Рішення

від 17.03.2015 по справі 910/27507/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015Справа №910/27507/14

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»

до Українсько-літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ» в особі Філії Інтернет Продажі України

про стягнення 57 030, 70 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Босий В.П.

Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Горбан А.В. за довіреністю № 1282-ККК-О від 15.04.2014 р.;

від відповідача: Галя Є.С. за довіреністю б/н від 15.04.2014 р.;

Длугач О.О. - керівник.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Українсько-літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ» в особі Філії Інтернет Продажі України (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором б/н від 07.04.2011 р. в сумі 57 030, 70 грн., з яких 37 592, 98 грн. - заборгованість за кредитом, 11 766, 54 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4 825, 01 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 846, 17 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати щодо сплати судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору він надав відповідачу кредит в сумі 37 600, 00 грн., який останнім не був сплачений в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2014 р. порушено провадження у справі № 910/27507/14 та призначено її до розгляду на 15.01.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні 15.01.2015 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Від представника відповідача також надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також відзив на позовну заяву, відповідно до якого він проти позову заперечує, вказуючи на те, що він не підписував ані заяви на укладення Договору, ані самого Договору. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивач при нарахуванні відсотків використовує різні ставки, проте, як на думку відповідача, зміна її розміру в односторонньому порядку є неправомірною. Також, відповідач зазначає, що виникнення заборгованості обумовлене збігом негативних обставин, а саме: протиправних дій з боку податкових органів щодо анулювання реєстрації відповідача як платника ПДВ, що призвело до зменшення оборотів від господарської діяльності, та крім того, що за даними системи «Клієнт-банк» станом на 14.01.2015 р. у нього відсутній борг перед позивачем.

Від представників сторін в судовому засіданні 15.01.2015 р. надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору у справі № 910/27501/14 на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р. в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено строк вирішення спору у справі № 910/27501/14 на п'ятнадцять днів та відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено в судовому засіданні перерву до 10.02.2015 р.

09.02.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові доповнення до відзиву, в яких він повторно наголошує на тому, що за даними системи «Клієнт-банк» борг перед позивачем відсутній. Крім того, відповідач вказує на те, що позивач заблокував систему інтернет-банкінгу, чим спровокував виникнення боргу та продовжує сприяти його накопиченню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2015 р. було призначено колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.02.2015 р. було вирішено передати справу № 910/27507/14 на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Босий В.П., Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2015 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 910/27507/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 17.03.2015 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.03.2015 р., у зв'язку з відпусткою судді Васильченко Т.В., справу № 910/27507/14 передано на розгляд колегії суддів: Головуючий суддя Ломака В.С., судді Босий В.П., Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2015 р. вказаною колегією суддів було прийнято справу № 910/27507/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 17.03.2015 р.

У судовому засіданні 17.03.2015 р. від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі та клопотання про призначення у справі судової експертизи, на вирішення якої він просить поставити питання: Чи відповідає наявний у матеріалах судової справи розрахунок заборгованості позичальника по сплаті кредиту, процентів та інших платежів (комісія, пеня, штраф тощо) станом на 7 листопада 2014 року умовам Договору банківського обслуговування від 07.04.2011 р., укладеного між сторонами, вимогам чинного законодавства та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором та чи підтверджений він документально? Якщо ні, то яка дійсна сума заборгованості по сплаті основної суми (тіла) кредиту; процентів за користування кредитом; комісії; пені за відсотками та кредитом, за цим договором станом на 07.11.2014 р.?

Судом було розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та вирішено в його задоволенні відмовити.

Так, відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України в № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Доводи відповідача, наведені в обґрунтування заявленого клопотання, щодо неможливості перевірити розрахунки заборгованості за Договором без проведення судової експертизи, у даному випадку є безпідставними та помилковими.

У судовому засіданні 17.03.2015 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2011 р. Українсько-літовське спільне підприємство «ЕЛЬДІЯ» в особі Філії Інтернет Продажі України та його директора Длугач О.О. (клієнт) звернулось до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (банк) із заявою про відкриття поточного рахунка та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки.

За змістом вказаної заяви банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua і разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування.

При цьому, відповідач вказаною заявою просив відкрити йому поточний рахунок № 26000052710893 в гривні та картковий рахунок № 26055052708742 в гривні.

Підписавши цю заяву, відповідач приєднався і погодився з умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua .

Зазначені «Умови та правила надання банківських послуг» розміщені в мережі Інтернет на сайті банку.

При цьому, в заяві зазначено, що «Умови та правила надання банківських послуг» актуалізуються не частіше 1 разу на місяць з обов'язковою публікацією на сайті банку до 25-го числа місяця, що передує змінам. Усі клієнти повинні в обов'язковому порядку виконувати вимоги цього документа й ознайомлюватись із внесеними змінами.

Відповідно до пункту 3.18.1.16. «Умов та правил надання банківських послуг» у відповідній редакції при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки», або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк / інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронноцифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності до п. 3.18.1.1. «Умов та правил надання банківських послуг» у відповідній редакції кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи кліентбанк, інтернет клієнт банк, smsповідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, яке полягає у проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку клієнта, за наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди (п. 3.18.1.3. «Умов та правил надання банківських послуг» у відповідній редакції).

Відповідно до п. 3.18.1.8 «Умов та правил надання банківських послуг» у відповідній редакції проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки», або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі «Угода»).

Положеннями п. 3.18.1.6. «Умов та правил надання банківських послуг» у відповідній редакції встановлено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду з тим, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнтбанк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Пунктом 3.18.4.1.4. «Умов та правил надання банківських послуг» у відповідній редакції було передбачено, що під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до розділу 3.18.4. «Умов та правил надання банківських послуг» у відповідній редакції за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Порядок розрахунку процентів:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 13.18.4.1.);

- при не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2).

За приписами п. 3.18.4.1.3. «Умов та правил надання банківських послуг» у відповідній редакції у випадку непогашений кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

У відповідності з п. 3.18.4.9 «Умов та правил надання банківських послуг» у відповідній редакції розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

На підставі наказу № СП-2014-6780656 від 10.06.2014 з 1 липня 2014 року було внесено зміни до Умов та правил надання банківських послуг якими, зокрема, було змінено відсоткову ставку за користування кредитом понад 90 днів.

Так, з липня 2014 року відповідно до п. 3.2.1.4.1.3. «Умов та правил надання банківських послуг», у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними, а при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При цьому, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9 умов та правил надання банківських послуг).

Про час вступу в дію нових розмірів відсоткових ставок за користування кредитним лімітом відповідачу були надіслані смс-повідомлення. Крім того, банком доводилась інформація через електронні системи Приват24.

Відповідно до п. п. 1.1.2.1.6. актуалізованих «Умов та правил надання банківських послуг» визначено, що у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів Банку Клієнт має звернутися до Банку для розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не надавав до банку жодної письмової вимоги про незгоду з Умовами та Правилами.

Отже, відповідач надав згоду на встановлення змінюваної процентної ставки та подальшу її зміну.

Таким чином, процентна ставка за спірним кредитним договором є змінюваною, відповідно до Умов, а відповідачем під час взаємовідносин між сторонами надано згоду на її зміну у подальшому.

При цьому, слід також враховувати, що в п. 1.1.6.4. актуалізованих «Умов та правил надання банківських послуг» встановлено, що зміни, внесені в Умови та правила діють з моменту їх публікації на сайті, але не пізніше підтвердження змін діями Клієнта щодо використання послуг Банку.

Відповідач у спірний період користувався послугами банку, а отже його слід вважати за будь-яких умов таким, що прийняв внесені зміни до Умов та правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.18.4.4 «Умов та правил надання банківських послуг» було також встановлено обов'язок клієнта сплачувати банку винагороду за користування лімітом у відповідності з п. п. 3.18.1.6 та 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Крім того, положеннями п. 3.18.1.17 «Умов та правил надання банківських послуг» встановлено, що при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, держателями яких є сам власник поточного рахунку кожного з проведених у рахунок кредитного ліміту переказів стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми переказів. Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, які підлягають сплаті банку, зі свого поточного рахунку.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. «Умов та правил надання банківських послуг» банк при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом «Умов та правил надання банківських послуг» має право, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно з ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, по зобов'язанням, строки виконання яких не настали, строки вважаються такими що настали у вказану у повідомленні дату. В зазначену дату клієнт зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю сплатити інші зобов'язання.

Відповідно до довідки № 08.7.0.0.0/141119150730 від 19.11.2014 р. та наданих позивачем банківських виписок з рахунку клієнта, позивачем наданий кредитний ліміт на поточний рахунок відповідача у розмірі: 08.04.2011 р. - 1 000, 00 грн., 27.02.2012 р. - 2 090, 00 грн., 06.06.2012 р. - 28 500, 00 грн., 04.02.2013 р. - 35 600, 00 грн., 04.03.2013 р. - 37 600, 00 грн., 01.03.2014 р. - 37 600, 00 грн., 02.03.2014 р. - 30 000, 00 грн.

В свою чергу відповідач отриманий кредит у повному обсязі не погасив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 37 592, 98 грн.

Крім того, відповідач порушив зобов'язання зі сплати процентів та комісії за користування кредитом.

19.10.2014 р. позивач направив відповідачу претензію від 06.10.2014 р. № 10407К3V0S198 з вимогою про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 07.04.2011 р.

Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на те, що відповідач в повному обсязі так і не погасив наданий позивачем кредитний ліміт, останній вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Під час провадження у даній справі відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що він спірну заявку не підписував, а також вказуючи на те, що відповідач неправомірно змінив ставку за відсотками. При цьому, відповідач наголосив, що борг перед позивачем виник внаслідок незалежних від відповідача обставин, що перешкоджають його господарській діяльності.

Вказані доводи відповідача суд розцінює, як такі, що містять суперечності, оскільки він з одного боку заперечує укладення між сторонами спірного Договору, а з іншого боку визнає наявність заборгованості та пояснює причини її виникнення. Більше того, разом з вказаними твердженнями відповідач також заперечує проти існування боргу, посилаючись на дані системи «Клієнт-банк».

Оскільки матеріали справи містять виписки банку по рахунку, відкритому відповідачу, - 26000052710893, який він же визнає, надаючи суду скріншоти з системи «Клієнт-банк», суд відхиляє посилання відповідача на те, що спірний Договір між сторонами не укладався.

Також, суд визнає недоведеними доводи відповідача про відсутність боргу з посиланням на дані системи «Клієнт-банк», оскільки належним доказом повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії можуть бути лише фінансово-розрахункові документи: виписки банку по рахунку, платіжні доручення тощо.

З урахуванням встановлених обставин, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору банківського обслуговування, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частини 1 та 2 статті 1067 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3.18.7 розділу 3.18 Умов та правил надання банківських послуг було визначено, що під кредитною угодою розуміється даний розділ «Умов та правил надання банківських послуг» разом з угодою на приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви на відкриття поточного рахунку з карткою зі зразками підписів і відбитком печатки» або у формі авторизації кредитної угоди у системі клієнт банк/інтернет клієнт банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або розрахунковими документами клієнта на використання коштів в рамках кредитного ліміту у межах вказаних ним сум.

Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як зазначалось вище, умовами спірного Договору в редакції відповідних Умов та Правил було передбачено змінювану проценту ставку.

Відповідно до матеріалів справи, клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за кредитом - 37 592, 98 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 11 766, 54 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 846, 17 грн., що підтверджується доданими відповідними платіжними документами та відповідним розрахунком, який був перевірений судом та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач в обумовлені строки не погасив в повному обсязі заборгованість за Договором перед позивачем, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Що стосується заявлених позивачем позовних вимог про стягнення 4 825, 01 грн. пені, слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).

Поняттю «пеня» дано визначення ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до зазначеної норми, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Приписи даної статті також кореспондуються з положеннями ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Згідно з п. 3.18.5.1 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.18.2.2,2, 3.18.4.1, 3.18.4.2. 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3. 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п. п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4. 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

У відповідності до п. 3.18.5.4. «Умов та правил надання банківських послуг» нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

Позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 4 825, 01 грн., розрахунок якої є обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування (договором встановлено період нарахування пені інший, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки перед позивачем, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Українсько-літовського спільного підприємства «ЕЛЬДІЯ» (03150, місто Київ, вулиця Горького, будинок 48, код ЄДРПОУ 14327986) в особі Філії Інтернет Продажі України (01004, місто Київ, вулиця Льва Толстого, будинок 5А/1, квартира 34) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) 37 592 (тридцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 98 коп. заборгованості за кредитом, 11 766 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 54 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 825 (чотири тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 01 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2 846 (дві тисячі вісімсот сорок шість) грн. 17 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.03.2015 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді В.П. Босий

Ю.В. Цюкало