Постанова

від 12.05.2015 по справі 910/1190/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р. Справа№ 910/1190/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Пашкіної С.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю

представників сторін : від позивача - Швець В.Ю.

від відповідача - не з'явився.

розглянувши Публічного акціонерного товариства

апеляційну скаргу "Акціонерний комерційний банк "Київ" від імені

якого діє уповноважена особа Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової

адміністрації

на рішення

господарського суду міста Києва

від 18.03.2015 року

у справі № 910/1190/15-г (суддя: Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Промінвестгазбуд"

до Публічного акціонерного товариства

"Акціонерний комерційний банк "Київ"

про зобов'язання виконати умови договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2015 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестгазбуд" задовольнити частково.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01060, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869) виконати умови договору банківського рахунку юридичної особи №ID760414 від 18.03.2011 р. в частині здійснення переказу грошових коштів у розмірі 170000 (сто сімдесят тисяч) 00 коп. за призначенням згідно платіжного доручення №30 від 03.09.2014 р.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (01060, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22; ідентифікаційний код 14371869) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестгазбуд" (03126, м. Київ, бул. І. Лепсе, 34; ідентифікаційний код 30637879) судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідачем подано до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2015р. по справі №910/1190/15-г про зобов'язання Банку виконати умови договору банківського рахунку в частині здійснення переказу грошових коштів та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінвестгазбуд» до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» про зобов'язання виконати умови договору в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 12.05.2015 року представник відповідача не з'явився, проте належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 18.03.2011 р. між Банком та Товариством «Промінвестгазбуд» (клієнт) було укладено договір банківського рахунку юридичної особи №ID760414 (надалі - "Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору банк здійснює обслуговування поточного(их) рахунку(-ів) клієнта, що використовується(-ються) для зберігання грошових коштів (в національній валюті України, в іноземній валюті) та здійснення усіх видів операцій у відповідності з чинним законодавством України, в національній валюті України, та/або в іноземних валютах, а саме: 2600.43.20.27948.01/980.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що обслуговування рахунку (-ів) клієнта здійснюється відповідно до режиму даного рахунку (-ів), встановлюється нормативними актами Національного банку України, а також у відповідності з чинним законодавством України, а саме:

а) касове обслуговування - приймання та видача готівкових грошових коштів на підставі касових документів, у відповідності з чинним законодавством України;

б) розрахункове обслуговування - зарахування на рахунок (-ки) та списання з рахунку (-ів) грошових коштів на підставі платіжних інструментів (визначених чинним законодавством), а також заяви про купівлю/продаж/конвертацію іноземної валюти, у відповідності з чинним законодавством.

Розрахункові та касові документи надаються клієнтом до банку за формою встановленою чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 2.1.5 та 2.1.6 Договору банк зобов'язаний, списувати кошти з рахунку(-ів) за дорученням клієнта на підставі касового документа; списувати кошти з рахунку(-ів) на підставі розрахункового документа, оформленого згідно з чинним законодавством України, наданого клієнтом до банку на паперовому носії, який залишається на зберіганні в банку. Інші примірки розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком) розрахункових чеків в національній валюті України надавати довіреній особі клієнта (на її вимогу) не пізніше наступного дня.

Згідно п. 2.1.10 договору, банк зобов'язаний, виконувати розрахункові/касові документи клієнта відповідно до черговості, визначеної чинним законодавство України, дотримуючись строків їх виконання, встановлених чинним законодавством України.

Виконувати розрахункові/касові документи клієнта, які надійшли до банку:

- в операційний час - в день їх надходження;

- в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

Умовами п. 3.2.2 Договору передбачено, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами, які знаходяться на його рахунку(-ах) в межах, встановлених чинним законодавством.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та укладений на невизначений строк (п. 8.1 Договору).

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з частиною 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).

Позивачем було подано до Банку платіжне доручення №30 від 03.09.2014р. на переказ коштів у розмірі 170000,00 грн. з поточного рахунку Позивача на рахунок ТОВ «Агроспсцсоюз», відкритий в ПАТ «КБ «Євробанк».

Відповідач на адресу позивача направив лист-повідомлення №150 від 25.09.2014 р. про невиконання розрахункового документу позивача, в якому зазначив, що Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Київ" не виконало вказані платіжні доручення у зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку.

Із огляду на наведене суд дійшов висновку, що фактичне невиконання спірних платіжних доручень було викликано відсутністю у відповідача, як у зберігача, на кореспондентському рахунку достатньої суми грошових коштів для здійснення міжбанківського переказу.

Вказаним невиконанням було порушене майнове право Позивача на вільне володіння та розпорядження належним останньому майном, яким, у розумінні статей 177, 190 ЦК України, є грошові кошти, у т.ч., враховуючи положення пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", які існують у формі записів на поточних рахунках позивача, відкритих у Банку.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 128 від 24.02.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.02.2015р. прийнято рішення № 39 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «КИЇВ», згідно з яким з 25.02.2015р. в Банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «АКБ «КИЇВ» призначено Кічука О.І.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду, а тому в розумінні статті 35 ГПК України є загальновідомою, і не потребує доказуванню.

Відтак, станом на момент прийняття судом першої інстанції рішення у Відповідача була запроваджена тимчасова адміністрація.

За загальним правилом, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім випадків і лише в порядку, встановлених законом (стаття 321 ЦК України).

За приписами частин 1, 2 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Всупереч вказаної норми Банк не зміг забезпечити право Клієнта на безперешкодне розпорядження його коштами, що знаходяться на поточному рахунку, відкритому в Банку на підставі Договору від 18.03.2011 № ID760414.

Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Отже, починаючи з 09.03.2011 (дата набрання чинності Законом України від 04.11.2010 № 2677-VI) випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 зазначеного Закону встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відтак, у спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Виходячи зі суті (змісту) та згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, відповідно до пункту 1, 3, 5 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, нарахування пені, примусове стягнення коштів та майна банку.

Пунктом 1 частини 6 статті 36 даного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Однак, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у цьому Законі термін "вкладник" вживається у значені "фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката".

Відтак, враховуючи дану норму, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття "вкладник" у розумінні вищевказаного Закону. Тому, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом із цим, указаний Закон не дає визначення поняття "кредитор банку". Визначення терміну "кредитор банку" міститься у статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань. (Постанова судової палати у господарських справах Верховного суду України від 25.03.2015 року справа № 3-24гс15).

Виходячи з положень частини 1 статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк, зокрема, зобов'язується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За змістом пункту 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Отже, враховуючи вище наведені положення, та, зокрема, положення статей 177, 190, 509 ЦК України, зобов'язання щодо переказу коштів з рахунку Позивача, відкритому у Відповідача, на його рахунок в іншому банку чи на рахунок контрагента Позивача є майновим зобов'язанням.

Відтак, виходячи з аналізу вищенаведених положень, Позивач є кредитором банку на якого поширюються обмеження встановлені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і тому не можуть бути задоволені його вимоги (у т.ч. спірні) до Відповідача від часу запровадження у останньому тимчасової адміністрації.

06.02.2015 р. від представника відповідача надійшли клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України та Міністерство фінансів України.

Судом першої інстанції цілком вірно та обґрунтовано в задоволенні вказаних клопотань відповідача відмовлено з огляду на недоведеність Банком яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки таких осіб.

Колегія суддів погоджується, що позовні вимоги Товариства про стягнення з Банку пені у розмірі 23460,00 грн., задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову позивача відсутні.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового про відмову в задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.03.2015 року у справі №910/1190/15-г скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

2. Справу № 910/1190/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді С.А. Пашкіна

Л.В. Кропивна

Повний текст постанови складено 13.05.2015 року.