Рішення від 18.03.2015 по справі 910/1190/15-г

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015Справа №910/1190/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестгазбуд» доПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» прозобов'язання виконати умови договору Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінвестгазбуд» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (надалі - «Банк») про зобов'язання виконати умови договору.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов договору банківського рахунку юридичної особи №ID760414 від 18.03.2011 р. відповідачем не здійснено перерахування грошових коштів згідно платіжного доручення №30 від 03.09.2014 р. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 460,00 грн. за порушення строків перерахування грошових коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.02.2015 р.

06.02.2015 р. від представника відповідача надійшли клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України та Міністерство фінансів України.

Судом в задоволенні вказаних клопотань відповідача відмовлено з огляду на недоведеність Банком яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки таких осіб.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 18.03.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №33358915.

Відтак, оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2011 р. між Банком та Товариством (клієнт) було укладено договір банківського рахунку юридичної особи №ID760414 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору банк здійснює обслуговування поточного(-их) рахунку(-ів) клієнта, що використовується(-ються) для зберігання грошових коштів (в національній валюті України, в іноземній валюті) та здійснення усіх видів операцій у відповідності з чинним законодавством України, в національній валюті України, та/або в іноземних валютах, а саме: 2600.43.20.27948.01/980.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що обслуговування рахунку (-ів) клієнта здійснюється відповідно до режиму даного рахунку (-ів), встановлюється нормативними актами Національного банку України, а також у відповідності з чинним законодавством України, а саме:

а) касове обслуговування - приймання та видача готівкових грошових коштів на підставі касових документів, у відповідності з чинним законодавством України;

б) розрахункове обслуговування - зарахування на рахунок (-ки) та списання з рахунку (-ів) грошових коштів на підставі платіжних інструментів (визначених чинним законодавством), а також заяви про купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюти, у відповідності з чинним законодавством.

Розрахункові та касові документи надаються клієнтом до банку за формою встановленою чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 2.1.5 та 2.1.6 Договору банк зобов'язаний, списувати кошти з рахунку(-ів) за дорученням клієнта на підставі касового документа; списувати кошти з рахунку(-ів) на підставі розрахункового документа, оформленого згідно з чинним законодавством України, наданого клієнтом до банку на паперовому носії, який залишається на зберіганні в банку. Інші примірки розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком) розрахункових чеків в національній валюті України надавати довіреній особі клієнта (на її вимогу) не пізніше наступного дня.

Згідно п. 2.1.10 договору, банк зобов'язаний, виконувати розрахункові/касові документи клієнта відповідно до черговості, визначеної чинним законодавство України, дотримуючись строків їх виконання, встановлених чинним законодавством України.

Виконувати розрахункові/касові документи клієнта, які надійшли до банку:

- в операційний час - в день їх надходження;

- в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

Умовами п. 3.2.2 Договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами, які знаходяться на його рахунку(-ах) в межах, встановлених чинним законодавством.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та укладений на невизначений строк (п. 8.1 Договору).

05.09.2014 р. позивач звернувся до відповідача з платіжним дорученням №30 на переказ коштів у розмірі 170 000,00 грн. з поточного рахунку позивача № 26003202794801 на рахунок ТОВ «Агроспецсоюз», відкритий в ПАТ КБ «Євробанк».

Відповідач на адресу позивача направив лист-повідомлення №150 від 25.09.2014 р. про невиконання розрахункового документу позивача, в якому зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» не виконало вказані платіжні доручення у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку.

Спір у справі виник у зв'язку з неправомірною, на думку позивача, відмовою відповідача від виконання умов Договору в частині перерахування грошових коштів згідно з розрахунковим документом (платіжним дорученням).

Договір є договором банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 72 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Пункт 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 8.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов пунктів 2.1.6, 2.1.10 Договору та п. 8.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вчасно не виконав доручення позивача про переказ коштів у розмірі 170 000,00 грн. з поточного рахунку позивача № 26003202794801 на рахунок ТОВ «Агроспецсоюз», відкритий в ПАТ КБ «Євробанк».

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідач на адресу позивача направив лист-повідомлення №150 від 25.09.2014 р. про невиконання розрахункових документів позивача, в якому зазначив, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» не виконало вказані платіжні доручення у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Банком обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги УНП про зобов'язання Банку здійснити переказ грошових коштів у розмірі 170 000,00 грн. за призначенням згідно платіжного доручення №30 від 03.09.2014 р., є правомірними та обґрунтованими,.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 23 460,00 грн. за порушення строків перерахування грошових коштів.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення від 11.02.2015 р. № 61 «Деякі питання участі держави у виведенні Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Київ», згідно з я ким держава в особі Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» бере участь у виведенні банку Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Київ» з ринку шляхом відчуження активів і зобов'язань ПАТ «АКБ «КИЇВ» на користь АБ «Укргазбанк».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.02.2015 р. № 128 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24.02.2015 р. № 39 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «КИЇВ», згідно з яким з 25.02.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «КИЇВ».

Оскільки з 25.02.2015 р. було розпочато процедуру виведення Банку з ринку та здійснення в ньому з тимчасової адміністрації, відтак з даного моменту не здійснюється нарахування неустойки, інших фінансових санкцій, та нарахування відсотків за зобов'язаннями Банку.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства про стягнення з Банку пені у розмірі 23 460,00 грн., задоволенню не підлягають.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Банку здійснити переказ грошових коштів у розмірі 170 000,00 грн.

В іншій частині (стягнення пені у розмірі 23 460,00 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестгазбуд» задовольнити частково.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01060, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869) виконати умови договору банківського рахунку юридичної особи №ID760414 від 18.03.2011 р. в частині здійснення переказу грошових коштів у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) 00 коп. за призначенням згідно платіжного доручення №30 від 03.09.2014 р. Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (01060, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестгазбуд» (03126, м. Київ, бул. І. Лепсе, 34; ідентифікаційний код 30637879) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.03.2015 р.

Суддя В.П. Босий