33 т цементу ПЦ ІІ/А-Ш-400.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача від 17 квітня 2013 р., копією видаткової накладної № УБ-0000029 від 17 квітня 2013 р.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору купівлі-продажу, укладеного в усній формі, врегульовані гл. 54 ЦК України, за яким відповідач зобов'язався передати позивачу у власність 33 т цементу ПЦ ІІ/А-Ш-400, а відповідач - прийняти указаний товар та сплатити за нього встановлену ціну 30000 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем обов'язку передати товар.

У відповідності до вимог ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування

Як пояснили у судовому засіданні представники сторін, умовами договору між ними було передбачено передачу товару шляхом його самовивозу покупцем зі складу продавця.

Посилання у позовній заяві про встановлення обов'язку відповідача доставити товар автомобільним транспортом до контрагентів позивача належними доказами не підтверджені, суперечать вищевказаним поясненням, наданим у судовому засіданні, тому є необґрунтованими.

Таким чином, умовою передачі товару за спірним договором покупцеві була його наявність і готовність до передання на складі продавця.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 689 ЦК покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Листом відповідача № 11 від 12 грудня 2014 р. підтверджується, що позивач був поінформований про готовність товару до передання у належному місці.

Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України позивачем не подано доказів подання до складу відповідача транспортних засобів для одержання оплаченого товару.

Згідно з вимогами ст.ст. 612, 613 прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Враховуючи, що відповідач не прострочив зобов'язання з передачі товару, то позивач відповідно до вимог ст.ст. 612, 693, 1212 ЦК України не набув права відмовитися від прийняття виконання та договору та вимагати повернення сплаченої за товар суми.

За таких обставин, коли право позивача відповідачем не порушене, у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Враховуючи характер спору, обсяг наданих адвокатом відповідачу послуг у зв'язку з розгром даної справи, суд вважає, що витрати по їх оплаті, здійснені на підставі платіжного доручення № 30014 від 19 лютого 2015 р., підлягають відшкодуванню з позивача в розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Фізичної особи-підприємця Яковенко Наталії Вікторівни м. Києва відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яковенко Наталії Вікторівни (04208, м. Київ, пр-т В.Порика, 14, кв. 57, ід. номер 26125118801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбетонбуд" (03065, м. Київ, б-р І.Лепсе/Академіка Каблукова, 51/16, код 35625674) 2000 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар