Ухвала

від 19.03.2015 по справі 826/17287/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17287/14 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Таран А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Крахмалопродукт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Крахмалопродукт» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати:

рішення первинного відповідача про відмову у прийнятті уточнюючих розрахунків, викладене у листі від 02 червня 2014 року № 12430/10/26-53-22-04-11;

податкове повідомлення-рішення первинного відповідача від 06 жовтня 2014 року № 0023771501.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2015 року зазначений адміністративний позов - задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено перевірку своєчасності подання ТОВ «Торговий дім «Крахмалопродукт» платіжного доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 22 вересня 2014 року № 6070/15-01/30404368, відповідно до якого, позивачем порушено граничний строк сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених товарів (робіт, послуг) та допущено несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку по сплаті ПДВ за квітень 2014 року, чим порушено п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки, 06 жовтня 2014 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення № 0023771501, яким позивачу визначено суму штрафу за платежем ПДВ із вироблених товарів (робіт, послуг) на суму 59811,93 грн.

Вирішуючи вказаний спір, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 54.1 ст. 54, ч. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49, п. п. 48.3, 48.4 ст. 48, п. 49.10 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці 7 цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 20 травня 2014 року позивачем подано відповідачу податкову декларацію з ПДВ за квітень 2014 року (вх. № 9028886666), у якій в рядках 25 та 25.1 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» задекларовано суму у розмірі 4224782,00 грн.

З урахуванням вимог ст. 57 ПК України, граничний строк сплати зобов'язань з ПДВ припадав на 30 травня 2014 року.

Згідно з ч. 2 п. 87.1 ст. 87 ПК України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Станом на 01 травня 2014 року за позивачем обліковувалась переплата зобов'язань з ПДВ у розмірі 3626662,75 грн., а отже, станом на 30 травня 2014 року - граничну дату сплати самостійно визначеного позивачем податкового зобов'язання, з урахуванням переплати з ПДВ, податкове зобов'язання склало 598119,00 грн. (4224782,00 грн. - 3626662,00 грн.).

В подальшому, того ж дня позивачем подано відповідачу уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень та листопад 2012 року.

Уточнюючим розрахунком за листопад 2012 року позивач зменшив суму ПДВ, що самостійно підлягала сплаті до загального фонду державного бюджету (рядок 25.1), у розмірі 1955484, 00 грн. за рахунок збільшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного, яке виникло за результатами грудня 2010 року та жовтня 2011 року, у результаті чого сума переплати ПДВ збільшилась на 1955484,00 грн.

Отже, у позивача, з урахуванням переплати з ПДВ, відсутнє податкове зобов'язання до сплати на підставі податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року.

Разом з цим, судова колегія відзначає, що відповідач направив позивачу лист від 02 червня 2014 року № 12430/10/26-53-22-04-11, яким не визнано подані уточнюючі розрахунки як податкові звіти, оскільки вони не відповідають нормам наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», а саме дані в уточнюючому розрахунку не відповідають даним декларації з ПДВ.

Однак, доводи представника відповідача не узгоджуються з нормами ПК України, зокрема, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, подані позивачем уточнюючі розрахунки за жовтень та листопад 2012 року заповнені без порушень п. п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України, що не заперечувалось представником відповідача, а тому відсутні законні підстави для направлення позивачу письмового повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючих розрахунків за жовтень та листопад 2012 року.

Крім того, наказ ДПА України, на який посилається представник відповідача, 10 січня 2012 року втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2012 року № 1492, а наказом Міністерством доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 затверджено новий Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

З огляду на викладене вище, судова колегія погоджується з висновками Окружного адміністративного суду міста Києва про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2015 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 24 березня 2015 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.