Ухвала

від 02.03.2015 по справі 2а-2327/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015р. Справа № 876/3887/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): Йосипенка С.І.,

позивача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, м.Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. у справі №2а-2327/12/0970

за позовом Приватного підприємства "Спецбудмонтаж 111", с.Чорнолізці Тисменицького району Івано-Франківської області

до Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, м.Тисмениця Івано-Франківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2012р. позивач: Приватне підприємство "Спецбудмонтаж 111" (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до відповідача: Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001092330 від 23.07.2012р..

Позовні вимоги мотивовано тим, що в період з 25.06.2012р. по 03.07.2012р. Тисменицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Спецбудмонтаж 111" з питань повноти та достовірності декларування податкового кредиту згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вх.№32579 від 23.12.2011р. до декларації за вересень 2011р., за результатами якої складений акт №373/2250/37383563 від 09.07.2012р.. Згідно з висновками акту перевірки, перевіркою встановлено порушення п.п.189.4, 198.2 Податкового кодексу України, шляхом включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за отриманою відповідно до Договору комісії на продаж товарів №2 від 09.09.2011р., від комітента - ТзОВ "Біо-Топ-Аграр" податковою накладною №3 від 12.09.2011р., внаслідок чого занижено податок на додану вартість у вересні 2011р. в сумі 59974,00грн.. Позивач вважає висновки викладені в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими. На підставі викладеного просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції від 23.07.2012р. №0001092330.

За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки право на податковий кредит позивач підтвердив податковими накладними, що складені в порядку документування господарської операції, яка має ознаки реальної, вважає, що відповідач не довів доказами висновки про порушення позивачем податкового законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та невіро застосовано норми матеріального права, що призвело до винесення неправильної по суті постанови. Апелянт вказує, що при перевірці податковим органом виявлено ознаки нереальності спірної господарської операції, вважає, що позивачем не доведено у встановленому порядку проведення реальної операції, відтак, в суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову; просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р.

У судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 02.03.2015р. з'явився представник апелянта (відповідача у справі): Йосипенко С.І., який доводи. Викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, просив скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення представника апелянта (відповідача у справі), перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегія суддів прийшла до наступного висновку:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Судом також встановлено, що в період з 25.06.2012р. по 03.07.2012р. відповідачем відповідно до наказу Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції №233-п від 22.06.2012р., з врахуванням вимог акту перевірки ДПІ у Тисменицькому районі з окремих вимог від 15.02.2012р. №385/8/14-00, наказу Державної податкової служби України від 16.03.2012р. 3210 "Про результати перевірки" проведено позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Спецбудмонтаж 111" (код ЄДРПОУ 37383563) з питань повноти та достовірності декларування податкового кредиту згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вх.№32579 від 23.12.2011р. до декларації за вересень 2011р..

За результатами перевірки складено акт за №373/2240/37383563 від 09.07.2012р., в якому зафіксовані порушення п.п.189.4, 198.2 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у вересні 2011р. в сумі - 59974,00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001092330 від 23.07.2012р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 74968,00грн., в тому числі за основним платежем у сумі 59974,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 14994,00грн..

Судом встановлено, що в ході перевірки, на запит податкового органу про надання інформації щодо проведення розрахунків між ТзОВ "Біо-Топ-Аграр", а саме: придбання товарів, робіт, послуг, правомірності декларування податкового кредиту по вказаному контрагенту та документальне підтвердження за вересень 2011р. по даних операціях, були надані, зокрема, договір комісії на продаж №2 від 09.09.2011р., Додаток 1 до Договору комісії на продаж товару від 09.09.2011р. №2, видаткова накладна № РН-0000002 від 12.09.2011р. та податкова накладна №3 від 12.09.2011р., акт приймання-передачі від 12.09.2011р..

Актом перевірки зафіксовано складання відповідних первинних бухгалтерських документів щодо наданих ПП "Спецбудмонтаж 111" послуг, не вказуючи при цьому про будь-які недоліки цих первинних бухгалтерських документів. Крім того, акт перевірки не містить обставин, які б свідчили про факт відмови посадових осіб ПП "Спецбудмонтаж" від надання до перевірки відповідних документів.

09.09.2011р. між ПП ''Спецбудмонтаж 111'' та ТзОВ "Біо-Топ Аграр" укладено Договір комісії на продаж №2, згідно з яким ТзОВ "Біо-Топ Аграр" (Комітент) уповноважує ПП "Спецбудмонтаж 111" (Комісіонер) укласти від свого імені одну або декілька угод щодо продажу товару в асортименті та на умовах, викладених у Додатку 1 (Специфікації) до цього Договору, тобто за рекомендованими цінами, які вказані у Специфікації.

Відповідно до п.1 Договору, Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента укласти від свого імені одну або декілька угод щодо продажу товару в асортименті та на умовах викладених в Додатку №1 (Специфікації) до цього Договору (п.1 Договору).

Належним виконанням Комісіонером своїх безпосередніх зобов'язань за Договором вважається продаж Комісіонером Товару за рекомендованими цінами (які також зазначаються у Специфікації) (п.2 Договору). Відповідно до п.4 Договору, поставка товару здійснюється за письмовою заявкою Комісіонера згідно з погодженими Сторонами строками, кількістю, асортиментом товару, після підписання угоди Комісіонера із третіми особами щодо продажу Товару (п.4,5 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012р. (п.21 Договору).

12.09.2011р. ТзОВ "Біо-Топ Аграр" (Комітент) надано ПП "Спецбудмонтаж 111" (Комісіонер) усі необхідні супровідні документи до Товару, необхідні для виконання договору комісії позивачем з покупцями товару, про що складено акт прийому-передачі товару та документації на комісію від 12.09.2011р..

Відповідно до видаткової накладної №РН0000002 від 12.09.2011р. та податкової накладної №3 від 12.09.2011р., Комітент надав Комісіонеру товар (Причіп бункер Термінатор) на комісію на загальну суму 359844,00грн., у тому числі ПДВ на суму 59974,00грн..

При перегляді оскаржуваної постанови колегія суддів виходила з наступних положень закону.

Відповідно до вимог ст.1011 Цивільного Кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтею 1012 Цивільного Кодексу України визначено умови договору комісії.

Договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами.

Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч.1,2,3 ст.1012 ЦКУ).

Аналізуючи наведе, предметом договору комісії є надання посередницьких послуг в сфері торгового обороту, що передбачають вчинення одного або кілька правочинів. Предметом договору комісії виступає діяльність комісіонера, зокрема послуга, що ним надається, а не сам правочин, як результат діяльності комісіонера. Таким чином договір комісії припускає виконання договірних зобов'язань Комісіонером щодо укладення від свого імені угод щодо продажу товару в асортименті та на умовах договору без фактичного постачання товару безпосередньо Комітентом Комісіонеру, оскільки істотними умовами договору комісії є умови про це майно (товар) та його ціну.

Згідно із вимогами п.189.4 ст.189 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.187.1 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до вимог п.189.4 ст.189 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно закону.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними. У підтвердження формування податкового кредиту за вересень 2011р. до податкового органу ПП "Спецбудмонтаж 111" були надані, зокрема, податкова накладна №3 від 12.09.2011р. на суму ПДВ 59974,00грн., виписана ТзОВ "Біо-Топ-Аграр", яка з урахуванням норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом.

Виходячи з положень вказаних норм закону, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкової накладної, виписаної платником податку на додану вартість ТзОВ "Біо-Топ-Аграр" ПП "Спецбудмонтаж" колегія суддів погоджується, що формування податкового кредиту на підставі отриманої податкової накладної, яка відповідно до приписів ПК України засвідчує факт придбання платником податку товарів і робіт, послуг, та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалося правомірно.

Також апелянтом не було додано належних і допустимих доказів які б вказували на нереальність спірної господарської операції чи неможливість її сторін бути реальними учасниками господарських відносин.

Колегія суддів констатує, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого оскаржуваного рішення ні в процесі розгляду справи в першій інстанції ні в порядку апеляційного провадження, тому податкове повідомлення-рішення №0001092330 від 23.07.2012р. про нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та такими, що підлягає до скасування.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст.9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, м.Тисмениця Тисменицького району Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. у справі №2а-2327/12/0970 за позовом Приватного підприємства "Спецбудмонтаж 111", с.Чорнолізці Тисменицького району Івано-Франківської області до Тисменицької міжрайонної державної податкової інспекції Івано-Франківської області, м.Тисмениця Івано-Франківської області про скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. у справі №2а-2327/12/0970, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга