Ухвала

від 12.03.2015 по справі 512/328/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2511/15

Головуючий у першій інстанції Лепеха В. А.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Троїцької Л.Л., Фальчука В.П.

при секретарі: Швець В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Савранського районного суду Одеської області від 11 липня 2014 року по цивільній справі за заявою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленка В.О. про роз`яснення резолютивної частини ухвали Савранського районного суду Одеської області від 20.06.2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

12.09.2013 року Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Коваленко В.О. звернувся до суду в порядку ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" з заявою про роз'яснення резолютивної частини ухвали Савранського районного суду Одеської області від 20.06.2013 року по справі №512/328/13-ц, встановивши порядок її виконання, посилаючись на те, що в його провадженні знаходиться зведене виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2-16/2010, виданого Савранським районним судом 21.07.2010 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики в сумі 780761 грн. та виконавчих листів №2-275/11, виданих Апеляційним судом Одеської області 18.01.2013р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 інфляційного збитку в сумі 88563,91грн., трьох відсотків річних в сумі 21271,80 грн. у зв'язку з простроченням сплати ним грошового зобов'язання, державного мита в сумі 1159,50 грн. і витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 120 грн., за якими відділом ДВС Савранського РУЮ відкриті виконавчі провадження 22.07.2010 року та 30.01.2013 року. Станом на 02.04.2013 року рішення суду боржником не виконані. Постановою начальника управління ДВС ГУЮ в Одеській області зведене виконавче провадження передано на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління ДВС. В ході примусового виконання державним виконавцем не виявлено майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, достатнього для задоволення вимог кредитора за вказаними виконавчими листами, але було встановлено, що боржник є учасником ТОВ "Південний Буг-ВВ" з часткою у статутному капіталі цього товариства у розмірі 50%, а тому за його заявою про зміну способу і порядку виконання ухвалою Савранського районного суду від 20.06.2013 року було змінено спосіб і порядок виконання, проте резолютивна частина вказаної ухвали є незрозумілою, так як нею не встановлено яким чином необхідно звернути стягнення на вказану частку, а тому державний виконавець просить її роз'яснити.

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 11.07.2014 року у задоволенні заяви Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленка В.О. про роз'яснення рішення резолютивної частини ухвали Савранського районного суду Одеської області від 20.06.2013 року - відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду Одеської області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Савранського районного суду Одеської області від 11.07.2014 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції при постановленні ухвали норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи в задоволенні заяви Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленка В.О. про роз`яснення резолютивної частини ухвали Савранського районного суду Одеської області від 20.06.2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що ухвала Савранського районного суду Одеської області від 20.06.2013 року є чіткою, зрозумілою та такою, що не потребує роз'яснення. Крім того, резолютивна частина зазначеної ухвали викладена у точній відповідності до змісту заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання.

Такий висновок районного суду відповідає матеріалам справи та заснований на законодавстві.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Судом правильно вказано, що у заяві про роз'яснення рішення має бути зазначено, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" визначено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2013 року державний виконавець звернувся до суду з заявою про роз'яснення резолютивної частини ухвали Савранського районного суду Одеської області від 20.06.2013 року по справі № 512/328/13-ц, зазначивши, що у резолютивній частині вказаної ухвали не встановлено яким чином необхідно звернути стягнення на вказану частку і сама ухвала є незрозумілою.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що:

09.04.2013 року Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання шляхом виділення частки майна в статутному капіталі ТОВ "Південний Буг-ВВ", яке належить ОСОБА_5, в розмірі 50 відсотків статутного капіталу для подальшого звернення на нього стягнення з метою задоволення вимог стягувача за виконавчими листами № 2-16/210, виданим 21.07.2010 року Савранським районним судом Одеської області, та № 2-275/11, виданих Апеляційним судом Одеської області 18.01.2013 року (а .с. 1-3).

Ухвалою Савранського районного суду Одеської області від 20.06.2013 року, залишену без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.07.2013 року заяву державного виконавця задоволено: змінено спосіб і порядок виконання шляхом виділення частки майна в статутному капіталі ТОВ "Південний Буг-ВВ", яке належить ОСОБА_5, в розмірі 50 відсотків статутного капіталу для подальшого звернення на нього стягнення з метою задоволення вимог стягувача за виконавчими листами №2-16/210, виданим 21.07.2010 року Савранським районним судом Одеської області, №2-275/11, виданим 18.01.2013 року Апеляційним судом Одеської області (а. с. 86-88).

Звертаючись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання шляхом виділення частки майна в статутному капіталі ТОВ "Південний Буг-ВВ", яке належить ОСОБА_5, в розмірі 50 відсотків статутного капіталу для подальшого звернення на нього стягнення з метою задоволення вимог стягувача, державний виконавець послався на ст. 149 ЦК України та ст. 57 Закону України "Про господарські товариства"

Уявляється, що у господарському товаристві статутний капітал поділений на частки, а майно при виході учасника розподіляється між його членам пропорційно часткам у статному капіталі, тобто виходячи з правовідносин спільної часткової власності з визначенням часток у порядку, визначеному законом і статутом товариства.

Згідно зі статтею 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства в статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності в нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника в статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.

Отже, за змістом зазначених норм права майно товариства може бути виділено пропорційно частці боржника в статутному капіталі або виплачена його вартість пропорційно частці боржника в статутному капіталі товариства на вимогу кредитора, у тому числі з огляду на положення статті 15 ЦК України пред'явлено до суду.

Разом із тим виплата вартості частки майна або виділення частки майна боржника, пропорційної частці боржника в статутному капіталі, повинні проходити з дотриманням положень закону та статуту товариства ( стаття 148 ЦК України).

Як вже зазначалося судом задоволено заяву державного виконавця, зокрема: змінено спосіб і порядок виконання шляхом виділення частки майна в статутному капіталі ТОВ "Південний Буг-ВВ", яке належить ОСОБА_5, в розмірі 50 % статутного капіталу для подальшого звернення на нього стягнення з метою задоволення вимог стягувача ОСОБА_2

При таких обставинах районний суд обґрунтовано відмовив у роз`ясненні постановленої ухвали про зміну способу і порядку виконання рішення суду з посиланням на те, що резолютивна частина ухвали викладена у точній відповідності до змісту заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання і є зрозумілою.

При цьому судова колегія звертає увагу, що ініціатором заяви про роз`яснення ухвали суду є державний виконавець, який ухвалу суду про відмову у роз`ясненні ухвали безпосередньо не оскаржив.

Доводи апеляційної скарги на ухвалу про відмову у роз`ясненні ухвали поданої представником стягувача про помилковість висновку суду першої інстанції щодо зрозумілості ухвали і чіткості її викладення, є неспроможними, оскільки апелянтом фактично ототожнюється роз`яснення рішення суду з роз`ясненням законодавства, яким державний виконавець зобов`язаний керуватися при виконанні, як судового рішення взагалі так і при проведенні кокрентних виконавчих дій.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 312 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Савранського районного суду Одеської області від 11 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.М. Таварткіладзе

Судді: Л.Л. Троїцька

В.П. Фальчук