Ухвала

від 18.03.2015 по справі 1570/3203/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 1570/3203/2012

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліора-Р» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліора-Р» (далі Товариство) звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.04.2012р. за №0000741701.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що у період з 16.03.2012р. по 22.03.2012р. ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань нарахування та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з серпня 2011р. по січень 2012р. За результатами перевірки ДПІ 29.03.2012р. складено акт за №224/17/36012864 у висновках якого зазначено про порушення вимог діючого законодавства України, які виразилися у тому, що Товариство здійснюючи свою господарську діяльність шляхом надання послуг населенню у сфері громадського харчування в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» в АДРЕСА_1 використовувало працю осіб, яким сплачувалась зарплата, проте, з такими особами не укладалися трудові угоди.

На підставі таких висновків ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000741701, яким ТОВ «Ліора-Р» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників по актам перевірки у загальному розмірі 11996,25грн., з них за основним платежем - 9189грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2807,25грн.

Позивач зазначає, що в акті перевірки відповідачем не зазначено, як він встановив обставини, що певні особи працювали у барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» та отримували заробітну плату. Дані особи не могли працювати в кафе з березня чи серпня 2011р., оскільки кафе почало свою роботу з 1.09.2011р.у, що підтверджується торговим патентом та ліцензією на продаж алкоголю від 1.09.2011р., а до цього часу у приміщенні проводились ремонтні роботи. Також відповідачем не взято до уваги той факт, що у кафе послуги у сфері громадського харчування надає ФОП ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 7.09.2009р., та трудовим договором між ФОП ОСОБА_2 та працівниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, де зазначається місце роботи за адресою, АДРЕСА_1. Таким чином, позивач стверджував, що вищевказані особи не були найманими працівниками TOB «Ліора-Р», тому у позивача відсутній обов'язок щодо нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. адміністративний позов - задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби від 17.04.2012р. за №0000741701.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013р. апеляційну скаргу ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС задоволено, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Ліора-Р» - відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2014р. задоволено касаційну скаргу ТОВ «Ліора-Р», скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року, направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014р. адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби від 17 квітня 2012р. за №0000741701.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову, посилаючись на порушення норм права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.197КАС України, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, вказана апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час проведення перевірки податковим органом не було досліджено та не надано оцінки відповідним обставинам.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 16.03.2012р. по 22.03.2012р. уповноваженими особами ДПІ у Біляївському районі Одеської області ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Ліора-Р» з питань нарахування та перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за період з серпня 2011р. по січень 2012р., за результатами якої складено акт від 29.03.2012р. за №224/17/36012864, яким встановлено порушення: пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 та п.177.8 ст.177ПК України; наказу ДПА від 24.12.2010р. за №1020 «Про порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку».

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012р. за №0000741701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку доходів фізичних осіб на 11996,25грн., в тому числі за основним платежем у сумі 9189 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2807,25грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про те, що в кафе-барі позивача працювали особи, які не були офіційно оформленні, а саме: з ними не укладались трудові договори та заробітна плата виплачувалась у «конвертах».

Перевіряючи правомірність прийнятого повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п.171.1 ст.171ПК України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Пунктом 176.2 ст.176ПК України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до п.177.8 ст.177ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно зі ст.24КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладанні трудового договору з фізичною особою. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ліора-Р» здійснює свою господарську діяльність шляхом надання послуг населенню у сфері громадського харчування в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому у АДРЕСА_1.

Cудом першої інстанції встановлено, що під час проведення перевірки платника податку, підставами для висновків контролюючого органу була інформація, отримана від прокуратури Київського району м. Одеси, та інформація і матеріали, отримані від ВПМ ДПІ у Київському районі м.Одеси.

Постановою старшого слідчого прокуратури Київського району м.Одеси від 9.11.2012р., якою порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ «Ліора-Р» ОСОБА_5 за фактом грубого порушення законодавства про працю за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.172КК України, встановлено, що в зазначеному кафе-барі працювали працівники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, яким виплачувалась заробітна плата без укладання трудових угод, що призвело до несплати єдиного соціального внеску до органів Пенсійного фонду України та зменшення страхового стажу даних осіб.

З ухвали Київського районного суду м.Одеси від 22.04.2013р. вбачається, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, працювали в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1», за що їм нараховувалась та виплачувалась заробітна плата.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовного того, що вищезазначені особи дійсно працювали в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1» без офіційного оформлення на роботу, та їм нараховувалась і виплачувалась заробітна плата без утримання позивачем, як податковим агентом, податку з доходів фізичних осіб.

При цьому, судова колегія зазначає, що відповідач під час перевірки не з'ясував, який розмір заробітної плати був нарахований та сплачений кожному з працівників.

Разом з тим, судова колегія бере до уваги той факт, що у поясненнях прокурору, які надавали ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, у самому акті перевірки та у протоколах допиту потерпілого, містяться розбіжності у показаннях вищезазначених осіб, з яких не можливо встановити яку саме заробітну плату вони отримували за період роботи в кафе-барі «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 17.04.2012р. за №0000741701, оскільки податковим органом під час проведення перевірки не досліджено та не надано оцінку звітним документам позивача, а висновки зроблені лише з інформації, отриманої від слідчих органів.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права,невідповідність висновку суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи.

На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лук'янчук