Постанова
від 09.02.2015 по справі 804/20492/14
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 р. Справа № 804/20492/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гагарського А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703 на загальну суму 1 020,00 грн. та №0025521703 на загальну суму 138 315,48 грн., визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.10.2014 р. №0025531703 на загальну суму 1 020,00 грн. та №0025521703 на загальну суму 138 315,48 грн., визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі наказу від 11.08.2014 р. №705 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, виданого Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб - ОСОБА_4 в період з 14.08.2014 р. по 20.08.2014 р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), за результатами якої складено акт від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 39799955) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.».

В акті перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 відповідачем зроблено висновок про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальнитками, контрагентами-покупцями, їх виду, обсягу, якості та розрахунків, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ФОП ОСОБА_3 операцій по придбанню, а саме: березень 2014 року: ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 39799955) на суму ПДВ, а саме з реалізації: березень 2014 р: ДПП «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 191017) на суму ПДВ 40687,53 грн.; ПАТ «Придніпровське» (код ЄДРПОУ 855960) на суму ПДВ 40687,53 грн.; ПАТ «Криворіжіндустрбуд» (код ЄДРПОУ 1239186) на суму ПДВ 85490,94 грн.; ПАТ «Електромашпромсервіс» (код ЄДРПОУ 5476747) на суму ПДВ 3901,33 грн.; ПАТ «Північтранс» (код ЄДРПОУ 5523553) на суму ПДВ 165,05 грн., по яким виникли податкові зобов'язання по вчиненим правочинам, за якими суб'єктом господарювання не надано доказів фактичного (реального) здійснення господарських господарських операцій з постачання від ТОВ «Торговий дім ВЕТЕК» до «вигодонабувача»; перевіркою встановлено порушення вимог п.187.1, п.198.1, 198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до: завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за періоди: з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. на загальну суму 152561,77 грн.; завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди: з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. на загальну суму 234339,60 грн., з якої донараховано ПДВ у сумі 92210,32 грн.; п.44.3, п.44.6 ст.44 ПК України - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів за березень 2014 р.; При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку ФОП ОСОБА_3 перевірялися, керівником територіального органу Міндоходів України можуть бути вжиті заходи, щодо проведення документальної позапланової перевірки відповідно до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 , Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2014 р.: №0025531703, відповідно до якого Фізичній особі-піприємцю ОСОБА_3 за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 1020,00 грн. та №0025521703 відповідно до якого Фізичній особі-піприємцю ОСОБА_3 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму138 315,48 грн., з яких за основним платежем 92 210,32 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46 105,16 грн.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2014 р. по справі було відкрито провадження та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення від 14.01.2015 року, в яких зазначив наступне.

На підставі наданих до перевірки ФОП ОСОБА_3 документів встановлено, що між ТОВ «Інвеснафтосервіс» та ФОП ОСОБА_3 укладений договір №ІНС-1/К від 09.09.2013 р., в підтвердження умов виконанням якого ФОП ОСОБА_3 не надав до перевірки довіреності (або інформацію, щодо виписання таких довіреностей) на отримання пального, специфікації отриманого товару, також не надано спеціифікацій до договору №ІНС-1/К від 09.09.2013 р., інформації з журналів обліку, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів постачальників, подорожні листи за перевіряємий період, залишки товарно-матеріальних цінностей на початок та кінець перевіряємого періоду, завіренні копії документів згідно яких продано, транспортовано та оплачено товар контрагентами-покупцями за перевірямий період чим порушено вимоги п.44.3, п.44.6 ст.44 ПК України.

Щодо наданих товарно-транспортних накладних №Р244 від 14.03.2014 р.; №Р250 від 15.03.2014 р.; №Р367 від 20.003.2014 р.; №Р293 від 25.03.2014 р.; №Р317 від 28.03.2014 р. відповідач в своїх запереченнях від 14.01.2015 р. зазначає, що адреса пункту розвантаження вказана не точно, а саме: м.Кривий Ріг, не вказано номер подорожнього листа, номер резервуару з якого відвантажувалось пальне, запис часу виїзду з підприємства вантажовідправника відстній, дата і час прибуття до вантажоодержувача не заповнені, в товарно-транспортних накладних не зазначено вантажовідправника, будь-якої інформації щодо вказаних довіреностей на отримання пального в товарно-транспортних накладних позивачем не надано.

Позивачем не було надано первинних документів, а саме: договорів, видаткових накладних, документів на транспортування/зберігання на реалізацію начебто отриманого дизпалива від ТОВ «Інвестнафтосервіс».

Відповідачем в запереченнях від 14.01.2015 р. також зазначено, що Криворізькою північною ОДПІ було отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві акт від 23.07.2014 р. №1998/26-55-22-07/38799955 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 38799955) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.09.2013 р. по 30.06.2014р.».

Зважаючи на викладене, Криворізька північна ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія акту від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 39799955) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.»; копія заперечень від 08.10.2014 р. №731 на кт за №19/17-03-11/НОМЕР_1 від 26.08.2014 р.; копія висновку від 15.10.2014 р. №18541/10/04-83-17-03-11 про результати розгляду заперечення ФОП ОСОБА_3 до акту перевірки №19/17-03-11/НОМЕР_1 від 26.08.2014 р.; копія податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703 на загальну суму 1 020,00 грн.; копія податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025521703 на загальну суму 138 315,48 грн.; копія наказу від 11.08.2014 р. за №705 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фізичної особи-пдприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1)»; копія податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 р.; копія розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової деклрації з податку на додану вартість (Д1) за березень 2014 р.; копія розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); копія договору поставки нафтопродуктів №ІНС-1/К від 09.09.2013 р.; копія додаткової угоди №1 від 09.09.2013 р. про внесення змін до Договору поставки нафтопродуктів ІНС-1/К від 09.09.2013 р.; копія податкової накладної від 14.03.2014 р. №30; копія податкової накладної від 15.03.2014 р. №35; копія податкової накладної від 20.03.2014 р. №51; копія податкової накладної від 25.03.2014 р. №75; копія податкової накладної від 28.03.2014 р. №96; копія видаткової накладної №244 від 14.03.2014 р.; копія видаткової накладної №250 від 15.03.2014 р.; копія видаткової накладної №267 від 20.03.2014 р.; копія видаткової накладної від 293 від 25.03.2014 р.; копія видаткової накладної №317 від 28.03.2014 р.; копія товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р244 від 14.03.2014 р.; копія товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р250 від 15.03.2014 р.; копія товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р267 від 20.03.2014 р.; копія товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р293 від 25.03.2014 р.; копія товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) №Р317 від 28.03.2014 р.; копія витягу з журналу реєстрації видаткових довіреностей за березень 2014 р.; копія банківського рахунку по контрагенту - ТОВ «Інвестнафтосервіс»; копія постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2014 р. у справі №826/11953/14; копія витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №25130741; копія свідоцтва про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_3 Серія НОМЕР_3; копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100231453; копія запиту від 01.12.2014 р.; заперечення від 14.01.2015 р.; лист від 29.04.2014 р. №6693/10/04-83-17-03 «Про надання інформації та її документального підтвердження» копія листа від 06.05.2014 р. №311; копія листа від 09.12.2014 р. №21831/10/04-83-17-03; письмові пояснення від 26.0.01.2015 р.; копія листа від 09.09.2013 р. вих.№1-09/09; копія сертифікату відповідності Серія ВГ №UA1.033.0014843-14; копія протоколу випробувань №1382 від 11.03.2014 р.; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про рестрацію прав та їх обтяжень №20696356; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про рестрацію прав та їх обтяжень №4849297; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про рестрацію прав та їх обтяжень №20960051; копія ухвали КААС від 06.11.2014 р. у справі №826/11953/14; копія свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів №036762; ; копія свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів №036763; копія свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів №036803; копія свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів №033412; копія свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів №014074; копія свідоцтва про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів №014075; копія трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 20.03.2012 р.; копія ДОПНВ - свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі №048051; копія трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 16.08.2011 р.; копія доповнення №1 від 06 жовтня 2011 р. до трудового договору між працівниками та фізичною особою, яка використовує найману працю №04761100637 від 16 серпня 2011 р.; копія ДОПНВ - свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі №057633; копія трудового договору; копія ДОПНВ - свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі №057635; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7; витяг з ЄДР щодо підтвердження місцезнаходження ТОВ «Інвестнафтосервіс»; витяг з реєстру платників ПДВ; копія платіжного доручення № 135 від 14.03.2014 р.; копія платіжного доручення №165 від 20.03.2014 р.; платіжне доручення №133 від 14.03.2014 р.; копія платіжного доручення №204 від 25.03.2014 р.; копія платіжного доручення №132 від 14.03.2014 р.; копія платіжного доручення №222 від 28.03.2014 р.; копія реєстру видаткових та роздрібних накладних за березень 2014 р.; копія бухгалтерської довідки від 26.01.2015 р.; копія акту від 23.07.2014 р. №1998/26-55-22-07/38799955 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 38799955) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.09.2013 р. по 30.06.2014 р.»; копія рахунку на оплату №233 від 25.03.2014 р.; копія рахунку на оплату №211 від 19.03.2014 р.; копія рахунку на оплату №196 від 14.03.2014 р.; копія довідки.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_3, копія якого міститься в матеріалах справи та перебуває на податковому обліку у Криворізькій північній ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником подату на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстраціюю платника податку на додану вартість №100261453 НБ№328989, копія якого міститься в матеріалах справи.

У період з 14.08.2014 р. по 20.08.2014 р. старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб - ОСОБА_4, на підставі наказу на проведення перевірки №705 від 11.08.2014 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) з питань дотриманя податкового, валютного та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 38799955) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., за результатами якої складено акт від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 39799955) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.».

В акті перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 відповідачем зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальнитками, контрагентами-покупцями, їх виду, обсягу, якості та розрахунків, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ФОП ОСОБА_3 операцій по придбанню, а саме: березень 2014 року: ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 39799955) на суму ПДВ, а саме з реалізації: березень 2014 р: ДПП «Кривбаспромводопостачання» (код ЄДРПОУ 191017) на суму ПДВ 40687,53 грн.; ПАТ «Придніпровське» (код ЄДРПОУ 855960) на суму ПДВ 40687,53 грн.; ПАТ «Криворіжіндустрбуд» (код ЄДРПОУ 1239186) на суму ПДВ 85490,94 грн.; ПАТ «Електромашпромсервіс» (код ЄДРПОУ 5476747) на суму ПДВ 3901,33 грн.; ПАТ «Північтранс» (код ЄДРПОУ 5523553) на суму ПДВ 165,05 грн., по яким виникли податкові зобов'язання по вчиненим правочинам, за якими суб'єктом господарювання не надано доказів фактичного (реального) здійснення господарських господарських операцій з постачання від ТОВ «Торговий дім ВЕТЕК» до «вигодонабувача»; перевіркою встановлено порушення вимог п.187.1, п.198.1, 198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до: завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за періоди: з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. на загальну суму 152561,77 грн.; завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди: з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. на загальну суму 234339,60 грн., з якої донараховано ПДВ у сумі 92210,32 грн.; п.44.3, п.44.6 ст.44 ПК України - незабезпечення платником податків зберігання первинних документів за березень 2014 р.; При отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку ФОП ОСОБА_3 перевірялися, керівником територіального органу Міндоходів України можуть бути вжиті заходи, щодо проведення документальної позапланової перевірки відповідно до Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 , Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2014 р.: №0025531703, відповідно до якого Фізичній особі-піприємцю ОСОБА_3 за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 1020,00 грн. та №0025521703 відповідно до якого Фізичній особі-піприємцю ОСОБА_3 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму138 315,48 грн., з яких за основним платежем 92 210,32 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46 105,16 грн.

Матеріали справи містять відомості, що позивачем було подано заперечення до контролюючого органу на акт перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 39799955) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.», за результатами розгляду яких на адресу ФОП ОСОБА_3 було надіслано висновок від 15.10.2014 р. за №18541/10/04-83-17-03-11 про результати розгляду заперечень ФОП ОСОБА_3 до акту перевірки №19/17-03-11/НОМЕР_1 від 26.08.2014 р., яким акт перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 було залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Щодо заявленого позивачем в судовому засіданні 14.01.2015 р., ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, занесеною в Журнал судового засідання від 14.01.2015 р., було відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання оскільки під час його обґрунтування позивачем було зазначено що, останнім було направлено запит до контролюючого органу про надання інформаційної довідки щодо коригування показників податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_3, на що позивачу вже було надано відповідь. При з'ясуванні думки представника відповідача щодо заявленого клопотання про витребування доказів від 14.01.2015 р., останній заперечував проти його задоволення та просив відмовити у задоволенні даного клопотання.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703, відповідно до якого Фізичній особі-піприємцю ОСОБА_3 за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції застосовано штрафні (фінансові санкції) у розмірі 1020,00 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом на адресу ФОП ОСОБА_3 був направлений запит від 29.04.2014 р. за №6693/10/04-83-17-13 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження з ТОВ «Інвестнафтосервіс» код ЄДРПОУ 38799955 за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.», яким контролюючий орган просив надати йому інформацію по таким питанням як: дані про реєстрацію підприємця як суб'єкта підприємницької діяльності, місцезнаходження, банківські рахунки, ліцензії (дозволи), відомості про види діяльності; відомості про реєстрацію платника ПДВ (номер і дата свідоцтва, індивідуальний податковий номер); угоди про використання офісних та складських приміщень, дані про виробниця потужності (в разі оренди, надати документи на підставі яких відбувається оренда, підтвердити форму та стан розрахунків); вказати, де зберігався відвантажений товар, чи ведеться складський облік; угоди на поставку товарів (робіт, послуг) або продаж, та додатки до них; податкова накладна; накладні, інші товарно-супроводжуючі документи, що підтверджують факт надання товару (робіт, послуг), а також відображення даних операцій у обліку; оформлені довіреності на отримання пального; умови зберігання придбаного пального; реєстри виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2014 р.; умови зберігання та транспортування товарно-матеріальних цінностей; виписки банку, що засвідчують факт оплати; табель робочого часу за лютий 2014 р.; дані про наявність заборгованості по розрахункам з контрагентом на кінець періоду, що звіряється, та інше.

Однак, ФОП ОСОБА_3 своєю відповідю від 06.05.2014 р. за №311 на адресу Першого заступника начальника Криворізької північної ОДПІ у Дніпропетровській області ОСОБА_6 надіслав лише податкову інформацію та копії первинних документів, а саме: копії накладних за №7, 19, 24, 37, 35, 36, 31, 44, 53, 56, 68, 81, 159, 174, 179, 213, 212, 244, 250, 267, 293, 317 за січень - березень 2014 р.; копії податкових накладних №150 від 25.12.2013 р. за №7, 28, 32, 36, 40, 58, 55, 69, 76 - за січень; №19, 44, 54, 63, 88 - за лютий; №30, 35, 51, 75 - за березень 2014 р.; копії ТТН №Р7, Р24, Р19, Р81, Р36, Р37, Р53, Р31, Р68, Р35, Р44 - за січень; №Р159, Р174, Р179, Р212, Р213 - за лютий; №Р244, Р250, Р267, Р293, Р317 - за березень 2014 р.; копія актів звірки розрахунків №3 від 28.02.2014 р., №167 від 31.03.2014 р.; витяг з «Клієнт-банку» січень-березень 2014 р.

Як вбачається з наданої позивачем відповіді від 06.05.2014 р. за №311 та додатків до неї, ФОП ОСОБА_3 не було надано до перевірки ані сертифікай до договору №ІНС-1/К від 09.09.2013 р., ані інформації з журналів обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від контрагентів-постачальників, як не було надано і подорожніх листів за перевіряємий період, завірених копіїй документів, згідно яких продано паливно-мастильні матеріали, транспортовано та оплачено товар контрагентами-покупцями за перевіряємий період, що в свою чергу мало наслідком з боку позивача порушення вимоги п.44.3, п.44.6 ст.44 ПК України.

Суд зазначає, що контролюючий орган при винесенні даного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703 на суму 1020,00 грн. відносно ФОП ОСОБА_3 діяв провомірно, відповідно до п.121.1 ст.121 ПК України, а отже, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703 на суму 1020,00 грн. є законним та правомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2014 р. за №0025521703 відповідно до якого Фізичній особі-піприємцю ОСОБА_3 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму138 315,48 грн., з яких за основним платежем 92 210,32 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46 105,16 грн., суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 39799955) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.» контролюючим органом встановлено, що у перевіряємий період ФОП ОСОБА_3 мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 39799955), що підтверджується договором поставки нафтопродуктів від 09.09.2013 р. за №ІНС-1/К укладеного між ТОВ ТОВ «Інвестнафтосервіс» та ФОП ОСОБА_3, копія якого міститься в матеріалах справи.

У зазначеному акті перевірки вказано, що при перевірці було використано такі документи, як: податкова декларація з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3 за березень 2014 р. №9021901804 від 18.04.2014 р.; додаток №1 «Розрахунок коригування сум ПДВ» за березень 2014 р. №9021901541 від 18.04.2014 р.; додаток №5 «Розшифровка податкових зобо'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 р. №9021901552 від 18.04.2014 р.; інформація, яка міститься в базі даних АІС «Подватковий блок»; інформація, яка міститься в базі даних АІС «Єдиний реєстр податкових накладних»; копія договору від 09.09.2013 р. №ІНС-1/К між ТОВ «Інвестнафтосервіс» та ФОП ОСОБА_3; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 23.07.2014 р. №1998/26-55-22-07/38799955 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.09.2013 р. по 30.06.2014 р.»; видаткові накладні на отримання нафтопродуктів від ТОВ «Інвестнафтосервіс» за березень 2014 р.: від 14.03.2014 р. №244; від 15.03.2014 . №250; від 20.03.2014 р. №267; від 25.03.2014 р. №293; податкові накладні від ТОВ «Інвестнафтосервіс», які включені в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 р.: від 14.03.2014 р. №30; від 15.03.2014 р. №35; від 20.03.2014 р. №51; від 25.03.2014 р. №75; товарно-транспортні накладні від ТОВ «Інвестнафтосервіс» за березень 2014 р.: №Р244 від 14.03.2014 р.; №Р250 від 15.03.2014 р.; №Р267 від 20.03.2014 р.; №Р293 від 25.03.2014 р.; №Р317 від 28.03.2014 р.; банківські виписки по розрахунках з постачальником ТОВ «Інвестнафтосервіс»; копії актів звірки розрахунків з ТОВ «Інвестнафтосервіс».

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Інвестнафтосервіс» та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір поставки нафтопродуктів №ІНС-1/К від 09.09.2013 р., відповідно до умов якого ТОВ «Інвестнафтосервіс» зобов'язувалося передавати у власність ФОП ОСОБА_3 нафтопродукти, а ФОП ОСОБА_3 приймати та оплачувати їх ціну. Кількість, асортимент та ціна товару повинна була зазначатись у специфікаціях або визначатись шляхом надання заявок від ФОП ОСОБА_3 та виставлення рахунків-фактур ФОП ОСОБА_3 Фактичний об'єм товару, що поставлявся в рамках та на підставі заявок ФОП ОСОБА_7 та/або специфікацій до цього договору, повинен був вказуватися у відповідній залізничній накладній (товарно-транспортній накладній) чи акті прийому-передачі, або видатковій накладній. Строк дії договору поставки нафтопродуктів №ІНС-1/К від 09.09.2013 р., у відповідності до п.п.91. п.9 догову складав 1 (один) рік з дати його підписання, а в частині невиконанних до цього часу зобов'язань та відповідальності - до повного виконання.

Транспортування пального повинно було відбувалось автотранспортом ФОП ОСОБА_3, а саме з використанням таких автотранспортних засобів, як: автомобіль: держвний №-МАЗ №АЕ55-09 АЕ; причіп: державний №-АЕ26-89 ХХ; автомобіль: державний №-МАН №АЕ22-74 ЕН; причіп: державний №-АЕ34-91 ХО; автомобіль: державний №-МАН №АЕ64-09 ЕО; причіп: державний №-АЕ21-68 ХТ, в підтвердження дійсності перевезення зазначеним автотранспортом позивачем під час судового розгляду справи були надані копії свідоцтв про допущення даних транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів, які містяться в матеріалах справи (а.с. 112-122).

В підтвердження виконання умов зазначеного договору поставки нафтопродуктів №ІНС-1/К від 09.09.2013 р. позивачем у якості первинних документів було надано до суду копії таких документів, як: копії податкових накладних: від 14.03.2014 р. №30; від 15.03.2014 р. №35; від 20.03.2014 р. №51; від 25.03.2014 р. №75; від 28.03.2014 р. №96; копії видаткових накладних: №244 від 14.03.2014 р.; №250 від 15.03.2014 р.; №267 від 20.03.2014 р.; №293 від 25.03.2014 р.; №317 від 28.03.2014 р.; копії товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти): №Р244 від 14.03.2014 р.; №Р250 від 15.03.2014 р.; №Р267 від 20.03.2014 р.; №Р293 від 25.03.2014 р.; №Р317 від 28.03.2014 р.; копія витягу з журналу реєстрації видаткових довіреностей за березень 2014 р.; копії банківських рахунків по контрагенту - ТОВ «Інвестнафтосервіс», а саме: від 14.03.2014 р. №133 на загальну суму 121 344,69 грн.; від 14.03.2014 р. №135 на загальну суму 287 800,00 грн.; від 14.03.2014 р. №132 на загальну суму 366 730,00 грн.; від 14.03.2014 р. №98 на загальну суму 76 600,00 грн.; від 20.03.2014 р. №165 на загальну суму 225 261,92 грн.; від 25.03.2014 р. на загальну суму 328 000,00 грн.; від 28.03.2014 р. №222 на загальну суму 132 069,13 грн., які містяться в матеріалаї спрви.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забабезпечити зберігання документів, визначениї у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням кого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Відповідно до п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами ), що підтверджують показники, відображенні таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складання такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення та до прийняття рішення контролюючим ораганом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображенні таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п.п.54.3.1 - п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі переліку, зазначеного у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79).

У відповідності до ст. 86 Податкового кодексу України результати проведених перевірок оформлюються актом та шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень у разі виявлення податковим органом заниження чи завищення податкових зобов'язань платника податків.

Відповідно до п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікового та інших регістрів, бехгалтерської та статистичної звітності, інших документів зпитань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цих Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень; ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Згідно з абзацами 3.4 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податків у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податкту у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку на його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п. 14.1.157 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.164.3 ст.164 Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а). постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позивальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачц/орендарю;

б). постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в). ввезення товарів на митну тетирорію України;

г). вивезення товарів за межі митної території України;

е). постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а). дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів товарів/послуг за готівкою - дата оприбуткування кошті у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б). дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт припинення митного кордону України, оформлена відповідно до митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до ст.198. Податкового кодексу України:

п.198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

п.198.2 Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних

- днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чиного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленому адміністративному позові та запереченнях до нього, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Здійснюючи перевірку та складаючи акт перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1, приймаючи податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703 на загальну суму 1 020,00 грн. та №0025521703 на загальну суму 138 315,48 грн., відносно позивача щодо визначення грошових зобов'язань за результатами перевірки, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо правомірності та законності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703 на загальну суму 1 020,00 грн. та №0025521703 на загальну суму 138 315,48 грн., на підставі акту перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1, суд приходить до висновку про те, що дані податкові повідомлення-рішення є законними та правомірними, також з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем при розгляді даної справи не спростовано виявлені контролюючим органом порушення п.44.3, п.44.6 ст.44 ПК України, п.187.1 ст.187 ПК України, п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України, які полягають у нарахуванні податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_3, відповідно до сформованих Криворізькою північною ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703 на загальну суму 1 020,00 грн. та №0025521703 на загальну суму 138 315,48 грн.

При цьому, суд зазначає, що позивачем як під час перевірки, так і під час судового розгляду справи не було надано: специфікацій, які б відображали кількість, асортимет та ціну товару визначного за договором поставки нафтопродуктів №ІНС-1/К від 09.09.2013 р., та які б підтверджували дійсніть та товарність здійснення господарської операції, у відповідності до зазначеного п.п.1.2 п.1 договору №ІНС-1/К від 09.09.2013 р.; подорожніх листів за перевіряємий період, будь-яких відомостей щодо залишків товарно-матеріальних цінностей на початок та кінець перевіряємового періоду; завірених копій документів у відповідності до яких було продано, транспортовано та оплачено товар контрагентами-покупцями за перевіряє мий період.

Критичне ставлення викликає у суду і посилання позивача, як на підтвердження здійснення господарських операцій відповідно до договору №ІНС-1/К від 09.09.2013 р., на наявність копій товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), а саме: №Р244 від 14.03.2014 р.; №Р250 від 15.03.2014 р.; №Р267 від 20.03.2014 р.; №Р293 від 25.03.2014 р.; №Р317 від 28.03.2014 р., оскільки в останніх адреса розвантаження вказана не точно - м.Кривий Ріг, також не зазначено номеру подорожнього листа, номеру резервуару з якого відвантажувалося пальне, запису часу виїзду з підприємства-відправника, дати і часу прибуття до вантажоодержувача.

Однак, в зазначених вище товарно-транспортних накладних містяться відомості, щодо водіїв які, начебто, здійснювали перевезення паливно-мастильних матеріалів, у відповідності до виконання умов договору №ІНС-1/К від 09.09.2013 р.

Судом у якості свідків були допитані водії, прізвище, ім'я по-батькові яких знайшли своє відображення в товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти), копії яких зазначено вище, а саме: ОСОБА_8; ОСОБА_9; ОСОБА_10.

Кожному із зазначених вище свідків було повідомлено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, та кожним з яких було надано присягу та розписку свідка, які містяться в матеріалах справи від 09.02.2015 р., завірену власними підписами останніх.

Щодо допиту у якості свідка ОСОБА_8, суд зазначає наступне. Трудові взаємовідносини між ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_3 підтверджуються трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 16.08.2011 р. у відповідності до якого ОСОБА_8 виконує функції водія автотранспортного засобу, останній зазначив наступне, що томливо він перевозив автомобілем НОМЕР_2 через один календарний день в цистернах по різних об'єктах, а саме: м.Дніпропетровськ, м.Кременчуг, м.Київ, м.Бориспіль, м.Одеса, м.Очаков та ін. Щодо довіреності на підписання товарно-транспортної накладної, свідок ОСОБА_8 зазначив, що такі відомості йому не відомі, а також щодо наказу про відрядження йому не відомо.

Під часу допиту свідка ОСОБА_10, судом встановлено, що його трудові взаємовідносини з ФОП ОСОБА_3 підтверджуються трудовим договором між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю від 20.03.2012 р. у відповідності до якого ОСОБА_10 виконує функції водія автотранспортного засобу АЕ 21-68 ХТ та здійснює перевезення палива до Одеської області, як останній зазначив 3 рази в місяць, щодо заповнення товарно-транспортної накладної свідок ОСОБА_10 зазначив, що вона заповнюється безпосередньо вже на нафтобазі.

Свідок ОСОБА_9 зазначив, що він працює у ФОП ОСОБА_3 водієм, що підтверджується трудовим договором від 09.11.2010 р. та перевозить паливо по таких об'єктах, як: м.Очаків, м.Київ, м.Коростень, м.Кілія, товарно-транспортні накладні підписув безпосередньо він, однак щодо видачі йому довіреності на право підписання товарно-транспортної накладної йому нічого не відомо.

Підсумовуючи зазначені вище показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, суд приходить до висновку, що кожен із наведених вище свідків не надав суду чіткої відповіді щодо порядку підписання товарно-транспортних накладних та безпосередньо факту переміщення паливно-мастильних матеріалів від місць відвантаження, зазначених у товарно-транспортних накладних до м.Кривого Рогу, та відпуску нафтопродуктів, зазначених вище, в період, що підлягав перевірці та у кількості, зазначеній у податкових та видаткових наклданих, наведених вище.

Обгрунтованою також є підозра суду щодо повноти та достовірності такого документу, як лист від 09.09.2013 року вих.№1-09/09, копія якого міститься в матеріалах справи, наданий представником позивача у якості доказу на підтвердження факту відвантаження палива за адресами, зазначеними в товарно-транспортних накладних за №Р244 від 14.03.2014 р.; №Р250 від 15.03.2014 р.; №Р267 від 20.03.2014 р.; №Р293 від 25.03.2014 р.; №Р317 від 28.03.2014 р.

З тексту зазначеного листа вбачається, що ТОВ «Інвестнафтосервіс» «доводить до відома Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3» досить дивну інформацію про те, що «пункт відвантаження палива знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н, с.Куцуруб, Порт Очаків, н/с «Водолій-3», та тро те, що планується відкриття складів за наступними адресами: Одеська обл., м.Кілія, вул.Кубишкіна, 20, нафтобаза; м.Дніпропетровськ, Амур-Гавань, 11, філія ПАТ «СК «Укррічфлот» «Дніпропетровський річковий порт», судно «УДБ-227; Одеська обл., м.Ізмаїл, вул. Нахімова, 296 А, нафтобаза.

Зважаючи на той факт, що копія данного листа була надана представником позивача для долучення до матеріалів справи лише після того, як судом було поставлено питання щодо невідповідності місць можливого відвантаження палива та місць підписання видаткових накладних такого палива, приймаючи до уваги пояснення допитаних в судовому засіданні свідків, зі слів яких, вони їздили по всій Україні, щось возили та щось доставляли до м.Кривого Рогу, а точні місця, куди вини їздили, не пам'ятають, як не пам'ятають і ким конкретно здійснювалося начебто відвантаження палива, що підлягало перевезенню, а також враховуючи зазначене у досліджених судом видаткових накладних, зазначених вище як місця їх складання - м.Київ, що не відповідає наведеним у товарно-транспортних накладних місцю відвантаження палива, суд приходить до висновку про абсолютну доказову неспроможність як наведенного вище листа від 09.09.2013 р. вих.№1-09/09, так і вказаних накладних щодо підтвердження факту дійсного переміщення палива у обсягах та в періоди, зазначені в наведених вище документах.

Також, суд критично ставиться до позиції позивача, викладеної в адміністративному позові щодо його посилань на наявність постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.09.2014 р. у справі №826/11953/14 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 р. у справі №826/11953/14, в контексті підтвердження правомірності дій позивача щодо дотримання податкової дисципліни останнім, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до тексту постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.09.2014 р. у справі №826/11953/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 р. у справі №826/11953/14, а відтак, такої, що набрала законної сили 06.11.2014 р. відповідно до вимог ст.254 КАС України, судом з'ясовано, матеріалами справи підтверджено, що зазначена постанова за результатами розгляду адміністративного позову ТОВ «Інвестнафтосервіс» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у М.Києві, стосується виключно зобов'язання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві вилучити з АІС «Податковий блок» інформації про результати зустрічної звірки ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 38799955), які оформленні актом від 23.07.2014 р №1998/26-55-22-07/38799955 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 38799955) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.09.2013 р. по 30.06.2014 р.» та відновити в АІС «Податковий блок» дані податкової звітності ТОВ «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 38799955), шляхом внесення до них даних, визначених у податковій декларації з ПДВ ТОВ «Інвестнафтосервіс» за період з 01.09.2013 р. по 30.06.2014 р., та немає ніякого відношення до ФОП ОСОБА_3

А відтак, враховуючи той факт, що зазначеною вище постановою від 15.09.2014 р. не встановлено жодної обставини щодо позивача у даній справі, суд приходить до висновку про відсутність преюдиційного характеру наведеної вище постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.09.2014 р. у справі №826/11953/14 при розгляді та вирішенні даної справи.

Також суд, досліджуючи докази, наявні в матеріалах справи, звертає увагу і на відсутність подорожніх листів і на ненадання сертифікатів відповідності начебто відвантаженого палива позивачем при проведенні перевірки, за наслідками якої були винесені оскаржуванні податкові повідомлення-рішення, і на відсутність актів про відбір проб начебто поставленого палива, і на невідповідність технічних характеристик транспортованих засобів, за допомогою яких начебто здійснювалося транспортування палива позивачем, тому обсягу палива, яке визначено у наданих до суду товарно-транспортних накладних, і на відсутність конкретних адрес розвантаження начебто триманого палива, і на відсутність будь-яких наказів про відрядження опитаних у якості свідків водіїв позивача, діяльність яких, за їх же особистими свідченнями, безпосередньо пов'язане з постійними переміщеннями за межі м.Кривого Рогу, і на відсутність документів щодо оприбуткування начебто отриманого товару на ФОП ОСОБА_3 та у зв'язку з наведеним зазначає наступне.

Так, деяка дефектність первинних документів, як-то: підписання їх невстановленими особами; відсутність номерів подорожніх листів в товарно-транспортних накладних, часу повернення до пункту призначення, тощо, дійсно не може достеменно свідчити про нереальний характер правочину, укладеного між ТОВ «Інвестнафтосервіс» та ФОП ОСОБА_3, проте, вирішуючи дану справу по суті, суд виходить з того, що, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи, надані представником позивача, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з акту перевірки від 26.08.2014 р. №19/17-03-11/НОМЕР_1 контролюючим органом було дійсно використано акт перевірки складений ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 23.07.2014 р №1998/26-55-22-07/38799955 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестнафтосервіс» (код ЄДРПОУ 38799955) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.09.2013 р. по 30.06.2014 р.»

Проте, суд зауважує, що дослідження обставин у справі та перевірка їх доказами в процесі оцінки доказів у справі не обмежується з боку суду лише посиланням на зазначені вище акти перевірки, а полягає у дослідженні та аналізі всіх доказів, наявних в матеріалах справи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції позивачем.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, не зважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України позивачем не було доведено той факт, що у перевіряємий період позивачем було дійсно виконанно умови договору поставки нафтопродуктів №ІНС-1/К від 09.09.2013 р., оскільки останнім як під час перевірки, так і під час судового розгляду справи не було надано тієї кількості первинної документації, яка б дійсно підтверджувала його виконання.

Як вбачається з наданих до суду документів, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Інвестнафтопродукт», копії яких містяться з в матеріалах справи, зазначені документи за відсутності підтвердження належними та достовірними доказами самого факту придбання паливно-мастильних матеріалів (виконання робіт) позивачем, мають характер лише формально складених, але недостовірних документів, що виключає наявність правових підстав для включення відповідних сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та не можуть вважатися належними доказами реального здійснення господарської операції.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в в межах повноважень та у спосіб, що передачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Системний аналіз наведених вище норм чинного податкового законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про відсутність з боку позивача належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 КАС України обствин, викладених в заявленному адміністративному позові, що свідчить про відсутність недоведення з боку позивача обґрунтування належними доказами в розумінні ст. 70 КАС України незаконного та необґрунтованого характеру оскаржуваних податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703 на загальну суму 1 020,00 грн. та №0025521703 на загальну суму 138 315,48 грн.

А відтак, викладене вище має наслідком наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703 на загальну суму 1 020,00 грн. та №0025521703 на загальну суму 138 315,48 грн є прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, що виключає як протиправний характер оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, так і наявність у суду правових підстав для задоволення позовних вимог в межах правового поля в спосіб захисту права, обраний позивачем.

Що стосується заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними дій Криворізької північної ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3 за березень 2014 р. в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автомотизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 та зобов'язання відновити відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 р., по взаємовідносинах ФОП ОСОБА_3 з контрагентами вказаними в акті від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 суд зазначає, що позивачем було вказано лише на те, що винесення відповідних даних до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» має не аби який вплив на ділову репутацію ФОП ОСОБА_3, викликає у суду критичне ставлення з огляду на їх абсолютну бездоказовість в розуміні ст.70 КАС України, що є наслідком, на обґрунтовану підозру суду, лише прагнення позивача ввести суд в оману щодо встановлення фактичних обставин справи, та зазначає, що контролюючий орган у відповідності до норм діючого законодавства вправі вносити до АІС «Податковий блок» щодо кожного окремого платника податків об'єктивні дані - податкову інформацію: відомості щодо реєстрації платника податків, відомості щодо перебування його на обліку, дані податкової звітності платника податків (задекларовані), дані щодо фактичної сплати податків, результати податкового контролю та інша податкова інформація.

Отже, суд зазначає, що відповідачем було правомірно внесено відомості до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 р., по взаємовідносинах ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «Інвестнафтосервіс», оскільки дана інформація, яка була отримана контролюючим органом та відображена в акті перевірки від 26.08.2014 р. за №19/17-03-11/НОМЕР_1 є податковою інформацією.

Зважаючи на викладене вище, не встановивши в судовому засіданні та не підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи факту порушення законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваних дій, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні зазначених вище позовних вимог повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Також відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення від 01.12.2014 р. №322 за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 278,68 грн. (двісті сімдесят вісім) грн. 68 коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України. Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 2 766,30 грн., а сплатив лише 278,68 грн., тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення решти судового збору з позивача в сумі 2 487,62 грн. (2 766,30 грн. - 278,68 грн.).

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 16.10.2014 р. №0025531703 на загальну суму 1 020,00 грн. та №0025521703 на загальну суму 138 315,48 грн., визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 решту судового збору в сумі 2 487,62 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят сім грн., 62 коп.) до Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 14 лютого 2015 року

Суддя Є.О. Жукова

Дата ухвалення рішення09.02.2015
Оприлюднено27.03.2015
Номер документу43245224
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/20492/14

Ухвала від 31.08.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Олендер І.Я.

Постанова від 07.07.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Постанова від 07.07.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Ухвала від 24.04.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Ухвала від 17.04.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Ухвала від 17.04.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Постанова від 09.02.2015

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Жукова Євгенія Олексіївна

Постанова від 09.02.2015

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Жукова Євгенія Олексіївна

Ухвала від 12.12.2014

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Жукова Євгенія Олексіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні