Постанова

від 16.03.2015 по справі 910/11439/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2015 р. Справа№ 910/11439/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Дикунської С.Я.

за участю представників:

Від прокуратури: Крам О.С. - прокурор відділу Прокуратури м. Києва.

Від позивача-1: представник не з'явився.

Від позивача-2: представник Демидчук Т.Ю. - за довіреністю.

Від відповідача: представник Тур В.А. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тракт"

на рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2014 року

у справі № 910/11439/14 (Головуючий суддя Ващенко Т.М.,

судді: Домнічева І.О., Трофименко Т.Ю.)

за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах

держави в особі:

1. Державного агентства автомобільних доріг України

2. Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє

управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна

акціонерна компанія "Автомобільні дороги України

до Публічного акціонерного товариства "Тракт"

про стягнення 1 719 175,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 1. Державного агентства автомобільних доріг України, 2. Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Тракт" про стягнення 1 719 175,84 грн., з яких 1 499 000,00 грн. - основний борг, 72 945,14 грн. - інфляційні втрати, 147 230,70 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 453-02 від 09.08.2010 р. на надання послуг по поточному (планово-попереджувальному) ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, км 48+900-53+300.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.12.2014 року у справі № 910/11439/14 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Тракт" на користь Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 72 945 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 14 коп. інфляційних втрат; 147 230 (сто сорок сім тисяч двісті тридцять) грн. 70 коп. трьох відсотків річних.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Тракт" в дохід Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Припинено провадження в частині стягнення 1 499 000 (один мільйон чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. основного боргу.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт не заперечує щодо припинення провадження в частині стягнення 1 499 000,00 грн., однак, заперечує проти періоду нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 16.03.2015 року представник відповідача усно уточнив вимоги апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення скасувати частково в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Державним агентством автомобільних доріг України не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення Державного агентства автомобільних доріг України про час та місце судового засідання, а саме поштове повідомлення № 12461341.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Державного агентства автомобільних доріг України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, судова колегія встановила наступне.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру України покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" утворено на підставі Указу Президента України від 08.11.2001 р. № 1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 221 "Про утворення ВАТ "Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України". Відповідно до вищезазначених Указу та постанови засновником і єдиним акціонером ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" є держава, в особі Державної служби автомобільних доріг України (100 % акцій належать державі).

Указом Президента України від 13.04.2011 р. № 456/2011 затверджено Положення про Державне агентство автомобільних доріг України, відповідно до якого Державне агентство автомобільних доріг України (Укравтодор) є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2010 року між Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Генпідрядник) та Шляхово-будівельним управлінням № 3 Відкритого акціонерного товариства "Тракт" ( Субпідрядник) укладено договір № 453-02 про надання послуг по поточному (планово-попереджувальному) ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, км 48+900 -53+300 (далі - Договір).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору позивачем було поставлено Міністерству надзвичайних ситуацій України автомобілі на загальну суму 6 007 500,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі №155/1540-П від 03.12.2009р. (автоцистерни на базі шасі №90812240); актом приймання-передачі №190/1540/0-П від 16.12.2009р. - автомобіль (автоцистерна на базі шасі 90812245) актом приймання-передачі №192/1540/0-П від 17.12.2009р. - автомобіль (автоцистерна на базі шасі 90812235); актом приймання-передачі №194/1540/0-П від 18.12.2009р. - автомобіль (автоцистерна на базі шасі №90812229), за умовами якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує відповідно до умов Договору виконання послуг по поточному (планово-попереджувальному) ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, км 48+900 -53+300.

Відповідно до п. 2.1. Договору Субпідрядник розпочинає виконання послуг за цим Договором у серпні 2010 року і завершує виконання послуг за цим Договором в грудні 2010 року.

У розділі 3 Договору сторони обумовили договірну ціну за даним Договором, яка складає 5 000 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 11.1. Договору розрахунки за виконані послуги здійснюються на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-3) після надходження фінансування від Замовника - Служби автомобільних доріг у Київській області, за винятком послуг генпідряду.

Пунктом 11.8. Договору передбачено, що до початку надання послуг на закупівлю будівельних матеріалів надається аванс - 1 500 000 грн. Аванс, не використаний на протязі 90 календарних днів після отримання, повертається Генпідряднику.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов Договору Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України до початку надання послуг перерахувало відповідачу аванс в розмірі 1 500 000,00 грн. на рахунок відповідача трьома платежами, що підтверджується платіжними дорученнями № 489 від 12.08.2010 р. на суму 377 328,65 грн., № 539 від 20.08.2010 р. на суму 1 000 000,00 грн. та № 105 від 24.09.2010 р. на суму 122 671,35 грн.

Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання за умовами Договору та не провів роботи по поточному (планово-попереджувальному) ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, км 48+900 -53+300.

Окрім цього, не виконавши умови п. 11.8. Договору, відповідач повернув позивачу частину отриманого авансу в сумі 1 000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 357 від 08.08.2013 р.

За таких обставин за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 1 499 000,00 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою врегулювання спору 15.01.2014 р. позивач-2 звертався до відповідача з письмовою вимогою про погашення заборгованості за договором.

Однак, доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 1 499 000,00 грн. в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахуванням можуть бути припинені зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань. Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог (постанова Верховного Суду України від 1 листопада 2005 р. N 15/154).

Частина 2 коментованої статті зазначає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Це означає, що заяви однієї сторони достатньо для проведення зарахування. Саме таким чином сформульовані положення Господарського кодексу щодо припинення зарахуванням господарських зобов'язань (ч. 3 ст. 203 ГКУ).

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 22.07.2004 р. N 15-03/186.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини між сторонами за договором № 453-02 від 09.08.2010 р. на надання послуг по поточному (планово-попереджувальному) ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, км 48+900-53+300 були припинені 01.08.2014 року шляхом підписання додаткової угоди № 1, відповідно до якої сторони визначили, що Публічне акціонерне товариство "Тракт" зобов'язується повернути одержаний аванс в сумі 1 500 000,00 грн. протягом п'яти банківських днів.

Також, 16.07.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Тракт" та Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" було укладено договір купівлі-продажу асфальтоукладчика № 65-04, ціну продажу якого в розмірі 1 552 710,00 грн. покупець повинен був перерахувати на користь Публічного акціонерного товариства "Тракт" протягом трьох банківських днів.

Отже, у сторін виникли взаємні однорідні вимоги, у зв'язку з чим було складено відповідний акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.08.2014 р.(Том І, а.с. 207-209).

Як вбачається з п. п. 6, 11, 12, 13 акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.08.2014 р., між Публічним акціонерним товариством "Тракт" та Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" зараховані зустрічні однорідні вимоги на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України та припинено зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Тракт" перед Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на суму 1 499 000,00 грн. за договором № 453-02 від 09.08.2010 р. на надання послуг по поточному (планово-попереджувальному) ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, км 48+900-53+300 в повному обсязі.

За таких обставин,судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що зобов'язання відповідача щодо сплати основного боргу в розмірі 1 499 000,00 грн. припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Як передбачено п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи встановлені вище обставини,судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 1 499 000,00 грн. основного боргу за договором № 453-02 від 09.08.2010 р. на надання послуг по поточному (планово-попереджувальному) ремонту автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, км 48+900-53+300 підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Тракт" 72 945,14 грн. інфляційних втрат за період з 30.12.2010 р. до 10.04.201 р. та 147 230,70 грн. 3 % річних за період з 30.12.2010 р. до 10.04.2014 р., судова колегія зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року визначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, враховуючи те, що інфляційні втрати та 3% річних позивачем нараховано у зв»язку з неповерненням відповідачем попередньої оплати ( авансу ), а також приймаючи до уваги зазначені вище положення закону, судова колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Тракт" 72 945,14 грн. інфляційних втрат за період з 30.12.2010 р. до 10.04.201 р. та 147 230,70 грн. 3 % річних за період з 30.12.2010 р. до 10.04.2014 р. є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на те, що відсутні правові підстави для застосування наслідків, встановлених ст.625 ЦК України за порушення виконання грошового зобов»язання, оскільки повернення попередньої оплати не є грошовим зобов»язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановленні вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з інших підстав, рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2014 року - скасуванню частково.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в дохід державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що судові витрати за подання позовної заяви слід покласти на відповідача, оскільки припинення провадження в частині стягнення 1 499 000,00 грн. основного боргу відбулось у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог 29.08.2014 року, тобто після порушення Господарським судом м. Києва провадження по даній справі; судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на Дочірнє підприємство "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Тракт" на рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2014 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2014 року у справі № 910/11439/14 скасувати частково.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Припинити провадження в частині стягнення 1 499 000 (один мільйон чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. основного боргу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Тракт" (03057, м. Київ, провулок Польовий, будинок 6, код ЄДРПОУ 03450318) в дохід Державного бюджету України 29 980 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) на користь Публічного акціонерного товариства "Тракт" (03057, м. Київ, провулок Польовий, будинок 6, код ЄДРПОУ 03450318) 2 201 (дві тисячі двісті одну) грн. 76 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 910/11439/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.О. Алданова

С.Я. Дикунська