Ухвала

від 19.03.2015 по справі 810/6447/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/6447/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова автоматика НВ» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного правління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001332204 від 03.11.2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Промислова автоматика НВ» зареєстроване як юридична особа 22.07.2009 року Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області.

У період з 07.10.2014 року по 13.10.2014 року, Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією, згідно п.75.1 ст. 75, пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.1 ст. 79 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Промислова автоматика НВ» (код ЄДРПОУ 36382570), з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий» (код ЄДРПОУ 32953154) за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, ЮВ «Діплас» (код ЄДРПОУ 34680980) за період з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року, ТОВ «Грінавто» (код ЄДРПОУ 39124256) за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.10.2014 року №1024/22-4/36382570 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова автоматика НВ» (код ЄДРПОУ 36382570), з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий» (код ЄДРПОУ 32953154) за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року, ЮВ «Діплас» (код ЄДРПОУ 34680980) за період з 01.01.2013 року по 31.01.2013 року, ТОВ «Грінавто» (код ЄДРПОУ 39124256) за період з 01.06.2014 року по 30.06.2014 року».

Перевіркою встановлено порушення позивачем : п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 cт. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 року №2756-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 37570 грн., в тому числі по періодам: за листопад 2012 року на суму 9784 грн., за січень 2013 року на суму 12000 грн., за червень 2014 року на суму 15786 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на висновках актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача ТОВ «ДІПЛАС» і ТОВ «ГРІНАВТО» та листа ГСУ ФР Міндоходів України від 25.06.2014 року №1143/99-99-09-01-18 про кримінальне провадження №32013000000000142 від 08.10.2013 року.

В ході перевірки відповідач дійшов висновку, що договори, укладені позивачем з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий», ТОВ «ДІПЛАС», ТОВ «ГРІНАВТО» не є реальним, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Не погоджуючись з даним актом документальної позапланової перевірки позивач 28.10.2014 року направив відповідачу заперечення та акт перевірки, які згідно відповіді на заперечення до акту перевірки від 15.10.2014 року №1024/22-4/36382570 не були взяті до уваги відповідачем та залишені без задоволення.

На підставі вказаного акту перевірки, 03.11.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0001332204, відповідно до якого позивачу донараховано податку на додану вартість на суму 37 570 грн. 00 коп. - основного платежу , та штрафних санкцій на суму 9 392 грн. 50 коп.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення такими, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, послуг місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 ПК України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Промислова автоматика НВ» мало господарські відносини з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий» на підставі укладеного договору поставки продукції від 01.08.2012 року №01082012, де зазначено ТОВ «Промислова автоматика НВ» (Покупець), а ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий» (Постачальник).

На виконання умов даного договору були виписані податкові та видаткові накладні від 30.11.2012 року №113005 на загальну суму 58705, 60 грн., в тому числі ПДВ - 9784, 27 грн.

Суми податку на додану вартість по вищевказаних накладних, отриманих від ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий» ТОВ «Промислова автоматика НВ» включено до податкового кредиту у листопаді 2012 року відповідно, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, даним декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

Оплата здійснювалася ТОВ «Промислова автоматика НВ» згідно рахунку на оплату від 30.11.2012 року №1130005 на загальну суму 58705,60 в тому числі ПДВ 9784,27 грн., розрахунки проводились в безготівковій формі, ТОВ «Промислова автоматика НВ» перераховано ТОВ «Будіввішо-торгова компанія «Зодчий» грошові кошти згідно банківської виписки №351931 від 21.01.2013р. на загальну суму 58705,60 грн.

Господарські відносини з ТОВ «Діплас» відбувались на підставі укладеного Договору поставки від 02.01.2013 року №02012013, де зазначено ТОВ «Промислова автоматика НВ» (Покупець), а ТОВ «Діплас» (Постачальник).

На виконання умов Договору від 02.01.2013 року №02012013 ТОВ «Діплас» продано товар ТОВ «Промислова автоматика НВ», на що було виписано та надано наступні податкові та видаткові накладні: від 08.01.2013 року №108005 на суму 354640 грн., в тому числі ПДВ - 5940 грн., від 04.01.203 року №104001 на загальну суму 36360грн, в тому числі ПДВ- 6060 грн.

Суми податку на додану вартість по вищевказаних накладним, отриманих від ТОВ «Діплас», ТОВ «Промислова автоматика НВ» включено до податкового кредиту в січні 2013 року відповідно, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року, даним декларації з ПДВ за січень 2013 року.

Оплата здійснювалася ТОВ «Промислова автоматика НВ» згідно рахунку на оплату від 08.01.2013 року, № 108005 на загальну суму 35640,00 в т. ч. ПДВ 5940,00 грн.; - від 04.01.2013 року № 104001 на загальну суму 36360,00 грн. в т. ч. ПДВ 6060,00 грн., розрахунки проводились в безготівковій формі.

Господарські відносини позивача з ТОВ «Грінавто» відбувались на підставі укладеного Договору купівлі-продажу від 10.06.2013року №00610/14, де зазначено ТОВ «Промислова автоматика НВ» (Покупець), а ТОВ «Грінавто» (Постачальник).

На виконання умов Договору від 10.06.2013 року №00610/14 ТОВ «Грінавто» продано товар ТОВ «Промислова автоматика НВ», на що було виписано та надано наступні податкові та видаткові накладні: від 02.06.2014 №22 на загальну суму 44041, 14 грн, в тому числі ПДВ - 7340, 19 грн., від 27.06.2014 року №23 на загальну суму 31968, 00 грн., в тому числі ПДВ 5328 грн. , №618 від 27.06.2014 року на загальну суму -18705, 60грн, в тому числі ПДВ - 3117, 60 грн.

Суми податку на додану вартість по вищевказаних накладних, отриманих від ТОВ «Грінавто», ТОВ «Промислова автоматика НВ» включено до податкового кредиту в червні 2014 року відповідно, відображено, у реєстрі отриманих податкових накладних, який відповідає даним додатку 5 де податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року, даним декларації з ПДВ за червень 2014 року.

Оплата здійснювалася ТОВ «Промислова автоматика НВ» згідно рахунку на оплату від 02.06.2014 року на загальну суму 44041, 14 грн. в тому числі ПДВ - 7340, 19 грн, від 27.06.2014 року №23 на загальну суму - 31968 грн, в тому числі ПДВ- 5328грн, від 27.06.2014 року на загальну суму 18705, 60 грн, в тому числі ПДВ - 3117, 60 грн., розрахунки проводились в безготівковій формі.

В подальшому придбаний позивачем у контрагентів товар доукомплектовувався та реалізовувався.

Перевезення отриманого товару згідно видаткових накладних - №1130005 від 30.11.2012 року, №104001 від 04.01.2013 року, №108005 від 08.01.2013 року, №22 від 02.06.2014 року, №23 від 27.06.2014 року, №618 від 27.06.2014 року, здійснювалось транспортними засобами, що використовувалися в господарській діяльності підприємства на підставі укладених договорів оренди, а саме: договору оренди транспортного засобу № 01/11-12 від 01.11.2012 року, договору оренди автомобіля № 1-ОА від 05.12.2013 року, договору оренди автомобіля № 2-ОА від 05.12.2013року, копії яких наявні в матеріалах справи. Навантаження та розвантаження придбаних товарів відбувалось власними силами.

Складські приміщення в господарській діяльності позивача не використовуються, всі придбані ним товари оприбутковуються, при необхідності комплектуються та зберігаються до моменту їх подальшої реалізації в окремій кімнаті орендованого офісного приміщення, за адресою: м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15/6 (літ 1), 5-ий поверх, офіс № 505. Матеріально відповідальними особами за зберігання товару є керівник та уповноважені ним працівники підприємства. Оренда позивачем даного офісного приміщення підтверджується наступними договорами оренди: договором оренди нежитлового приміщення № 22-12ПА/10 від 01.12.2010 року, договором оренди нежитлового приміщення №11А від 02.01.2013 року, договором найму (оренди) нежитлового приміщення №84А від 01.04.2014 року , копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивачем надано суду: договори, видаткові та податкові накладні, рахунки на оплату, виписки по рахунку, комплектація номенклатури, довіреності, картки рахунку, догори оренди.

Тобто, позивачем податковому органу під час проведення перевірки та суду надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, які встановлюють факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарів у ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий», ТОВ «Діплас», ТОВ «Грінавто».

Зі змісту акта перевірки вбачається, що жодних податкових правопорушень в діях позивача податковим органом не виявлено. Надані позивачем до перевірки документи податковим органом не проаналізовано.

З огляду на зазначені обставини колегія суддів вважає, що здійснення господарських операцій позивачем із контрагентами ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий», ТОВ «Діплас», ТОВ «Грінавто» , підтверджується наданими ним документами.

Виконання сторонами договірних зобов'язань та наявність документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують здійснення господарських операцій за договором, у тому числі, податкових накладних ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий», ТОВ «Діплас», ТОВ «Грінавто», є підставою для включення до податкового кредиту позивача по податку на додану вартість.

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість позивача та ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий», ТОВ «Діплас», ТОВ «Грінавто» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

А відтак, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровані відповідно до положень ст. 183 ПК України.

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Будівельно-торгова компанія «Зодчий», ТОВ «Діплас», ТОВ «Грінавто» ґрунтуються на припущеннях, оскільки такий факт прямо не встановлено законом. Крім того, податковим органом не надано доказів скасування даних правочинів у судовому порядку.

Факт вчинення позивачем певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку підтверджується первинними документами платника податків.

Докази того, що вказані накладні, розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

Тобто, позивачем доведено належними доказами фактичне проведення господарських операцій та правомірність віднесення сум податку до податкового кредиту.

За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди. Твердження відповідача про відсутність факту здійснення господарських операцій ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Натомість, позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження включення відповідних витрат до складу валових витрат та права на отримання податкового кредиту.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова автоматика НВ» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я.М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 24.03.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.